Версiя для друку Обговорити в форумi

Так і сталося, як гадалося... ще 60 літ тому

Недавно пролетіла українською та світовою пресою вістка, що Кримську область відділено від Російської та прилучено до т. зв. Української РСР.
Ця вістка не звичайна, бо, по-перше, тут очевидно сталося щось таке, що Росія мусила, нехай і формально, поступитися Україні, віддавши їй, як писала сама російська преса, одну з своїх найкращих областей; а по-друге, йдеться тут про Крим, який мав і має велике значення для нас.
Крим і кримські татари були протягом століть ворогами нашого народу. Для українських козаків, які, як-от під проводом отамана Сірка 1675-го, часто нападали на Крим, щоб послабити татар та в цей спосіб забезпечитися перед їхніми нападами на Україну, боротьба з татарами була військовою і політичною школою, після відбуття якої козацьке військо так зросло на силі і досвіді, що могло протиставитися Польщі у 1648 р., під проводом Б. Хмельницького.
Тепер немає ні сліду ворожнечі між українцями та маленьким народом кримських татар, що їх москалі винищили в останні десятиліття, але треба пам’ятати про славні сторінки української військової історії, пов’язані з походами на Крим з XVII ст., яку ми, українські пластуни, мусимо добре знати. Ми мусимо теж пам’ятати, що вже в нашому столітті війська Української Народної Республіки зайняли були Крим у протибольшевицькому поході в квітні 1918 р. Отже, зв’язки Криму з Україною мають довгу політичну та військову традицію.
Крим сьогодні залежний від України теж й економічно. Залізна руда з Керчі, як теж Балаклавська руда ідуть до металурґійних заводів півдня України. Кримська промисловість, доволі значна, працює українським вугіллям. Харчова промисловість України постачає Крим хліборобськими та переробленими харчовими продуктами. З другого боку, це природний Іст Четгем цілої України, куди на відпочинок їдуть сьогодні, правда, здебільша комуністичні провідники, але за якийсь час, коли обставини зміняться, кримські курорти, чудові морські побережжя будуть доступні всім українцям. Економічна співзалежність Криму з Україною зросла ще більше, коли розпочато будову Південноукраїнського каналу, що з’єднує долішній Дніпро з північним Кримом, та зрошує південноукраїнські і північнокримські степи.
Хоча не можемо сьогодні заперечити, що прилучення Криму до України сталося у великій мірі із внутрішніх і зовнішніх політичних пропагандивних мотивів, то фактом є теж, що це прилучення має своє глибоке обоснування в географічному і господарському положенні Кримського півострова. Ще більше значення матиме прилучення Криму до України в майбутньому, бо воно може скріпити зв’язки України з народами Близької Азії. Воно нагадує нам про наших кавказьких приятелів, нагадує, що грузини читають і шанують твори Шевченка майже так само, як і ми, що Леся Українка написала свою чудову «Лісову пісню» — гімн українській природі — саме на Кавказі. Пригадується нам теж, що славний український кінорежисер Кавалерідзе був грузин, що вірменка Мірза Авак’янц була одним з видатних українських істориків, що славний генерал Армії УНР Натієв був кавказець-осетин, що теперішній міністр заграничних справ Туреччини Ф. Конрулу — це колишній студент Київського університету.
Культурні зв’язки України з Кримом дуже давні. Вони почалися ще за Володимира Великого. Турецькі й татарські елементи зустрічаються в українській народній словесності ще в XVII віці, під час козацьких воєн з татарами.
Нова українська література сповнена мотивів з Криму, описів кримської природи і т. д. Михайло Коцюбинський прожив у Криму два роки і був ним захоплений. З Криму походив славний український учений і поет Аґатангел Кримський, і довірений співробітник Хмельницького, полк. Джеджалій, був таки чистокровним кримським татарином.
Про все це дуже важливо знати, бо в майбутньому ситуація може бути така, що прийдеться нам боронити Крим, тепер уже складову частину української території, перед чужими зазіханнями.

П. Г. з «Бурлаків»

Журнал пластового юнацтва «Молоде Життя». — Ч. 2 (113). — Нью-Йорк — Детройт. — Травень 1954. — С. 3-4.
http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/15888/

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #4 за 23.01.2015 > Тема ""Білі плями" історії"