"Кримська Свiтлиця" > #51 за 19.12.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
#51 за 19.12.2014
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. ГРУДЕНЬ
22 День прац╕вник╕в дипломатично╖ служби Укра╖ни. 1917 р. голова уряду Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки Володимир Винниченко п╕дписав розпорядження про створення Генерального секретарства з м╕жнародних справ, яке очолив О. Шульг╕н. З 2000 року цей день щор╕чно в╕дзнача╓ться в Укра╖н╕ як День дипломата. 1919 р. — Всеукра╖нський революц╕йний ком╕тет видав тимчасове положення про орган╕зац╕ю радянсько╖ влади в Укра╖н╕. Народився: 1742 р. — Данило Самойлович, л╕кар, укра╖нський медик, засновник еп╕дем╕олог╕╖ в Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖, фундатор першого в Укра╖н╕ наукового медичного товариства.
23 1583 р. — в урочистих умовах Папа Римський Климент╕й VIII формально прийняв укра╖нську православну церкву п╕д свою зверхн╕сть. Ця зв╕стка викликала в Укра╖н╕ численн╕ протести ╕ обурення — для широких мас ╕дея об’╓днання всього християнства в╕дступала перед загрозою латин╕зац╕╖ ╕ полон╕зац╕╖ Укра╖ни. 1873 р. — засноване Л╕тературне товариство ╕мен╕ Тараса Шевченка.
24 1624 р. — гетьман Михайло Дорошенко уклада╓ м╕ждержавний догов╕р про вза╓модопомогу м╕ж В╕йськом Запорозьким та Кримським ханством. 1917 р. — проведено за вказ╕вкою з Москви з’╖зд рад роб╕тничих ╕ солдатських депутат╕в Укра╖ни. В╕дбувся 11 (24) грудня — 12 (25) грудня 1917 року з ╕н╕ц╕ативи б╕льшовик╕в у Харков╕, що був захоплений ними на початку радянсько-укра╖нсько╖ в╕йни. Проходив як альтернатива Всеукра╖нському з’╖здов╕ рад у Ки╓в╕ 4 (14) грудня — 6 (19) грудня 1917 року, де б╕льшовики зазнали пол╕тично╖ поразки. У робот╕ з’╖зду взяло участь 206 делегат╕в, обран╕ лише 95 радами з 300, що д╕яли в Укра╖н╕. Представник╕в укра╖нського селянства практично не було. З’╖зд зак╕нчився проголошенням Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки Рад з╕ столицею в Харков╕. Народилися: 1876 р. — Спиридон Черкасенко, укра╖нський письменник, драматург та педагог. ╤м’я народного вчителя та письменника Спиридона Черкасенка у радянськ╕ часи було викреслене з л╕тературного процесу й заборонене на територ╕╖ Укра╖ни в╕д початку 1920-х рок╕в. Його творч╕сть дозволили вивчати т╕льки п╕сля проголошення Незалежност╕ Укра╖ни. 1937 р. — В’ячеслав Чорнов╕л, л╕тературний критик, публ╕цист, д╕яч руху опору проти русиф╕кац╕╖ та нац╕онально╖ дискрим╕нац╕╖ укра╖нського народу. Помер: 1993 р. — ╤ван Козловський, укра╖нський сп╕вак, народний артист СРСР (1940), Герой Соц╕ал╕стично╖ Прац╕, лауреат двох Стал╕нських прем╕й та Державно╖ прем╕╖ УРСР ╕м. Т. Г. Шевченка, сол╕ст Харк╕вського оперного театру ╕ московського Большого театру.
25 Католицьке Р╕здво. Лютеранське Р╕здво. 1933 р. — укра╖нський сатирик Остап Вишня, звинувачений у контрреволюц╕йн╕й д╕яльност╕, засуджений до розстр╕лу, зам╕неного п╕зн╕ше десятьма роками тюремного ув’язнення. 1951 р. — у Ки╓в╕ стала до ладу перша в СРСР електронно-обчислювальна машина. 1991 р. — о 19.00 по Центральному телебаченню СРСР востанн╓ виступив Президент СРСР Михайло Серг╕йович Горбачов ╕ пов╕домив, що «…в силу обставин, що склалися з утворенням Сп╕вдружност╕ Незалежних Держав, я припиняю свою д╕яльн╕сть на посту Президента СРСР». О 19.38 на купол╕ Кремл╕вського палацу було спущено прапор Радянського Союзу. П╕сля майже 69 рок╕в Радянський Союз припинив сво╓ ╕снування. Народилися: 1899 р. — Григор╕й Верьовка, композитор, хоровий диригент, художн╕й кер╕вник ╕ головний диригент Державного укра╖нського народного хору. 1927 р. — Олесь Бердник, письменник-фантаст, автор понад 20 роман╕в ╕ пов╕стей. Член-засновник Укра╖нсько╖ Гельс╕нсько╖ групи (УГГ).
26 1918 р. — проголошено в╕дновлення УНР ╕ сформовано уряд держави — Раду Народних М╕н╕стр╕в УНР. 2004 р. — в Укра╖н╕ проведено переголосування другого туру президентських вибор╕в, де перемогу здобув В╕ктор Ющенко.
27 1595 р. — народився Богдан Хмельницький, гетьман В╕йська Запорозького, полководець ╕ державний д╕яч. Орган╕затор та ╕дейний вождь повстання запорозьких козак╕в проти влади Реч╕ Посполито╖, результатом якого в процес╕ 9-р╕чно╖ боротьби стало заснування нового державного формування — В╕йська Запорозького, яке в склад╕ Реч╕ Посполито╖ (формально), а пот╕м Московського царства та Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ про╕снувало до к╕нця XVIII стол╕ття. 1952 р. — вийшла Постанова «ЦИК и СНК СССР о введении единой паспортной системы по СССР и обязательной записи паспортов», за якою пересл╕дувались кобзар╕ як люди, що не проводять громадсько-корисно╖ роботи.
28 Народилися: 1861 р. — ╢вген Чикаленко, укра╖нський громадський i культурний дiяч, меценат укра╖нсько╖ культури, теоретик i практик сiльського господарства, агроном, землевласник, видавець, публ╕цист. 1866 р. — Данило Заболотний, укра╖нський м╕кроб╕олог, засновник рос╕йсько╖ еп╕дем╕олог╕╖.
29 Померли: 1724 р. — наказний гетьман Павло Полуботок у Петропавл╕вськ╕й в’язниц╕ Петербурга. 1967 р. — Михайло Садовський, генерал-поручник Арм╕╖ УНР, в╕йськовий ╕сторик.
30 1616 р. — вийшов друком «Часослов» — перша друкована книга в Ки╓в╕. Народилися: 1906 р. — Святослав Гординський, укра╖нський художник, граф╕к, поет, мистецтвознавець, журнал╕ст, громадський д╕яч. 1906 р. — Серг╕й Корольов, радянський вчений у галуз╕ ракетобудування та космонавтики, конструктор. Академ╕к АН СРСР (з 1958). Конструктор перших штучних супутник╕в Земл╕ ╕ косм╕чних корабл╕в. С╕м рок╕в (1939-1945 рр.) в╕дбув у ГУЛАГу, де разом з ╕ншими вченими був змушений займатися розробкою бал╕стичних та геоф╕зичних ракет. П╕сля зв╕льнення очолив радянську ракетну програму. П╕д його кер╕вництвом запущено першу м╕жконтинентальну бал╕стичну ракету, перший штучний супутник Земл╕, перший пол╕т людини в космос та вих╕д людини в космос. 1912 р. — Андр╕й Сова, актор, гуморист, майстер художнього слова. Помер: 1264 р. — галицький король Данило.
31 Народилися: 1877 р. — Гнат Хоткевич, укра╖нський письменник, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний ╕ громадсько-пол╕тичний д╕яч. 1892 р. — Михайль Семенко, поет, основоположник ╕ теоретик укра╖нського футуризму (також в╕домого як панфутуризм), невтомний орган╕затор футуристичних угруповань, редактор багатьох видань. Модерн╕зував укра╖нську л╕рику урбан╕стичною тематикою, см╕ливими експериментами з формою в╕рша, запровадив св╕ж╕ (нав╕ть епатажн╕) образи й творив нов╕ слова, покликан╕ в╕дбити нову ╕ндустр╕ал╕зовану добу. Померла: 1999 р. — Солом╕я Павличко, письменниця, публ╕цистка, автор праць з ╕стор╕╖ фем╕н╕зму.
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 19.12.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14480
|