Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2798)
З потоку життя (5924)
Душі криниця (3319)
Українці мої... (1432)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1631)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НЕ СТАЛО ╤ВАНА ДРАЧА…
╤ван Драч був поетом, перекладачем, к╕носценаристом, драматургом, державним та громадським д╕ячем.


«РАТАЙ УКРА╥НСЬКОГО ЕФ╤РУ»
У Нац╕ональн╕й сп╕лц╕ журнал╕ст╕в Укра╖ни в╕дбулась презентац╕я книги спогад╕в про видатного...


УКРА╥НА ПАМ'ЯТА╢ ╤ ВШАНОВУ╢ СТЕПАНА РУДАНСЬКОГО
Третього травня нин╕шнього року виповнилось 145 рок╕в з тих п╕р, як перестало битись серце...


У ГОСТ╤ ДО ХУДОЖНИКА
1 червня святкував св╕й 81-й день народження в╕домий кримський художник, граф╕к, живописець,...


ЛЕОН╤Д КАНТЕР, РЕЖИСЕР Ф╤ЛЬМУ «М╤Ф» ПРО ЗАГИБЛОГО В АТО ОПЕРНОГО СП╤ВАКА ВАСИЛЯ СЛ╤ПАКА, ПОК╤НЧИВ ЖИТТЯ САМОГУБСТВОМ
«Чолов╕к мав смертельне поранення в щелепу. Характер поранення та передсмертна записка...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 09.01.2015 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 09.01.2015
КРИМСЬКА УКРА╥НКА ПОЛЬСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

Непом╕тно для укра╖нсько╖ громадськост╕ восени минув 120-р╕чний юв╕лей в╕д народження Харитини (Т╕ни) Пекарчук — геро╖чно╖ ж╕нки, яка пройшла з╕ збро╓ю в руках весь пер╕од визвольних змагань 1917-1921 рр. у лавах Арм╕╖ УНР.
Харитина Пекарчук народилася 14 жовтня 1894 року, на козацьке свято Покрови, в С╕мферопол╕.
Походила з╕ зрусиф╕ковано╖ польсько╖ родини (д╕воче пр╕звище — ╤збицька), проте ╖╖ д╕д по матер╕, Скальський, був польським повстанцем; напевно, в╕д нього вона успадкувала сво╓ завзяття. П╕зн╕ше у спогадах вона писала: «Я з кров╕ й кост╕ полька. М╕й д╕д був польським повстанцем, а я — його внучка-гайдамачка».
Батьки, Антон ╕ Мар╕я, мали велику земельну пос╕л╕сть, були вельми заможними. Батько помер рано. Окр╕м величезних сад╕в довкола С╕мферополя, родина мала багато земл╕ в Укра╖н╕; для обробки земельних уг╕дь у Криму наймалися «на строк» в╕д Зелених Свят до Покрови чи аж до св. Михайла хлопц╕ й д╕вчата аж з Полтавщини, що, маючи вдома мало земл╕, змушен╕ були ц╕лими ватагами, одразу п╕сля Великодня, ╕ти п╕шки шукати прац╕ по великих пом╕щицьких ма╓тках Катеринославщини й Тавр╕╖, добиралися й до Криму, аж до самого узбережжя Чорного моря. Аж туди вони приносили свою, хоч ╕ убогу, а справжню укра╖нську одежу, свою чудову мову, а в час роботи й в╕дпочинку, при св╕тл╕ м╕сяця по татарських аулах ╕ передм╕стях лунали ╖хн╕ незр╕внянн╕ п╕сн╕. Маленька Т╕на бувала серед них, спостер╕гала за ними, ╕ вже п╕дл╕тком в╕дчула, що вона — частина цього народу, полюбила мову й п╕сн╕ його — створила в соб╕ ╜рунт, на якому незабаром виросла ╖╖ нац╕ональна св╕дом╕сть ╕ глибокий патр╕отизм.
Ще дитиною Т╕на дуже любила, коли д╕вчата й хлопц╕ сп╕вали укра╖нськ╕ п╕сн╕ – у той час вона забувала геть про все. П╕зн╕ше д╕вчина захопилась укра╖нським театром, не пропускаючи жодно╖ вистави, — попри те, що в╕дв╕дування ╖х суворо заборонялося вчителями г╕мназ╕╖, де вона навчалася, та батьками. Зрештою навчанню настав край: коли Т╕н╕ випадково потрапив до рук «Кобзар» Шевченка, вона вивчала його в╕рш╕ й наважилася читати ╖х подругам у школ╕.
У 1915 роц╕ в С╕мферопол╕ д╕вчина випадково зустр╕лася з╕ св╕домим укра╖нцем ╕з Полтавщини. В сво╖х спогадах вона назива╓ його паном П. Б. В╕н дав ╖й багато укра╖нських книжок. Одразу п╕сля Лютнево╖ революц╕╖ 1917 року пан П. Б. ╕з дружиною, Харитиною ╕ ще к╕лькома особами заснували с╕мферопольську «Просв╕ту». Праця на укра╖нськ╕й нив╕ була нелегкою, бо ╕нтел╕генц╕я укра╖нська, особливо старшого в╕ку, «боялася виявити себе, щоб, не дай, Боже, москал╕ не повикидали ╖х ╕з прац╕». Попри перешкоди, «Просв╕та» орган╕зувала укра╖нський хор та аматорський гурток, влаштовувала л╕тературн╕ вечори. Разом ╕з кримськими татарами видавали газету (кримськотатарський ком╕тет очолював доктор права Абдул Сайдамет). «Треба п╕дкреслити, – зазначала Харитина Пекарчук, – що сп╕впраця з татарами була якнайкраща».
У 1917 роц╕ ╖╖ захопила революц╕йна стих╕я. На той час у С╕мферопол╕ стояли три запасн╕ полки, з якими активно вза╓мод╕яла м╕ська укра╖нська громада; зокрема, за ╖хню укра╖н╕зац╕ю взялася с╕мферопольська «Просв╕та». Це й пов’язало молоду Харитину з в╕йськовим життям.
Вже 17 травня 1917 року дек╕лька тисяч солдат╕в з укра╖нськими прапорами маршували головними вулицями С╕мферополя, а за ними сл╕дом ╖хало дек╕лька гарб-воз╕в з хлопцями та д╕вчатами. А коли укра╖нський маршовий батальйон вирушав на материк у 1917 роц╕, Т╕на при╓дналася до нього як рядова, разом з товаришами по збро╖ пройшовши вс╕ етапи визвольних змагань.
Померла 11 березня 1973 р. в будинку для людей похилого в╕ку в Дорнштадт╕, маючи 79 рок╕в.
Кримська укра╖нка польського походження Харитина Пекарчук, учасниця визвольних змагань, пос╕да╓ визначне м╕сце пом╕ж ╕нших ж╕нок, як╕ боролися за волю Укра╖ни.

Ознайомитися з╕ спогадами Харитини Пекарчук можна за посиланням:
http://media.wix.com/ugd/8b9e4a_cb2e0c07c66a4309afceaea03683081f.pdf

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 09.01.2015 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14558

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков