Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2816)
З потоку життя (5952)
Душі криниця (3327)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1634)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Алла ОСАДЧА. ╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
Спита╓те: проти кого боролись? Проти вс╕х, хто не хоче бачити Укра╖ну незалежною демократичною...


КОЛК╤ВСЬКА РЕСПУБЛ╤КА – ТЕРИТОР╤Я УКРА╥НСЬКО╥ СВОБОДИ У ВИР╤ В╤ЙНИ
Що ви зна╓те про республ╕ку, яка про╕снувала на окупован╕й н╕мцями Волин╕ ц╕лих п╕вроку?


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д К╤ММЕР╤ЙЦ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ В КАРТАХ
Презентац╕я ╕сторичного атласу «Terra Ucrainica» в╕дбулася в столичн╕й книгарн╕...


ЧОМУ КРИМ МОЖЕ БУТИ Т╤ЛЬКИ КРИМОМ, А НЕ ТАВРИДОЮ АБО ТАРТАР╤╢Ю
Слова "Кирим" ╕ "киримли" – однокоренев╕ ╕ говорять сам╕ за себе – чий насправд╕...


КОНЦТАБ╤Р ДЛЯ УКРА╥НЦ╤В: ЯК ВОНИ ВИЖИВАЛИ, БУНТУВАЛИ Й В╤РИЛИ
Виставка – це групи великих як╕сно зроблених арх╕вних чорно-б╕лих фото на стендах й...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2015 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 30.01.2015
УКРА╥НА ╤ «АУШВ╤Ц»: ╤СТОР╤Я ТА ПОЛ╤ТИКА

У дзеркал╕ ╕стор╕╖

27 с╕чня до польського м╕ста Освенцим мали при╖хати делегац╕╖ з 40 кра╖н св╕ту, щоб взяти участь в урочистостях, що в╕дбуватимуться в музе╖ на територ╕╖ колишнього н╕мецького концтабору «Аушв╕ц-Б╕ркенау», на честь 70-л╕ття визволення цього табору. Серед гостей ма╓ бути низка глав держав (президент╕в ╕ монарх╕в), прем’╓р╕в та визначних пол╕тик╕в. Але головними гостями стануть т╕ нечисленн╕ в’язн╕ концтабору, як╕ вц╕л╕ли у часи в╕йни та дожили до наших дн╕в.
Напередодн╕ знаменно╖ дати Рос╕я стала ╕н╕ц╕атором гучного дипломатичного скандалу, для якого були використан╕ слова польського м╕н╕стра закордонних справ ╫же╜ожа Схетини з ╕нтерв’ю «Польському рад╕о» 21 с╕чня, коли в╕н, зокрема, сказав, що таб╕р смерт╕ в Освенцим╕ визволяли укра╖нц╕ – солдати Першого укра╖нського фронту – ╕, власне, вони в╕дчиняли брами концтабору. У в╕дпов╕дь МЗС Рос╕╖ звинуватило Варшаву у блюзн╕рств╕, цин╕зм╕ й «╕сторичному вандал╕зм╕», оск╕льки, мовляв, у радянському в╕йську були представники р╕зних народ╕в. А голова думського ком╕тету з м╕жнародних справ Олекс╕й Пушков заявив, що укра╖нц╕ визволяли ╢вропу у склад╕ радянських в╕йськ разом ╕з рос╕янами ╕ вичленити ╖х зв╕дти може т╕льки Схетина. Оф╕ц╕йн╕ заяви були п╕дперт╕ справжньою ╕стерикою у провладних мас-мед╕а Рос╕╖ (а таких там сьогодн╕ 99%): мовляв, у Червон╕й арм╕╖ взагал╕ було лише 16% укра╖нц╕в, натом╕сть дв╕ третини рос╕ян.
У в╕дпов╕дь Схетина в еф╕р╕ Radio ZET заявив, що танком, який зн╕с браму концтабору «Аушв╕ц-Б╕ркенау», командував укра╖нець ╤гор Поб╕рченко, а головною метою його попереднього виступу було наголосити, що Рос╕я неправом╕рно прагне приписати соб╕ перемогу над нацизмом, бо в Червон╕й арм╕╖ воювали не т╕льки рос╕яни. Натом╕сть рос╕йська преса заявила, що цю браму першим в╕дкрив майор Анатол╕й Шап╕ро, чий батальйон першим ув╕йшов у м╕сто Освенцим. В ун╕сон з рос╕йськими виступили ╕ деяк╕ польськ╕ ЗМ╤, що звинуватили м╕н╕стра в нев╕гластв╕.
На чи╓му ж боц╕ тут ╕сторична правда?

Нацистський конве╓р смерт╕
Таб╕р «Аушв╕ц-Б╕ркенау» – це один ╕з комплексу нацистських концтабор╕в, що були об’╓днан╕ назвою «Аушв╕ц» ╕ м╕сцем розташування. Цей комплекс був створений за наказом рейхсфюрера СС Генр╕ха Г╕ммлера в╕д 20 травня 1940 року. Специф╕ка цього табору полягала в тому, що в╕н був улаштований як конве╓р нищення «неповноц╕нних» народ╕в. У ньому загинуло близько 1 м╕льйона ╓вре╖в, 75 тисяч поляк╕в ╕ 19 тисяч циган-ром╕в. В ╕нших таборах комплексу, в’язн╕ яких використовувалися на р╕зних роботах, число жертв було значно меншим, але також страх╕тливим. Наприклад, у табор╕ «Аушв╕ц ╤» за час його ╕снування загинуло понад 70 тисяч в╕йськовополонених, передус╕м польських жовн╕р╕в ╕ червоноарм╕йц╕в. Серед в’язн╕в були учасники укра╖нського нац╕онально-визвольного руху, чимало з них там загинуло, зокрема, брати Степана Бандери Василь та Олександр.
Коли 27 с╕чня 1945 року Червона арм╕я зайняла концтабори, там залишалося 7600 в’язн╕в. Понад 58 тисяч полонених нацисти евакуювали на п╕дконтрольн╕ ще ╖м територ╕╖, прагнучи продовжити використовувати ╖х на р╕зного роду роботах, вивезен╕ також були вс╕ вц╕л╕л╕ пол╕тв’язн╕-укра╖нц╕.
Точне число жертв комплексу табор╕в «Аушв╕ц» нев╕доме, не в останню чергу тому, що у 1945 роц╕ весь арх╕в таб╕рних документ╕в був вивезений до СРСР, засекречений ╕ пом╕щений до Державного в╕йськового арх╕ву в м╕ст╕ Подольську п╕д Москвою. Ц╕ арх╕вн╕ матер╕али засекречен╕ ╕ недоступн╕ для досл╕дник╕в, вони дос╕ не оброблен╕. На початку 1990-х Президент Польщ╕ Лех Валенса на основ╕ розрахунк╕в прац╕вник╕в мемор╕ального музею назвав приблизне число загиблих у таборах п╕д назвою «Аушв╕ц» – 1,5 м╕льйона людей.

Визволення ╕ визволител╕
Звичайно, вц╕л╕лих в’язн╕в концтабору визволяли не т╕льки укра╖нц╕. Проте дуже сумн╕вно, щоб п╕хотний батальйон майора Шап╕ро м╕г випередити п╕д час наступу танки, ба б╕льше – щоби браму табору смерт╕ можна було просто взяти й в╕дчинити руками. Тим б╕льше, що подвиг танк╕ста ╤вана Поб╕рченка, який став п╕сля в╕йни визначним ученим ╕ помер 2012 року, був засв╕дчений ще у радянськ╕ часи й оф╕ц╕йно визнаний як Укра╖ною, так ╕ Польщею.
Та головне в ╕ншому. Твердження рос╕йських мас-мед╕а, що укра╖нц╕в було серед вояк╕в Червоно╖ арм╕╖ т╕льки 16%, ╓ неправдою, прямо пов’язаною з фальсиф╕кац╕╓ю числа моб╕л╕зованих до в╕йська та загиблих на в╕йн╕, причому розм╕ри ц╕╓╖ фальсиф╕кац╕╖ – не сотн╕ тисяч, не м╕льйони, а понад десять м╕льйон╕в ос╕б. За даними «Книги пам’ят╕ Укра╖ни», чий сайт був знищений п╕д час правл╕ння «рег╕онал╕в», п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни в склад╕ р╕зних арм╕й ╕ збройних формувань загинуло близько 6 м╕льйон╕в укра╖нц╕в; на 5 м╕льйон╕в ╕з них у ц╕й книз╕ ╓ б╕ограф╕чн╕ дан╕. Абсолютна б╕льш╕сть загиблих воювала у Червон╕й арм╕╖ та ╕нших радянських формуваннях (флот, партизани, загони НКВС тощо). Об’╓ктивн╕сть даних ц╕╓╖ Книги не виклика╓ сумн╕в╕в хоча б тому, що ╖╖ формували сотн╕ досл╕дник╕в з ус╕╓╖ Укра╖ни в часи далеко не «нац╕онал╕стичного» правл╕ння Леон╕да Кучми, а очолював колектив Книги депутат-комун╕ст генерал ╤ван Герасимов. Але у Кучми батько загинув на фронт╕, а танк╕ст Герасимов воював ╕з перших дн╕в в╕йни, ╕ тому обидва були особисто зац╕кавлен╕ в правдивих даних, а на додачу у генерала Герасимова честь фронтовика взяла гору над «п╕дказками» з боку Рос╕╖ та однопарт╕йц╕в – мовляв, надто висок╕ цифри укра╖нських втрат на в╕йн╕ да╓те, оф╕ц╕йно вам вид╕лено т╕льки близько 1,8 м╕льйона ╕з безповоротно втрачених 8,7 м╕льйона одиниць бойового складу.
Насправд╕, й укра╖нц╕в у склад╕ Червоно╖ арм╕╖ було б╕льше, н╕ж 16% (це – м╕н╕мальн╕ цифри, взят╕ станом на к╕нець 1942 року, а в 1944 роц╕, скаж╕мо, вони становили 1/3 вс╕х червоноарм╕йц╕в), ╕ втрати були незм╕рно б╕льш╕ – не в останню чергу за рахунок отих «чорносвиток», «с╕рих п╕джак╕в», «грак╕в», яких хапали на «визволених» територ╕ях ╕ кидали на штурм н╕мецьких позиц╕й, не видавши нормальну зброю ╕ не поставивши на в╕йськовий обл╕к. Число загиблих ╕з них по Укра╖н╕, за оц╕нками, перевищу╓ м╕льйон людей. До реч╕, польський м╕н╕стр, говорячи, що в Червон╕й арм╕╖ воювало лише 1-1,2 м╕льйона укра╖нц╕в, також виявився жертвою московсько╖ пропаганди.
╤ ще одна цифра, яку неможливо тут не навести. Червоноарм╕йц╕ гинули не т╕льки в╕д рук ворога – за роки в╕йни, за опубл╕кованими 2005 року даними очолювано╖ Олександром Яковл╓вим ком╕с╕╖ при президент╕ Рос╕╖, знищен╕ сво╖ми ж – НКВС, загороджувальними загонами, СМЕРШем, трибуналами, пол╕труками – були близько 954 тисяч радянських во╖н╕в. Ця страх╕тлива цифра чи не якнайточн╕ше характеризу╓ той режим, який н╕с «визволення» народам ╢вропи. ╥╖ оприлюднення стало останн╕м подвигом оф╕цера-фронтовика, а пот╕м академ╕ка й ╕деолога перебудови Яковл╓ва.
Отож не випадково в╕д весни 1945 до к╕нця 1949 року частина табор╕в «Аушв╕ц» була використана як в’язниця радянського НКВС ╕ М╕н╕стерства громадсько╖ безпеки комун╕стично╖ Польщ╕. Так само, як, скаж╕мо, концтаб╕р Бухенвальд на територ╕╖ Н╕меччини тощо. За колючий др╕т потрапляли у цих таборах не т╕льки нацисти та ╖хн╕ пос╕бники, а й «неправильн╕» борц╕ Опору, як поляки, так ╕ н╕мц╕ – т╕, хто не схилявся перед стал╕нським режимом.

Серг╕й ГРАБОВСЬКИЙ,
кандидат ф╕лософських наук,
член Асоц╕ац╕╖ укра╖нських письменник╕в
25.01.2015


Головн╕ ворота основного табору «Аушв╕ц-I» ╕з сумно в╕домим написом «Праця робить в╕льним»...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2015 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14661

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков