Версiя для друку Обговорити в форумi

За що ж нам «брат» такий?!

Ракети, випущені по Маріуполю, падають у Пензі. У Саратові. В Єкатеринбурзі. Усі ті, хто жадає перемоги «Новоросії», так і не зрозуміли, що її успіхи означають вбивство Росії.
Російська медіареальність мізерна. У неї немає мови та образів, крім тих, що залишилися з часів Другої світової. Будь-яка війна для неї – обов’язково «вітчизняна», будь-які вороги – обов’язково фашисти. Будь-яка перемога – абсолютний ідеал, після якого почнеться тріумф і добробут.
Тому сьогодні Росія занурилася в ментальний 1943-й. Там, у тому самому 1943-му, вона «звільняє Україну від фашистських загарбників». І як тільки Київ завалиться – Москва влаштує салют, відбудує заводи, ліквідує злидні та скасує картки. Але факт же в тому, що коли «Гради» падають на Маріуполь, – вони б’ють у Пензу і Саратов. Єкатеринбург і Псков. Тому що Кремль сьогодні воює не з Україною. Він воює з Росією. Та її майбутнім.
Навіть якщо пофантазувати, що «ополченці» й «відпускники» виконають свою програму максимум: відтіснять українську армію, перенесуть лінію фронту, візьмуть міста – що буде далі? Яким чином крах України пов’язаний з добробутом Росії? Кому спало на думку, що війна на території іншої держави піде на користь російському суспільству?
Ну ОК, припустимо, Росія перестала прикидатися, дивізії введені, літаки летять, танки їдуть. Далі що? Санкції зняті? Нафта подорожчала? Рубль зміцнився? Неофеодалізм зник? Тривалість життя зросла? Бюджетний дефіцит випарувався? Заводи запрацювали? Інвестиції прийшли?
Ви і справді вважаєте, що кожна нова ескалація в Україні йде Росії на благо? Що захід потисне плечима? Що світ буде аплодувати рішучості Кремля? Навіть якщо завтра танки стоятимуть біля Львова, – ви вважаєте, що Росія опиниться на коні?
Нічого подібного.
Словниковий запас часів Великої Вітчизняної збиває з пантелику. Тому що немає ніякого Гітлера, немає ніякого Вермахту, немає ніякого союзу держав, які в єдиному пориві йдуть до наміченої мети. А отже, не буде ніякого параду Перемоги, не буде Ялти й Потсдама, не буде пам’ятників, морального імперативу, торжества справедливості, геополітичних ігор.
Буде лише ізоляція, сповзання в економічний крах, утеча капіталу, нові хунвейбіни, законодавча «шариковщина», втрата символічного капіталу. Буде битва за бюджет, який скорочується, і зростання цін, звільнення і безробіття, Оруелл і міністерство правди, зростання злочинності та перерозподіл власності. Ви вважаєте, що «Брат-2» – це продовження «Брата»? Ні, хлопці, це — приквел. Спершу ви розповідаєте всім про свою моральну перевагу, а потім прокидаєтеся в світі братків і замовних убивств.
Це ви переконали себе, що «перемогти Україну» означає те ж саме, що «перемогти фашизм». А весь світ дивиться на те, як Кремль планомірно намагається знищити сусідню державу. І у цього самого світу немає жодної причини, щоб сприяти вашому посиленню. Швидше, навпаки.
Ефективність країни вимірюється не її армією чи ядерним запасом. Вона вимірюється її передбачуваністю, усвідомленістю й договороздатністю. Єдина запорука успішного розвитку країни – це конвергентність та відкритість, вміння домовлятися та знаходити компроміси. Неможливо створити ефективну державу, якщо ізолювати країну від решти світу. Можна створити Північну Корею. Але прихильників еміграції в Пхеньян я в Росії не спостерігав.
Кожен випущений в Україну снаряд б’є у російське майбутнє. Кожен цинк з патронами, переправлений на Донбас, буде випущений у долю ваших дітей. Немає ніякої перемоги, яку можна досягти військовим шляхом, – Кремль просто-напросто знищує віру у власну здатність домовлятися.
Ви любите міркувати про те, що було вчора. Радієте тому, що відбувається сьогодні. Але навіть якщо допустити, що ваш сценарій спрацює, – ви хоч раз замислювалися про те, що вас чекає післязавтра?

Павло КАЗАРІН,
оглядач «Крим.Реалії»

Напевне, якби Є. Євтушенко писав цього вірша сьогодні, присвятив би його не Р. Кеннеді, а тисячам жертв безглуздої братовбивчої війни, яку розпалили в Україні новітні кремлівські каїни...

Евгений ЕВТУШЕНКО
КАИНОВА ПЕЧАТЬ
Памяти Р. Кеннеди

Брели паломники сирые
в Мекку
по серой Сирии.
Скрюченно и поломанно
передвигались паломники,
от наваждений
и хаоса —
каяться,
каяться,
каяться.
А я стоял на вершине
грешником
нераскаянным,
где некогда —
не ворошите! —
Авель убит был Каином.
И — самое чрезвычайное
из всех сообщений
кровавых,
слышалось изначальное:
«Каин,
где брат твой, Авель?»
Но вдруг —
голоса фарисейские,
фашистские,
сладко-злодейские:
 «Что вам виденья отжитого?
Да, перегнули с Авелем.
Конечно, была ошибочка,
но, в общем-то,
путь был правилен…»
И мне представился
каменный
угрюмый детдом,
где отравленно
кормят детёныши Каиновы
с ложечки ложью —
Авелевых.
И проступает,
алая,
когда привыкают молчать,
на лицах детей Авеля
каинова печать.
Так я стоял на вершине
меж праотцов и потомков
над миром,
где люди вершили
растленье себе подобных.
Безмолнийно было,
безгромно,
но камни взывали ребристо:
«Растление душ бескровно,
но это —
братоубийство».
А я на вершине липкой
стоял,
ничей не убийца,
но совесть
библейской уликой
взывала:
«Тебе не укрыться!
Свой дух
растлеваешь ты ложью,
и дух крошится,
дробится.
Себя убивать —
это тоже братоубийство.
А скольких женщин
ты сослепу
в пути растоптал,
как распятья,
Ведь женщины —
твои сестры,
а это больше,
чем братья.
И чьи-то серые,
карие
глядит на тебя
без пощады,
и вечной печатью каиновой
ко лбу прирастают взгляды…
Что стоят гусарские тосты
за женщин?
Бравада, отписка…
Любовь убивать —
это тоже братоубийство…»
Я вздрогнул:
«Совесть, потише…
Ведь это же несравнимо,
как сравнивать цирк
для детишек
с кровавыми цирками Рима».
Но тень измождённого
Каина
возникла у скал угловато,
и с рук нескончаемо капала
кровь убиенного брата.
«Взгляни —
мои руки кровавы.
А начал я с детской забавы.
Крылья бабочек бархатных
ломал я из любопытства.
Всё начинается с бабочек.
После —
братоубийство».
И снова сказала,
провидица,
с пророчески-горькой
печалью
совесть моя —
хранительница
каиновой печати:
«Что вечности звёздной,
безбрежной
ты скажешь,
на суд её явленный?
«Конечно же,
я не безгрешный,
но, в общем-то,
путь мой правилен»?
Ведь это возводят до истин
все те, кто тебе ненавистен,
и человечиной жжёной
«винстоны» пахнут
и «кенты»,
и пуля,
пройдя сквозь Джона,
сражает Роберта Кеннеди.
И бомбы землю пытают,
сжигая деревни пламенем.
Конечно, в детей попадают,
но, в общем-то,
путь их правилен…
Каин во всех таится
и может вырасти тайно.
Единственное убийство
священно —
убить в себе Каина!»
И я на вершине липкой
у вечности перед ликом
развёрз мою грудь
неприкаянно,
душа
в зародыше
Каина.
Душил я всё подлое,
злобное,
всё то, что может быть
подло,
но крылья бабочек
сломанные
соединить было поздно.
А ветер хлестал наотмашь,
невидимой кровью
намокший,
как будто страницы Библии
меня
по лицу
били…
1967

Біля будівлі посольства Російської Федерації у Києві в неділю вдень група активістів встановила пам’ятні хрести з іменами загиблих під час обстрілу Маріуполя 24 січня.
Як передає кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна», група активістів прийшла під будівлю посольства РФ в Україні. Вони вбили в газон навпроти будівлі 30 дерев’яних хрестів, на яких прикріплені таблички з іменами загиблих жителів Маріуполя. На кожній табличці написано: «Убитий російськими окупантами».
Організатор акції, киянин Євген Чеботарьов, наголосив в інтерв’ю журналістам, що цією акцією присутні висловили свій протест діям РФ на території України. Він зазначив, що загиблі внаслідок бойових дій на Донбасі не повинні залишитися в пам’яті людей тільки у вигляді «сухої статистики».
Є. Чеботарьов також вважає, що українська діаспора могла б провести подібні акції біля посольств та консульств РФ у інших країнах, щоб вплинути на громадську думку в цих державах і ставлення до подій на Донбасі.
Акція пройшла спокійно, правопорядок забезпечувала незначна кількість правоохоронців і правопорушень не було.
Територія посольства, крім стаціонарного паркану, також огороджена розбірним металевим парканом, на якому висить табличка «Тривають будівельні роботи».
Як повідомлялося, 24 січня бойовики з реактивних систем залпового вогню обстріляли житловий масив «Східний» у Маріуполі. Внаслідок артилерійського удару 31 людина загинула, понад 100 мирних жителів дістали поранень.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #6 за 06.02.2015 > Тема "Резонанс"