Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2677)
З потоку життя (5748)
Душі криниця (3242)
Українці мої... (1420)
Резонанс (1428)
Урок української (984)
"Білі плями" історії (1618)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...


К╤БОРГИ: НАШЕ К╤НО ПРО НАШУ ╤СТОР╤Ю
В к╕нотеатр╕ «Гул╕вер» в╕дбувся прес-показ найоч╕куван╕шо╖ укра╖нсько╖ прем'╓ри,...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо ус╕м читачам-шанувальникам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» - т╕╓╖, справжньо╖, що в...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 06.02.2015 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 06.02.2015
ДОНБАСЬКА ДВОМОВН╤СТЬ — ОЧИМА ЛЬВ╤В’ЯНИНА

Погоджуюся з думкою севастопольця ╤горя Лос╓ва, що теза: «Яка р╕зниця — якою мовою розмовляти?» («День» в╕д 27 грудня 2014 року) на даний момент остаточно застар╕ла. Подумав про це ще на початку березня минулого року, коли «зелен╕ чолов╕чки» вторглися в Крим. Воно, зв╕сно, й радикал╕зм у мовн╕й сфер╕ – р╕ч небажана, але ж ╕ кап╕туляц╕я — погано. В╕дсутн╕сть ефективно╖ мовно╖ пол╕тики на п╕вденному сход╕ надто дорого обходиться держав╕. Якби ми попередн╕ 23 роки працювали хай ╕ пом╕рковано, але не покладаючи рук, то не мали б тепер н╕ анексованого Криму, н╕ тисяч загиблих на Донбас╕. Н╕ ДНР, н╕ ЛНР не виникли б, якби населення цих областей в╕дчувало свою кровну спор╕днен╕сть з рештою укра╖нсько╖ територ╕╖. А це могло б прийти через залюблен╕сть в укра╖нське слово певно╖ «критично╖ маси» людей. Чи сприяли ми ╖╖ утворенню?

«ХОЧ БИ 10 ПРОЦЕНТ╤В ЧИНОВНИК╤В ЗАМ╤НИЛИ…»

Важко судити про Донбас ╕ Крим, н╕разу не побувавши там. Тому в багатьох м╕стах АРК я мав непоганих друз╕в, небайдужих до мовного питання. Зустр╕чався, подорожував, радився з ними. Попри незручност╕, викликан╕ збройним протистоянням у зон╕ АТО, тепер активно вивчаю Донецьку ╕ Луганську област╕. Прочитавши в одн╕й з газет про мужню краматорчанку Соф╕ю Усп╕шну (вона погнала сепаратист╕в в╕д власного дому, не давши встановити там блокпост), я вир╕шив розшукати ╖╖. Пошуки ув╕нчалися усп╕хом, — через два тижн╕ я вже пив чай на квартир╕ у Соф╕╖ Васил╕вни. Ж╕нка ця ун╕кальна ще й тим, що, дов╕вши до пуття власного сина й доньку, вона взяла на виховання ще двох малюк╕в з дитячого будинку. Погодьтеся, под╕бне бува╓ нечасто, тому слова й думки Соф╕╖ Усп╕шно╖ мають неабияку вагу. П╕сля конфл╕кту з бойовиками ╖й довелося нелегально, з допомогою укра╖нських патр╕от╕в, покинути територ╕ю так звано╖ ДНР ╕ проживати деякий час на Терноп╕льщин╕. Повернулася п╕сля визволення Краматорська в╕д сепаратист╕в. Зв╕сно, живе в оч╕куванн╕ зм╕н. Не чекаючи нових тенденц╕й, почала розмовляти з прийомними д╕тьми укра╖нською. Сп╕лкуючись ╕з ними, я переконався, що це да╓ сво╖ плоди, — д╕тки не в╕др╕зняються сутт╓во в╕д галичан та мешканц╕в Центрально╖ Укра╖ни. Якби ж отак ус╕ почали еволюц╕онувати! На жаль, Соф╕я Васил╕вна не бачить великих зм╕н у рег╕ональн╕й пол╕тиц╕. «Розум╕ю, що пом╕няти вс╕х м╕л╕ц╕онер╕в, ус╕х пророс╕йських викладач╕в шк╕л ╕ коледж╕в зараз нема╓ можливост╕, — каже вона. — Але ж хоч би 10% чиновник╕в зм╕нили! ╤нш╕ 90% в╕дразу зроблять належн╕ висновки. А так ми знову ризику╓мо отримати под╕бн╕ прецеденти сепаратизму на визволених територ╕ях. Утворення ДНР стало можливим лише тому, що в Донецьк╕й област╕ держава н╕коли по-справжньому не п╕дтримувала укра╖нських патр╕от╕в. ╤ н╕коли по-справжньому не боролася з ворогами…».

ЗНАЙОМИТИ Й ОБ’╢ДНУВАТИ ПАТР╤ОТ╤В

Соф╕я Усп╕шна – не ╓дина патр╕отка в Краматорську, ╓ ще тисяч╕ ╕нших. Але вони найчаст╕ше не знають про ╕снування однодумц╕в. Тому хтось повинен ╖х знайомити й об’╓днувати. Та й потреба у захист╕ не в╕дпала. Шов╕н╕сти н╕куди не под╕валися, вони лише принишкли, зача╖лися. Згодом заговорять голосн╕ше, бо н╕хто ж ╖х не ч╕па╓. Одного разу почув на автовокзал╕ у Слов’янську: «А почему это вы говорите по-украински?». Це сказав не озбро╓ний терорист, не г╕сть ╕з Рос╕╖, а мешканець визволеного м╕ста. Я розум╕ю, що ламати «через кол╕но» неефективно. Можна поскандалити з шов╕н╕стом на вулиц╕, в магазин╕ чи у маршрутц╕, але це не завжди дасть хороший результат. Б╕льш╕сть св╕дк╕в буде на боц╕ «свого». А укра╖нських патр╕от╕в на вулицях не так вже й багато… Далеко не вс╕ хочуть повертатися в м╕сто, де ╖х свого часу не захистили. Але треба повертатися ╕ вчитися допомагати одне одному. Оптимальною була б стратег╕я «м’якого наступу». Важливо зробити перш╕ кроки; почати можна з чого завгодно, нав╕ть з мови вив╕сок. Будуть конкретн╕ справи, буде й практика вза╓мод╕╖ ╕ школа самозахисту. Буде й пожива для роздум╕в, пошук оптимальних шлях╕в укра╖н╕зац╕╖. До реч╕, анал╕зуючи тему вив╕сок, я зрозум╕в, чому впродовж останн╕х десятил╕ть в╕зуальна ╕нформац╕я, скор╕ше, сприяла утворенню мовних комплекс╕в, ан╕ж ╕нтеграц╕╖ донеччан в укра╖нське сусп╕льство.

ЯКЩО ВЖЕ ДВОМОВН╤СТЬ, ТО ПРОУКРА╥НСЬКА, А НЕ «ОКОЗАМИЛЮЮЧА»

По-перше, укра╖нських вив╕сок надзвичайно мало. Дивно, що палк╕ поборники двомовност╕ дос╕ симпатизували лише мов╕ п╕вн╕чного сус╕да. ╤з тезою, що укра╖нська мова зовс╕м не котиру╓ться, я не погоджуся. У 2009 роц╕ у Донецьку я сфотографував к╕оск, де п╕д оф╕ц╕йною вив╕скою «Ремонт обуви» хтось вноч╕ червоною фарбою по-партизанськи домалював: «Ремонт взуття». А ск╕льки ж ╓ людей, як╕ не в╕дважаться на таке, але однозначно схвалять вчинок п╕дп╕льного патр╕ота? Не певен, що цим питанням хтось займався. Думка проукра╖нських донеччан державою поки що мало врахову╓ться. Чому в Артем╕вську лише близько 20% укра╖нських вив╕сок? Невже там так мало укра╖нц╕в? Чому в сус╕дн╕х Краматорську ╕ Слов’янську ц╕ показники сутт╓во в╕др╕зняються? Понад 30% укра╖нського в Краматорську ╕ лише 15-20% у Слов’янську. Свого часу я сп╕лкувався з ╢вгеном Стах╕вим, колишн╕м д╕ячем оун╕вського п╕дп╕лля на Донбас╕. В╕н запевняв, що п╕д час в╕йни у Слов’янську активно д╕яла «Просв╕та», ╕ б╕льш╕сть людей розмовляла укра╖нською. На чому базуються нин╕шн╕ 15-20%? А ╓ ж районн╕ центри ╕ шахтарськ╕ селища, де укра╖нськ╕ вив╕ски майже в╕дсутн╕. В ╕м’я чого гинули наш╕ хлопц╕? Щоб дискрим╕нац╕я тривала? Н╕, тепер питання треба ставити руба: якщо вже двомовн╕сть, то справедлива: 50% на 50%. У царин╕ вив╕сок це зробити легше, ан╕ж забезпечити такий же в╕дсоток укра╖нських газет у к╕осках. З легшого ╕ треба починати, тим паче, що й арм╕я на м╕сц╕, ╕ СБУ активн╕ше працю╓. Н╕коли не зараховував себе до «яструб╕в» у мовному питанн╕. Т╕льки добра воля, т╕льки кроки назустр╕ч одне одному, т╕льки компром╕с. Але ж н╕коли не зможу змиритися з повною в╕дсутн╕стю активних д╕й у цьому напрямку.

ВСЕ ОДНО РЕПЕТУВАТИМУТЬ ПРО УКРОП╤В ╤ БАНДЕРЛОГ╤В…

У визволених м╕стах неодм╕нно треба займатися мовою! Все одно з того боку репетуватимуть про укроп╕в ╕ бандерлог╕в, про правос╓к╕в ╕ неонацист╕в. Ворогам н╕коли не вгодиш. То краще вже бодай щось робити — тод╕ принаймн╕ «сво╖» оц╕нять. А ╖х, пов╕рте, не так вже й мало. Оц╕нять, моб╕л╕зуються, р╕шуч╕ше в╕дстоюватимуть власну точку зору. Чому так швидко, наступально утворювалися антиукра╖нськ╕ республ╕ки? Тому що була категоричн╕сть, була позиц╕я. А з нашого боку пом╕тне лише одне видиме бажання: не дратувати ворог╕в. Це програшно в стратег╕чному план╕. У Львов╕, Тернопол╕, Ужгород╕ в кожному к╕оску до половини (а то й б╕льше) газет ╕ журнал╕в рос╕йською мовою. ╤ це нав╕ть тепер, п╕д час в╕йни з Рос╕╓ю! А ск╕льки укра╖нських на зв╕льнених територ╕ях Донбасу? Правильно, нуль ц╕лих ╕ нуль десятих. Коли бачиш винятки, то безмежно рад╕╓ш. Так, у Слов’янську в одному з к╕оск╕в я пом╕тив укра╖номовний часопис «В’язання» ╕, пов╕рте, — неабияк розчулився.
З вив╕сками ситуац╕я така. Якщо йдеться про рос╕йськомовн╕, то там все в ажур╕. З укра╖нськими г╕рше – багато помилок. Ц╕ помилки (чи, може, навмисн╕ спотворення) якоюсь м╕рою в╕дс╕кають Донбас в╕д решти укра╖нських рег╕он╕в. «Перукарня «Алекса», «Магазин-салон «Мар╕на» ╕ таке ╕нше. Ще б сюди додати «Аксану» ╕ «М╕колу» ╕ самобутн╕сть донецького народу була б повн╕стю доведена. Нафотографував у шахтарському краю багато под╕бних перл╕в. У м╕ст╕ Сватове Лугансько╖ област╕ ╓ магазин з назвою «Александр». А ось години роботи ╕ вих╕дн╕ дн╕ там вказан╕ державною мовою! То невже так важко було написати «Олександр»? Але ж тод╕ вийшло б, що вся вив╕ска укра╖нською, а це вже… екстрем╕зм. Поряд магазин «Натуральн╕ продукти», але там вже рос╕йською додано: «Работает без перерыва и выходных». У Краматорську на Донеччин╕ ╓ «Парк птиц «Солов’╖ний гай». А ось двомовний покруч: «Продукты. Смачност╕». Останн╓ слово ще й дублю╓ться про всяк випадок л╕терами рос╕йського алфав╕ту, виходить: «Смачности». Ну, зв╕сно, якщо додати ще й «Вкусности», то вже н╕хто й н╕защо не сплута╓ з гор╕лчаним магазином. У Слов’янську роблю зн╕мок — в об’╓ктив одночасно потрапляють дв╕ таблички: «ул. Ленина» ╕ «вул. Лен╕на». Але другий вар╕ант меншими л╕терами. На фронтон╕ вокзалу в Краматорську я пом╕тив, що слово «Краматорськ» вноч╕ зовс╕м не св╕титься, зате рос╕йське «Краматорск» видно здаля через неонову п╕дсв╕тку. Як ви гада╓те, такий п╕дх╕д не сприятиме утворенню мовних комплекс╕в у мешканц╕в Донбасу?

«ПРОСВ╤ТА», АРМ╤Я, ВОЛОНТЕРИ ТА ПРОТЕСТАНТСЬК╤ ЦЕРКВИ

У м╕сцевих просв╕тян великий досв╕д, але вони ще бояться повертатися. Волонтери багато допомагають арм╕╖, тому вони апр╕ор╕ ╓ проукра╖нськими. Якось про╖хав з десяток блокпост╕в у одн╕й авт╕вц╕ з м╕сцевими донецькими волонтерами (рос╕янами за нац╕ональн╕стю) ╕ пом╕тив, що вони намагаються розмовляти з б╕йцями АТО укра╖нською мовою. Волонтер╕в чимало, ╕ вони користуються авторитетом у сусп╕льств╕. Треба виходити на них ╕ домовлятися про сп╕льн╕ д╕╖. Арм╕я укра╖н╕зу╓ рег╕он патр╕отичними написами на блокпостах, прапорами та й самою сво╓ю присутн╕стю. Коли хлопц╕ повернуться додому, то автоматично поповнять категор╕ю людей, як╕ добре знають Донбас. Вони не повинн╕ випадати з поля зору «Просв╕ти», викладач╕в шк╕л ╕ виш╕в, актив╕ст╕в патр╕отичних орган╕зац╕й. А ще варто звернути увагу на протестантськ╕ церкви. Адже УПЦ МП однозначно пророс╕йська, а УПЦ Ки╖вського патр╕архату на Донбас╕ ледь живот╕╓. Нав╕ть якби держава знайшла кошти ╕ почала масове буд╕вництво церков для патр╕отичних конфес╕й, то позитивний результат був би нескоро. А протестантськ╕ церкви вже давно стали на ноги ╕ показали, що можуть ефективно працювати в такому складному рег╕он╕, як Донбас. Вони, щоправда, не займаються вихованням укра╖нських нац╕онал╕ст╕в, але ж виховують ц╕лком лояльних громадян держави. Якби це було не так, то не було б ст╕льки гон╕нь з боку сепаратист╕в. А мовна позиц╕я у протестант╕в досить виважена, вона ц╕лком прийнятна для Укра╖ни, яка вою╓. Протестанти динам╕чн╕, мають вплив на кращу частину сус-п╕льства, а головне — уникають крайнощ╕в. До реч╕, у Слов’янську я сфотографував новенький укра╖номовний плакат на дверях вигор╕лого, ще дореволюц╕йного, «купецького будинку», в якому м╕сцев╕ християни свого часу орган╕зували Будинок с╕мейних ц╕нностей. Там ╓ так╕ слова: «Можна зруйнувати буд╕влю, але Бачення та Мр╕ю зруйнувати не можна. Можна завдати руйнувань м╕стам, але неможливо зруйнувати Мр╕ю та Бачення В╕льно╖ та Процв╕таючо╖ Укра╖ни. Сх╕д та Зах╕д разом!». Такий плакат красномовно св╕дчить про позиц╕ю протестантських церков. Тому, складаючи перспективний план в╕дродження Донбасу, не варто ╕гнорувати наявн╕сть ╕ тако╖ конструктивно╖ сили, як протестантськ╕ церкви.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Перед публ╕кац╕╓ю роз╕слав статтю електронною поштою сво╖м знайомим — ╕ ось як╕ отримав в╕дгуки:
* * *
Стаття чудово написана, нав╕ть додати н╕чого.
Скажу в╕д себе: у нас люди ставляться до укра╖нсько╖ мови якось… ╕з соромом. Ви правильно п╕дм╕тили, що у Слов’янську не просто не п╕дтриму╓ться укра╖нська, а й ц╕леспрямовано знищу╓ться! Ран╕ше в буденному житт╕ я сп╕лкувався як рос╕йською, так ╕ укра╖нською мовами, рос╕йською нав╕ть част╕ше. Але п╕сля визволення Слов’янська принципово почав розмовляти укра╖нською! Адже вс╕м в╕домо: «Зм╕ни починаються з тебе!».
╤нколи спостер╕гаю реакц╕ю продавц╕в у магазинах. Коли звертаюсь до них укра╖нською, реакц╕я на 70% позитивна, в решт╕ випадк╕в — не дуже. Т╕, хто п╕дпада╓ п╕д зазначен╕ с╕мдесят в╕дсотк╕в, у житт╕ взагал╕ не використовують укра╖нську. Але ╖м ця мова подоба╓ться! Саме через «придушення» мови люди й соромляться нею сп╕лкуватись ╕ це дуже сумно.
Я вважаю, що зараз ╕ т╕льки зараз треба посл╕довно укра╖н╕зувати зв╕льнен╕ м╕ста! Якщо цього не робити зараз, то сепаратизм в╕дродиться з ╕ще потужн╕шою силою — тут жодного сумн╕ву у мене нема╓. Влада працю╓ довол╕ непогано. Дуже багато усп╕х╕в, досягнень, але… ще б╕льше недоробок. М╕сцевий ментал╕тет я знаю аж надто добре, знаю, чого в╕д людей можна оч╕кувати, тому й вижив у пер╕од окупац╕╖. Донецьких треба «придушити» патр╕отизмом, вони з часом зм╕няться — ну, так╕ вже тут люди.
Я дуже спод╕ваюсь, що наше м╕сто буде укра╖нським, в╕рю що нав╕ть слово «Донбас» назавжди зникне з нашого лексикону. Надто вже багато лиха це слово наробило.
У серпн╕ у нас народився син, ми назвали його Святославом (на честь великого князя), мо╖ бажання вже в╕д╕йшли на другий план, родина — понад усе! Намагаюся робити все для того, щоб мо╖ д╕ти, онуки та правнуки жили у велик╕й Укра╖н╕ та щоб пишались предками та сво╓ю кра╖ною. Як би там не було, мова тут в╕д╕граватиме не останню роль.
Серг╕й Шк╕льняк
м. Слов’янськ Донецько╖ обл.
* * *
Загалом, гарн╕ ╕ правильн╕ реч╕ Ви пишете.
Особливо погоджуюсь з думкою Вашого рецензента: «Зм╕ни починаються з себе».
Проблема в ╕ншому: як донести цю думку до кожного?
Дмитро Горбачук
м. Слов’янськ Донецько╖ обл.
* * *
Прекрасна стаття, Серг╕ю. Ви ростете по Духу. Радий за вас. А реценз╕я Серг╕я Шк╕льняка — це просто шедевр здорового глузду! Згоден з кожним його м╕ркуванням, а ще вона багата простими, але конструктивними ╕деями.
Серг╕й Мороз
м. Ки╖в
* * *
Прочитала: добре викладено, з душею... Але все-таки треба говорити й про те, що люди повинн╕ в╕дчувати силу влади. Якщо влада залишить вс╕х, причетних до цих под╕й, безкарними й тим паче дозволить ╖м ╕ надал╕ перебувати при влад╕ та продовжувати грабувати кра╖ну, то й народ Донбасу сприйме це як слабк╕сть влади. П╕дсв╕домо розум╕тиме, що н╕чого в кра╖н╕ не зм╕нилося... Треба викорчовувати з кор╕нням ус╕х цих виродк╕в — ахметових з ╓фремовими… Ось тод╕ у людей з’явиться над╕я на краще. А так... жодних вибор╕в не можна поки проводити у нас, н╕яко╖ децентрал╕зац╕╖! Адже на м╕сцях все т╕ ж обличчя, все т╕ ж ком╕с╕╖, як╕ так класно фальшували вибори! Тому й не в╕рять люди, що в╕дбудуться зм╕ни на краще. ╤ в мовн╕ зм╕ни не пов╕рять…
Неля Рудн╓ва
м. Дружк╕вка Донецько╖ обл.
* * *
По-перше, все правильно Ви пишете про потребу МОВНО╥ ПОЛ╤ТИКИ влади, бо поки ма╓мо ц╕лковиту безхребетн╕сть. По-друге, ц╕лковито схвалюю Ваш╕ слова щодо протестант╕в. У мене вже дв╕ч╕ була зустр╕ч у Ки╓в╕ з протестантськими пасторами (зокрема, з Донецька ╕ Луганська), ╕ я був повн╕стю задоволений ц╕╓ю розмовою.
Мирослав Маринович
м. Льв╕в
* * *
 Нотатки Серг╕я Лащенка ╕ цього разу точно вихоплюють реальний Донбас. Що з нашим кра╓м буде дал╕, — сьогодн╕ не зна╓ н╕хто. Але кожен з укра╖нц╕в мусить робити все, що можливо, аби шахтарський край залишався Укра╖ною... Тому я завжди друкуватиму статт╕ Серг╕я в газет╕ «Донеччина» — таких автор╕в мо╖ земляки мають читати ╕ робити висновки.
╤гор Зоц,
головний редактор газети «Донеччина» (тимчасово прожива╓ в Ки╓в╕)
* * *
Пане Серг╕ю, вважаю, що ╕нформац╕я Вами подана в╕рно.
Благослови Вас Господь!
Дмитро Грищук
м. Слов’янськ Донецько╖ обл. (тимчасово прожива╓ в Ки╓в╕)
* * *
Шановний Серг╕ю! Дуже при╓мно, що у Вас знайшлося достатньо енерг╕╖, здоров’я та укра╖нського духу, щоб в╕дв╕дати та досл╕дити сх╕д Укра╖ни. Спасиб╕ за статтю — вона мен╕ дуже сподобалась, а також в╕дгуки на не╖.
П╕дтримую ваш╕ думки та починання, висв╕тлен╕ в статт╕. Спод╕ваюсь, що в╕йна стане початком в╕дродження ц╕л╕сно╖ Укра╖ни. Мовне питання кра╖ни у в╕дродженн╕ в╕д╕гра╓ одну з ключових ролей. Як це вир╕шити?
Якщо в саду ростуть дик╕ яблун╕, то окультурити ╖х можна двома способами:
1. Зр╕зати дерева п╕д кор╕нь ╕ прищепити хороший сорт способом у розщеп, а пот╕м чекати — прийметься якесь деревце чи засохне.
2. Зр╕зати на верх╕вц╕ к╕лька г╕лочок ╕ прищепити кожну окремо. Мине деякий час ╕ дерево принесе прекрасн╕ плоди на тих г╕лочках, що прийнялися.
Я за другий спос╕б мовного оновлення – хоча… зв╕сно, хот╕лося б, щоб усе зм╕нилося швидко, адже людське життя дуже коротке.
Володимир Канавець
м. Прилуки, Черн╕г╕вщина
 * * *
Серг╕ю, прочитала Вашу статтю — написано з душею, все правильно, видно, що все це пережито серцем, а не просто порожн╕ слова. Майже ус╕ в╕дгуки мен╕ сподобалися, але я хочу тр╕шки поговорити про ╕нше, а саме – про Донбас. На мою думку, часом Донбас протиставляють решт╕ Укра╖ни, нав╕ть не замислюючись про це. Я розум╕ю, що в нас дуже багато русофобських настро╖в, але ж якщо у новинах, у ЗМ╤ пост╕йно пода╓ться ╕нформац╕я у формат╕: «…На Соф╕╖вськ╕й площ╕ дуже багато представник╕в Зах╕дно╖ Укра╖ни ╕ нав╕ть ╓ представники з Донецька…» — то це, на мою думку, вже ╓ розмежуванням. Невже ж не можна сказати, що на Соф╕╖вськ╕й площ╕ присутн╕ люди з ус╕х куточк╕в нашо╖ Укра╖ни – як з╕ Львова та Тернополя, так ╕ з Донецька та Мар╕уполя? Нам, безумовно, потр╕бно переходити на р╕дну мову ╕ починати треба з д╕тей. Дитяч╕ садочки, школи потр╕бно переводити на викладання укра╖нською мовою, ╕ робити це потр╕бно обов’язково, а рос╕йську мову вивчати факультативно. Потр╕бно проводити обм╕ни на час кан╕кул (чи на пер╕од навчання) учнями м╕ж сх╕дними ╕ зах╕дними рег╕онами. ╤ робити це потр╕бно за допомогою влади, тому що: як би ми з Вами не хот╕ли, як би сильно не старалися, але на все це потр╕бна воля ╕ бажання влади, це повинно бути внесено до програм, це повинно бути системними кроками, а не разовою д╕╓ю.
Соф╕я Усп╕шна
м. Краматорськ
Донецько╖ област╕
* * *
Багато про що ще можна писати, але ж потр╕бно з чогось починати д╕яти. ╤ мен╕ при╓мно, що вже хоч обговорення якесь почалося…

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 06.02.2015 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14689

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков