Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2736)
З потоку життя (5825)
Душі криниця (3286)
Українці мої... (1425)
Резонанс (1439)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1620)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ Ф╤ЛЬМ «КРИМ, ЯК ЦЕ БУЛО» З’ЯВИВСЯ У В╤ЛЬНОМУ ДОСТУП╤
«Крим, як це було» - це ╕стор╕я оф╕цер╕в, солдат╕в та матрос╕в, як╕ п╕д час...


ПОРТНИКОВ: ЯНУКОВИЧУ ГОТУВАЛИ ВТЕЧУ ТА ПОВЕРНЕННЯ НА ЧОЛ╤ КОЛОНИ ОКУПАНТ╤В
Чотири роки тому В╕ктор Янукович вт╕к до Рос╕╖. Зараз обставини його зникнення з Ки╓ва, а пот╕м ╕...


ВОЛИНЬ В╤ДКРИВА╢ ТА╢МНИЦ╤
Синьоока Волинь осп╕вана у п╕снях ╕ поез╕ях. Ц╕каво, що назва «Волинь» як означення...


«Р╤ДНА ШКОЛА» ТВОРИЛА УКРА╥НСЬКИЙ СВ╤Т В УМОВАХ БЕЗДЕРЖАВНОСТ╤
Важко переоц╕нити внесок подружжя в розбудову укра╖нсько╖ справи. Ут╕м, найб╕льше вража╓ той...


СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: КРИЛО Л╤ТАКА ЗНИЩИВ ВИБУХ ЗСЕРЕДИНИ
Про це йдеться в висновках польсько╖ п╕дком╕с╕╖, що займа╓ться повторним розсл╕дуванням...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2015 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 30.01.2015
СВ╤Т МА╢ ПАМ’ЯТАТИ УРОКИ МИНУЛОГО ╤ НЕ ДОПУСТИТИ ПОВТОРЕННЯ ТРАГ╤ЧНИХ ПОД╤Й У СЬОГОДЕНН╤

╤стор╕я ╕ сучасн╕сть

27 с╕чня Президент Укра╖ни Петро Порошенко з дружиною взяв участь у заходах з нагоди вшанування 70-╖ р╕чниц╕ зв╕льнення концтабору Аушв╕ц-Б╕ркенау в польському Освенцим╕. Разом з Главою держави до польського Освенцима при╖хала колишня ув’язнена концтабору дев’яностор╕чна Анастас╕я Гулей та дев’яностор╕чний учасник бо╖в за визволення в’язн╕в концтабору Аушв╕ц-Б╕ркенау Микола Карпенко.
Також на заходах були присутн╕ делегац╕╖ з понад 40 кра╖н, зокрема, президенти Франц╕╖ Франсуа Олланд, Н╕меччини Йоах╕м Гаук, Литви Даля Грибаускайте, президенти Хорват╕╖, Австр╕╖, Словен╕╖, Швейцар╕╖, Мальти, а також Король Бельг╕╖ Ф╕л╕п ╤, Великий Герцог Люксембургу Анр╕, Король Н╕дерланд╕в В╕ллем-Олександр.
Учасники церемон╕╖ взяли участь у сп╕льному молебн╕ пам’ят╕ за невинно уб╕╓нними жертвами концтабору Аушв╕ц-Б╕ркенау. П╕сля цього вони
╕з запаленими лампадками пройшли так званим шляхом смерт╕ — дорогою, якою йшли в’язн╕ концтабору до крематор╕ю, де ╖х спалювали. Дал╕ представники делегац╕й поклали лампадки на дошки пам’ят╕ з написами нац╕ональними мовами.
Концтаб╕р Аушв╕ц-Б╕ркенау в 1940-1945 роках був одним ╕з найб╕льших нацистських концтабор╕в. За р╕зними даними, за роки ╕снування
в концтабор╕ було знищено б╕льше 1 млн. людей, переважна б╕льш╕сть з яких ╓вре╖, але серед вбитих було багато й укра╖нц╕в. 27 с╕чня 1945 року в’язн╕в Аушв╕ц-Б╕ркенау було зв╕льнено.
27 с╕чня щороку в╕дзнача╓ться М╕жнародний день пам’ят╕ жертв Голокосту.

Обов’язок сучасних пол╕тик╕в перед тепер╕шн╕м ╕ прийдешн╕ми покол╕ннями — засво╖ти уроки ╕стор╕╖ ╕ не допустити повторення трагед╕й, под╕бних Голокосту ╕ Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕, наголосив Президент Укра╖ни Петро Порошенко у коментар╕ з нагоди 70-╖ р╕чниц╕ визволення концтабору Аушв╕ц-Б╕ркенау.
«Сво╓ю участю у сьогодн╕шн╕х заходах хочу в╕ддати глибоку шану ╕ тим, хто траг╕чно загинув у табор╕ смерт╕ Аушв╕ц; ╕ тим, хто поклав край жахливим злочинам проти людства, як╕ ко╖лися нацистами тут ╕ повсюдно в ╢вроп╕.
З шести м╕льйон╕в ╓вре╖в, як╕ були знищен╕ нацистами та ╖хн╕ми союзниками, чверть – ╓вре╖ родом з Укра╖ни. Трагед╕я Бабиного Яру ╕ дос╕ болить нам незаго╓ною раною.
З шести м╕льйон╕в мирних мешканц╕в Укра╖ни, що стали жертвами Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, знову-таки чверть склали ╓вре╖. А з урахуванням загиблих на фронт╕ ми втратили близько 60% в╕д дово╓нного ╓врейського населення укра╖нських земель.
М╕льйони укра╖нц╕в у склад╕ союзницьких арм╕й, укра╖нського визвольного руху та радянських партизанських з’╓днань з╕ збро╓ю в руках протистояли нацистськ╕й навал╕, а в╕дтак ╕ Голокосту. Тисяч╕ й тисяч╕ укра╖нц╕в на окупованих територ╕ях, ризикуючи власним життям, рятували ╓вре╖в. Лише оф╕ц╕йне звання «Праведник╕в народ╕в св╕ту» отримали близько двох з половиною тисяч укра╖нц╕в, що становить одну десяту в╕д загально╖ к╕лькост╕ тих, хто ма╓ таку честь.
У боях за визволення Освенцима та навколишн╕х населених пункт╕в поклали голови 231 радянський солдат, ╕з яких кожен п’ятий – укра╖нець. П╕дрозд╕лами командували полковник Василь Петренко, укра╖нець з Полтавщини, полковник Анатол╕й Ковалевський з Черн╕г╕вщини. Майор Анатол╕й Шап╕ро – укра╖нський ╓врей з Полтавщини.
Саме солдати його батальйону першими пройшли п╕д сумнов╕домою брамою з написом «Праця робить в╕льним» (Arbeit macht frei). ╤ першим танком, який розбив браму, керував укра╖нець ╤гор Поб╕рченко. Про це днями дуже яскраво нагадав м╕н╕стр закордонних справ Польщ╕ Гжегош Схетина.
З урахуванням вс╕х цих факт╕в просто не маю права не повернутися до ╕де╖ створення пост╕йно╖ експозиц╕╖ Укра╖ни в музе╖ Аушв╕ц-Б╕ркенау. Нам треба з╕брати документи та речов╕ рел╕кв╕╖, пов’язан╕ з перебуванням мешканц╕в укра╖нських земель у цьому табор╕. Цей план, спод╕ваюсь, реал╕зу╓мо за к╕лька рок╕в, щойно почнемо виходити ╕з поглиблено╖ в╕йною економ╕чно╖ кризи. Але вже вчора в Ки╓в╕ зусиллями Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ в╕дкрита виставка про вих╕дц╕в з Укра╖ни – ╕ в’язн╕в, ╕ визволител╕в табору Аушв╕ц.
В╕чна пам’ять загиблим. Слава тим, хто зв╕льняв континент в╕д нацизму!
З╕бравшись тут сьогодн╕, ми нагаду╓мо ╢вроп╕ та св╕ту про наймасштабн╕шу трагед╕ю, апокал╕псис ХХ стол╕ття — про Голокост, про вс╕ його жертви. Так само ╕ про вс╕ десятки м╕льйон╕в жертв Друго╖ св╕тово╖, спричинено╖ ╕мперським божев╕ллям, агресивним нац╕онал╕змом та ксенофоб╕╓ю.
На жаль, в с╕мдесятий р╕к перемоги над нацизмом, в яку укра╖нц╕ зробили колосальний внесок; в р╕к сорокал╕ття Гельс╕нського заключного акта моя кра╖на вступила в умовах рос╕йсько╖ агрес╕╖ ╕ грубого порушення норм м╕жнародного права.
Рос╕йська Федерац╕я, будучи не просто п╕дписантом Акта, а одним з його ╕н╕ц╕атор╕в, грубо порушила заф╕ксован╕ у цьому документ╕ принципи непорушност╕ кордон╕в та територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕, прав ╕ свобод людей.
╤ сьогодн╕ вже онуки та правнуки тих, хто боронив Укра╖ну понад с╕м десятил╕ть тому, полишили сво╖ дом╕вки, щоб захистити р╕дних та близьких ╕ всю В╕тчизну в╕д д╕й агресора. Б╕льше того: на тимчасово окупованих територ╕ях, у районах, тимчасово п╕дконтрольних пророс╕йським бойовикам, кр╕м терору, нац╕леного на все м╕сцеве населення, кр╕м порушення прав ╕ свобод вс╕х громадян, – зд╕йсню╓ться ще й окремий етноцид укра╖номовного населення. Там небезпечно говорити укра╖нською. Нашу мову, як й ╕стор╕ю Укра╖ни, виключають ╕з шк╕льних програм. А в Криму до того ж грубо утискаються права кримських татар, пропагуються антитатарськ╕ ксенофобськ╕ стереотипи. Всесв╕тньо визнаним л╕дерам цього народу нав╕ть заборонено в’╖зд на територ╕ю п╕вострова.
Не стану проводити очевидн╕ й явн╕ паралел╕ м╕ж тим, що в╕дбувалося в ╢вроп╕ в тридцятих роках минулого стол╕ття, ╕ тим, що ко╖ться тепер. Загроза континентально╖ в╕йни тепер велика, як н╕коли. Хай н╕хто нав╕ть ╕ не сумн╕ва╓ться: амб╕ц╕╖ та апетити агресора перевершують розм╕ри Укра╖ни.
Траг╕чних помилок минулого – не виправити. Вбитих – не воскресити. Але засво╖ти уроки ╕стор╕╖ — обов’язок сучасних пол╕тик╕в перед тепер╕шн╕м ╕ прийдешн╕ми покол╕ннями. Отож закликаю весь св╕т не допустити повторення траг╕чних под╕й. Ма╓мо не лише пам’ятати про безневинн╕ жертви минулого, але й думати, як не допустити повторення трагед╕й, под╕бних Голокосту ╕ вс╕й Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕. ╢диним фронтом протистояти новому ╕мперському божев╕ллю, новим претенз╕ям на панування в ╢вроп╕.
Ми вдячн╕ св╕ту за п╕дтримку, яку в╕н нада╓ Укра╖н╕, але щоб зупинити агресора, потр╕бн╕ ще б╕льш╕ зусилля, ще б╕льша сол╕дарн╕сть», — заявив Глава держави п╕сля участ╕ у заходах з нагоди вшанування 70-╖ р╕чниц╕ зв╕льнення концтабору Аушв╕ц-Б╕ркенау в Освенцим╕.

Прес-служба Президента Укра╖ни

НАЦИСТСЬКА НЕНАВИСТЬ ЧАС╤В ГОЛОКОСТУ НЕПРИПУСТИМА В ╤СТОР╤╥!

У день 70-╖ р╕чниц╕ визволення концтабору Аушв╕ц-Б╕ркенау Сполучен╕ Штати в╕ддали шану жертвам Голокосту та закликали св╕т не допустити повторення под╕бних прояв╕в ╕стор╕╖. З в╕дпов╕дною заявою виступила у в╕второк речник Державного департаменту США Джен Псак╕, переда╓ власний кореспондент «Укр╕нформу».
«Сьогодн╕ ми вшанову╓мо 70-ту р╕чницю зв╕льнення Аушв╕ца в 1945 роц╕ радянською арм╕╓ю. Ми стика╓мося з╕ зростанням антисем╕тизму, ╕ зараз важливо, як н╕коли, пам’ятати про жахлив╕ табори смерт╕, створен╕ нацистами, щоби знищити ц╕лу нац╕ю людей — чолов╕к╕в, ж╕нок ╕ д╕тей», — зауважила представник Держдепу. Вона п╕дкреслила, що нацисти «систематично знищували не т╕льки ╓вре╖в, а й м╕льйони н╕ в чому неповинних людей через ╖хню расову приналежн╕сть, сексуальну ор╕╓нтац╕ю, обмежену д╕╓здатн╕сть або пол╕тичн╕ переконання».
Д. Псак╕ наголосила, що Сполучен╕ Штати при╓днуються до ╕нших держав у вшануванн╕ м╕льйон╕в жертв нацистського режиму та тих, хто вижив у т╕ жахлив╕ часи. «Ми зобов’язан╕ цим людям ╕ н╕коли не ма╓мо забувати, що може статися, коли ╕стор╕я дозволя╓ ненавист╕ процв╕тати», — п╕дкреслила представник Держдепартаменту США.


Колишн╕й в’язень концтабору Аушв╕ц 90-р╕чна Анастас╕я Гулей пор╕вняла Пут╕на з Г╕тлером. Про це вона розпов╕ла в ╕нтерв’ю Рад╕о «Свобода».
«Оце ск╕льки не говориш ╕з людьми нашого в╕ку, ╕ такою ненавистю до Пут╕на горять. ╤ та баба, що на милицях, каже, якби моя сила, то я б його п╕шла ╕ сво╖ми руками задушила, що в╕н робить, за що наших д╕тей вбива╓», — каже А. Гулей.
На ╖╖ думку, не т╕льки в Рос╕╖ не розум╕ють, що в ╖хн╕й держав╕ встановився неофашистський режим, але ╕ в ╢вроп╕. «В Рос╕╖ не дивно, що не розум╕ють, що д╕╓ться. А наш╕ як не розум╕ють, що це — неофашизм? Ну ╕ в ╢вроп╕ не вс╕ розум╕ють. Франц╕я ╕ Бельг╕я подали протест до польського уряду, що не запросили Пут╕на на оце 70-р╕ччя визволення Освенцима. А чому його туди запрошувати? Що мало навчився ще? Геббельса мало вивчив, щоб ╕ще п╕дучився? Спадко╓мець Г╕тлера знайшовся!» — заявила вона.
«Я думала, ми вже ск╕льки в себе горя взяли, починаючи з дитинства, з Голодомору 1932-1933 рок╕в, з репрес╕╖, як учителя з класу взяли, з уроку. Уже ск╕льки страху й б╕ди, ╕ думали все горе вже ми прибрали, що вже на св╕т╕ лишився т╕льки позитив. А воно, диви, вилазить, вилазить... що за бацила така. Ми т╕льки ж тим ╕ живемо, що спод╕ва╓мося», — додала Анастас╕я Гулей...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2015 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14630

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков