Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Оксана Бас-Кононенко, мовознавець: ЯКЩО ЛЮДИ СВОЮ МОВУ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ, ТО ПРИЙДЕ ╤НША МОВА, А ЗНАЧИТЬ - ╤НША КРА╥НА
М╕н╕стерство ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни презентувало нову програму "Укра╖нська – це...


«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2015 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 30.01.2015
КАГЕБЕШНИК НА ПР╤ЗВИСЬКО МОЛЬ — ЛИШЕ ВЕРШЕЧОК ГН╤ЙНИКА «РУССКИЙ МИР»

За що ж нам «брат» такий?!

З укра╖нських письменниць вона на Заход╕ — найв╕дом╕ша. Оксану Забужко часто запрошують на м╕жнародн╕ форуми, зустр╕ч╕ та конференц╕╖. Не т╕льки за участ╕ письменник╕в, але й м╕н╕стр╕в, пол╕толог╕в та експерт╕в. ╤ в таких дискус╕ях авторка «Музею покинутих секрет╕в» — пряма, безкомпром╕сна й емоц╕йна. Такою ж Оксана Забужко була ╕ п╕д час нашого ексклюзивного ╕нтерв’ю.
* * *
— Оксано Стефан╕вно, на дискус╕╖ «Рос╕йсько-укра╖нська в╕йна ╕ ╓вропейськ╕ ╕нтелектуали», що проходила на останньому Форум╕ видавц╕в, ви сказали таку фразу: «За час АТО Зах╕д багато чого зрозум╕в». А чого, на вашу думку, ╓вропейськ╕ ел╕ти так ╕ не зрозум╕ли до сьогодн╕? Нав╕ть через дев’ять м╕сяц╕в п╕сля початку рос╕йсько╖ агрес╕╖...
— Хороше питання. (Задуму╓ться). Зах╕д (йдеться не т╕льки про ел╕ти) так ╕ не зрозум╕в, що Пут╕н блефу╓. Дуже довго його намагалися сприймати та сприймали як «одного з нас». Тобто як пол╕тика, як л╕дера держави, що, так, ма╓ проблеми, але з котрою все ж можна домовлятися, можна вести д╕алог ╕ т. д. Не розум╕ючи, що це була лише ╕м╕тац╕я д╕алогу й насправд╕ сторони вживали т╕ сам╕ слова, але в зовс╕м р╕зному значенн╕.
Зах╕д не зм╕г розшифрувати семантику пут╕нських жест╕в, семантику повед╕нки банального «блатного», кагебешника на пр╕звисько «Моль». Як ╕ взагал╕ семантику повед╕нки рос╕йських спецслужб, яка великою м╕рою зав’язана на культуру зони... ╤ т╕льки тепер ус╕ т╕ маски в╕дносно╖ респектабельност╕ злет╕ли. ╥х вдалося здерти Укра╖н╕, точн╕ше, укра╖нцям!
Останн╕ п╕вроку мало не щотижня я л╕тала на якийсь м╕жнародний форум. ╤ мене часто запитували (звертаючись особисто до мене, але маючи на уваз╕ укра╖нц╕в загалом): «А вам не страшно? Ви не бо╖теся?».
Мене це вразило, бо чого, чого, а страху, погодьтесь, в укра╖нц╕в нема╓. ╤ взагал╕ — питання так не сто╖ть. Просто-напросто. Ми д╕йсно не бо╖мося Рос╕╖! У цьому велика р╕зниця м╕ж нами та Заходом. Ми не бо╖мося того блефуючого ведмедя, бо уже розпороли йому черево (як ви розум╕╓те, йдеться не т╕льки про «к╕борг╕в» з Донецького аеропорту) ╕ з нього посипалася потеруха... Тепер того зв╕ра треба «завалювати» гуртом, ус╕м св╕том, тому що в╕н становить загрозу для людства. Не варто брати до уваги от╕ пальц╕ в╕ялом ╕ пацанськ╕ заяви: «Та я можу за два дн╕ д╕йти до Варшави й до Берл╕на!».
На Заход╕ не розум╕ють, що насправд╕ це все — блеф. Так, блеф умираючо╖ ╕мпер╕╖, з абсолютно розваленою економ╕кою, з розваленою та ц╕лковито деморал╕зованою арм╕╓ю (зокрема, ╕ поразкою в Укра╖н╕). Тож не варто звертати увагу на той хор м╕жнародного зацитькування, який, правда, тепер трохи ослаб, але все одно п╕д╕гр╕ва╓ться Москвою (очевидно непоганими ф╕нансовими вливаннями та п╕дкупами). Мовляв, не ч╕пайте Рос╕ю, не дражн╕ть ╖╖, не буд╕ть ведмедя. Бо ой, ой, в╕н дуже страшний.
Та не страшний! ╤ Укра╖на, кажу ж, це довела... Тому, в╕дпов╕даючи на ваше запитання, п╕дсумую так: на Заход╕ дос╕ не зрозум╕ли важливост╕ отого «не б╕йся», т╕╓╖ одинадцято╖ (усм╕ха╓ться) Христово╖ запов╕д╕ за апокрифами. Просто не б╕йся — ╕ все буде гаразд!
— Нин╕ вс╕ говорять про нову холодну в╕йну. От ╕ на сам╕т╕ у Рим╕ лауреати Нобел╕всько╖ прем╕╖ миру Лех Валенса, Михайло Горбачов, Шир╕н Ебад╕ — заявили про таку загрозу в сп╕льному зверненн╕... На ваш погляд, холодна в╕йна уже стартувала чи нараз╕ «прогр╕ва╓ться мотор»?
— На м╕й погляд, холодна в╕йна н╕коли й не припинялася. Принаймн╕ з боку Рос╕╖. Це був розв╕д «лох╕в» (усм╕ха╓ться), ╕люз╕я, що 91-го року Зах╕д виграв холодну в╕йну. Насправд╕, ядро радянсько╖ системи в Рос╕╖ вц╕л╕ло, — насамперед, у вигляд╕ спецслужб, котр╕ зберегли позиц╕╖ та укр╕пили ╖х... Вони ус╕ ц╕ 23 роки не припиняли сво╓╖ активност╕!
Пригадайте т╕ вбивства, отру╓ння, загадков╕ самогубства, що в╕дбувалися в Лондон╕. Он учора загинув головний св╕док у справ╕ Литвиненка... Це все тривало роками, але Зах╕д закривав оч╕. Просто не в╕рив, що таке можливо. ╤ лише тепер вони починають прозр╕вати!
Цей р╕к був безумно тяжкий. Та головним його результатом я вважаю власне скидання масок ╕ початок великого очищення. Коли Зах╕д поступово розум╕╓, що Рос╕я займа╓ться «гнилим обманом», феесбешним розводом чи як завгодно це назв╕ть. Зна╓те, пол╕тична система, яку створила Рос╕я, насправд╕ явля╓ собою синтез Луб’янки з Голл╕вудом. Це такий соб╕ танок клоун╕в ╕ суц╕льний трол╕нг, за яким проглядаються волохат╕ руки закривавленого бандита...
Та на це, повторюсь, закривали оч╕. Як ╕ на Чечню, на Молдову (т╕льки тепер згадали, що шматочок т╕╓╖ кра╖ни, Придн╕стров’я, був в╕др╕заний та «заморожений»), на Абхаз╕ю, на Осет╕ю. Це все розглядалося як локальн╕ конфл╕кти, ╕ лише нин╕ воно все почина╓ складатися в системний ланцюжок одного й того самого сценар╕ю.
╤ це — сценар╕й, за яким СРСР працювало ще з╕ стал╕нських час╕в. Тобто це — класичний вар╕ант рос╕йсько╖ експанс╕╖ п╕д ег╕дою спецслужб. Коли головне — не лишати доказ╕в ╕ вдавати, що це «не ми». Нин╕ — абсолютно т╕ сам╕ техн╕ки, т╕ сам╕ стратег╕╖, т╕ сам╕ нав╕ть тактики. Що в Криму, що на сход╕.
— До слова, в Криму, як заявив м╕н╕стр закордонних справ Рос╕╖, можуть розм╕стити ядерну зброю. Як ╢С, США, Укра╖на повинн╕ реагувати на так╕ погрози? Так само, як на блеф чи...
— А ви уяв╕ть себе Лавровим (це — одна з поширених техн╕к письменник╕в — стати на м╕сце персонажа): що в ц╕й ситуац╕╖ йому залиша╓ться говорити? Так, в╕н повинен розмахувати руками, бризкати слиною ╕ кричати: «Попишу, пор╕жу!». (См╕╓ться). Насправд╕ ж, ус╕ т╕ ядерн╕ бо╓головки, думаю, уже давно поточила ╕ржа...

«У НИХ КУЛЬТ ВЛАДИ ТА ГРОШЕЙ»

— Як ви дума╓те, Пут╕н щось чита╓? Скаж╕мо, у л╕таку по дороз╕ з Австрал╕╖ до Москви...
— Про таких людей я кажу: за ними у пекл╕ казани плачуть! Тож я би вол╕ла не вживатися в образ, в якому вже не лишилося н╕чого людського...
Зна╓те, ус╕ т╕ пострадянськ╕ ел╕ти з ╖хн╕м абсолютним культом влади та грошей (н╕чого ╕ншого!) це великою м╕рою — хвор╕ люди, з поганою кармою, з якимись дуже тяжкими комплексами з дитинства, за як╕ вони мстять довколишньому св╕тов╕ ц╕ле сво╓ життя. Воно не дарма змика╓ться з найб╕льш злочинною ╕нституц╕╓ю, яку людство знало за останн╓ стол╕ття, власне, з тотал╕тарними спецслужбами стал╕нського зразка. Це — суц╕льне нездоров’я...
Судячи з книг, що виходять на Заход╕, на побутовому р╕вн╕ життя Пут╕на вигляда╓ дуже страшно. Нав╕ть маркесов╕ «Сто рок╕в самотност╕» заслабо дивляться у цьому контекст╕. Тому що це — повна ╕золяц╕я, це — пост╕йна охорона (зв╕дусюди!), це — пост╕йний страх, що на тебе вчинять замах ╕ т. д. Зв╕дси — параноя. ╤ чим дал╕, тим його життя ста╓ самотн╕ше, страшн╕ше й ненормальн╕ше.
У цьому житт╕ все звихнене, все склада╓ться з╕ злост╕ та брехн╕. Тому, думаю, Пут╕н чита╓ (тут нав╕ть ╕ припущень особливих робити не треба) те, що йому пода╓ челядь: як╕сь вир╕зки з газет, журнал╕в ╕ т. п. Те, що йому було би при╓мно читати ╕ щоб не роздратувало. Тобто рос╕йський президент живе, як влучно сказала Меркель, у сво╓му св╕т╕. Звичайно ж, це вже поза межами псих╕чно╖ норми.
Ну, але я би не хот╕ла зациклюватися на Пут╕н╕. Тому що в╕н — породження системи, яка ╕сну╓ не одне десятил╕ття, ╕ ще намагатиметься вижити (до того ж за наш рахунок) та пристосуватися до нових реал╕й. Я особисто вол╕ю дивитися у майбутн╓ ╕ для мене очевидно, що Пут╕на там нема╓. Так, в╕н уже «в╕д╕граний» матер╕ал!
— Ви натяка╓те на можливий палацовий переворот?
— Яким чином його приберуть — чи це буде якийсь консенсус, за яким Пут╕н п╕де з поста, чи це буде палацовий переворот, де його, як ╕мператора Павла, задушать шаликом, нин╕ сказати важко, а до ворож╕ння вдаватися не хочеться. Та, безперечно, його позбудуться, ╕ позбудуться вже в 2015 роц╕! Якась британська букмекерська контора уже нав╕ть ставки прийма╓. (Усм╕ха╓ться).
Але це не означа╓, що зникне та розчиниться той самий «русский мир», структура ╕ система якого вибудувана ╕ заточена п╕д одну особу. Нин╕ — це Пут╕н, але в╕н — вершечок фурункула, та де фурункула — гранд╕озного, колосального гн╕йника, розм╕ром (усм╕ха╓ться) з шосту частину суш╕ та з метастазами по ц╕лому св╕ту. ╤ в╕д того, що Пут╕на «зн╕муть», особливо н╕чого не зм╕ниться. Це — як було з╕ Стал╕ним...
Пам’ята╓те в╕рш Павличка «Коли помер кривавий Торквемада»: «А люди, слухаючи ╖х, ридали, не усм╕хались нав╕ть крадькома, напевно, дуже добре пам’ятали, що здох тиран, але сто╖ть тюрма!».
Тому питання не в Пут╕н╕ ╕ не у вол╕ одн╕╓╖ людини, а в сам╕й систем╕. Хоч в╕н виявився у цьому сенс╕ ╕деальним тираном, ╕деальним виконавцем, з ус╕ма його комплексами, темним минулим, абсолютною аморальн╕стю ╕ т. д.

«ЦЯ ВЕРХОВНА РАДА — ПЕРЕХ╤ДНА»

— Якщо говорити не про Зах╕д ╕ не про Рос╕ю, а про Укра╖ну. У новому парламент╕ багато яскравих особистостей, громадських актив╕ст╕в, харизматичних людей. Попри очевидн╕ плюси, чи не бачите ви тут ╕ небезпеки? Зокрема, в тому, що так╕ люди не вм╕ють працювати в команд╕ й особист╕ погляди, амб╕ц╕╖, образи ╕нод╕ ставлять вище за сп╕льн╕...
— Ви зна╓те, я переконана, що цей парламент — тимчасовий, перех╕дний. Взагал╕, в╕н же ще обраний за старою системою фейково╖ демократ╕╖. У мене дос╕ в╕дчуття огидного п╕слясмаку в╕д т╕╓╖ ╕стерично╖, абсолютно неадекватно╖ духов╕ часу та не в╕дпов╕дно╖ вимогам ╕сторичного моменту виборчо╖ кампан╕╖, того м╕сяця реву, репету й театральних постановок...
Тому я би не покладала на новий парламент аж таких великих над╕й — що ось у ньому «багато яскравих особистостей» ╕ вони виведуть кудись там нашу кра╖ну... Як не варто спод╕ватись, що цей парламент буде сам себе очищати, а тим б╕льше — усю державу.
╢, звичайно, шанси, що ╕нтереси, скаж╕мо так, нин╕шнього укра╖нського пол╕тикуму на якийсь житт╓во важливий в╕дсоток б╕льше перетинатимуться з ╕нтересами народу, ан╕ж це було в попередньому парламент╕. Ця над╕я, безперечно, ╓. Але я би не ставилася до нин╕шньо╖ Верховно╖ Ради аж занадто серйозно. Вс╕х нас чекають значно серйозн╕ш╕ випробування та переформатування.
╤ на превеликий жаль, я просто не бачу в сучасному укра╖нському пол╕тичному класов╕ людей, як╕ б... От ви кажете «харизматичн╕ особистост╕», але тут недостатньо бути ха-ризматичною особист╕стю! Треба бути державним д╕ячем. А я не бачу серед депутат╕в людей, котр╕ по-справжньому усв╕домлювали б ╕сторичний масштаб тих под╕й, якими вони виявились винесен╕ нагору.
— Оксано Стефан╕вно, як╕ помилки, на╖вн╕ оч╕кування та даремн╕ над╕╖ укра╖нцям сл╕д було би залишити за дверима ╕з написом «2015»?
— (Усм╕ха╓ться). Ре╓стр помилок? Ви зна╓те, я би не говорила про помилки, я би говорила про уроки. Адже за цей р╕к ми прожили в такому стиснутому, конденсованому вигляд╕ ст╕льки усього, ск╕льки в ╕нших народ╕в забирало десятил╕ття. ╤ справд╕ позбулися багатьох ╕люз╕й, справд╕ сусп╕льство великою м╕рою подоросл╕шало, справд╕ в╕дбулося якесь таке розширення горизонт╕в...
Та головне в╕дкриття, яке укра╖нц╕ почали робити (дай, Боже, щоби на тому все не зупинилося), це — усв╕домлення того, наск╕льки ми — сильний народ ╕ наск╕льки ми — багатий народ... Тому й страху у нас, на в╕дм╕ну в╕д ╢вропи, нема╓!

Богдан БОНДАРЕНКО
(газета «Експрес»)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2015 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14646

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков