Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?


КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.


10 МАЛОВ╤ДОМИХ ФАКТ╤В ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР
Блакитний кол╕р прапора означа╓ чистоту, свободу ╕ чесн╕сть


Рустем Скиб╕н, кримськотатарський художник: У ЦЕЙ ДЕНЬ Я ДУМАЮ ПРО НЕВИННО ПОСТРАЖДАЛИХ, ПРО ТЕ, ЯК СКЛАДНО В╤ДНОВИТИ ВТРАЧЕНЕ
- Я думаю про невинних людей, як╕ несправедливо постраждали. Думаю про те, що ми втратили, ╕ як...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 16.01.2015 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 16.01.2015
УКРА╥НСЬКИЙ С╤МФЕРОПОЛЬ

НАШЕ М╤СЦЕ В ╤СТОР╤╥ М╤СТА НАД САЛГИРОМ
(Зак╕нчення. Поч. у № 51-52, 2014 р., № 1-2)

У зв’язку з при╓днанням до Укра╖ни С╕мферополь переживав розкв╕т. Населення м╕ста в 1959 р. нараховувало 187,6 тис. а в 1970 — вже 249,053 тис. чолов╕к. У м╕ст╕ в╕дбулися пом╕тн╕ зм╕ни. Так, вир╕шено було в╕дкрити укра╖нський театр. Для цього 1955 року сюди був в╕дряджений Ки╖вський пересувний музично-драматичний театр з тим, щоб в╕н влаштувався у м╕ст╕ ╕ став стац╕онарним. Спочатку в╕н не мав сво╓╖ буд╕вл╕, пот╕м йому вид╕лили буд╕влю клубу МВС на вулиц╕ Мендел╓╓ва (тут зараз знаходиться Кримськотатарський театр). У процес╕ реконструкц╕╖ центру м╕ста було вир╕шено спорудити модерну буд╕влю ╕ розм╕стити там саме Укра╖нський театр. Нова буд╕вля театру була побудована 1977 р. за проектом арх╕тектор╕в С. Амзаметд╕ново╖, В. Юд╕на та ╕нженера Е. Бикова у с╕мферопольському середм╕ст╕ за адресою: пр. К╕рова, 17. На час в╕дкриття це була найкраща ╕ найсучасн╕ша театральна сцена в УРСР.
Також п╕сля при╓днання до Укра╖ни виникла ╕дея перейменування одного з найстар╕ших к╕нотеатр╕в м╕ста на честь Т. Шевченка. Перша частина буд╕вл╕ к╕нотеатру була побудована ще 1904 р. п╕дпри╓мцем Л. Сухомлиновим, який заснував перший у Криму ╕люз╕он «Баян». У 1954 р. ╕з переходом Кримсько╖ республ╕ки до складу УРСР к╕нотеатру було присво╓но ╕м’я Т. Г. Шевченка (у к╕нотеатр╕ перебувало погруддя укра╖нського поета). Буд╕вля к╕нотеатру ╓ пам’яткою арх╕тектури, яка входить до перел╕ку пам’яток культурно╖ спадщини Укра╖ни. Вт╕м, нараз╕ напис ╕з назвою «К╕нотеатр ╕мен╕ Тараса Шевченка» л╕кв╕довано.
З’явилися у С╕мферопол╕ об’╓кти, назван╕ ╕м’ям ╕ншого класика укра╖нсько╖ л╕тератури, – ╤. Франка. Це — бульвар у центр╕ м╕ста, а згодом ╕ Кримська республ╕канська ун╕версальна наукова б╕бл╕отека ╕мен╕ ╤вана Франка на вул. Набережна, 29 А. В 1998 р. до 215-р╕ччя м╕ста на бульвар╕ Франка письменнику було встановлено скромний пам’ятник.
У 1950-х рр. у С╕мферопол╕ також з’явився готель «Укра╖на» по вул. О. Невського, 7. Нещодавно реконструйований, в╕н ╓ одним ╕з найкомфортн╕ших готельних комплекс╕в столиц╕ Криму.
Нав╕ть поб╕жний анал╕з м╕сько╖ топон╕м╕ки С╕мферополя св╕дчить, що у назвах вулиць ╕ площ тут дос╕ дом╕нують безлик╕ радянськ╕ назви, пов’язан╕ з арм╕╓ю, профес╕ями чи радянськими д╕ячами. Назв, пов’язаних з материковою Укра╖ною, дек╕лька: Дн╕пропетровський провулок, Полтавська вулиця ╕ провулок, вулиц╕ Ки╖вська та Запор╕зька.
Напередодн╕ розвалу СРСР у 1989 р. в Криму мешкали 2 430 500 ос╕б, 25,8 % з них – укра╖нц╕. П╕сля здобуття Укра╖ною Незалежност╕ 24 серпня 1991 р. невдовз╕ над С╕мферополем зд╕йнявся укра╖нський Державний прапор. Зд╕йснилося те, що планували ще на початку ХХ ст. д╕яч╕ укра╖нського державницького руху – сател╕т Укра╖ни де-факто – Крим — став ╖╖ частиною де-юре як автономна республ╕ка. При цьому рос╕йська сп╕льнота зовс╕м не оц╕нила факту того, що Укра╖на, порушуючи власну Конституц╕ю, п╕шла на надання автоном╕╖ Криму. У св╕домост╕ багатьох кримчан запанував м╕ф про так звану «укра╖нську окупац╕ю». Зауважимо, що за всю ╕стор╕ю входження Укра╖ни до Рос╕╖ остання не допускала нав╕ть думки про надання укра╖нцям автоном╕╖ хоча б на найменшому ступен╕.
У С╕мферопол╕ за переписом 2001 р. мешкали 343 644 особи, з них — 76 147 укра╖нц╕в, що становило 21,3% населення м╕ста. Чим же жило м╕сцеве укра╖нство у С╕мферопол╕?
Духовним центром св╕домого укра╖нства С╕мферополя стала Кримська ╓парх╕я УПЦ КП, яку було засновано 1996 р. ╥╖ становлення в╕дбувалось у непростих умовах, насамперед, через упереджене ставлення до УПЦ КП представник╕в влади та пророс╕йських орган╕зац╕й. Та, незважаючи на тиск, вона розвивалася, в╕дкривалися нов╕ параф╕╖. Цього ж року Патр╕арх освятив кафедральний собор святих Володимира ╕ Ольги (буд╕влю передано в оренду ╓парх╕╖ на 50 рок╕в, колишн╕й Будинок оф╕цер╕в). Першим кер╕вником ╓парх╕╖ став ╓пископ Антон╕й (Махота). В╕н отримав титул «С╕мферопольський ╕ Кримський». ╢пископ Климент (Кущ) став керувати ╓парх╕╓ю в 2000 роц╕.
Патр╕арх Ф╕ларет благословив початок буд╕вництва в╕йськово╖ церкви на честь святого великомученика Климента Римського у м╕ст╕ Севастопол╕ на запрошення командувача В╕йськово-Морських Сил Укра╖ни адм╕рала ╤. Тенюха 2006 р., а також взяв участь у святкових заходах, присвячених р╕чниц╕ заснування В╕йськово-Морських Сил Укра╖ни. Нараз╕ цей храм разом з базою вже в╕д╕брано окупантами, а пам’ятний знак на честь р╕чниц╕ ВМС Укра╖ни знищено.
Сьогодення ╓парх╕╖ в «окупованому» Укра╖ною Криму було таким. К╕льк╕сть параф╕й в ╓парх╕╖ – 40, та через брак священик╕в повноц╕нно функц╕онували не б╕льше 15. М╕сцева влада практично не надавала землю для буд╕вництва храм╕в. Загалом ╓парх╕я мала в розпорядженн╕ 9 прим╕щень, пристосованих для молитов (2 з них – на територ╕╖ Севастополя), 2 прим╕щення орендувалися. З 1992 року було збудовано 3 типов╕ храми, на стад╕╖ буд╕вництва було ще 3. В ╓парх╕╖ функц╕ону╓ 1 монастир, проте йому оф╕ц╕йно землю так ╕ не надали. Працювали 4 нед╕льн╕ школи, вели д╕яльн╕сть 3 православн╕ м╕с╕╖ та 1 братство.
Проведене 2008 р. Центром Разумкова соц╕олог╕чне досл╕дження св╕дчить, що 11% мешканц╕в п╕вострова ╓ в╕рянами Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату.
Найближчий до С╕мферополя укра╖нський Храм Преображення Господнього д╕яв у с. Перевальному С╕мферопольського району. Нараз╕ цей храм забрали представники Московського патр╕архату.
У Криму д╕яли так╕ укра╖нськ╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖: Кримський центр д╕лового та культурного сп╕вроб╕тництва «Укра╖нський Д╕м», Наукове товариство ╕мен╕ Тараса Шевченка, Всеукра╖нське товариство «Просв╕та» ╕мен╕ Тараса Шевченка, громадська орган╕зац╕я «Укра╖нська громада Криму». Д╕яв також Дитячий фольклорний ансамбль «Св╕тлиця» п╕д кер╕вництвом ╤. Михалевсько╖.
Практично ╓диною укра╖номовною газетою нашо╖ громади у Криму ╓ ╕ залиша╓ться «Кримська св╕тлиця» у С╕мферопол╕.
Донедавна одним з головних стовп╕в укра╖нського С╕мферополя була С╕мферопольська укра╖нська г╕мназ╕я. Це — укра╖номовний навчальний заклад, заснований у вересн╕ 1997 р. у С╕мферопол╕, в якому вся робота була побудована на засадах укра╖нознавства та спрямована на розвиток ╕ саморозвиток дитини, ╖╖ подальшу реал╕зац╕ю в соц╕ум╕. Г╕мназ╕я приймала на конкурсн╕й основ╕ зд╕бних та обдарованих д╕тей з С╕мферополя та навколишн╕х с╕л, у н╕й навчалося понад 800 учн╕в. ╤н╕ц╕аторкою в╕дкриття г╕мназ╕╖ стала директорка с╕мферопольсько╖ школи № 21 Лариса Михайл╕вна Барзут – член Конгресу укра╖нських нац╕онал╕ст╕в. Вона провела всю важку роботу з орган╕зац╕╖ г╕мназ╕╖. Спочатку г╕мназ╕я ╕снувала у колишньому прим╕щенн╕ н╕мецько╖ к╕рхи. Коли к╕рху повернули соб╕ в╕ряни, довелося тулитися в к╕лькох прим╕щеннях. Це тривало, доки Президент Укра╖ни Л. Кучма не погодив продаж одного з п╕вденнобережних палац╕в, щоб збудувати на т╕ кошти г╕мназ╕ю. В╕д початку створення г╕мназ╕╖ ╖╖ директоркою була Натал╕я ╤ван╕вна Руденко. С╕мферопольська укра╖нська г╕мназ╕я т╕сно сп╕впрацювала з Науково-досл╕дним ╕нститутом укра╖нознавства, Укра╖нським гуман╕тарним л╕це╓м Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Т. Г. Шевченка, Науково-природничим л╕це╓м м╕ста Ки╓ва, Економ╕чним л╕це╓м м╕ста Ки╓ва, Льв╕вською гуман╕тарною г╕мназ╕╓ю з поглибленим вивченням укра╖нознавства та англ╕йсько╖ мови. У г╕мназ╕╖ були у велик╕й пошан╕ геро╖ ╕стор╕╖ укра╖нського народу, укра╖нське слово, укра╖нська книга, укра╖нська п╕сня. В с╕чн╕ 2012 р. у С╕мферопол╕ з ╕н╕ц╕ативи Н. ╤. Руденко в╕дбулася перша Р╕дзвяна хода зв╕здар╕в, а в г╕мназ╕╖ було створено музей Р╕здвяно╖ з╕рки. У 2006 р. школа ув╕йшла у сотню найкращих шк╕л Укра╖ни. Так було донедавна, доки окупанти не порушили питання про русиф╕кац╕ю г╕мназ╕╖ та не домоглися зв╕льнення Н. ╤. Руденко.
Короткий екскурс в ╕стор╕ю св╕дчить, що як за час╕в Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ та СРСР, так ╕ в умовах «окупованого» Укра╖ною Криму укра╖нська громада, яка змальовувалася гнобителькою рос╕йського народу в Криму, становить собою певного роду д╕аспору. Розташован╕ тут укра╖нськ╕ в╕йськов╕ частини мали «курортний» характер. Лави ж м╕л╕ц╕╖ та СБУ були наповнен╕ пророс╕йськими симпатиками. Продовження угоди про перебування Чорноморського флоту та в╕йськових частин РФ у Криму фактично узаконили приховану окупац╕ю Криму. Н╕хто не заважав пророс╕йським силам контролювати Крим, тод╕ як забезпечувала вс╕м його Укра╖на. Проте ╕ цього було мало пут╕нському режиму, ╕ в╕н перейшов в╕д приховано╖ окупац╕╖ до повалення нав╕ть формально╖ укра╖нсько╖ суверенност╕ у Криму та в╕дверто╖ анекс╕╖ п╕вострова. Атмосфера укра╖нського Криму та Севастополя останн╕ми роками нагадувала атмосферу передво╓нного в╕льного м╕ста Гданська, де марг╕нальн╕ елементи дом╕нантно╖ н╕мецько╖ сп╕льноти демонстрували в╕дверту нетерпим╕сть до символ╕в польсько╖ державност╕, ╖╖ мови та культури. Недаремно Друга св╕това в╕йна вибухнула у Гданську. Укра╖нська арм╕я у Криму, розкладена пророс╕йськими силами, не дала г╕дного опору; окр╕м того, частина в╕йськовослужбовц╕в, втративши свою честь, перейшла на б╕к ворога.
Напевне, остання справа – ображатися чи звинувачувати когось. Найголовн╕ше зараз — пам’ятати, що у С╕мферопол╕, як ╕ в Криму загалом, залишилася вся наша громада. Частина наших сп╕вв╕тчизник╕в була см╕лив╕ша за в╕йськових, ╕ в перш╕ дн╕ окупац╕╖ виходила на проукра╖нськ╕ м╕тинги.
Так, анекс╕ю Криму не визнав св╕т, Крим визнано окупованою територ╕╓ю. Це значить, що ми нав╕ть у думках не допуска╓мо його переходу до Рос╕╖ нав╕чно. Проте доки ми соб╕ щось не допуска╓мо, наш╕ люди на п╕востров╕ вже фактично опинилися п╕д владою чужо╖ держави. ╤ вони потребують нашого захисту та п╕дтримки. Укра╖на ма╓ навчитися перейматися сво╖ми громадянами у Криму так само, як ╕ укра╖нцями в ╕нших кра╖нах. Адже в╕ддавати ╖х п╕д повний ╕деолог╕чний контроль ╕нших кра╖н – у перспектив╕ означа╓ ╖хню втрату.
Отже, мало прийняти закон про окупован╕ територ╕╖, необх╕дно вкладати ресурси в укра╖нське життя Криму, регулярно ╕ ц╕леспрямовано займатися ним. Так, як займаються угорц╕ сво╓ю меншиною на Закарпатт╕, яка все част╕ше заявля╓ про необх╕дн╕сть надання ╖й автоном╕╖. Необх╕дно в╕дстояти укра╖нськ╕ пам’ятн╕ м╕сця. В╕дстояти свою г╕дн╕сть. ╤стор╕я показала, що Крим, хто б його не заселяв, ╓ економ╕чним та територ╕альним сател╕том Укра╖ни. Тож ╕сторичн╕ процеси так чи ╕накше призведуть до повернення р╕вноваги у рег╕он╕, ╕ п╕востр╕в, а з ним ╕ дорогий нам С╕мферополь повернуться у т╕й чи ╕нш╕й форм╕ до укра╖нсько╖ держави.

За матер╕алами статт╕
╤вана ПАРН╤КОЗИ
«Укра╖нський С╕мферополь»
crimeanua.wix.com/main

Р╕здвяна хода у С╕мферопол╕. 2012 р.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 16.01.2015 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14584

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков