Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2626)
З потоку життя (5710)
Душі криниця (3219)
Українці мої... (1416)
Резонанс (1422)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«БАХМУТ УКРА╥НСЬКИЙ» ПРО ТЕ, ЩО НАКИП╤ЛО…
Описавши зустр╕ч льв╕в’ян з актив╕стами «Бахмута укра╖нського», я не встиг...


ПРИЩЕПИТИ Г╤ЛОЧКУ СМЕРЕКИ В ДОНЕЦЬКОМУ ПОЛИННОМУ КРАЮ
Дехто люто ненавидить «сепар╕в», а ╕нш╕ ж - просто не в╕рять, що на Донбас╕ можна...


КОЛОМИЯ ГОТОВА СП╤ВПРАЦЮВАТИ З ДОНБАСОМ У СФЕР╤ КРА╢ЗНАВСТВА
Нац╕я повинна модерн╕зуватися ╕ в перспектив╕ стати монол╕том. Зробивши висновки з под╕й...


ЯК ЛЕСЮ УКРА╥НКУ НА КОНГРЕС НЕ ПУСКАЛИ...
Прикрий ╕нцидент трапився з кримською делегац╕╓ю в перший день роботи Всесв╕тнього форуму...


ЛУГАНЧАНИН ВОЛОДИМИР САБАДУХА: «М╤СЦЕВ╤ НАМ ПОВ╤РЯТЬ ШВИДШЕ, Н╤Ж ЛЮДЯМ ╤З ЗАХ╤ДНО╥ УКРА╥НИ…»
З луганчанином, кандидатом ф╕лософських наук Володимиром Сабадухою познайомився три роки тому...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 09.01.2015 > Тема ""Будьмо!""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 09.01.2015
К╤НОРЕЖИСЕР САВЕЛЬ╢В: У ЧАСИ КАЛНИШЕВСЬКОГО НЕГ╤ДНИК╤В «ЛЮСТРУВАЛИ» У ДН╤ПР╤

Про к╕но ╕ не т╕льки...

Картини укра╖нського режисера Володимира Савель╓ва найчаст╕ше розм╕щують у розд╕л╕ «Радянське к╕но». Однак, за його словами, волелюбна Одеса, в як╕й в╕н народився ╕ вир╕с, сформувала в ньому ст╕йк╕ анти╕мперськ╕ погляди. Протягом останн╕х десяти рок╕в Савель╓в зайнятий «проектом його життя» — ╕сторичним ф╕льмом «Лицар Дикого Поля» про долю Петра Калнишевського. Про роль ╕сторичних ф╕льм╕в для сучасно╖ Укра╖ни, а також про св╕й погляд на Калнишевського, Махна ╕ Пут╕на Володимир Савель╓в розпов╕в у ╕нтерв’ю «Укр╕нформу».

УКРА╥НСЬК╤ СЕР╤АЛИ ЗАВАЖАЮТЬ ЗН╤МАТИ ДУР╤СТЬ ╤ КОРУПЦ╤Я

— Вплив рос╕йських сер╕ал╕в, у тому числ╕ ╕сторичних, не т╕льки на рос╕йську, а й на укра╖нську аудитор╕ю очевидний. На ваш погляд, це — «поб╕чна д╕я» мистецтва чи ц╕леспрямована пол╕тика?
— Президент Рос╕╖ Пут╕н колись сумл╕нно простуд╕ював прац╕ Лен╕на ╕ запам’ятав, що для просування державно╖ ╕деолог╕╖ в маси найважлив╕шим з мистецтв ╓ к╕но. Тому в╕н свого часу не дозволив ол╕гархов╕ Гусинському «прихватизувати» ╕ розтягнути по шматках головну студ╕ю Рос╕╖ «Мосф╕льм». А от в Укра╖н╕ намагалися й намагаються це зробити з Нац╕ональною к╕ностуд╕╓ю ╕мен╕ Довженка. З ц╕╓ю метою ╕ пропону╓ться зняти з не╖ нац╕ональний статус, а пот╕м акц╕онувати ╕ розпродати по шматках для спорудження ел╕тних житлових будинк╕в.
Але хто тод╕ зн╕матиме д╕йсно нац╕ональн╕ й д╕йсно патр╕отичн╕ ф╕льми? Комерц╕йн╕ студ╕йки? У них один клоп╕т — як б╕льше заробити, причому не з прокату сво╖х картин — к╕нотеатр╕в дуже мало, до того ж вони головним чином крутять американськ╕ бойовики, — а на розкраданн╕ ╖хн╕х бюджет╕в. При цьому з приц╕лом на м╕жнародн╕ призи вони зн╕мають р╕зноман╕тну аморальну «чорнуху», в як╕й з патолог╕чним захватом обпльовують свою кра╖ну. ╤ це за державн╕ грош╕!
— Але ви ф╕льм про Калнишевського теж зн╕ма╓те не на державн╕й к╕ностуд╕╖ ╕мен╕ Довженка. Чому?
— Та тому, що директори к╕ностуд╕╖ не хочуть запускати у виробництво складн╕ ╕сторичн╕ ф╕льми. Адже ╖м прост╕ше зн╕мати нехитр╕ дебютн╕ короткометражки, як╕ не потребують зусиль з ╖хнього боку. Упевнений, що з ц╕╓╖ ж причини не зн╕мав на наш╕й студ╕╖ свою патр╕отичну стр╕чку «Поводир» ╕ Олесь Сан╕н.
— У якому стан╕ перебувають укра╖нськ╕ телесер╕али?
— В анаб╕озному! По-перше, ╖х тепер просто не зн╕мають. А по-друге, наше телебачення дос╕ вважа╓ для себе б╕льш виг╕дним купувати ╕ демонструвати рос╕йськ╕ сер╕али. При цьому часто трапля╓ться, що наш╕ продюсери, а ╕нод╕ й непоган╕ режисери для зароб╕тку зн╕мають рос╕йськ╕ сер╕али в Укра╖н╕. Рос╕янам це виг╕дно — у нас зн╕мати набагато дешевше.
— Що, на ваш погляд, заважа╓ зн╕мати укра╖нськ╕ ╕сторичн╕ ф╕льми? Нема╓ розум╕ння важливост╕ цього, грошей, бажання?
— Все разом! А ще дур╕сть ╕ корупц╕я. Та ще й яка!.. Наприклад, коли головою Державного агентства з питань к╕но стала Катерина Копилова, вона в╕дразу ж позапланово вид╕лила 13,5 млн. гривень на «виробництво» давно вже знятого, до того ж рос╕йського, ф╕льму.
Т╕, хто не давав «в╕дкати», так само, як ╕ я, в╕длучалися в╕д державного ф╕нансування, а «згов╕рлив╕» продюсери процв╕тали. Я готовий провести рев╕з╕ю практично будь-яко╖ знято╖ за час╕в Копилово╖ картини ╕ гарантовано знайду в н╕й крад╕жок щонайменше на п╕втора-два м╕льйони!

КАЛНИШЕВСЬКИЙ ПЕРШИМ ХОТ╤В ДАТИ УКРА╥НЦЯМ ЕКОНОМ╤ЧНУ НЕЗАЛЕЖН╤СТЬ В╤Д РОС╤╥

— Чим вас привабила постать Калнишевського?
— Це була Богом послана укра╖нськ╕й нац╕╖ людина, але, на жаль, вона майже не в╕дома широкому загалу. Я й сам, на превеликий сором, д╕знався про дивовижну ╕стор╕ю його життя абсолютно випадково.
Рок╕в десять тому один багатий канад╕╓ць укра╖нського походження, якому сподобалася моя картина «╤згой», запропонував мен╕ зняти документальний ф╕льм про Петра Калнишевського ╕ пооб╕цяв дати на нього 150 тис. долар╕в. Я посоромився з╕знатися, що фактично н╕чого не знаю про цю людину, ╕, в╕дчувши, що не готовий зн╕мати ф╕льм про Калнишевського, в╕дмовився в╕д постановки ╕ грошей. Але все ж зац╕кавився ц╕╓ю особист╕стю ╕ занурився у б╕бл╕отеки.
Коли я по крихтах по книгах Скальковського, Василенко-Полонсько╖, Яворницького та Надх╕на з╕брав во╓дино б╕ограф╕ю цього останнього отамана Запорозько╖ С╕ч╕, то об╕мл╕в, бо усв╕домив, яке м╕сце в╕н пос╕да╓ в ╕стор╕╖ укра╖нського народу!
Р╕ч у т╕м, що Калнишевський випросив дозв╕л на, здавалося б, абсолютно безневинну ╕ вельми корисну справу — с╕яти в Дикому Пол╕ жито, щоб зменшити витрати царсько╖ скарбниц╕ на утримання запорожц╕в, як╕ захищали п╕вденн╕ кордони Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. За 10 рок╕в, поки цариця була зайнята наведенням порядку у Польщ╕ ╕ придушенням пугачовського бунту, Калнишевський заселив степов╕ земл╕ Дикого Поля — а це величезна територ╕я в╕д Уман╕ до Чорного моря ╕ в╕д Приазов’я до П╕вденного Бугу — 150 тисячами селян-землероб╕в ╕ нав╕ть козак╕в. В╕н заснував 5501 хут╕р, а точн╕ше, хл╕боробсько-в╕йськове господарство, фактично фортецю укра╖нського народу.
Д╕знавшись, що тепер козаки не т╕льки забезпечують себе хл╕бом, а й продають його до ╢вропи ╕ завдяки цьому здобувають дедал╕ б╕льшу незалежн╕сть в╕д Рос╕╖, Катерина вир╕шила жорстко покласти цьому край. Тому вона й заслала 85-р╕чного запорозького кошового отамана на Соловки, а С╕ч безжально розгромила, поховавши на багато рок╕в укра╖нську мр╕ю про незалежн╕сть.
Про те, з яким острахом Катерина ставилася до д╕яльност╕ Калнишевського, можна судити з ╖╖ ман╕фесту 1775 року: «Заводя собственное хлебопашество, расторгал он тем самым основание зависимости их от престола нашего, и помышлял составить, посреди Отечества, область совершенно независимую, под собственным своим неистовым управлением...».
У соловецьк╕й ям╕ Калнишевський пров╕в понад 25 рок╕в, не маючи можливост╕ нав╕ть випростатися на повний зр╕ст. Йому дозволялося лише трич╕ на р╕к — на Р╕здво, Великдень ╕ Преображення — п╕д посиленою охороною в╕дв╕дувати церкву.
Помер в╕н на Соловках на 113-му роц╕ життя, так ╕ не п╕дписавши прохання про помилування. Ви можете соб╕ уявити духовну м╕ць ╕ неймов╕рну г╕дн╕сть ц╕╓╖ людини?!
— Ви планували за ц╕╓ю ╕стор╕╓ю зняти художн╕й ф╕льм чи сер╕ал?
— В ╕деал╕ ╕ те, й ╕нше. Художн╕й ╕гровий ф╕льм «Лицар Дикого Поля» планувався двосер╕йним. Там усе ма╓ бути зосереджене на особистост╕ Калнишевського, бо дай, Боже, у двох сер╕ях розкрити хоча б мотиви к╕лькох його вчинк╕в. Адже, наприклад, мало хто зна╓, що в╕н навчався в ун╕верситет╕ у Швейцар╕╖, мав галантн╕ манери ╕ видатний управл╕нський талант, знав к╕лька ╓вропейських мов.
А 24-сер╕йний сер╕ал «Лицар╕ Дикого Поля» мав розгорнути розпов╕дь не т╕льки про Калнишевського, а й про таких видатних особистостей, як батько й син Орлики, Мазепа, Кость Горд╕╓нко, як╕ жили в т╕ ж часи. Там були останн╕ роки ╕снування Запорозько╖ С╕ч╕, прийняття першо╖ в св╕т╕ знаменито╖ конституц╕╖ Пилипа Орлика, ╓вропейський пер╕од життя молодого Калнишевського, розб╕жност╕ з несамовитим «екстрем╕стом» ╤ваном Гонтою та багато ╕ншого.

ЯК ╤ ПРИ КОПИЛОВ╤Й, ЗАРАЗ ЧУЮ, ЩО М╤Й Ф╤ЛЬМ МАЛОЗНАЧУЩИЙ...

— Ви казали, що ф╕льм було запущено у виробництво. Ск╕льки грошей на нього витрачено ╕ що встигли зробити?
— У картину вже вкладено 3,3 млн. бюджетних гривень ╕ 480 тисяч мо╖х власних. Зн╕мальною групою в повному обсяз╕ проведено п╕дготовчий пер╕од, знято 21 хвилину ф╕льму. Я подав матер╕ал у Держк╕но, отримав позитивн╕ в╕дгуки, а дал╕ все зупинилося — криза, пот╕м Копилова й аморальна вакханал╕я розкрадання к╕ногрошей, яка, мен╕ зда╓ться, трива╓ ╕ тепер.
— Що ви ма╓те на уваз╕?
— На жаль, нове «свобод╕вське» кер╕вництво Держк╕но, як ╕ при «рег╕оналц╕» Копилов╕й, каже, що м╕й матер╕ал малозначущий. Водночас голова агентства Пилип ╤лл╓нко дом╕гся вид╕лення додаткових 14 млн. гривень на ф╕льм свого дядька «Толока». Державн╕ грош╕ вид╕ляються й на досить абсурдн╕ для нин╕шнього часу к╕нопроекти, запущен╕ у виробництво ще Копиловою.
— В якому стан╕ зараз перебува╓ ваш ф╕льм?
— Декорац╕╖ дос╕ стоять, актори чекають. Якби в╕дновилося ф╕нансування, зйомки можна продовжити хоч завтра.
Мен╕ к╕лька рок╕в тому рос╕яни пропонували грош╕ на цей ф╕льм, але вони поставили вимогу не торкатися теми засудження Катериною Калнишевського ╕ знищення С╕ч╕, залишивши т╕льки пригоди запорожц╕в на рос╕йськ╕й служб╕, походи проти татар ╕ турк╕в ╕ тому под╕бну козацьку екзотику. Зв╕сно, що на цю привабливу у матер╕альному план╕ пропозиц╕ю я погодитися н╕як не м╕г.

«СМ╤ТТ╢ВА» ЛЮСТРАЦ╤Я — ЦЕ АБСОЛЮТНИЙ ПОЗИТИВ!

— В╕домо, що до того, як «запасти» на Калнишевського, ви захоплювалися ще одн╕╓ю яскравою особист╕стю — Махном. Це захоплення вже минуло?
— Справд╕, рок╕в двадцять тому я написав про нього к╕нопов╕сть «Анарх╕ст» ╕ мр╕яв зняти ф╕льм, але у Держк╕но тод╕ теж не знайшлося на це грошей.
У нас, на м╕й погляд, дуже поверхово трактують вчинки ╕ мотивац╕╖ Нестора Махна. В╕н був таким же простим ╕ на╖вним, як ╕ вс╕ тогочасн╕ укра╖нськ╕ селяни. Батько реально захищав селян в╕д будь-якого посягання на ╖хн╓ добро. Принцип його був простий: «Хто доторкнеться до результату прац╕ селянина — того вб’ю!». Можете уявити, щоб сьогодн╕ хтось так само завзято захищав працю наших зубож╕лих селян?
Можливо, тому на ф╕льм про д╕яння Нестора ╤вановича Махна у нашо╖ держави завжди не вистача╓ грошей?
А от рос╕яни нещодавно зняли про Махна багатосер╕йний ф╕льм. Нехай поганий, але все-таки... Я дуже люблю цього народного героя, але сьогодн╕ вся моя любов в╕ддана Калнишевському.
— Ви не бачите якихось паралелей ╕з махновщиною у нашому сьогодн╕шньому житт╕?
— Я б не називав махновщиною прагнення людей бути в╕льними ╕ не дозволяти н╕кому — н╕ Ахметову, н╕ Порошенку — вир╕шувати за них, як ╖м жити.
На м╕й погляд, дуже серйозною помилкою наших правител╕в — ╕ нин╕шн╕х, ╕ попередн╕х — ╓ нерозум╕ння того, що укра╖нц╕ фактично давно вже ╓вропейц╕! Згадайте, ск╕льки стол╕ть тому донька Ярослава Мудрого Анна вчила свого чолов╕ка короля Франц╕╖ грамоти!
В укра╖нц╕в, на в╕дм╕ну в╕д рос╕ян, ╓ «ген» вольност╕ ╕ демократ╕╖. А Рос╕я абсолютно не ╓вропейська кра╖на, ╖╖ аборигени не можуть бути демократами кл╕н╕чно!
Пут╕н не тому править Рос╕╓ю безрозд╕льно, що в╕н чимось особливий, а тому, що рос╕янам завжди було ц╕лком комфортно бути «п╕д кимось». Подив╕ться, з яким несамовитим захватом вони аплодують Пут╕ну. ╤ н╕кого не бентежить, що перед колишн╕м майором КДБ у Георг╕╖вському зал╕ Кремля доб╕рн╕ брав╕ гвард╕йц╕ витягуються в струнку.
— Але, може, у нас ╕нша крайн╕сть — як т╕льки когось вибрали, в╕дразу «Геть!» ╕ «Ганьба»? Або в см╕тниках «люстру╓мо»...
— А чи вам в╕домо, що за час╕в Калнишевського, Орлика та Запорозько╖ С╕ч╕ за будь-яку крад╕жку чи зраду не у см╕тт╓в╕ баки кидали, а топили в Дн╕пр╕ або закопували в землю? Тод╕ т╕, хто ско╖в п╕дл╕ вчинки, ризикували поплатитися за це життям, а не просто забруднити костюм!
— Тобто, на ваш погляд, «см╕тт╓ва» люстрац╕я — це позитив?
— Абсолютний! Адже це в╕дбува╓ться тод╕, коли влада не прагне до справедливост╕ ╕ т╕льки ╕м╕ту╓ люстрац╕ю. Хоча люструвати теж потр╕бно обережно, щоб не гудити вс╕х без винятку людей, як╕ служили при Янукович╕. А у нас, як це не дивно, найчаст╕ше люструють корисних для кра╖ни людей, а запеклих нег╕дник╕в не ч╕пають. Тому народ сам узявся за люстрац╕ю.

ЗАБОРОНЯТИ ГАРНИЙ Ф╤ЛЬМ ЧЕРЕЗ ДУР╤СТЬ АКТОРА НЕРОЗУМНО

— Як ви ставитеся до заборони рос╕йських ф╕льм╕в за участ╕ актор╕в, як╕ «в╕дзначилися» сво╓ю, м’яко кажучи, нелюбов’ю до Укра╖ни?
— Не пускати ╖х в Укра╖ну — це правильно. Але забороняти гарний ф╕льм «Л╕кв╕дац╕я» т╕льки тому, що в ньому знявся охоплений ганебним ╕мперським аж╕отажем актор Пореченков, — вельми нерозумно. Це нагаду╓ радянськ╕ часи: коли виконавець рол╕ або режисер ви╖жджали на пост╕йне проживання за кордон, ф╕льм в╕дразу ж клали на полицю. ╤ вс╕ нормальн╕ люди вважали, що це — ╕д╕отизм. Тож чим нин╕шня ситуац╕я в╕др╕зня╓ться в╕д т╕╓╖?
Наприклад, коли Ларса фон Тр╕╓ра у 2011 роц╕ оголошували персоною нон грата на Каннському фестивал╕ за з╕знання в симпат╕╖ до Г╕тлера, його блискуч╕ картини н╕хто не забороняв — ╖х вивчають у будь-як╕й академ╕╖. Вони в мене теж стоять на полиц╕ — це видатне проникнення у людську душу, нав╕що ж людей цього позбавляти? До того ж у його ф╕льмах жодних пронацистських тенденц╕й нема╓.
Те, що людина робить як художник, актор чи режисер, належить не ╖й, а ╕стор╕╖. А за сво╖ пол╕тичн╕ вчинки та висловлювання вона ма╓ нести в╕дпов╕дальн╕сть, як ╕ кожен громадянин.
— А загалом, чи було для вас неспод╕ванкою ставлення рос╕йсько╖ ╕нтел╕генц╕╖ до под╕й в Укра╖н╕?
— В╕дверто кажучи, так. Я не м╕г соб╕ уявити, що, наприклад, Олег Табаков, якому я з повагою тиснув руку, займатиме таку аморальну позиц╕ю! Я й Микит╕ Михалкову написав, що йому як дворянину, на чому в╕н завжди акценту╓ увагу, ма╓ бути соромно за те, що в╕н зараз робить!
— Ви — народний артист Абхаз╕╖. Як ви сприйняли окупац╕ю ╖╖ територ╕╖ Рос╕╓ю?
— Я цього не сприймаю ╕ вважаю великою б╕дою абхазько╖ нац╕╖. Тепер в Абхаз╕╖ не буваю, хоча там я д╕йсно народний артист — мене там знали вс╕! П╕сля ф╕льму «Б╕лий башлик» (романтична драма про перших геро╖в абхазького народу. — Ред.), якщо я з’являвся в якомусь сел╕, жител╕ в╕дразу кидали сво╖ справи, р╕зали теля чи баранчика, ╕ 100-150 ос╕б бенкетували ст╕льки, ск╕льки я там був. Але п╕сля всього, що сталося, мен╕ непри╓мно туди при╖здити. Тепер це вже чужа кра╖на, в як╕й героя мого ф╕льму Томаса Какаск╕ра, захисника абхазько╖ незалежност╕, розчавили гусениц╕ рос╕йського танка...
— А як ви оц╕ню╓те перспективи наших в╕дносин з Рос╕╓ю у майбутньому? Ми посварилися назавжди чи колись зможемо помиритися?
— Н╕яково таке говорити, але вважаю, що, Слава Богу, назавжди! Тому що укра╖нський народ н╕коли не пробачить того, що з ним вою╓ пут╕нська Рос╕я!
Думаю, наш╕ народи вже не повернуться в лоно «братн╕х» в╕дносин. При найб╕льш оптим╕стичному вар╕ант╕ в майбутньому у нас з Рос╕╓ю встановляться так╕ ж в╕дносини, як ╕з будь-якою ╕ншою сус╕дньою кра╖ною. Треба т╕льки пережити смутн╕ пут╕нськ╕ часи.
— Наск╕льки тривалими, на вашу думку, вони будуть?
— Думаю, вони триватимуть не дуже довго. Спод╕ваюся, Пут╕на незабаром прибере його ж оточення.
— А як ви оц╕ню╓те Пут╕на як актора?
— На публ╕ц╕ в╕н трима╓ться блискуче! Але я хот╕в би подивитися на його обличчя вдома, на кухн╕, — думаю, воно буде зовс╕м ╕ншим. Пут╕н сьогодн╕ — загнаний зв╕р, ╕ як в╕н збира╓ться виплутуватися з цього становища, незрозум╕ло. Думаю, Порошенко, Обама, Меркель ╕ Олланд повинн╕ придумати, як йому вийти з цього глухого кута.
— У соцмережах пропонували св╕й вар╕ант, — щоб Дмитро Кисельов просто оголосив по «Пут╕н-ТВ», що Рос╕я вже перемогла у в╕йн╕. Вони ж там в╕рять усьому, що кажуть по телев╕зору.
— Якби все було так просто... Треба роз╕грати якусь хитру комб╕нац╕ю... Ну, от я запропонував би: «Гаразд, давай два трильйони долар╕в за те, що ти нако╖в, повертай Крим Укра╖н╕, а Севастополь забирай соб╕ ╕ воюй, поки не втопиш весь св╕й флот ╕ свою над╕ю царювати в╕чно!».
Мен╕ зда╓ться, треба дати Пут╕ну можлив╕сть хоч якось зберегти обличчя, адже в руках цього божев╕льного ядерна кнопка.

Над╕я ЮРЧЕНКО


Культура ╕ життя
Ф╤ЛЬМ «ПОВОДИР»: ВРАЖЕННЯ В╤Д ПЕРЕГЛЯДУ
Укра╖нський к╕нематограф поступово вста╓ з кол╕н, св╕дченням чого ╓ й повноформатний художн╕й ф╕льм «Поводир» режисера Олеся Сан╕на, який щойно вийшов на екрани в╕тчизняних к╕нотеатр╕в. Це — чи не перший в╕тчизняний ф╕льм, який вийшов у широкий прокат за вс╕ роки незалежност╕. До того ж ф╕льм був висунутий в╕д Укра╖ни на отримання Оскара, престижно╖ прем╕╖ Американсько╖ к╕ноакадем╕╖, в ном╕нац╕╖ «Кращий ф╕льм ╕ноземною мовою».
Творцям ф╕льму вдалося в рамках досить-таки обмеженого бюджету (16 млн. грн.) зняти вельми пристойний глибоко психолог╕чний повноформатний художн╕й ф╕льм, який, безперечно, знайде свого глядача не лише в Укра╖н╕, а й за кордоном.
В основу сюжету ф╕льму покладено в╕домий факт знищення окупац╕йною московсько-б╕льшовицькою владою укра╖нських кобзар╕в та л╕рник╕в п╕сля ╖хнього скликання взимку 1934 р. на буц╕мто з’╖зд до Харкова — тод╕шньо╖ столиц╕ так звано╖ УРСР. Адже змусити цих велет╕в укра╖нського духу сп╕вати диф╕рамби Стал╕ну та його людиноненависницькому авторитарно-тотал╕тарному режиму московськ╕ окупанти та ╖хн╕ м╕сцев╕ лакузи були не спроможн╕.
У подальшому окупац╕йна влада фактично заборонила використовувати на укра╖нських землях споконв╕чн╕ нац╕ональн╕ музичн╕ ╕нструменти, натом╕сть масово заполонивши Укра╖ну рос╕йськими балалайками та гармошками. Балалайки, як╕ мали лише 3 струни, у той час, коли кобзи та бандури мали дек╕лька десятк╕в лише басових струн, широкого розповсюдження в Укра╖н╕ не набули, а гармошки (фактично спрощений вар╕ант французького акордеона) все ж прижилися. Вже п╕сля остаточного приборкання Укра╖ни «совок» почав створювати р╕зного роду ж╕ноч╕ ансамбл╕ бандуристок, зокрема, популярними були тр╕о, покликан╕ прославляти «мудру нац╕ональну пол╕тику парт╕╖ великого Лен╕на», хоча в ╕сторичному аспект╕ на кобз╕ та бандур╕ в Укра╖н╕ грали лише чолов╕ки.
Автори ф╕льму достов╕рно в╕дтворили дух траг╕чних для укра╖нського народу 30-х рок╕в минулого стол╕ття, показали п╕длу ╕ хижу людиноненависницьку сутн╕сть комуно-б╕льшовицько╖ окупац╕йно╖ влади, бандитськ╕ методи ОГПУ та страждання простого народу.
Особливо варто в╕дзначити американського хлопчика, який переконливо з╕грав у ф╕льм╕ 10-р╕чного П╕тера Шемрока — сина убитого гепеушниками американського комун╕ста, який при╖хав до Харкова допомагати збирати американськ╕ трактори. Фактично саме П╕тера Шемрока, який силою обставин став поводирем сл╕пого кобзаря ╤вана Кочерги, у минулому командира роти арм╕╖ УНР, можна вважати головним геро╓м ф╕льму.
Справля╓ враження також гра сп╕вачки Джамали, яка викону╓ роль «приборкано╖» гепеушником укра╖нсько╖ актриси Ольги Левицько╖, свого роду уособлення силового упокорення комуно-б╕льшовицькою владою укра╖нського народу. Вона лише поз╕рно «здалася», а в душ╕ лиша╓ться укра╖нською патр╕откою.
Ф╕нал ф╕льму траг╕чний. Гепеушники п╕дступно п╕дривають вибух╕вкою сл╕пих ╕ нем╕чних кобзар╕в, зв╕зши ╖х до глибокого яру. Гине ╕ кобзар ╤ван Кочерга, забравши на той св╕т ╕ свого давнього ворога — одного з оч╕льник╕в м╕сцевого ОГПУ. Це врятувало життя його американському поводирю, який залишився в живих ╕ спром╕гся пов╕домити цив╕л╕зованому св╕ту про жахливий злочин бандитсько╖ комуно-б╕льшовицько╖ влади.
Плекатимемо над╕ю, що американська к╕ноакадем╕я належним чином оц╕нить ф╕льм укра╖нського режисера Олеся Сан╕на «Поводир», а укра╖нський нац╕ональний к╕нематограф, нарешт╕, встане з кол╕н ╕ посяде належне йому м╕сце у св╕т╕.

Валер╕й СТЕПАНЕНКО
http://www.blogs.telekritika.ua/?id=3743

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 09.01.2015 > Тема ""Будьмо!""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14551

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков