"Кримська Свiтлиця" > #1 за 09.01.2015 > Тема "Душі криниця"
#1 за 09.01.2015
Р╤КА, ЯК ПЛИН ДУМОК…
Прощаючись з Роком Коня
(ВРАЖЕННЯ В╤Д КАРТИНИ «ЮН╤СТЬ МАМАЯ, АБО КУПАННЯ СИНЬОГО КОНЯ») Нещодавно я знову в╕дв╕дала улюблене м╕сто Льв╕в. Цього разу зовс╕м неспод╕вано зав╕тала до Палацу мистецтв, а там – виставка живописц╕в Укра╖ни. Враження незабутн╕, багато картин сво╖ми темами та кольорами справд╕ захоплюють дух! М╕й погляд зупинився на дуже звичн╕й ╕ водночас загадков╕й картин╕, що викликала бажання вдивлятися в не╖, думати, згадувати ╕ мр╕яти. Н╕би з-за рамок часу явилися давн╕ сюжети, а саме: козацька минувшина, чиста р╕ка, незайман╕ береги, де зовс╕м не видно новобудов, спок╕йн╕ за сво╓ «завтра» тих╕, вдумлив╕ дерева… Яке ж багате на кольори в╕дчуття св╕ту: темно-син╕й, жовтогарячий, б╕рюзовий, золотавий, яскраво-зелений... Зда╓ться, я бачу н╕ч, глибоку й темну, сильний в╕тер, що гне дерева додолу, та водночас у невидим╕й площин╕ в╕дчува╓ться св╕тле народження наступного дня, а може, й в╕ку. Чому? Адже художник – це людина нашого часу, проте його творче начало задивлене в давнину, коли Укра╖на переживала пост╕йне гноблення ╕ поневолення з боку нападник╕в. ╤ н╕би ц╕ паралел╕ зб╕глися у сьогоденн╕. Теж напади ╕ загрози. ╤ де ж под╕тися, як жити укра╖нськ╕й душ╕, що завжди прагне вол╕ ╕ правди? Саме так╕ роздуми викликала в мене картина «Юн╕сть Мамая, або купання синього коня» художника Володимира Лещенка з Дн╕пропетровська. Можливо, творець намагався знайти вих╕д з╕ скрутного становища не т╕льки колись, а й тепер. ╤ саме р╕ка символ╕зу╓ цей плин ╕ прагнення в╕льно╖ душ╕. Р╕ка життя… р╕ка творчост╕… р╕ка мисл╕, яка легко перетина╓ кордони часу. Я бачу, як по н╕й пливе старенький човен, а в ньому – козак, у б╕лосн╕жн╕й вишит╕й сорочин╕ ╕ син╕х шароварах. Можливо, в╕н пливе на допомогу сво╓му в╕йську, а може, це — останн╕й во╖н, який врятувався у тяжкому бою ╕ посп╕ша╓ до живого р╕дного братства… у майбутн╕ дн╕, тобто до нас, ╕ прагне передати важлив╕ слова. У нього велична постать ╕ шляхетне лице, але прогляда╓ться ╕ його сум, щось тривожить душу козака… Р╕ка, як плин думок. У ╖╖ теч╕╖ св╕тяться глибини. На картин╕ також присутн╓ зображення коня, що злива╓ться з природою. Можливо, к╕нь — це не лише в╕рний пом╕чник людини, яка шука╓ виходу з темно╖ пори, а також ╖╖ живий обер╕г… а може, ╕ в╕дпов╕дь на пота╓мне запитання: що там буде дал╕?
Роксолана КОВАЛЬОВА, учасниця творчо╖ студ╕╖ «У Кобзарев╕й св╕тлиц╕» музею Тараса Шевченка Льв╕вського палацу мистецтв
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 09.01.2015 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14566
|