Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2816)
З потоку життя (5952)
Душі криниця (3327)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1634)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СВ╤Т ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Нещодавно в Ки╓в╕ в рамках М╕жнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко ╓дна╓...


ПЕТРО ПОЧИНА╢ ЗАЖИН
Свято апостол╕в Петра ╕ Павла (12 липня) символ╕зу╓ п╕дготовку до жнив; а в деяких рег╕онах...


КУПАЙЛО: ПРИСТРАСТЬ ╤ ВОГОНЬ ПАЛАЮТЬ
Ким же був Купайло для наших пращур╕в, що його ╕м'я ╕ дотепер береже людська пам'ять?..


З КРИМУ - ДО ХОЛОДНОГО ЯРУ, ЛЬВОВА, СЛОБОЖАНЩИНИ
згадалася мен╕ в ц╕ посушлив╕ л╕тн╕ дн╕ в Криму моя весняна подорож по Укра╖н╕. ╤ н╕би св╕жим...


Алла ОСАДЧА. ╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
(Продовження. Початок у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» №23-26)




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 30.01.2015
ЦЕРКОВН╤ ДЗВОНИ Б’ЮТЬ ТРИВОГУ…

Дорога до Храму

Ми прожили важкий, сповнений страх╕тливих под╕й 2014 р╕к. На жаль, не менш важким, ╕ це не ╓ та╓мницею для читач╕в, буде 2015-й. Але пром╕нь над╕╖ таки св╕тить нам. У цих нотатках хот╕ли б торкнутися теми – Церква ╕ АТО. Вона актуальна й тим, що Церква ╓ часткою сусп╕льства, одним з його потужних ╕нститут╕в, не т╕льки духовним, а й орган╕зац╕йним.
Ще з час╕в Майдану укра╖нськ╕ церкви – УПЦ КП, УГКЦ, УАПЦ, РКЦ в Укра╖н╕, нав╕ть деяк╕ протестантськ╕, але т╕льки не зомбована УПЦ Московського патр╕архату, боляче ╕ р╕шуче в╕дреагували на той терор, який чинила влада проти свого народу. Пригадайте тих священик╕в, як╕ молилися на центральн╕й площ╕ нашо╖ столиц╕ разом з протестувальниками, стояли попереду ╖хн╕х колон, автоматам спецназ╕вц╕в протиставляли т╕льки Святий Хрест.
Як ╕ колись, у лихол╕ття половецького, монголо-татарського, турецького нашестя люди знаходили останн╕й притулок-захисток саме у церквах та монастирях, так ╕ п╕д час штурму Майдану спецпризначенцями храми ╕ монастир╕ православних церков (знову ж, окр╕м Московського патр╕архату), що на територ╕╖ Ки╓ва, УГКЦ були в╕дчиненими для поранених, для ж╕нок ╕ д╕тей, для тих, хто опинився у критичн╕й ситуац╕╖.
…Перша кровопролитна н╕ч. Церковн╕ дзвони невгамовно б’ють тривогу, скликаючи Ки╖в на Майдан, скликаючи всю Укра╖ну. Важко уявити, чим би м╕г зак╕нчитися штурм, якби не церковн╕ дзвони.
З подальшим розгортанням под╕й у Криму, на сход╕ нашо╖ держави укра╖нськ╕ церкви стали духовним оплотом укра╖нського в╕йська. Не залишилися осторонь цього й окрем╕ протестантськ╕ церкви, серед них – Християн В╕ри ╢вангельсько╖, ╢вангельських Християн-Баптист╕в та ╕нш╕. Вони орган╕зовували (в т. ч. ╕ в Червоноград╕) з представниками ╕нших конфес╕й сп╕льн╕ молитовн╕ заходи за мир ╕ спок╕й в Укра╖н╕, духовн╕ концерти, а ╖хн╕ пер╕одичн╕ видання сповнен╕ тривоги за долю Укра╖ни ╕ вс╕х християн.
Н╕хто не захистить нашу церкву, як не наше ратне во╖нство. Таке в укра╖нськ╕й ╕стор╕╖ вже траплялося. Це добре усв╕домлюють духовн╕ служител╕, це добре усв╕домлюють миряни. Багато священик╕в зголосилося стати в╕йськовими капеланами «на громадських засадах», бо у ЗСУ такий ╕нститут ще не узаконений.
Через ЗМ╤ ми вже зна╓мо про наругу з боку московських окупант╕в насамперед над УПЦ КП та УГКЦ в анексованому Криму, на окупованих територ╕ях сходу Укра╖ни, про примусовий перех╕д священик╕в та параф╕ян на рос╕йське православ╕╓, яке схвалю╓ кровопролиття не таких, як воно, ╕ благословля╓ загарбницьк╕ вчинки Пут╕на.
Нац╕ональна церква, попри р╕зну конфес╕йн╕сть, ╓ чинником самозбереження ╕дентичност╕ нац╕╖, для нас – укра╖нц╕в. Вона пост╕йно наголошу╓: залишатися самим собою, триматися свого кор╕ння. Тому це стало одним з джерел посилення паталог╕чно╖ ненавист╕ до укра╖нського православ’я, греко-католицизму, того ж римо-католицизму з боку Рос╕╖, сепаратист╕в, бойовик╕в, частини того населення Укра╖ни, яке не хоче вважати себе укра╖нцями (громадянами держави).
Воно й не дивно. Таку ╕деолог╕ю нам нав╕ювали в╕ками. Не вс╕ вистояли ╕ витримали. Наш екс-президент Янукович н╕чого укра╖нського не шанував. В╕н як в╕двертий зрадник кланявся батюшц╕-кадеб╕сту, московському патр╕арху Кирилу, нав╕ть минаючи (вже, на жаль, пок╕йного) Ки╖вського предстоятеля Володимира Сабодана, який, попри численн╕ перешкоди, намагався вести екумен╕чний д╕алог, шукав шляхи м╕жконфес╕йного примирення та порозум╕ння з ╕ншими церквами в Укра╖н╕.
Детальн╕ше зупинюсь на духовн╕й ╕ гуман╕тарн╕й м╕с╕ях церков Червонограда. Тим паче, чимало наших мешканц╕в вою╓ на сход╕ Укра╖ни, бере участь в АТО. Нам вже доводилося проводити в останню путь славних захисник╕в В╕тчизни – Геро╖в.
Священики церков м╕ста регулярно в╕дправляють богослуж╕ння за здоров’я ╕ життя укра╖нських в╕йськових, поминальн╕ молебн╕ (╕ таке доводиться) за полеглими на пол╕ бран╕. В╕дбувалися й сп╕льн╕ молебн╕ за участ╕ представник╕в р╕зних конфес╕й. Хай це банально звучить, але лихо об’╓дну╓, згуртову╓. ╤ таке особливо в╕дчутно у сп╕льних заходах, в екумен╕чному д╕алоз╕. Хоча, насправд╕, м╕жрел╕г╕йно╖ ворожнеч╕ у нашому Червоноград╕ не ╕сну╓! Проводились ╕ сп╕льн╕ духовн╕ доброчинн╕ концерти, окремо параф╕яльн╕, духовно-мистецьк╕ акц╕╖ за участ╕ протестантських церков на п╕дтримку б╕йц╕в-учасник╕в АТО. От т╕льки прикро, що глядач╕в на них у Народному дом╕ збиралося довол╕ мало. Невже спрацьову╓ оте одв╕чне укра╖нське побутове: моя хата скраю…
В╕йсько потребу╓ молитви! Коли б╕йц╕ добровольчого батальйону п╕д час короткотерм╕ново╖ в╕дпустки передали у Кристиноп╕льський монастир отц╕в-васил╕ан бойовий прапор, який побував у багатьох «гарячих точках» на сход╕ Укра╖ни, бачив пролиту кров ╕ чув свист куль (його особисто з трепетом прийняв отець-╕гумен ╤гнат╕й Москалюк), вони ╓дине просили ченц╕в: «Мол╕ться за нас!».
Будемо в╕дверт╕. Церкв╕ дов╕ряють б╕льше, н╕ж державним органам влади, громадським орган╕зац╕ям. Тому каса добров╕льних пожертвувань для б╕йц╕в-учасник╕в АТО найефективн╕ше поповню╓ться саме у храмах. (Хоч цього року, як н╕коли, передбачено 5 в╕дсотк╕в витрат з державного бюджету на арм╕ю, але цих грошей недостатньо). В╕рять, ╕ небезп╕дставно, що священики, церковн╕ ком╕тети таки не вкрадуть жодно╖ коп╕йки.
— Грош╕, як так╕, нам не потр╕бн╕, — сказав один з добровольц╕в «Айдару». – На фронт╕ все одно н╕чого не купиш. Нам, передус╕м, потр╕бне техн╕чне оснащення.
Його слова повторив паств╕ адм╕н╕стратор церкви Св. Йосафата о. Михайло Нискогуз (до реч╕, його внук п╕шов добровольцем). При храм╕ оперативно орган╕зували додатковий зб╕р кошт╕в (добров╕льних пожертвувань) на придбання високоманеврового, добре захищеного автомоб╕ля. П╕сля освячення транспортний зас╕б в╕дразу передали в зону АТО.
Священики цього храму, церковний ком╕тет регулярно зв╕тують перед параф╕янами: де, що, коли придбано, за якою ц╕ною, коли ╕ кому безпосередньо передано. Це виклика╓ ще глибшу дов╕ру. Так, наприклад, було придбано парт╕ю бронежилет╕в ╕ касок, як╕ пройшли в╕дпов╕дне випробування на над╕йн╕сть захисту, на суму 300 тис. грн.; а також бойов╕ знамена ╕ мал╕ прапорц╕ ╕з зображенням Христа-Спасителя. Частину прапорц╕в передали учням шк╕л визволеного Слов’янська. Телев╕з╕йн╕ служби новин це транслювали на весь св╕т.
…Всього, що передали церкви Червонограда в зону АТО, ск╕льки кошт╕в перерахували ЗСУ, пов╕рте, не зл╕чити!..
Не т╕льки батьки, с╕м’я, родина, школа формують св╕тогляд дитини, а й Церква. Вона плека╓ почуття високо╖ духовност╕ ╕ морал╕, патр╕отизму, особливо сьогодн╕. Д╕ти щиро жертвують (╕ знову ж, здеб╕льшого через храми) сво╖ грошенята – т╕, як╕ заколядували, напос╕вали, защедрували п╕д час Р╕здвяних свят, як╕ батьки дали на шк╕льн╕ об╕ди. Можливо, хтось збирав соб╕ кошти на нову моб╕лку, комп’ютер, але зрозум╕в: для ЗСУ вони потр╕бн╕ш╕. А може, там воюють ╖хн╕ батьки, старш╕ брати… От щоб т╕льки командування розпорядилося ними розумно ╕ за призначенням. Бо красти – то гр╕х! А в д╕тей – тим паче!
Юн╕ автори – слухач╕ Червоноградського в╕дд╕лення МАЛ╕Жу виручен╕ в╕д продажу сво╖х зб╕рочок 1200 грн. також через церкву – Пресвято╖ Богородиц╕ – Владичиц╕ Укра╖ни передали на придбання найнеобх╕дн╕ших речей б╕йцям АТО. ╥╖ адм╕н╕стратор о. Володимир Ващук регулярно доставля╓ гуман╕тарн╕ вантаж╕ на сх╕д Укра╖ни. Для укра╖нських б╕йц╕в о. Володимир вже давно став сво╖м.
Недарма один ╕з священик╕в сказав: «Якщо уряд не все може, то Церква завжди допоможе!».
Допоможе укра╖нському в╕йську – допоможе Укра╖н╕!

Тарас ЛЕХМАН,
Журнал╕ст


Громада Великомученика ╕ ц╕лителя Пантелеймона, що в Люблинц╕ Ковельського районного деканату (настоятель — священик Матв╕й Ол╕йник), знову долучилась до збору допомоги во╖нам АТО.
Об’╓днання «Ком╕тет громадського спротиву» в╕дкрило в селищ╕ волонтерський пункт (кер╕вник — Владислав Свир╕па). Тож сюди в╕ряни принесли 450 кг продукт╕в, 32 пари зимових черевик╕в, шкарпетки, теплий одяг, — пов╕домили у Волинськ╕й ╓пархi╖ Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату.
А параф╕яни церкви Праведно╖ Анни селища Лук╕в Тур╕йського деканату (настоятель — священик Володимир Нов╕цький) утрет╓ взяли участь у под╕бн╕й акц╕╖. Вони за сприяння волонтерсько╖ орган╕зац╕╖ «Ковельський центр допомоги 51-й ОМБр» передали нашим арм╕йцям на Донбас теплий одяг, бушлати, рушники та понад 1500 грн.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14666

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков