Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2626)
З потоку життя (5710)
Душі криниця (3219)
Українці мої... (1416)
Резонанс (1422)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...


К╤БОРГИ: НАШЕ К╤НО ПРО НАШУ ╤СТОР╤Ю
В к╕нотеатр╕ «Гул╕вер» в╕дбувся прес-показ найоч╕куван╕шо╖ укра╖нсько╖ прем'╓ри,...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо ус╕м читачам-шанувальникам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» - т╕╓╖, справжньо╖, що в...


МОЛОД╤Й НЕЗАЛЕЖН╤Й УКРА╥Н╤ – МОЛОДИЙ ШЕВЧЕНКО
24 серпня, на День Незалежност╕ в м╕ст╕ ╤рпен╕ на Ки╖вщин╕ в╕дбулося урочисте в╕дкриття...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2015 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 30.01.2015
МАЙДАН ╤ МУЗИКА

На перший погляд, м╕ж цими поняттями мало сп╕льного. У багатьох укра╖нц╕в словосполучення «Майдан-2014» асоц╕ю╓ться ╕з чорним димом в╕д спалених покришок, роз╕браною брук╕вкою, згор╕лим Будинком профсп╕лок ╕ сотнею загиблих геро╖в. Яка вже там музика, яке мистецтво? Але коли напружимо свою пам’ять, то пригада╓мо: без музики у наших повстанц╕в н╕коли не обходилося. У будь-яких обставинах укра╖нц╕ давали соб╕ раду. ╤ на С╕ч╕ так було, ╕ на Холодноярщин╕, ╕ в Колк╕вськ╕й республ╕ц╕, ╕ в нескореному гуцульському Космач╕. Тому ╕ на Майдан╕ чули ми бандуру, скрипку, соп╕лку, г╕тару... ╤ нав╕ть сурму одного разу почув. ╤ пригадалися тод╕ поетичн╕ рядки з╕ шк╕льно╖ програми: «Чу╓ш, сурми заграли? Час розплати настав!».
Але найб╕льше «засв╕тилося» у св╕тових ЗМ╤ жовто-блакитне п╕ан╕но, на якому частенько грали люди в балаклавах. Не т╕льки вони — ус╕ талановит╕ кияни, до кого була прихильна Муза. Один з наших льв╕вських «св╕тличан» радив при нагод╕ познайомитися з киянкою Антуанеттою М╕щенко, адже ╖╖ гра його просто полонила! Т╕льки в жовтн╕ вдалося зустр╕тися з молодою виконавицею. Хоч грала вона для протестувальник╕в ще з 1 грудня 2013 року. Ми разом походили в задум╕ по Майдану, я зробив дек╕лька зн╕мк╕в б╕ля стенд╕в з фотограф╕ями. А вже у грудн╕ 2014 року Антуанетта давала концерт у мо╓му р╕дному Львов╕. При╖хавши на концерт, я побачив Соф╕йку Шох╕ну — доньку друга мо╓╖ юност╕. ╥╖ батько не ма╓ прямого в╕дношення до музики, але й в╕н якоюсь м╕рою позитивно вплинув на переб╕г под╕й на Майдан╕.
Справа в тому, що В’ячеслав Шох╕н змалку ц╕кавився бойовими мистецтвами. Попри невисокий зр╕ст, вважався неперевершеним во╖ном ╕ переможцем в ус╕х вуличних сутичках. Такий соб╕ Брюс Л╕ укра╖нського пров╕нц╕йного м╕стечка на Ки╖вщин╕… А ще був борцем за справедлив╕сть ╕, що дуже важливо, — добрим педагогом. Роки минали, а В’ячеслав лише поглиблював сво╖ знання з бойових мистецтв. А головне – навчав ╕нших. В числ╕ його учн╕в були нав╕ть б╕йц╕ спецп╕дрозд╕лу «Беркут». ╤ в тому, що к╕ровоградський «Беркут» в╕дмовився застосовувати силу проти протестувальник╕в, була заслуга ╕ В’ячеслава Шох╕на. Бо командир «Беркуту» був його учнем.
Перед виступом Антуанетти М╕щенко я встиг переговорити з талановитою донькою мого друга, яка навча╓ться у льв╕вськ╕й музичн╕й школ╕-╕нтернат╕ ╕мен╕ С. Крушельницько╖. Соф╕йка також закохана в музику. Ось що вона розпов╕ла мен╕:
— Вже четвертий р╕к п╕шов, як я навчаюся у Львов╕. Дуже звикла до цього м╕ста! ╤ св╕ту трохи побачила. Один, а ╕нколи й два рази на р╕к ╖жджу в Польщу. П╕ан╕стичний форум проводиться в м╕ст╕ Сяноку. Пот╕м да╓мо концерти в р╕зних м╕стах. Була ще на конкурсах у Кельце ╕ в Агустов╕. Побувала ╕ в Дрезден╕ (Н╕меччина), а також у Чех╕╖ – це в 2014 роц╕. В лютому знову збираюся в Польщу, цього разу в Кошице.
Ого! Соф╕йка даремно час не витрача╓… Тато теж таким був. Я вловив момент ╕ сфотографував ╖х разом з Антуанеттою. А дал╕ розпов╕дала вже гостя, учасниця ╢вромайдану, бо╓ць «музично╖ сотн╕». Виявля╓ться, до тих под╕й Антуанетта М╕щенко була звичайною студенткою, вчилася в Ки╖вськ╕й консерватор╕╖. Тепер уже зак╕нчила ╖╖ та вступила на асистентуру — клас всесв╕тньо в╕домого професора Козлова. На Майдан╕ познайомилася з козацьким сотником з Галичини ╕ сказала, що дуже хот╕ла б виступити у Львов╕. Перший ╖╖ виступ був присвячений сороковинам во╖н╕в Небесно╖ Сотн╕ ╕ проходив у палац╕ Потоцьких. До гри на Майдан╕ ╖╖ залучило товариство «Н╕чна варта», створене за активно╖ участ╕ Руслани Лижичко. Тепер ст╕льки спогад╕в! Антуанетта розпов╕ла нам про те, чим був для не╖ Майдан.
— Для мене в╕н був тим домом, який необх╕дно захищати. Це — люди, як╕ там перебували. Це — звуки, як╕ народжували орган╕чну, ц╕лком природню музику — н╕, не натовпу, а згуртованого ╓диною ╕де╓ю народу. Саме ц╕ звуки я намагалася вловити, налаштуватися на ╖хню хвилю… Граючи на «╕нструмент╕ свободи», я вибирала т╕ твори, як╕ перекликалися з нашою ситуац╕╓ю. Насамперед, це були твори Шопена. Етюди великого польського композитора стали сво╓р╕дним символом музики Майдану — люди часто просили ╖х виконувати... А ще були твори Баха, Шуберта, Моцарта, Чайковського — саме т╕, як╕ вир╕знялися споко╓м ╕ були н╕би зверненням до Бога. Виконання цих твор╕в не було мо╓ю ╕де╓ю — люди просили! Взагал╕, укра╖нський народ дуже музикальний, тому майдан╕вц╕ жваво реагували на музику. Сходилися групами ╕ музицирували к╕лька годин посп╕ль, незважаючи на холод, зм╕нюючи одне одного б╕ля клав╕атури. Вражала ╕ к╕льк╕сть народних п╕сень, як╕ зна╓ перес╕чний укра╖нець, незалежно в╕д в╕ку ╕ в╕д м╕сця проживання…
Дал╕ Антуанетта зазначила, що таке бурхливе музичне життя укра╖нц╕в на Майдан╕ не могли не пом╕тити журнал╕сти. Людей б╕ля п╕ан╕но часто зн╕мали камери, фотографували. У не╖ та в ╕нших п╕ан╕ст╕в майже щодня брали ╕нтерв’ю. Зац╕кавлен╕сть цим аспектом революц╕╖ не минула нав╕ть п╕сля зак╕нчення ╢вромайдану:
— Польський режисер В╕та Дригас зараз веде роботу над ф╕льмом «The Piano» про п╕ан╕но ╕ п╕ан╕ст╕в, як╕ так чи ╕накше дотичн╕ до революц╕йних под╕й 2013-2014 рок╕в. Ф╕льм повинен вийти навесн╕ 2015 року. Що стосу╓ться синьо-жовтого п╕ан╕но, то цей ╕нструмент став одним з нев╕д’╓мних атрибут╕в Майдану та сво╓р╕дним символом укра╖нського волелюбного духу.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2015 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14670

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков