"Кримська Свiтлиця" > #52 за 26.12.2014 > Тема "З потоку життя"
#52 за 26.12.2014
АНЕКСОВАНА ПАМ’ЯТЬ
В КИ╢В╤ ОБГОВОРИЛИ, ЯК ЗБЕРЕГТИ КРИМСЬКОТАТАРСЬК╤ СВЯТИН╤
У Ки╓в╕ в╕дбувся «круглий ст╕л» на тему: «Пам’ятки ╕стор╕╖ та культури кримських татар». П╕д час обговорення були порушен╕ питання в╕дновлення та збереження пам’яток культури кор╕нного народу Криму, як╕, на думку учасник╕в дискус╕╖, перебувають п╕д загрозою знищення в умовах анекс╕╖ п╕вострова. «Круглий ст╕л» був приурочений до 700-р╕ччя найстар╕шо╖ в Укра╖н╕ мусульмансько╖ культово╖ споруди – мечет╕ хана Узбека, розташовано╖ в м╕ст╕ Старий Крим. У «круглому стол╕» взяли участь ╕сторики, актив╕сти кримськотатарського нац╕онального руху, а також представники проф╕льних орган╕в влади. Заступник голови Меджл╕су кримськотатарського народу Аслан Омер Киримли, виступ якого в╕дкривав обговорення, висловив думку про те, що сучасн╕ под╕╖ в Криму ╓ продовженням анекс╕╖ Криму, зд╕йснено╖ Рос╕йською ╕мпер╕╓ю наприк╕нц╕ XVIII стол╕ття. «Цей пер╕од ознаменувався для нас руйнуванням наших культурних ╕ духовних ц╕нностей. Сьогодн╕ ми з╕бралися для того, щоб продовжити процес в╕дновлення ╕ в╕дродження наших культурних ц╕нностей», – сказав заступник голови Меджл╕су. Також в╕н висловив над╕ю на те, що мечеть хана Узбека, як╕й цього року виповнилося 700 рок╕в, буде в╕дновлена ╕ в╕дреставрована найближчим часом. ╤сторик Гульнара Абдулла╓ва нагадала присутн╕м про ╕стор╕ю ц╕╓╖ культово╖ споруди. За ╖╖ словами, мечеть хана Узбека, що в╕дкрилася в 1314 роц╕, мала нелегку долю. «П╕сля депортац╕╖ кримських татар 1944 року мечеть опинилася в моторошному запуст╕нн╕ й лише дивом збереглася в╕д руйнування. У 1979 роц╕ тут почав реставрац╕йн╕ роботи археолог Марко Крамаровський. Саме в╕н зв╕льнив старий будинок, який використовувався як склад», – сказала досл╕дниця. На думку Г. Абдулла╓во╖, сьогодн╕ мечеть хана Узбека, як й ╕нш╕ культов╕ споруди кримських татар, не захищена в╕д посягань з боку рос╕йсько╖ влади. «Ми вже можемо спостер╕гати непри╓мну картину того, що нев╕дом╕ п╕дрядники к╕лька рок╕в тому розрили некрополь поруч з╕ Старим Кримом. Це — м╕сце, шановане м╕сцевими жителями. Колись там була стара тюрбе Кемаль-ата – чолов╕ка, який пропов╕дував ╕слам у XIII стол╕тт╕. Сьогодн╕ цей курган практично знищений», – зазначила ╕сторик. На думку координатора орган╕зац╕╖ «Земляцтво кримських татар» Ельв╕на Кадирова, у сформованих умовах важливо прид╕ляти увагу в╕дновленню культових споруд кримських татар, як╕ перебувають на територ╕╖ материково╖ Укра╖ни. «Ми ма╓мо розум╕ти, що за найжахлив╕ших под╕й у Криму те ╓дине, що може залишитися у нашого народу, – це культурн╕ об’╓кти на материков╕й частин╕ Укра╖ни. Адже тут також жили наш╕ предки», – сказав Е. Кадиров. Однак, за його словами, на континентальн╕й частин╕ кра╖ни збереглася т╕льки одна мечеть, до буд╕вництва яко╖ мали в╕дношення кримськ╕ татари. Вона розташована в Дн╕пропетровську, ╕ процес ╖╖ в╕дновлення вже запущений. «╤снують ╕сторичн╕ документи, що п╕дтверджують ╖╖ кримськотатарськ╕ корен╕. З ╕н╕ц╕ативи л╕дера кримськотатарського народу Мустафи Джем╕л╓ва були зроблен╕ перш╕ кроки з в╕дновлення мечет╕», – сказав представник кримськотатарського земляцтва в Ки╓в╕. Присутн╕й на «круглому стол╕» перший секретар посольства Туреччини в Ки╓в╕ Фат╕х Остюрк запевнив присутн╕х, що проблеми анекс╕╖ Криму ╕ кримських татар ╓ важливими елементами зовн╕шньо╖ пол╕тики його кра╖ни. «Туреччина продовжу╓ п╕дтримувати в╕дновлення ╕ збереження культурно-╕сторично╖ спадщини кримських татар ╕ в Криму, ╕ за його межами. ╤стор╕я – це дуже важливо. ╤ сьогодн╕ це ще важлив╕ше, н╕ж будь-коли», – сказав дипломат. На завершення «круглого столу» його учасники вир╕шили з╕брати вс╕ допов╕д╕, як╕ прозвучали, та опубл╕кувати ╖х у вигляд╕ журналу.
Олекс╕й СКРИПНИК (Рад╕о «Свобода»)
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 26.12.2014 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14507
|