Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 21.11.2003 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 21.11.2003
УКРАЇНСЬКА УСМІШКА ГЕЙМ-ПЛЕЯ
Оксана ШЕВЧЕНКО

КОЛИ, НАРЕШТІ, З'ЯВЛЯТЬСЯ В УКРАЇНІ ВІТЧИЗНЯНІ КОМП'ЮТЕРНІ ІГРИ?

(Закінчення. Поч. у № 46).
Цікаво, але наші розробники якось по-філософськи ставляться до факту, що більшість ігор, які створено в Україні, видаватимуть у Росії, а якщо пощастить, - на Заході. Нічого не вдієш: вітчизняних видавців поки що немає. Але, як стверджують компетентні особи, вже є декілька компаній, які можуть видавати свої продукти самостійно. Ці "вискочки" - вже згадана GSC Game World, а також кияни ТАVEX. Між іншим, заздрити їм не варто, бо навряд чи вони на цьому щось зароблять. Просто будуть пихато тримати пальму першості. І малоймовірно, що простягнуть свої міцні руки, накачані за допомогою отої пальми, й до продукції інших девелоперів.
Про привабливість тісних стосунків творця із видавцем говорити не треба. Якщо ці стосунки ідеальні, - розробник (за різними свідченнями, які важко перевірити) отримує від 30 до 70 відсотків прибутку фірми-видавця від продажу гри. Але це дуже грубий, умовний та некоректний розрахунок. Я впевнена: якщо ви почнете досліджувати довгу і складну вервицю дилерів, дистриб'юторів та іншої торгово-посередницької братії, то ви ще більше заплутаєтеся. Ідеальний видавець також фінансує створення гри одразу ж після захоплення ідеєю, що її так яскраво живописав розробник... Якщо видавець вбачає у грі майбутній "хіт", він не жлобиться витрачати кошти на її створення та рекламу. Видавець також зобов'язується проводити піаркампанії на міжнародних виставках за кордоном... Отже, за таких ідеальних умов команда після річної натхненної праці видає готову, чудову "матеріалізацію чуттєвої ідеї". Але часто вам траплялися ідеальні пари? У цій сфері вони трапляються ще рідше.
Наші розробники отримували гроші від видавця вже на етапі фінансування ідеї лічені рази. Зазвичай, хлопці починають захоплено працювати, намагаючись у перервах якимось чином зацікавити своїм проектом, без особливого сподівання довести обидві справи до завершення. Перед тими щасливцями, яким це вдається, є два тернисті шляхи: продатися "з потрохами", тобто з авторськими правами на гру, та отримати певну суму одразу, назавжди втративши права на своє дітище, або отримувати химерні відсотки з продажу і чекати щастя. Щоправда, на даному етапі розвитку цього руху в Україні правила гри визначає видавець, звісно, на свою користь. А вітчизняний розробник змушений погоджуватися.
Взагалі-то, як на мене, видавці могли б поводити себе краще. Бо умови для розвитку їхнього бізнесу у нас сприятливіші. Порівняйте: в Україні витрати на створення гри залежно від її складності сягають від 50 до 400 тис. доларів. А, наприклад, бюджет однієї майже аналогічної гри на Заході становить від 1,5 до і 2,7 млн. доларів. І це вартість лише розробки! А ще ж є видатки на рекламу... Загалом арифметика така, що розробник, аби вижити, повинен жити не з прибутків від продажу гри, а на гроші, які отримує від видавця. На Заході майже всі так і роблять. А на що живуть більшість вітчизняних девелоперів - не знає ніхто.
Отже, абсолютна більшість українських розробників є фанатами, які працюють на свій страх та ризик: найчастіше вони керуються власними уподобаннями або просто дитячим бажанням зробити ту чи іншу іграшку та потім погратися в неї. Про вивчення кон'юнктури ринку не йдеться, бо випередити Захід, як правило, неможливо ані технологіями, ані термінами виконання. Інколи робота триває кілька років у скрутних фінансових умовах. Трапляється, що майже готову іграшку розробники так і не доводять до кінця за браком коштів. А буває, що закінчена гра ніколи не потрапляє до свого адресата-геймера, бо вже морально застаріла і не цікавить видавців. І все ж, попри невтішні міркування, на тій же московській КРІ продукція, що її продемонстрували наші девелопери, не тільки не залишилася поза увагою, а й, навпаки, викликала неабияку зацікавленість. У цьому контексті також показово, що приз "Найкраща гра без видавця" отримав проект "You Are Empty" від української компанії Digital Spray Studios.
Чим все ж таки вирізняються наші ігри? Фахівці (самі девелопери) гордо та нескромно заявляють, що якістю - аж ніяк не відрізняються. І навздогін бігти ніхто не має наміру, бо наші іграшки насамперед захоплюють оригінальністю творчих ідей (наприклад: хуліган та двієчник Вовочка завітав до психлікарні, аби провідати свою улюблену вчительку Марію Іванівну. В результаті невідомого катаклізму він потрапляє до Древньої Греції, де його чомусь вважають Гераклом та примушують здійснювати подвиги... Гра відповідно називається "Тринадцятий подвиг Геракла"). Погодьтеся, аналогічна ситуація спостерігається не тільки у цій сфері. Але не така вже вона й безнадійна. Гарною ідеєю можна й світ завоювати, і розбагатіти. Правда, поки що у глобальному сенсі цього не відбулося, хоча на певному рівні "наших" знають. Дехто вважає, що можна говорити навіть про певний феномен - так званий слов'янський гейм-плей. Але то з'ясується з часом. Сьогодні ж очевидно одне: вітчизняні розробники працюють за прагненням душі, а не з комерційних міркувань. А у глибині цієї нематеріальної субстанції їм чхати і на ринок, і на конкуренцію, і на кон'юнктуру. Просто їм подобається робити саме такі іграшки.

(Журнал "ПіК").
Ілюстрація до комп'ютерної гри "Місто Лева", створеної дизайн-студією Paolo Frangiolli на замовлення львівської Громадської організації "ЛАД". Ця гра, до речі, безкоштовно поширюється по інтернатах та сільських школах України. (Довідки по тел. у Львові (0322) 64-64-84)

В ЕСТОНIЇ ВИРОСТАЄ КОМП'ЮТЕРНЕ ПОКОЛIННЯ

Кабiнет мiнiстрiв Естонiї повнiстю переведено на безпаперовий документо-обiг, повiдомляє Бi-Бi-Сi.
Урядовi радники твердять, що використання комп'ютерiв заощадить країнi 200 тисяч доларiв на рiк. Саме стiльки ще зовсiм недавно витрачалося на копiювання урядових документiв, виготовлення для них папок, закупiвлю чорнила та iншi потреби традицiйного чиновництва.
За даними Всесвiтнього економiчного форуму, Естонiя входить до десяти країн свiту, жителi якої найактивніше використовують Інтернет у повсякденному життi. Тут є понад 500 публiчних веб-сайтiв. Це мало не європейський рекорд. Покажчик з позначкою @ приведе до комп'ютерiв з безкоштовним доступом до мережi. Вони встановленi в аеропортах, торгових центрах, кафе - всюди, де збираються люди.
З цього року кожен житель Естонії може доступитися до урядового сайту, де зберiгаються копії всiх його особистих документiв. Звiдти ж можна прямо вийти на сервери всiх урядових структур, з якими доводиться мати справу в повсякденному життi. Кожен десятий естонець уже подає податкову декларацiю через Інтернет. Половина сiмей переказує через мережу плату за комунальнi послуги.
До Iнтернету пiдключенi всi школи Естонiї i бiльшiсть дитячих садкiв. Вихователька одного з них розповiдає: "Ми навчаємо дiтей пiдключатися до тих урядових сайтiв, якi можуть стати у пригодi в життi. Бiльше того, вони вже посилають менi на день народження електроннi листiвки".
У Таллiннi створили академiю, в якiй співробітників урядових структур держав колишнього СРСР навчатимуть обходитись без паперу. Першими випускниками будуть чиновники з Литви і Латвiї.


РУЧКА, ДЛЯ ЯКОЇ НЕ ТРЕБА ПАПЕРУ

Японська компанія "Хітачі" випускає на ринок "цифрову ручку", що дозволяє записувати текст від руки прямо в пам'ять комп'ютера. З її допомогою текст записується на "цифровому папері", що являє собою електронний екран, покритий сенсорними крапками. Спеціальна програма перетворює текст у комп'ютерний файл. Потенційні споживачі такої системи - державні органи і компанії, робота яких вимагає великого обсягу рукописних заміток. Конструкція "цифрового паперу" і програмне забезпечення "Хітачі" розроблені спільно зі шведською компанією "Аното АБ". Програма може розрізняти індивідуальний почерк. Максимальне число співробітників, почерк яких може запам'ятати система, - три тисячі чоловік.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 21.11.2003 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1450

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков