Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧИ СУМ╤СН╤ П╤ДЛ╤СТЬ ╤ «СВ╤ТЛИЧН╤СТЬ»?
Там, де проступа╓ чорними плямами п╕дл╕сть, не може бути «Св╕тлиц╕», сов╕ст╕, душ╕....


КРИМ: БАЖАННЯ БАЧИТИ ПРАВДУ
Починаючи ще з грудня 2013 року, мо╖ “св╕тличн╕” статт╕ були мо╖м намаганням...


УКРА╥НА: ЧАС ЖИТИ
Щонайшвидше усунення в╕д влади сьогодн╕шн╕х нездар, шахра╖в, злодюг ╕ зрадник╕в — найперша...


ЗВЕРНЕННЯ УКРА╥НСЬКИХ ПИСЬМЕННИК╤В ЩОДО ДОЛ╤ «КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤». ПЕРША РЕАКЦ╤Я ВЛАДИ
Сумно, але вкотре перекону╓мося, що наша влада насправд╕ надто далека в╕д реал╕й.


БОЖЕ, ЯКИЙ ЦИН╤ЗМ-2
Уперше отаке з╕рвалося з уст два тижн╕ тому – у в╕дпов╕дь на запрошення прибути до Ки╓ва на...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 16.01.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 16.01.2015
РОБИТИ АВТОБУСИ ДЛЯ УКРА╥НЦ╤В ЧИ ЗАГОТОВЛЯТИ КАПУСТУ ДЛЯ ПОЛЯК╤В?

Економ╕ка – укра╖нська!
 
(РОЗДУМИ ПРО ПОСТМАЙДАННИЙ БЮРОКРАТИЗМ ╤ ПЕРСПЕКТИВИ УКРА╥НСЬКО╥ ЕКОНОМ╤КИ)

Мало хто зна╓, що Льв╕вський завод «ЛАЗ» свого часу ув╕йшов до Книги рекорд╕в Г╕ннеса як найпотужн╕ший у св╕т╕ виробник автобус╕в. Не «МАН», не «Мерседес», а саме «ЛАЗ»... Завод цей зупинився, а уц╕л╕л╕ кадри з часом опинилися на Стрийському автобусному. Рок╕в десять-дванадцять тому я вперше почув в╕д знайомих журнал╕ст╕в про генерального директора компан╕╖ «ВЕЕМ-Металавтопром» Богдана Шевц╕ва. В╕дгукувалися тепло не лише як про фах╕вця, але ╕ як про мецената. Мовляв, нав╕ть про д╕тей у сиротинцях його компан╕я дба╓... Тод╕ ж вир╕шив будь-що познайомитися з ц╕кавою, неперес╕чною людиною. Зустр╕ч з Богданом Михайловичем не розчарувала, навпаки — окрилила. Виразно усв╕домив: поки ╓ так╕ люди, ╓ й над╕я на економ╕чне в╕дродження Укра╖ни. Темпи його залежатимуть в╕д ставлення держави до под╕бних одержимих ╕ пас╕онарних людей. Хоч у нас були р╕зн╕ ╕нтереси (у мене — газета, а у мо╖х друз╕в — виробництво), ми добре розум╕ли одне одного, бо думали про майбутн╓ Укра╖ни.
Нав╕ть не маючи св╕жо╖ ╕нформац╕╖, чомусь був певен, що воякам, як╕ виконують поставлен╕ завдання в зон╕ АТО, якась допомога з боку «ВЕЕМ-Металавтопрому» неодм╕нно надходить. Бо не така це ф╕рма, щоб стояти осторонь, коли В╕тчизна в небезпец╕. Але коли в листопад╕ минулого року в╕дв╕дав друз╕в, то ╖хн╕ новини дуже засмутили мене. Бо виявилося, що автобусний завод, який входить до ╖хнього об’╓днання (а все це р╕дн╕ д╕ти легендарного «ЛАЗу»), зупинився. ╤ сталося це вже п╕сля перемоги Майдану, коли, здавалося б, повинно поступово реал╕зуватися все, про що мр╕ялося з грудня до к╕нця лютого. Виявля╓ться, завод поставили у так╕ рамки, коли йому надзвичайно важко виживати.

Роб╕тник Роман Хопт╕вський розпов╕дав мен╕ про заводськ╕ справи з болем. До реч╕, його 32-р╕чний син Роман, колишн╕й десантник, уже к╕лька м╕сяц╕в вою╓ в зон╕ АТО. Був час, коли ╖х пост╕йно обстр╕лювали з територ╕╖ Рос╕╖. Туди й телефонувати часто небажано, син зр╕дка сам виходив на зв’язок, коли наставало затишшя. Батька колеги не вп╕знавали — колись був завжди веселим, усм╕хненим, а тут, коли чув про обстр╕ли наших в╕йськовик╕в «Градом», м╕сця соб╕ не знаходив. Про дружину й говорити н╕чого... З паном Романом я поговорив з п╕вгодини ╕ звернув увагу, що в╕н також, як ╕ б╕льш╕сть сп╕вроб╕тник╕в, тепло в╕дгуку╓ться про генерального директора компан╕╖ «ВЕЕМ-Металавтопром» Богдана Шевц╕ва.
— Коли в╕йськов╕ зал╕зничники з╕ Львова в╕д’╖жджали на в╕дбудову Слов’янська, у них не було н╕чого — нав╕ть лопат ╕ рукавиць. Коли волонтери, як╕ допомагають арм╕╖, звернулися до нашого гендиректора ╕ попросили оплатити рахунок, щоб вони мали можлив╕сть все необх╕дне придбати для зал╕зничник╕в, то Богдан Шевц╕в без вагань оплатив його. Зна╓те зв╕дки? З об╕гових кошт╕в компан╕╖ «ВЕЕМ Металавтопром». Дума╓те, роб╕тники протестували? Н╕. Ми ж розум╕╓мо — це треба для Укра╖ни, для нашо╖ перемоги. Може, робота зал╕зничник╕в збереже життя наших син╕в, зм╕нить настро╖ людей на зв╕льнених в╕д сепаратист╕в територ╕ях. До нього й так люди приходять по допомогу, якщо потр╕бн╕ грош╕ на л╕ки, на л╕кування д╕тей... Зна╓мо, що неодм╕нно допоможе! Як ╕ на Майдан давав, нав╕ть збер╕гав зарплату за тими, хто жив у наметах, брав участь у з╕ткненнях з «беркут╕вцями». ╤ тепер платить найпотр╕бн╕шим роб╕тникам бодай як╕сь 800-900 гривень, щоб люди не розб╕галися ╕ могли хоч за квартиру заплатити та хл╕ба соб╕ купити. Платить, хоч роботи ╕ нема╓. Дума╓те, ми цього не ц╕ну╓мо? Ц╕ну╓мо. Тому й в╕ра в державу сяка-така жевр╕╓... Але ж робить це п╕дпри╓мець, а не держава, ╕ довго така ф╕нансова допомога тривати не може... Тому виника╓ запитання: чому держава не ц╕ну╓ таких людей, як Богдан Шевц╕в? Чому новий демократичний уряд йому не допомага╓ п╕дн╕мати економ╕ку кра╖ни? З трибун говориться одне, а в житт╕ бачимо ╕нше. Та хоч би якийсь м╕н╕стр заступився за нього перед байдужими чиновниками. А за що вою╓ м╕й син? Невже за те, щоб, повернувшись додому, стояти пот╕м на б╕рж╕ прац╕ разом з╕ мною? Отримувати жебрацьку допомогу з безроб╕ття? Воювати, як бачимо, в Укра╖н╕ ╓ кому, а знайти чиновника, який би протид╕яв в╕двертому шк╕дництву ╕ державн╕й твердолобост╕, неможливо? Кажуть, б╕знес син╕в Януковича й Азарова дос╕ процв╕та╓... А ось патр╕отам, як╕ п╕дтримували Майдан, вставляють палиц╕ в колеса. За що ж тод╕ загинули Небесна Сотня ╕ сотн╕ наших хлопц╕в у зон╕ АТО?

НЕЛЕГКИЙ ВИБ╤Р М╤Ж Ц╤НОЮ ТА ЯК╤СТЮ

╤нженерно-техн╕чн╕ прац╕вники пояснили мен╕ схему роботи заводу: «Замовник зверта╓ться до нас з проханням зробити автобус. В╕н виробля╓ться на агрегатах ╓вропейських ф╕рм – «Мерседес», «МАН»... На жаль, в Укра╖н╕ нема╓ агрегат╕в, щоб на ╖хн╕й основ╕ будувати автобуси. Льв╕в’яни знайшли свою н╕шу — роблять автобуси на шас╕ «Мерседеса». Але в Укра╖н╕ склалася ситуац╕я, коли кредит╕в не дають, виробництво зупиня╓ться, ╕ купити сьогодн╕ нове шас╕ Мерседеса — це дуже дорого — до 60 тис. ╓вро. В Укра╖ну дозволено завозити вживан╕ автобуси, як╕ пройшли до 1 млн. к╕лометр╕в. А можна зробити по-╕ншому: взяти в╕д автобуса, який пройшов 300 тисяч к╕лометр╕в, шас╕ ╕ на його основ╕ зробити новий автобус. Отже, попереду буде, як м╕н╕мум, ще 700 тисяч к╕лометр╕в дор╕г. Таким чином, нада╓ться робота двом сотням людей, до того ж виробля╓ться досить-таки як╕сний укра╖нський продукт. Шас╕ в такому випадку кошту╓ близько 20 тисяч ╓вро, тобто набагато дешевше, н╕ж нове. Тому ф╕рма-перев╕зник може обновити автопарк, не беручи кредит╕в. Шас╕ перев╕ря╓ться, бо д╕агностика тут обов’язкова! Фах╕вц╕ роблять висновок, що воно годиться для автобуса. Але комусь ╕з чиновник╕в в цей час приходить в голову думка, що можна робити автобуси лише на нових шас╕. А те, що перев╕зник просто не купить дорогий транспортний зас╕б, чиновника не обходить. ╤ тут виника╓ лог╕чне запитання: чому ж тод╕ можна використовувати автобус ф╕рми «Мерседес», який пройшов м╕льйон к╕лометр╕в? Чомусь в╕н може возити по Укра╖н╕ людей, а ось шас╕ «Мерседеса», яке пройшло лише 300 тисяч ╕ на основ╕ якого можна зробити непоганий укра╖нський автобус, вважа╓ться старим»?
Наводився ╕ такий приклад: рос╕йське шас╕ з З╤Лу ма╓ гарант╕ю експлуатац╕╖ 150 тисяч к╕лометр╕в. П╕сля цього треба робити кап╕тальний ремонт двигуна ╕ цього шас╕. То на цьому, не надто як╕сному, рос╕йському шас╕ дозволялося робити (головне, щоб воно було новим), а вживане н╕мецьке, яке ╓ набагато як╕сн╕шим в╕д рос╕йського (╕ при гарант╕╖ в 1 млн. к╕лометр╕в може ще пройти 700 тисяч), — чомусь не дозволяють. ╤ ре╓страц╕я льв╕вських автобус╕в у зв’язку з цим призупинена. Замовники ╖х не можуть брати, тому що вони не взят╕ на обл╕к.
Важко збагнути лог╕ку чиновник╕в... Адже перев╕зники страждають, бо нема╓ транспорту за доступною ц╕ною, а автобусники страждають, бо нема роботи. Люди викидаються на б╕ржу прац╕. Держава платить ╖м грош╕. По-друге, на «ВЕЕМ-Металавтопром╕» ран╕ше проходили практику учн╕ училищ. Автобусники п╕дготували висококласних маляр╕в з допомогою ╓вропейських ф╕рм — саме тих, у яких купувалися б фарби. Тобто ╓ люди, як╕ як╕сно фарбують, — а так╕ фах╕вц╕ на дороз╕ не валяються. Готувалися електронщики та електрики — це також великий деф╕цит. Але й вони, у зв’язку ╕з згаданими обставинами, опинилися без роботи. Як мен╕ розпов╕ли, дехто прилаштувався… збирати врожай капусти, найнявшись сезонними роб╕тниками до польських фермер╕в. Зароб╕ток непоганий, вижити можна, але хто ж буде працювати в сфер╕ в╕тчизняного виробництва?

ЗАЛУЧАЛИ НАЙТАЛАНОВИТ╤ШИХ, ДУМАЛИ ПРО ПЕРСПЕКТИВУ

Хочу сказати дек╕лька сл╕в про 83-л╕тнього Юр╕я Олександровича Фурманова, який не ╓ кор╕нним льв╕в’янином, а народився в Запор╕жж╕, м╕ст╕ сталевар╕в. Багато рок╕в працював на «КамАЗ╕». Давно вийшов на пенс╕ю, але наст╕льки молодих душею людей ╕ серед працюючих ще треба пошукати! В╕н навчав ╕ тепер готовий навчати молодих фах╕вц╕в. Добре зна╓ процес плавлення сталей. Зна╓ процес ╖хньо╖ обробки. Зна╓ до найменших подробиць, як та чи ╕нша сталь «поводиться» при обробц╕. А ще Юр╕й Олександрович ╓ незам╕нним фах╕вцем з деф╕цитно╖ спец╕альност╕ – пресового виробництва, штампування. Зна╓ й теоретичн╕, ╕ практичн╕ реч╕. Мене запевняли, що його н╕хто й н╕коли не зам╕нить. Був найкращим фах╕вцем автомоб╕льно╖ промисловост╕ СРСР. Тому льв╕вським автобусникам дуже пощастило, що в╕н у них тепер працю╓. Лишилося багато його напрацювань у документах. Все, що в╕н робить чи робив, збер╕га╓ться в арх╕в╕. ╤ через десять, ╕ через двадцять рок╕в його напрацювання можна буде використати. Юр╕й Олександрович розробив проект цеху в Самбор╕ на 800 квадратних метр╕в. Та й не лише у Самбор╕. ╢ ╕дея в кожному районному центр╕ Льв╕вщини робити цехи для виготовлення комплектуючих. ╤ тод╕ давню славу «ЛАЗу» можна буде в╕дродити. Ось т╕льки новий автобус називатиметься «Карпати». Якщо, звичайно, вдасться запустити виробництво, якщо держава сприятиме його випуску. А для цього треба, щоб у в╕дпов╕дних м╕н╕стерствах працювали фах╕вц╕ ╕ патр╕оти.

НА ЧОРНОБИЛЬСЬКУ Б╤ДУ КОЛИСЬ В╤ДРЕАГУВАЛИ МИТТ╢ВО!
МОГЛИ Б ТАК САМО ╤ НА ДОНЕЦЬК╤ ПОД╤╥

Прац╕вники об’╓днання «ВЕЕМ-Металавтопром» переконан╕: якби виникла потреба в якомусь ╕ншому продукт╕ для нашо╖ кра╖ни, зокрема для Збройних Сил, то вони знайшли б потр╕бних фах╕вц╕в ╕ виконали б поставлене завдання. А Богдан Шевц╕в нав╕в конкретний приклад: «Коли стався Чорнобиль, нас з╕брали 2 травня 1986 року – а я тод╕ працював на «ЛАЗ╕» – то вже 3 травня, о шост╕й (!) годин╕ ранку на заводському подв╕р’╖ стояв новенький автобус, спец╕ально обладнаний для роботи в зон╕ ЧАЕС. У нього була трохи зм╕нена конструкц╕я, ╕ в╕н був обшитий свинцем. Дума╓те, не зробили б спец╕альний автобус для застосування в зон╕ АТО? Зробили б! Але для того, щоб аналог╕чним чином оперативно в╕дреагувати на нин╕шн╕ проблеми ЗСУ, треба все п╕дтримувати в належному стан╕, в тому числ╕ — мати певну к╕льк╕сть роб╕тник╕в. Але ж державн╕ муж╕ повинн╕ думати про це завжди, а не лише в критичн╕ моменти ╕снування нашо╖ держави.
╤ тут я зроблю маленький л╕ричний в╕дступ… Вс╕м в╕домо, що телебачення – це велика руш╕йна сила нашого сусп╕льства. Але тепер воно прид╕ля╓ увагу головно пол╕тиц╕. В╕дпов╕дно ╕ народ наш з головою поринув у пол╕тику ╕ зовс╕м випуска╓ з поля зору виробництво. Я був на виставц╕ в Н╕меччин╕, то там вс╕ заводи н╕мецьк╕, французьк╕, ╕тал╕йськ╕… Маленька Швейцар╕я ма╓ купу завод╕в! Укра╖ну представляв один лише льв╕вський «Електрон». Честь ╕ хвала цим людям, як╕ випускають продукц╕ю ╓вропейського р╕вня! Бо вони могли з╕брати талановитих ╕ одержимих людей, справжн╕х виробничник╕в. Ось де прорив! Чому цього не показують, чому не говорять про це, не нац╕люють сусп╕льство? Чому цього директора не висувають у м╕н╕стри? Под╕бн╕ усп╕хи можуть бути й на ╕нших д╕лянках, на ╕нших фронтах, але ж ╜рунт для цих усп╕х╕в треба готувати пост╕йно. Говоримо, що треба п╕дн╕мати економ╕ку, ма╓мо непоган╕ резерви, але нам браку╓ системност╕ в робот╕».

ПЕРЕСТУПИТИ ЧЕРЕЗ ПАРАГРАФИ

За кавою обговорили з прац╕вниками к╕лька матер╕ал╕в на аналог╕чн╕ теми: скаж╕мо, статтю Оксани Миколюк «Хто п╕д час в╕йни знищу╓ протезн╕ п╕дпри╓мства?», надруковану в «Дн╕», а пот╕м статтю Олександра Савченка, виставлену в ╤нтернет╕: «Чому держава не хоче закуповувати запор╕зьк╕ бронежилети?».
╤ д╕йшли висновку, що йдеться про сп╕льну для багатьох виробничник╕в проблему, яку можна назвати «постмайданним бюрократизмом». Визнали це ╕з сумом, бо у т╕ тривожн╕ лютнев╕ дн╕, коли гинула Небесна Сотня, ус╕м здавалося, що такого явища, як державний бюрократизм, в Укра╖н╕ б╕льше не ╕снуватиме. Але виходить так, що буква закону для наших чиновник╕в значно важлив╕ша, н╕ж доля народу. Таке крючкотворство не раду╓.
Я запитав Богдана Михайловича – що б в╕н робив, якби опинився в кр╕сл╕ чиновника, в якого (визна╓мо це!) не так вже й багато ступен╕в свободи. Гендиректор в╕дпов╕в: «Якби був чиновником, я б заохотив, нагородив би хоч грамотою завод, який бореться за виживання. Я б створив так╕ умови, щоб автобус був на вс╕х виставкових майданчиках Укра╖ни. Домовлявся б з урядами ╕нших кра╖н, щоб ╕ там пропагували цей автобус. Можливо, в╕н там потр╕бен? Наших д╕ючих чиновник╕в теж можна зрозум╕ти — вони борються за безпеку руху. Але тод╕ виника╓ запитання: якщо автобус десятир╕чно╖ давнини уряд дозволя╓ завезти в Укра╖ну, то в╕н безпечний для руху? А якщо шас╕ такого ж року випуску, з таким же або й меншим проб╕гом держава дозволя╓ завозити, то чому на його основ╕ не можна збирати як╕сний вир╕б? Я б створив умови для таких п╕дпри╓мств, як╕ прагнуть зберегти виробництво. Щоб вони робили усе, що дозволя╓ться законом. ╤ людей залучали до ц╕╓╖ роботи. П╕дпри╓мство повинно в╕дчувати, що йому допомага╓ держава. На жаль, в Укра╖н╕ втрачене таке поняття, як в╕дпов╕дальн╕сть чиновника. Кругоз╕р не той, та ще й мусять думати не про стратег╕чн╕ реч╕, а про сьогодн╕шн╕ потреби. Людину, яка п╕дпише необх╕дн╕ документи, завтра можуть зробити цапом-в╕дбувайлом. Я це розум╕ю ╕ тому не засуджую першого-л╕пшого чиновника. Але чому нема позиц╕╖ уряду, яка звучала б так: створюйте продукц╕ю максимально на в╕тчизнян╕й сировин╕! Чому ми на сво╓му виробництв╕ гурту╓мо конструктор╕в, технолог╕в, фах╕вц╕в, щоб усе в╕дбувалося за максимально╖ участ╕ наших виробник╕в? Щоб комплектац╕я була наша в╕тчизняна, щоб м╕н╕мальним був ╕мпорт у наш╕й продукц╕╖. Чому я це розум╕ю, а чиновники — н╕?».

АВТОБУСНИКИ ЗАВЖДИ П╤ДТРИМУВАЛИ «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ», БО МИСЛИЛИ ЯК ДЕРЖАВНИКИ.
ЧОМУ ДЕРЖАВА НЕ В╤ДПОВ╤ДА╢ ВЗА╢МН╤СТЮ ПАТР╤ОТАМ?

Хтось ╕з читач╕в, можливо, не захоче вникати в юридичн╕ ╕ техн╕чн╕ тонкощ╕. Надто складно це все для нефах╕вц╕в... Але ╓ одна, на м╕й погляд, не така вже й другорядна обставина. Ф╕рма «ВЕЕМ-Металавтопром» не лише не забува╓ про д╕тей у сиротинцях, але й регулярно п╕дтриму╓ нашу газету. Було таке, що й 10 прим╕рник╕в «Кримсько╖ св╕тлиц╕» передплачувала для сво╖х роб╕тник╕в. Тепер же, в силу описаних вище обставин, кошти ╓ лише на один прим╕рник. Але ж не забувають про кримських укра╖нц╕в! ╤ в╕рять у повернення Криму! То чому викинут╕ на вулицю молод╕ прац╕вники ц╕╓╖ патр╕отично╖ ф╕рми тепер вимушен╕ збирати капусту та виконувати ╕нш╕ с╕льгоспроботи в Польщ╕? Це — по-державному? Особисто я з розум╕нням ставлюся до позиц╕╖ ДА╤. Вони дбають про нашу з вами безпеку, тому перестраховуються. Але чи не надто дорога ц╕на тако╖ «перестраховки»? Якщо так п╕де й дал╕, то вс╕ ви╖дуть за кордон. Чи ╕снуватиме в такому випадку Укра╖на? Китай свого часу теж не м╕г похвалитися сильною економ╕кою. Та все ж китайц╕ взяли курс на в╕дродження власного виробництва. Дуже довго вони не могли похвалитися як╕стю сво╓╖ продукц╕╖. Пригадую, директор льв╕всько╖ г╕тарно╖ фабрики «Реноме» скаржився мен╕, що йому важко збувати свою продукц╕ю, бо китайц╕ заполонили ринок сво╖ми дешевими г╕тарами. «Одноразов╕» китайськ╕ г╕тари були наст╕льки приваблив╕ сво╓ю малою ц╕ною, що нав╕ть значно як╕сн╕ш╕ г╕тари укра╖нсько╖ ф╕рми «Реноме» не витримували конкуренц╕╖. Але тепер, за словами Геннад╕я Крупника, китайц╕ навчилися випускати й як╕сну продукц╕ю. Як це сталося? Дуже просто: акумулювали кошти… тверд╕ше стали на ноги… Стратег╕я була! Тепер уже ╕ станки хорош╕ поставили, тому як╕сть китайських г╕тар значно зросла. То чи не могли б под╕бну еволюц╕ю пройти укра╖нськ╕ автобусники? Невже наше в╕чне закордонне зароб╕тчанство – краща доля? Вкотре подумав про це п╕сля того, як Богдан Шевц╕в розпов╕в мен╕ випадок з досв╕ду власно╖ родини:
— М╕й батько повернувся з фронту п╕зно, лише в 1946 роц╕. Причому носив ╕з собою п╕столет, мав його ц╕лком оф╕ц╕йно. Через деякий час до нас зайшли в гост╕ повстанц╕. Вони довго говорили з батьком (хоч ╕ односелець, але вже радянська людина, фронтовик, нев╕домо, як╕ погляди ма╓), а пот╕м побажали йому добра ╕ п╕шли, не в╕д╕бравши нав╕ть п╕столет — р╕ч вкрай необх╕дну в умовах збройного п╕дп╕лля. В╕дпов╕д╕ батька ╖х влаштували, вони зрозум╕ли, що в╕н ма╓ м╕цний духовний стрижень ╕ ворогом власного народу н╕коли не буде. Якби в╕д╕брали у нього зброю, батько мав би проблеми. Бо як пояснити — куди под╕в дов╕рене владою? Для вояк╕в УПА важливою була дов╕ра людей. Вони намагалися п╕дтримувати все краще, що ╓ в Укра╖н╕. ╤деолог╕я така була! Особливо ц╕нували людян╕сть, патр╕отизм, тверд╕сть. Оц╕нювали ╕ перспективну корисн╕сть для народу. Таких земляк╕в намагалися не п╕дставляти... З тих п╕р ╕ я керуюся т╕╓ю ж лог╕кою: намагаюся п╕дтримати все добре, що ╓ в укра╖нц╕в. Тому ╕ газету вашу п╕дтриму╓мо, незважаючи на ф╕нансову скруту. Хочеться, щоб ╕ чиновники наш╕ навчилися мислити п╕д цим же кутом зору. Хай там щось трохи не зб╕га╓ться з буквою закону, головне, щоб позитив переважав, щоб користь для людей була очевидною. Ми й Майдан п╕дтримували так одностайно саме тому, що в╕рили в зм╕ни на краще. Ц╕ зм╕ни, на наше велике переконання, повинн╕ торкнутися не лише простих людей, але й чиновник╕в. Останн╕х — насамперед!

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 16.01.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14580

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков