Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2766)
З потоку життя (5885)
Душі криниця (3307)
Українці мої... (1427)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1625)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ В╤РИ РО╥К
25 кв╕тня, у 107-й день народження в╕домо╖ кримсько╖ укра╖нсько╖ майстрин╕-вишивальниц╕, Героя...


ПАМ’ЯТ╤ ВАЛЕР╤Я ТАРАСОВА
Н╕би вчора гомон╕ли з ним про ун╕верситетських однокашник╕в, д╕лилися творчими планами, а вже...


ОТАМАН ОРЕЛ: «Н╤КОЛИ ЛЮДСЬКА КРОВ НЕ ЛЛ╢ТЬСЯ НА МАРНО!»
Нещодавно ╤сторичний клуб «Холодний Яр» видав у сер╕╖ «Отаман╕я ХХ...


З ЛЮБОВ'Ю ╤ ДОБРОМ. СЛОВО ПРО ДАНИЛА КОНОНЕНКА
Я н╕коли не був на Кримському п╕востров╕. Так якось склалося. Та з творч╕стю л╕тератор╕в-кримчан...


КОРСОВЕЦЬКИЙ ╤ ШЕВЧЕНКО
Не забудем пом’янути незлим, тихим словом…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 13.02.2015 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 13.02.2015
ЩОРАЗ ПОВН╤ША ЧАША НАД╤╥ САВЧЕНКО

Лиша╓ться т╕льки НАД╤Я...

Сила нин╕шнього кремл╕вського карлика не царственна, а сатанинська. Царственною ╓ сила Над╕╖.
Н╕хто з нас не зна╓, як обира╓ Господь людей для реал╕зац╕╖ Свого плану для св╕ту. Це — та╓мниця, яка не ма╓ рац╕ональних земних пояснень. Проте схоже, що вступним тестом для такого обранця ╓ готовн╕сть витримати велик╕ страждання. Причому не просто витримати, а надати ╖м високого сенсу – так, щоб в╕д них почали в╕брувати серця м╕льйон╕в.
Над╕я Савченко ╓ такою обраницею, ╕ вона г╕дно витриму╓ св╕й ╕спит. Менш упевнено можна стверджувати це щодо тих «м╕льйон╕в», серця яких мали б уже в╕брувати у ч╕ткому ритм╕ сол╕дарност╕ з нею. Адже Над╕я послана нам для того, щоб на тл╕ ╖╖ геро╖зму соромно було уникати в╕йськово╖ служби чи в ╕нший спос╕б ховатися за мамин╕ сп╕дниц╕. На тл╕ ╖╖ незламност╕ гидкими мають виглядати наш╕ в’юнк╕ компром╕си з╕ злом.
Так, я знаю, що в ц╕ сам╕ хвилини, коли на сход╕ холоне ще одне розтерзане т╕ло, а Над╕я в╕дмовля╓ться в╕д чергово╖ тар╕лки тюремно╖ баланди, десь зовс╕м поруч якийсь моральний покруч простяга╓ руку по злочинний хабар чи заклада╓ вибух╕вку задля щедро проплачено╖ провокац╕╖. Усе це, справд╕, ╓. На жаль, двоб╕й святого й диявольського в людин╕ не ск╕нчився.
Але сенс щоденно╖ жертви Над╕╖ поляга╓ в тому, що наста╓ мить – ╕ в ╖╖ постат╕, н╕би у дзеркал╕, той самий покруч бачить свою ниц╕сть. ╤ щасливий той, у кому зав╕бру╓ спасенне сумл╕ння!
У мо╖й тюремн╕й дол╕ мен╕ випало голодувати на знак протесту лише 20 дн╕в – дитячий терм╕н пор╕вняно з Над╕йчиними 59 добами (станом на 9 лютого). Та й обставини брежн╓вських ╕ пут╕нських каземат╕в р╕зн╕. Але можна здогадатися, що на цей час Над╕я уже перейшла психолог╕чну межу, яку встановлю╓ ╕нстинкт самозбереження. Припинити протест до переходу т╕╓╖ меж╕ також нелегко. Достатньо згадати слова Василя Стуса п╕сля 18-денного голодування на знак протесту: «Як то гидко зн╕мати голодування, так н╕чого й не добившись. Б╕льше я так робити не буду» (╕ншими словами, б╕льше я зн╕мати голодування не буду).
А Над╕я Савченко цю межу вже перейшла, про що сказала журнал╕стам сама: «В Укра╖н╕ рабами не народжуються. Я п╕ду до к╕нця». Це, звичайно, не означа╓, що ╖╖ т╕ло перестало домагатись свого, ╕ не ╖сти стало легко. Ц╕й стражденн╕й ж╕нц╕, як ╕ вс╕м ╕ншим голодувальникам, усе ще сниться й увижа╓ться хл╕б – в╕н ╖й пахне, в╕д цього запаху ╖й паморочиться в голов╕. ╤ серце ╖╖ бунту╓, то прискорюючи сво╓ аритм╕чне биття, то завмираючи в пауз╕, в╕д яко╖ розлива╓ться млость.
Але якби Над╕я зараз читала все, написане ╢вгеном Сверстюком, вона обов’язково б уся стрепенулась в╕д його дивовижного: «Мен╕ й не повинно бути добре. Мен╕ й повинно бути найважче – це м╕ра мо╓╖ душ╕. Вона потребу╓ повно╖ чаш╕. Тут ╓ смисл…».
Тож мо╓ запитання до вс╕х нас: чи бачимо ми цей смисл ╕ як нам ╕з ним живеться? Що зробив кожен ╕з нас особисто, щоб в╕д ╕мен╕ Над╕╖ Савченко зав╕брували довкола людськ╕ серця? Я знаю, що серце одного надутого карлика не стрепенеться н╕коли, а тому вирвати Над╕ю з його пазур╕в буде непросто. Йому вида╓ться, що чим б╕льше страждатиме ця геро╖чна ж╕нка, тим готовн╕шими будуть люди схилитися перед його «царственною» силою. ╤ певна сила в нього, справд╕, ╓: аж диву да╓шся, як може в╕н психолог╕чно витримувати ст╕льки людських прокльон╕в!
Але пам’ятайте, що диктатори бояться б╕льше, н╕ж ми: це п╕знали вс╕ пол╕тв’язн╕ час╕в Руху опору. ╤ сила нин╕шнього карлика не царственна, а сатанинська. Царственною ╓ сила Над╕╖ Савченко, тому ╖╖ ╕м’я ╕ ╓ на знаменах нашо╖ боротьби. Будемо молитися за не╖, ╕ Бог почу╓ нашу молитву. Стукаймо в ус╕ можлив╕ двер╕, ╕ якщо нас будуть м╕льйони – жодн╕ двер╕ не витримають. Гартуймо свою волю ╕ ст╕йк╕сть: саме цього передус╕м оч╕ку╓ в╕д нас нескорена кремл╕вська бранка Над╕я.

Мирослав МАРИНОВИЧ,
колишн╕й пол╕тв’язень, правозахисник, публ╕цист, в╕це-ректор Укра╖нського католицького ун╕верситету

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 13.02.2015 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14727

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков