Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРИЙДЕ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ...
У н╕ч на 19 грудня до слухняних д╕точок нав╕ду╓ться Святий Отець Миколай ╕ потайки кладе п╕д...


КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПИСЬМЕННИК БЕК╤Р АБЛА╢В ПРЕЗЕНТУВАВ КНИГУ «ТРИВОЖН╤ ЧАСИ»
А В╤ДТОЧУВАВ СВ╤Й Л╤ТЕРАТУРНИЙ ХИСТ ЩЕ У НАШОМУ «ДЖЕРЕЛЬЦ╤»!


СОБОР УПЦ КП ВИЗНАЧИВСЯ З КАНДИДАТОМ НА ПОСАДУ ОЧ╤ЛЬНИКА ПОМ╤СНО╥ ЦЕРКВИ
Один з╕ сп╕врозмовник╕в розпов╕в журнал╕стам, що процедура голосування була в╕дкритою. На собор╕...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ
Сьогодн╕ Поетична Св╕тлиця представля╓ сво╓му шановному читачев╕ доб╕рку прекрасних, напо╓них...


ЧИ ПОТР╤БНА ДИТЯЧА ПРЕСА УКРА╥Н╤?
Дитяча преса потр╕бна вс╕м – ╕ юним читачам, ╕ батькам, ╕ осв╕тянам.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 23.01.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 23.01.2015
ОСТАНН╤Й ПОЕТ УКРА╥НСЬКОГО КРИМУ

Не витримало серце, п╕шов ╕з життя, так ╕ не дочекавшись справд╕ укра╖нського Криму, Данило Кононенко – поет з тичин╕вською оркестровою пал╕трою в душ╕, стус╕вською екзистенц╕╓ю св╕тогляду, симоненк╕вською само╕рон╕╓ю й великою над╕╓ю, знищеною окупац╕╓ю. Над╕╓ю, яка живила понад п’ятдесят рок╕в його кримське життя, що все ж таки прокинеться Крим, виростуть нов╕ люди в ньому, напишуться нов╕ в╕рш╕ та засп╕ваються нов╕ урочист╕ п╕сн╕. Не дописалися, не досп╕валися, п╕шов з життя житт╓любний Данило Андр╕йович Кононенко.
Саме в╕н, Данило Андр╕йович, ╓ представником кримсько╖ школи поет╕в, разом ╕з Михайлом Вишняком, Петром Вольвачем, В╕ктором Гуменюком. Школи, закладено╖ професорами Олександром Губарем ╕ ╢вгеном Регушевським. Його крилате:

Га╖ шумлять... Я слухаю...
Ах, що за дивина!
На лекц╕╖ у Губаря
Завмер б╕ля в╕кна –

стало канон╕чним для багатьох автор╕в на п╕востров╕. Що там, у 90-т╕ нав╕ть мого сина називали не ╕накше, як Данило Кононенко, наст╕льки в╕домим був поет ╕ редактор в╕дд╕лу л╕тератури «Кримсько╖ св╕тлиц╕» тод╕, а укра╖нське ╕м’я Данило – р╕дк╕сним ще для Криму...
Данило Андр╕йович став класичним представником поет╕в, для яких творч╕сть була руш╕йною силою в житт╕. Справжн╕й поет не пише принаг╕дно, в╕н виношу╓ ту ╓дину риму, що пот╕м ╕ виплеснеться сугест╕╓ю будь-яко╖ мит╕. Водночас класична стримана форма його поез╕й завжди вражала внутр╕шньою дисципл╕нован╕стю метра ╕ строфи. Саме тому, за профес╕йну в╕ддан╕сть поетичн╕й робот╕, вимоглив╕сть ╕ самозречен╕сть у служ╕нн╕ укра╖нському слову в╕н був ╕ залишиться останн╕м укра╖нським поетом Криму. ╤ це не беручи до уваги велик╕ пласти громадсько╖, культурно╖, просв╕тительсько╖ д╕яльност╕, яку в╕н виношував ╕ виконував з ╓диною мр╕╓ю – хоч на поступ наблизити Крим до укра╖нського св╕ту.
Уважним, геть зосередженим ╕ внутр╕шньо з╕браним, але з якоюсь пота╓нною сковородин╕вською тугою за св╕том, в╕н залишиться в пам’ят╕ на багатьох зустр╕чах з╕ студентами, куди його часто й охоче запрошували як живого класика укра╖нсько╖ л╕тератури в Криму.
Його кримська доля – це типовий сумний приклад марних поривань об’╓днати укра╖нську ментальн╕сть ╕ кримську нетерпим╕сть в одне ц╕ле. Про що в╕н мр╕яв, так це про ╓дине – укра╖нський Крим. У довгих наших розмовах (його внук ходив разом з мо╖ми д╕тьми до Укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖ й мали час насп╕лкуватися, оч╕куючи к╕нця занять – авт.) в╕н часто з болем говорив про те, що саме д╕тям судитиметься жити в укра╖нському Криму, про те, наск╕льки роз’╓днане укра╖нство на п╕востров╕, ск╕льком затьмарили оч╕ почесн╕ л╕тераторськ╕ посади ╕ звання, як л╕тература ста╓ засобом до самопрезентац╕╖, а не смислом життя.
Перший голова Кримсько╖ республ╕кансько╖ орган╕зац╕╖ Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни Данило Кононенко сумно споглядав, як уже за ново╖ «московсько╖ творчост╕» багато його колег кинулося орган╕зовувати нов╕ сп╕лки письменник╕в, очолювати ╖х, будувати плани та наввипередки виступати з творчими вечорами ледь не в Новорос╕ях. Як ще вчора поети-╕нтернац╕онал╕сти сьогодн╕ стають якимись дивно-руськими. Може, саме через його внутр╕шню непоступлив╕сть новенька Сп╕лка письменник╕в «Республ╕ки Крим» не знайшла жодних сл╕в для видатного кримського поета сучасност╕, окр╕м: «Сегодня, 15 января 2015 года, в больнице скончался украинский поэт, переводчик, публицист Кононенко Даниил Андреевич». То що ж, не втрача╓ актуальност╕ Кобзареве «у кожного своя доля ╕ св╕й шлях широкий». Доля, справд╕, р╕зна у Поет╕в ╕ «п╕сат╓л╓й-чл╓нов Союза».
У Данила Андр╕йовича своя доля, ╕ вона нерозривно пов’язана з Кримом до останньо╖ хвилини творчих сил. Загальнов╕домо, поети не вмирають, вони йдуть у в╕чн╕сть, залишаючись у безсмертних рядках.
Так ╕ мен╕ назавжди в пам’ят╕ викарбу╓ться його невеличка постать, яка одиноко йде довгою спекотною дорогою до Укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖ С╕мферополя, а я йду за нею ╕ згадую:

Укра╖нц╕ мо╖!
Кримськ╕ браття
У перш╕м кол╕нц╕!
Чом принишкли соб╕,
Н╕би вас ╕ нема в ц╕м краю?!
Ми ж таки ще жив╕,
Ми ж бо з вами таки укра╖нц╕,
╤ не втратили г╕дн╕сть,
╤ сов╕сть, ╕ мову свою...

Ми пам’ята╓мо тебе, останн╕й укра╖нський поете укра╖нського Криму.
Спи спок╕йно, Даниле Андр╕йовичу, завтра прийдуть до тебе багато «колег», будуть читати в╕рш╕, говорити про заслуги, але т╕льки найближч╕ й найв╕ддан╕ш╕ р╕дному Слову скажуть: в╕н помер за Укра╖ну, його збро╓ю було слово, слово тихе, воно сильн╕ше за смерть.

Земляки мо╖ кримськ╕!
Та ж випрям╕ть плеч╕
╤ спини!
З-пом╕ж ╕нших в Криму
Хай ╕ ваш╕ бринять голоси!
Ми ж бо з вами таки
Живемо на земл╕ Укра╖ни!
Ми ж бо ще укра╖нц╕!
Укра╖нц╕
На в╕чн╕ часи!
(Данило Кононенко)

Данила Андр╕йовича провели в останню путь 17 с╕чня...

Геннад╕й МИХАЙЛИЧЕНКО,
л╕тературознавець, вимушений переселенець з анексованого Криму

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 23.01.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14615

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков