Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2923)
З потоку життя (6092)
Душі криниця (3367)
Українці мої... (1441)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА ПЕРЕДАЛА СИР╤╥ НОТУ ПРОТЕСТУ ЧЕРЕЗ В╤ЗИТ «ДЕЛЕГАЦ╤╥» ОКУПАЦ╤ЙНО╥ ВЛАДИ КРИМУ
Укра╖на р╕шуче засуджу╓ оф╕ц╕йн╕ контакти Сир╕йсько╖ Арабсько╖ Республ╕ки з окупац╕йною...


РУЙНАЦ╤Я ╥ХН╤Х СПОД╤ВАНЬ: ТУРЧИНОВ ДАВ ОЦ╤НКУ «ВОЛАННЯМ ТА ПОГРОЗАМ» З БОКУ РОС╤ЙСЬКО╥ ЕЛ╤ТИ
в Укра╖н╕ нема╓ жодного загострення ситуац╕╖, на яке посилаються у сво╖й заяв╕ рос╕йськ╕ депутати.


РПЦ ЗАЯВИЛА, ЩО РОЗРИВА╢ СТОСУНКИ З КОНСТАНТИНОПОЛЕМ
Синод Русько╖ православно╖ церкви визнав неможливим ╖╖ подальше перебування у ╓вхарист╕йному...


РОС╤ЙСЬКА ОКУПАЦ╤Я ЗМУСИЛА УКРА╥НЦ╤В ВИМАГАТИ ВИЗНАННЯ ВЛАСНО╥ ПРАВОСЛАВНО╥ ЦЕРКВИ
Курт Волкер висловив переконання, що п'ять рок╕в тому виглядало немислимим, аби в Укра╖н╕...


ДЖЕМ╤Л╢В: ПУТ╤Н ТРИМА╢ ПРИ СОБ╤ ЗАРУЧНИК╤В, ЩОБ МАТИ «ОБМ╤ННИЙ МАТЕР╤АЛ»
За його словами, якщо Пут╕н врешт╕-решт погодиться на обм╕н, то Укра╖н╕ доведеться в╕ддати за...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 09.01.2015 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 09.01.2015
«Б╤ДА, КОЛИ В ЛЮДИНИ ОПУСКАЮТЬСЯ РУКИ...»

Р╤ЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ БЛАЖЕНН╤ЙШОГО СВЯТОСЛАВА
Високопреосвященним ╕ Преосвященним Арх╕╓пископам та Митрополитам, боголюбивим ╓пископам, всечесному духовенству, преподобному монашеству, возлюбленим братам ╕ сестрам, в Укра╖н╕ та на поселеннях у св╕т╕ сущим

Не б╕йтеся, бо я зв╕щаю вам велику рад╕сть, що буде рад╕стю всього народу: сьогодн╕ народився вам у м╕ст╕ Давидов╕м Спаситель –
Христос Господь
(Лк 2, 10-11)

ХРИСТОС НАРОДИВСЯ!
Цими словами благов╕сника з небес Христова Церква зв╕ща╓ спасенну новину. Сьогодн╕ нам народився Спаситель: Господь на землю з╕йшов ╕ явився в людському т╕л╕ у м╕ст╕ Вифле╓м╕. Рад╕╓ цього дня небо ╕ земля, рад╕╓ весь людський р╕д тим, що наш Творець не покинув свого сотвор╕ння, але прийшов, щоб прийняти його долю. В╕н сам став людиною, щоб розд╕лити з нею ╖╖ життя: ╖╖ бол╕ ╕ радост╕, ╖╖ тривогу ╕ непевн╕сть. Господь ста╓ одним ╕з нас, об’явля╓ себе нашим Спасителем ╕ Визволителем.
У свят╕ Р╕здва Христового ми рад╕╓мо тому, що б╕льше не почува╓мося самотн╕ми ╕ покинутими, святку╓мо те, що Бог ╓ з нами, що В╕н нас любить, ╕ бачимо вт╕лену Божу любов у новонародженому Дитятку ╤сус╕, який н╕жно спочива╓ в яслах на с╕н╕. Та╖нство народження нашого Спасителя виявля╓ нам правду про те, як велике Боже в╕дкрива╓ться нам через слабке людське, як людське мале ╕ незначне може стати Божим великим!
Святе ╢вангел╕╓ опов╕да╓ нам, що Господь Всесв╕ту народився в родин╕ б╕женц╕в. Спочатку через наказ кесаря, а пот╕м через кровожерн╕сть царя ╤рода Пресвята родина була змушена покинути свою дом╕вку та просити прихистку в чужих людей. Так, наш Бог забажав народитися як безхатченко ╕ б╕женець! За таких дивних обставин народження Спасителя прив╕лей перебувати б╕ля Божого Дитяти мали разом ╕з мудрецями з╕ Сходу лише т╕, хто не соромився бути поруч ╕з потребуючими, вигнанцями та пересл╕дуваними. В╕дкривши Йому двер╕ свого серця, свого дому, розп╕знавши знак спас╕ння в Господ╕, що народився у вертеп╕, ц╕ люди сповнилися божественною рад╕стю серед темряви ноч╕. Бо ж Р╕здвяне та╖нство – це здатн╕сть ув╕йти в Божу присутн╕сть ╕ зустр╕ти новонародженого Христа через вм╕ння бути поруч: бути поруч ╕з тим, хто нем╕чний ╕ беззахисний, хто терпить в╕д холоду та браку найнеобх╕дн╕шого.
Укра╖на прожила дивовижний р╕к, в якому все було великим: над╕я ╕ в╕дчай, впевнен╕сть ╕ розчарування, здобутки ╕ втрати. Великим був ╕ страх, що його в╕дчула Темрява, бачачи, що наш порив до Св╕тла може бути переможним. ╤ Темрява наслала на нас б╕ль ╕ кров, кал╕цтво ╕ нав╕ть смерть, щоб люди жахнулися тим стражданням ╕ звернули на давню стежку мовчазного та беззаперечного п╕дпорядкування.
Нема╓ жодного укра╖нця, який не брав би участ╕ в цьому ╕спит╕ Господнього провид╕ння, котрий продовжу╓ тривати. В якомусь сенс╕ ми вс╕ сьогодн╕ в зон╕ ризику, у зон╕ АТО. Под╕бно до пастир╕в, як╕ на м╕сц╕ випасання свого стада почули сп╕в ангел╕в на неб╕ ╕ прийняли зв╕стку про народження Спасителя, так ╕ кожен з нас ма╓ сво╓ м╕сце духовного чування, св╕й «блокпост», що на ньому повинен зд╕йснити власну християнську ╕ громадянську м╕с╕ю. ╤ нав╕ть якщо хтось утомився ╕ хоче уникнути вибору, то все одно його робить. Т╕льки в такому раз╕ сво╓ю пасивн╕стю в╕н гра╓ на руку злу.
Наша цьогор╕чна дорога до Р╕здва була дорогою до пораненого ╕ вигнаного. Наша Церква в буквальному сенс╕ стала польовим шпиталем, розгорнутим, щоб дати прихисток гнаним ╕ заго╖ти рани постраждалих. Але нав╕ть п╕сля Майдану Церква не позбулася функц╕й шпиталю, оск╕льки це — ╖╖ покликання. Про це нагаду╓ нам Папа Франциск: «Я бачу Церкву як польовий шпиталь п╕сля битви».
До в╕йни н╕хто з нас не був готовий, проте вона трива╓, непрохано вламу╓ться чи не в кожну вкра╖нську дом╕вку, особливо на сх╕дних теренах нашо╖ кра╖ни. Поста╓ небезпека, що людська чутлив╕сть до горя ╕ страждання ближнього зменшуватиметься. Християни знають, що байдуж╕сть убива╓ не менше, н╕ж снаряди установок «Град». Справа держави – мудро вир╕шити проблему допомоги сво╖м стражденним громадянам. А справа кожного християнина – бути близько, бути поруч ╕з тими, хто в б╕д╕. Саме це християнське ╓днання з потребуючими, яке звемо сол╕дарн╕стю, ╕ робить нас сильними. Бо в ньому проявля╓ться ╕ через нього переда╓ться нам сила воплоченого Бога, д╕я Спасителя, який народився для того, щоб вчинити нас в╕льними ╕ непереможними в Боз╕.
У Р╕здвяний час кожен ╕з нас погляда╓ на небо в над╕╖ побачити св╕тло Вифле╓мсько╖ зор╕. Бо Новий р╕к не об╕ця╓ бути легшим, а наш виб╕р – прост╕шим. Наше найб╕льше завдання на 2015 р╕к – це вийти на шлях цив╕л╕зованого розвитку й г╕дного життя. Для цього ми вс╕ мусимо зодягнутися в ╕ншу – Божу – людину, тобто зректися нег╕дних компром╕с╕в з лукавим. Це завдання стосу╓ться кожного з нас – нав╕ть того, хто вважа╓ себе найменшим у цьому св╕т╕. Завдання зм╕стити свою житт╓ву позиц╕ю в б╕к добра ма╓ також великий громадянський сенс, бо коли зм╕ниться укра╖нка та укра╖нець – зм╕ниться ╕ вся наша кра╖на. Ус╕ разом ми ма╓мо зодягнути ╖╖ в нове намисто ефективних державних структур, як╕ перестануть нарешт╕ бути структурами гр╕ха. Адже влада може бути благословенням, якщо ста╓ служ╕нням.
Обидва завдання неможливо зд╕йснити, бодай раз не в╕дчувши сумн╕ву, не помилившись, не зробивши кроку назад. Не маймо гордин╕ досконалост╕ – краще визнаймо перед Богом сво╖ слабкост╕ й смиренно прос╕мо: Боже, допоможи мо╓му безсиллю! Смиренна людина не втрача╓ в╕ри у сво╖ сили, бо, за словами ╤вана Франка, «чу╓ на сво╓му плеч╕ руку Господню». Тому пам’ятаймо, що знев╕ра, розчарування, мстиве прагнення поквитатися з тими, хто не зд╕йснив наших оч╕кувань, – це ╕нструменти, якими Темрява найефективн╕ше в╕дновлю╓ сво╖ втрачен╕ позиц╕╖. Не помагаймо ╖й зруйнувати наш╕ шанси! Б╕да не в тому, що не все вда╓ться зробити. Б╕да, коли в╕д цього в людини опускаються руки!
Ма╓мо перед собою ще одне завдання, щодо якого н╕коли не ма╓ бути сумн╕ву. Це завдання — молитися. Майдан перем╕г тому, що ревно ╕ щиро молився. Сьогодн╕ не дозвольмо, щоб через певне «призвича╓ння» до в╕йни ослабла ╕нтенсивн╕сть наших молитов. Спрямуймо вс╕ сили сво╓╖ душ╕ на те, щоб у наших родинах ╕ сп╕льнотах тривала безперервна молитва за Укра╖ну, щоб у наш╕й державн╕й осел╕, н╕би в б╕дн╕й вифле╓мськ╕й яскин╕, засяяло св╕тло в╕ри, очистилися наш╕ серця, зродилося нове життя. ╤ тод╕, маючи на соб╕ Боже благословення, ми станемо найщаслив╕шим народом на Земл╕.
Серед темно╖ ноч╕ непевност╕ й тривоги звучить прад╕д╕вська коляда, розв╕ваючи смуток та вс╕ляк╕ негаразди... З цим Р╕здвяним благов╕стям прагну в╕дв╕дати кожну дом╕вку добрих людей, як╕ приймають до себе новонародженого Бога ╕ Спасителя та рад╕ють Р╕здвом Христовим!
Сьогодн╕ линемо з Р╕здвяним прив╕том до наших во╖н╕в, як╕ святкують цей величний празник у холодних окопах та бл╕ндажах на передов╕й ╕ готов╕ грудьми закрити св╕й народ. З╕ святковим в╕ншуванням добра ╕ гаразду заходимо до тих, хто втратив свою дом╕вку та тепло р╕дно╖ с╕м’╖.
З╕ сп╕вом ангел╕в про мир на земл╕ та славу на висотах зав╕таймо сьогодн╕ до тих, хто суму╓ через втрату р╕дних та близьких, хто стражда╓ в╕д отриманих ран ╕ тих, хто в полон╕ й ув’язненн╕. Як у цю Р╕здвяну н╕ч рад╕сть перемага╓ смуток, а небесне св╕тло – темряву, так нехай у сво╓му Р╕здв╕ наш Спаситель сповнить нас силою звитяги добра над злом, правди над неправдою, ╕ небесний мир хай здола╓ в╕йну.
Ус╕м нашим в╕рним в Укра╖н╕ ╕ на поселеннях з усього серця зичу веселих свят Р╕здва Христового, смачно╖ кут╕ та дзв╕нко╖ коляди!
Христос народився! Слав╕мо Його!

СВЯТОСЛАВ

«НАША ЦЕРКВА ╢ В КРИМУ ЗАВДЯКИ МОНАШЕСТВУ»

Предстоятель Укра╖нсько╖ греко-католицько╖ церкви Блаженн╕йший Святослав подякував богопосвяченим особам УГКЦ за те, що в 2014 роц╕ вони стали «силою швидкого реагування в наш╕й Церкв╕».
Верховний Арх╕╓пископ п╕д час щор╕чно╖ зустр╕ч╕ з монашеством зазначив, що укра╖нський народ б╕льше почав потребувати молитви ╕ звертатися за молитвою. «Тому я хочу вам подякувати, що наше монашество завжди було близько нашого народу, було з нашими людьми в молитв╕», — сказав в╕н.
Глава Церкви пригадав, як наше монашество було на Майдан╕. «При╖жджали ц╕лими десантами, щоб бути там, п╕дтримувати людей. Церква оголосила безперервний п╕ст ╕ молитву. ╤ перший, хто на це в╕дгукнувся, – монашество. Справд╕, наше монашество показало себе духовними легенями нашо╖ Церкви. Саме завдяки молитв╕ ми змогли вистояти ╕ зробити ст╕льки всього. ╤ Майдан перем╕г через те, що молився. Я переконаний, що наш народ переможе, тому що молиться. А хто, як не монашество, ╓ пров╕дником ╕ вчителем справжньо╖ глибоко╖ молитви», — зазначив Блаженн╕йший Святослав.
Також додав, що «╕ силою швидкого реагування у Церкв╕ були саме богопосвячен╕ особи». В╕н подякував тим богопосвяченим особам, як╕ на перший заклик по╖хали до Криму. «╤ саме завдяки монашеству ми втримали, втриму╓мо ╕ втрима╓мо нашу Церкву в Криму. Ц╕ люди пост╕йно перебувають п╕д наглядом певних структур. Це — геро╖ нашого часу», — наголосив Глава Церкви.

Департамент ╕нформац╕╖ УГКЦ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 09.01.2015 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14541

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков