Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2761)
З потоку життя (5872)
Душі криниця (3302)
Українці мої... (1427)
Резонанс (1444)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1623)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У «СУД╤» КРИМУ ДОПИТАЛИ СВ╤ДК╤В У «СПРАВ╤ БАЛУХА». ВОЛОДИМИР БАЛУХ НАПИСАВ ЛИСТА ДО УКРА╥НЦ╤В
Зазнача╓ться, що Балух, який понад 55 дн╕в тому оголосив голодування, був присутн╕й на зас╕данн╕....


ВАСИЛЬ ЛОМАЧЕНКО СТАВ ЧЕМП╤ОНОМ СВ╤ТУ У ЛЕГК╤Й ВАЗ╤
Укра╖нець Василь Ломаченко перем╕г у Нью-Йорку венесуельця Хорхе Л╕нареса, нокаутувавши його в...


СУД У ХЕРСОН╤ АРЕШТУВАВ КЕР╤ВНИКА «РИА НОВОСТИ УКРАИНА» ВИШИНСЬКОГО БЕЗ ПРАВА ВНЕСЕННЯ ЗАСТАВИ
Таким чином, суд задовольнив клопотання прокуратури, яка наполягала на цьому запоб╕жному заход╕.


╢ВРОБАЧЕННЯ-2018: ПЕРЕМ╤Г ╤ЗРА╥ЛЬ
У португальськ╕й столиц╕ Л╕сабон╕ минуло╖ суботи у ф╕нальному етап╕ м╕жнародного п╕сенного...


КРИМСЬК╤ ТАТАРИ П╤ДНЯЛИСЯ НА ЧАТИР-ДАГ У ПАМ'ЯТЬ ПРО ЖЕРТВ ДЕПОРТАЦ╤╥
Про це пов╕домля╓ кримськотатарська газета "Авдет".




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2015 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 20.02.2015
СОЛ╤ДАРН╤ З УКРА╥НОЮ

За нашу ╕ вашу свободу!

Укра╖на проходить через смугу важких випробувань – ╕ це зрозум╕ло вс╕м. Зовс╕м неспод╕вано наш миролюбний народ, який завжди пишався тим, що в 1991 роц╕ безкровно здобув Незалежн╕сть, опинився в рол╕ народу-во╖на. Щось под╕бне було з Чечнею в 1995 роц╕. Хоча тут ╓ й явн╕ в╕дм╕нност╕. Пострадянськ╕ чеченц╕ були на заздр╕сть монол╕тними ╕ вс╕ п╕шли за сво╖м президентом, а у нас ╕ через 20 рок╕в в╕дчува╓ться розшарування. Тобто под╕л на про╓вропейських ╕ на пророс╕йських громадян, на патр╕от╕в ╕ «совк╕в». ╤ тут не так етн╕чне походження ма╓ значення, як св╕тогляд. ╢, на жаль, хохли-зрадники серед лугандон╕вц╕в ╕ кримських сепаратист╕в; зате ╓ маса рос╕ян, б╕лорус╕в, грузин╕в, чеченц╕в, як╕ геро╖чно воюють за укра╖нську свободу. Ми вступили у в╕йну не за власним бажанням – уже п╕сля появи «зелених чолов╕чк╕в» у Криму стало зрозум╕ло: в╕йна з Москвою неминуча. Розкачувалися довго, але, на щастя, ╕ цього разу у нас знайшлася «критична маса» геро╖в, яка зберегла Укра╖ну в╕д ганьби. ╤ тепер увага всього св╕ту прикута до нас. Народи ╢вропи у б╕льшост╕ сво╖й п╕дтримують боротьбу Укра╖ни з рос╕йськими окупантами. ╤ найкраще нас розум╕ють прибалти: естонц╕, латиш╕, литовц╕.

НАЩАДКИ ЛИТОВСЬКИХ «Л╤СОВИХ БРАТ╤В» З НАМИ

В╕домий сучасний литовський художник Артурас Слапшис, перебуваючи в Луцьку на в╕дкритт╕ власно╖ виставки «Портрети правител╕в та в╕домих д╕яч╕в Великого княз╕вства Литовського», вир╕шив допомогти Укра╖н╕ ╕ подарував п’ять сво╖х полотен Луцьк╕й м╕ськ╕й рад╕ для продажу на благод╕йному аукц╕он╕. Отриман╕ кошти художник доручив спрямувати для потреб постраждалого в зон╕ АТО лучанина Серг╕я Федотова. Серг╕ю 21 р╕к, у кв╕тн╕ в╕н був призваний на в╕йськову службу. А 29 серпня 2014 року п╕д час виконання службових обов’язк╕в у район╕ населеного пункту Новокатерин╕вка Донецько╖ област╕ в╕н д╕став м╕нно-вибухове поранення обох стоп, а також вогнепальне поранення грудно╖ кл╕тки. Як бачимо, нав╕ть доля окремого б╕йця схвилювала литовського художника. ╤ це означа╓, що укра╖нсько-литовськ╕ симпат╕╖ радянського пер╕оду н╕куди не зникли, на литовц╕в можна розраховувати. Поки що посилю╓ться культурна сп╕впраця. Зокрема, гурт «ТаРута» подякував литовським волонтерам за ╖хню п╕дтримку п╕снею. Укра╖нський WorldMusic колектив «ТаРута» записав п╕сню про литовських партизан╕в — «л╕сових брат╕в». Засп╕вати п╕сню литовською мовою ки╖вськ╕ музиканти вир╕шили на знак подяки волонтерам Литви за п╕дтримку та допомогу п╕д час Майдану та п╕дло╖ неоголошено╖ рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни.
Укра╖нський ориг╕нал п╕сн╕ «Oi, virsunesmano!» назива╓ться «Верхи мо╖, верхи!» ╕ належить одному з останн╕х укра╖нських повстанц╕в Григор╕ю Герчаку. 25 рок╕в пл╕ч-о-пл╕ч з литовськими «л╕совими братами» в╕н пров╕в у радянських концтаборах як особливо небезпечний терорист ╕ буржуазний нац╕онал╕ст. А п╕сля повернення з ГУЛАГу до радянсько╖ Укра╖ни в╕н написав цю п╕сню, що з благословення автора в 2014 роц╕ отримала сучасне аранжування й прикрасила трет╕й студ╕йний альбом «ТаРути» — «Небесна Сотня».
Л╕тературний переклад з укра╖нсько╖ мови зд╕йснив литовський поет та перекладач Владас Бразюнас – автор сучасно╖ литовсько╖ верс╕╖ поез╕╖ Тараса Шевченка. Вперше литовський вар╕ант ц╕╓╖ п╕сн╕ гурт «ТаРута» виконав п╕д час доброчинного аукц╕ону в Ратуш╕ В╕льнюса 21 грудня. Цей аукц╕он влаштували друз╕ гурту «ТаРута» — волонтерська орган╕зац╕я «Blue/Yellow» на п╕дтримку укра╖нсько╖ арм╕╖.
У свою чергу, засновник фонду — шведський к╕норежисер Jonas Ohman — пооб╕цяв укра╖нським музикантам змонтувати виднограй до п╕сн╕ «Oi, virsunesmano!», використовуючи кадри з╕ свого ф╕льму про «л╕сових брат╕в» «Nematomasfrontas».
╤ ще один приклад небайдужост╕ литовц╕в: Пятрас Ауштрявичюс, який ╓ депутатом ╢вропейського парламенту в╕д Литви, оголосив голодування на знак протесту проти незаконного ув’язнення в рос╕йському С╤ЗО Над╕╖ Савченко. Про це в╕н написав у м╕кроблоз╕ Twitter: «Укра╖нська група депутат╕в закликала рос╕йського посла Чижова поважати м╕жнародн╕ стандарти ╕ зв╕льнити Над╕ю Савченко. Сьогодн╕ я оголосив голодування…».

Б╤ЛОРУСЬК╤ «ПРАВОС╢КИ»

Б╕лоруси, попри свою в╕дносну зрос╕йщен╕сть ╕ «совков╕сть», зазомбован╕ значно меншою м╕рою, н╕ж рос╕яни. Багато з них в╕дстоюють укра╖нську незалежн╕сть. Хоча, заради справедливост╕ зазначу, що воюють вони ╕ на боц╕ ДНР-ЛНР. Тим ц╕нн╕шою ╓ допомога тих геро╖в, як╕ воюють на боц╕ наших Збройних Сил. Адже там, у терористичних формуваннях Лугандон╕╖, воюють за грош╕ — ще й чимал╕. А у нас б╕лоруськ╕ хлопц╕ можуть розраховувати лише на волонтерську допомогу. А що робити ╖м у випадку серйозного поранення? Багато чим вони ризикують, але таки ╖дуть ╕ воюють за Укра╖ну. Нещодавно в соцмережах знайшов таке звернення:
«Поддержи белорусских добровольцев в украинских добровольческих формированиях! Поддержи морально и материально! Кто верующий — молитесь за белорусов из полка «Азов», корпуса «Правого сектора», парней из отряда «Пагоня», из батальонов «Донбасс», «Торнадо», «Печерск» и других украинских гуманитарных и вооружённых формирований. Они сражаются за будущее Украины. И за будущее Беларуси тоже…».
╢ там ╕ немало фотограф╕й б╕лоруських «к╕борг╕в» ╕ «правос╓к╕в».
А ще ц╕кавий матер╕ал журнал╕ста з «╢врорад╕о» Зм╕ц╓ра Лукашука, наводжу його нижче мовою ориг╕налу:
«Гэта ╕нтэрв’ю з беларусам╕ з баявога атрада «Правага сектара», як╕я ваююць ва Укра╕не, раб╕лася з дапамогай перап╕ск╕ праз сацыяльныя сетк╕. Разма╝ляць пад зап╕с, нягледзячы на абяцанне анан╕мнасц╕ ╕ запэ╝н╕вання, што гук не пойдзе ╝ эф╕р, хлопцы, разумеючы пра крым╕нальную адказнасць за свой удзел у баявых дзеяннях, адказал╕: «Выбачаемся, але мы на гэта пайсц╕ не можам». Перап╕ска цягнулася амаль двое сутак.
Еурарадыё: Як дауно вы ва Укра╕не, ехал╕ арган╕завана ц╕ з’арган╕завал╕ся ужо на месцы? Што прымус╕ла паехаць?
Ва Укра╕ну прыехау кожны сам па сабе, у кожнага быу свой шлях. Некаторыя хлопцы удзельн╕чал╕ у падзеях на Майдане, некаторыя падъехал╕ пазней. Пазнаём╕л╕ся ужо на вайне. На дадзены момант беларусы ваююць у розных укра╕нск╕х падраздзяленнях. Канкрэтна мы ваюем у ДУК ПС (Дабравольны укра╕нск╕ корпус «Правы сектар» — Еурарадыё). Хлопцы ехал╕, кааб дапамагчы укра╕нцам у барацьбе супраць рас╕йскай агрэс╕╕.
Еурарадыё: Ц╕ мел╕ армейск╕, а можа ╕ баявы вопыт? Ц╕ было навучанне перад ад’ездам у зону баявых дзеянняу?
Беларускае войска няздатнае даць тых ведау, як╕я патрэбныя на вайне. З большага, атрымал╕ вопыт на навучанн╕ ва Укра╕не ╕ непасрэдна на вайне.
Еурарадыё: Нехта з тых, хто прыехау адпачатку, можа не вытрымау ╕ з’ехау?
На папярэдн╕х трэн╕роуках людз╕ сам╕ разл╕чвал╕ на свае с╕лы ╕ вызначал╕ся, варта ехаць ц╕ не. Некаторыя з’язджал╕ дадому па сямейных абстав╕нах.
Еурарадыё: Ёсць магчымасць слухаць беларуск╕я песн╕? Можа маеце улюбёны альбом беларускага рок-гурта ц╕ выканауцы?
Вельм╕ папулярныся роду кра╕нцау гурт «Ляп╕с Трубяцк╕», некаторыя з нашых умеюць граць на г╕тары. Часам ╕ на перадавой гучаць беларуск╕я песн╕…»
Остання обставина також дуже важлива. Якось я розмовляв з нашим в╕рним «св╕тличанином» (на жаль, уже пок╕йним), якому в молод╕ роки довелося партизанити на п╕вноч╕ Житомирщини, а також на сум╕жн╕й б╕лоруськ╕й територ╕╖. ╤ хоч це була радянська партизанка, в╕н запевняв, що на привалах звучали переважно укра╖нськ╕ п╕сн╕. А тут, в укра╖нських степах, звучать п╕сн╕ б╕лоруського гурту «Ляп╕с Трубецкой». Що ж, це — життя... ╤ ми сам╕ творимо нов╕ реал╕╖. ╤ те, що в цих нових укра╖нських реал╕ях присутн╕ б╕лоруська мова ╕ б╕лоруська п╕сня, — не може не радувати.

ЧОМУ В УКРА╥Н╤ ТАК БАГАТО КАДИРОВЦ╤В ╤ ТАК МАЛО ГЕРО╥В ЧЕЧЕНСЬКОГО ОПОРУ?

Сам факт наявност╕ на Донбас╕ кадировц╕в засмучу╓ укра╖нц╕в ╕ гра╓ на руку Пут╕ну. Адже ми звикли вважати чеченц╕в нашими союзниками. Якщо й не активно д╕ючими, то принаймн╕ потенц╕йними. А тут все з точн╕стю до навпаки… Але нема лиха без добра. Принаймн╕ ця обставина буде ╕ для нас, ╕ для ╓вропейц╕в хорошою наукою. Якщо ми, сильн╕ш╕, в╕дда╓мо на поталу рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖ менший народ, який бореться за сво╓ нац╕ональне визволення, то ма╓мо чимал╕ шанси дочекатися зв╕дти ворога. Сол╕дарн╕сть з нерос╕йськими народами Рос╕╖, принаймн╕ з ╖хн╕ми патр╕отичними рухами, повинна бути альфою й омегою нашого ╕снування. Бо ╕накше запрацюють п╕дступн╕ ╕мперськ╕ схеми: когось знищать, когось дискредитують, когось п╕дкуплять… А головне – Москва неодм╕нно вихова╓ в таких середовищах ц╕лу плеяду зрадник╕в, нац╕онал-в╕дступник╕в, а при потреб╕ нав╕ть американофоб╕в, укра╖нофоб╕в, грузинофоб╕в, чеченофоб╕в... Як це все досягатиметься – дез╕нформац╕╓ю чи ретельним промиванням м╕зк╕в — для нас не ма╓ сутт╓вого значення. Головне, що вороги будуть. Важливо й ╕нше — частина вини лежатиме саме на нас. Бо не захистили тих, хто бореться, зробили вигляд, що Укра╖ни це не стосу╓ться. Зараз у соцмережах нер╕дко можна зустр╕ти приклади того, як башкири, татари, удмурти, дагестанц╕ ╕ нав╕ть вих╕дц╕ ╕з середньоаз╕атських республ╕к, як╕ тепер живуть у Рос╕╖, емоц╕йно засуджують «укрофашист╕в» ╕ палко п╕дтримують позиц╕ю Пут╕на. Не з неба ж вони впали, президент Рос╕╖ мав п╕втора десятил╕ття, щоб безкарно виховувати про╕мперську «п’яту колону» з числа представник╕в цих народ╕в. Чи один Пут╕н у цьому винен? Н╕, винн╕ ми вс╕: ╕ Укра╖на, ╕ ╢вропа, ╕ весь зах╕дний св╕т.
Зате тепер ми краще зрозум╕╓мо слова л╕дера Всесв╕тнього чеченського конгресу Ден╕ Тепса. У сво╖й статт╕ «Ф╕нальний акорд» в╕н пише:
«Двадцать лет мир позволял России делать всё, что угодно, никак не желая воспринимать её как страну-агрессора, несмотря на геноцид в Чечении. В течение последних двадцати лет миру были посланы сообщения, что российско-чеченская война всего лишь начало, и она обязательно перерастёт в глобальную международную проблему. Но мир упорно не желал этого замечать. Мир был глух! Только сейчас, через 20 лет, после гибели почти всех чеченских борцов за свободу, когда уже аннексирован Крым, развязана война на Донбассе и сбит малайзийский лайнер, мир вдруг проснулся и начал бить тревогу, чтобы объединить все страны и воспротивиться русской экспансии. Мир понял, что геополитические мечты русских — не «нафталиновые теории» православных попов средневековья, а практика реальных чаяний русских, и они не только не изменились, но и возросли. С большим удивлением мир «уразумел», что их собственной свободе, вероятно, грозит опасность. Теперь возникло отторжение России. И в ближайшей перспективе никакие политические перемены не заставят мир поверить России. Однако сложно диктовать условия, когда «рассеяне» успели столько натворить. И есть опасения, что Запад в какой-то момент может махнуть рукой и оставить Крым России, как это было с частью Финляндии, боясь прямых военных боестолкновений, в надежде, что русские уже дальше не пойдут. Однако история подтверждает, что они пойдут так далеко, насколько хватит сил, или пока их не остановят…».
* * *
Тепер ми ╕ншими очима дивимося на б╕йц╕в УНСО, як╕ воювали в Груз╕╖ ╕ Чечн╕ проти рос╕йських загарбник╕в. Тод╕ ми вважали ╖х авантюристами, екстрем╕стами, нав╕ть «агентами Кремля». Думали, що доля кавказьких республ╕к нас омине. А тепер так само про нас думають греки, французи, ╕тал╕йц╕… Вони ж далеко в╕д Рос╕╖, до них не д╕йде! Часом склада╓ться враження, що нав╕ть угорц╕, чехи, словаки, як╕ сповна в╕дчули на соб╕ «переваги» соц╕ал╕зму, тепер майже не в╕дчувають укра╖нського болю. Ту ж покинут╕сть ще зовс╕м недавно в╕дчували чеченц╕. Знову зацитую професора Ден╕ Тепса:
«…Конечно, чеченцы воспротивились агрессии, поскольку потеря свободы противоречила их чести. Вновь подтвердив старинную истину — очень тяжко быть чеченцем, сохраняя чеченство, и побеждать всех, воюя в одиночестве. В силу этого, битва проходит особенно упорно, прежде всего, по самой природе унаследованных враждебных отношений с Россией. Точнее — многовекового противостояния чеченского свободолюбия и русского экспансионизма. Но политическое прикрытие военных преступлений и экономическая поддержка Запада восстановили здоровье этого монстра, на беду всем цивилизованным народам…»
Отже, здоров’я ╕мперського «монстра» в╕дновлене. Хто-хто, а укра╖нц╕ це в╕дчули повною м╕рою. Мало того, цей «монстр» навчився ефективно використовувати представник╕в нав╕ть тих народ╕в, як╕, скор╕ше, програли, ан╕ж виграли в╕д надто т╕сних об╕йм╕в рос╕йського ведмедя. ╤ абхази, й осетини в╕д сво╓╖ «незалежност╕» лише зб╕дн╕ли. Чечня, щоправда, в╕дбудувала зруйнован╕ м╕ста ╕ села, але ж це не Пут╕на заслуга! ╤з сво╓ю нафтою вони п╕днялися б з ру╖н ╕ у випадку повно╖ незалежност╕ в╕д Рос╕╖. Звичайно, за послуги кадировц╕в Кремлю треба платити, але факт залиша╓ться фактом: чеченц╕ не воюють ╓диним фронтом за Укра╖ну. ╤ все ж, можна спод╕ватися, що краща частина ╤чкер╕╖ таки буде з нами. П╕дтвердженням цьому служить ╕ нова п╕сня чеченського рок-гурту «Н╕ч». Вокал╕ст Руслан Тасу╓в сп╕ва╓ оду нашим «к╕боргам»:

Держись, Украина!
 Дерись и не трусь!
И помни: ты есть
 настоящая Русь!
Героями наших героев считая,
Мы славим опять
 украинских ребят.
Настырные «укры»,
 психоз нагнетая,
Агрессору челюсть
 удачно дробят…
Ця п╕сня ╓ яскравим св╕дченням того, що, попри величезн╕ втрати, укра╖нц╕ завойовують певний авторитет у св╕т╕. Це ран╕ше нас вважали хохлами-гречкос╕ями, нац╕╓ю пристосуванц╕в, в╕чним «молодшим братом» рос╕ян. Тепер ╕м╕дж укра╖нц╕в зм╕ню╓ться:
И мы повторяем:
 «Защитникам — слава!»
Они-то достойней
 всех лучших элит.
Воинственный дух
 со времён Святослава
В народе украинском
 твёрдо сидит!

КАВКАЗЦ╤ Р╤ЗН╤, АЛЕ П╤ДТРИМКА УКРА╥НИ ПОСТУПОВО ЗРОСТА╢

Дуже важливо, що в╕рменська д╕аспора одностайно п╕дтриму╓ укра╖нську соборн╕сть. А могло бути й ╕накше. Особлив╕стю розб╕жностей обох кра╖н у зовн╕шньопол╕тичн╕й площин╕ виявляються р╕зн╕ п╕дходи до вир╕шення Наг╕рно-Карабаського конфл╕кту. В╕рмен╕я не погоджу╓ться з принципом територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ ╕ непорушност╕ кордон╕в без урахування ╕ншого ключового аспекту Гельс╕нського Заключного акта — права народ╕в на самовизначення. Укра╖на ж ставить принцип непорушност╕ кордон╕в як основу майбутньо╖ глобально╖ ╓вропейсько╖ безпеки.
Свого часу у В╕рмен╕╖ негативно сприйняли поглиблення сп╕вроб╕тництва Укра╖ни з Азербайджаном, зокрема, у в╕йськово-промислов╕й галуз╕. Придбання Азербайджаном укра╖нських танк╕в ╕ л╕так╕в у 1993 роц╕ спричинило появу антиукра╖нських публ╕кац╕й у в╕рменських ЗМ╤. Але в кв╕тн╕ 2014 року Сп╕лка в╕рмен Укра╖ни виступила ╕з заявою на п╕дтримку територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ й непорушност╕ ╕снуючих укра╖нських кордон╕в. Це було в╕дразу п╕сля анекс╕╖ Криму. Громадська орган╕зац╕я п╕дкреслила, що вона не вправ╕ критикувати або коментувати розмову президент╕в Республ╕ки В╕рмен╕я та Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ стосовно Криму, але ╖╖ оч╕льники не змогли замовчати ╕ власне бачення под╕й.
– Наша позиц╕я щодо пол╕тично╖ ситуац╕╖ в кра╖н╕ ╕ д╕й, як╕ були зд╕йснен╕ на територ╕╖ Укра╖ни, зокрема Криму, залиша╓ться незм╕нною, – сказав Арарат ╢г╕зарян, представник Сп╕лки в╕рмен Укра╖ни в Р╕вненськ╕й област╕. – В╕рмени Укра╖ни глибоко схвильован╕ через ускладнення ситуац╕╖ в кра╖н╕ ╕ закликають до пошуку мирного вир╕шення наявних проблем на основ╕ неухильного дотримання закон╕в держави й м╕жнародних правових акт╕в.
– Ми, як ╕ укра╖нський народ, суму╓мо за загиблими в ход╕ под╕й, що в╕дбувалися в кра╖н╕, – каже Вардан Татосян, голова Р╕вненсько╖ обласно╖ в╕рменсько╖ громади «На╕р╕». – Серед цих загиблих ╓ й два представники в╕рменського народу. Ми продовжу╓мо п╕дтримувати народ Укра╖ни, не в╕дд╕ляючи себе в╕д етн╕чних укра╖нц╕в.
Якщо ж анал╕зувати сп╕лкування в соцмережах, то в╕рмени значно стриман╕ше п╕дтримують позиц╕ю Укра╖ни, ан╕ж ╕нший закавказький народ — грузини. ╤ це зрозум╕ло – адже В╕рмен╕я ╓ найб╕льш пророс╕йською республ╕кою Закавказзя. Це не може не впливати на настро╖ загалу. Грузини ж провоювали з Рос╕╓ю ус╕ 90-т╕ роки. ╤ остання в╕йна була в╕дносно недавно – в серпн╕ 2008 року. Тому р╕вень сол╕дарност╕ грузинського народу з Укра╖ною не може не вражати! Як в╕дважн╕ сн╕гов╕ барси кидаються сини й доньки Сакартвело на захист чест╕ й г╕дност╕ Укра╖ни, полем╕зуючи з рос╕йськими шов╕н╕стами. Причому нав╕ть тод╕, коли перебувають у явн╕й меншост╕. Неодноразово це спостер╕гав, ╕ щоразу захоплювався грузинами. Я вже не кажу про ╖хню активну участь у наших добровольчих батальйонах.

ГЕРО╥ЧНА СМЕРТЬ ╤СИ МУНА╢ВА

Як я вже й казав, в укра╖нських ЗМ╤ част╕ше можна було почути про кадировц╕в, ан╕ж про м╕жнародний миротворчий батальйон ╕мен╕ Джохара Дуда╓ва, який воював на укра╖нському боц╕. Але ╓ обставина, яка сутт╓во зм╕ню╓ все. Це — геро╖чна смерть чеченського генерала ╤си Муна╓ва:
«1 февраля в ожесточенных боях под Дебальцево пал смертью храбрых бригадный генерал Иса Мунаев, — сказано в заяв╕ б╕йця батальйону «Ки╖в-2» Ам╕ни Оку╓во╖, яка контакту╓ з м╕жнародним батальйоном. — Как инструктор он обеспечивал прикрытие подразделений, отходивших с боями после успешного выполнения поставленной задачи. Мунаев спас жизни десятков украинских военных. Бригадный генерал Чеченской Республики Ичкерия с честью прошел первую и вторую чеченские войны, награжден высшими военными наградами, а погиб, сражаясь за свободу Украины на украинской земле. Он очень любил Украину и гордился свободолюбивым украинским народом».
В ход╕ двох чеченських во╓н ╤са Муна╓в втратив батька, брата ╕ доньку. А сам загинув на укра╖нськ╕й земл╕ Донбасу, воюючи за волю ╕ незалежн╕сть укра╖нського народу. Подробиц╕ загибел╕ «бойового товариша, Во╖на з велико╖ л╕тери» розпов╕в на сво╖й стор╕нц╕ в «Фейсбуц╕» командир батальйону «Донбас», народний депутат Укра╖ни Семен Семенченко:
«Под Дебальцево назревал очередной котел: террористы и войска Российской Федерации пытались прорвать украинскую линию обороны. Артиллерия Вооруженных Сил Украины нанесла удар по лесу выше Углегорска, оттуда вышли 16 российских танков. Стало абсолютно ясно, что если бы они взяли Углегорск, то регулярные войска РФ захлопнули бы ловушку. И тут позвонил Иса и предложил помощь. Я не имею права сейчас писать о других обстоятельствах тех дней. Но ситуация была намного хуже, чем просто «наступают». Работали «Грады», минометы, танки выходили на прямую наводку, атаки на опорные пункты стали беспрерывными… Иса прибыл в Дебальцево со своими бойцами, в числе которых были чеченцы, русские, украинцы, грузины. Мало оружия, но много духа. В штабе ВСУ было принято решение о том, что «Донбасс» и батальон имени Дудаева сформируют две группы истребителей танков, которые остановят штурм…».
Штурм зупинили, оточення укра╖нських силовик╕в не в╕дбулося. Тепер соратники, побратими ╤си Муна╓ва п╕клуються про його нагородження орденом Свободи (посмертно), тобто вищою державною нагородою Укра╖ни, якою можуть нагороджуватися ╕ноземц╕ за визначн╕ заслуги в утвердженн╕ суверен╕тету ╕ незалежност╕ нашо╖ держави. ╤са Муна╓в останн╕ми роками жив у благополучн╕й Дан╕╖, але залишив свою родину, щоб допомогти укра╖нському народов╕. Думаю, що мужн╕й чеченець заслугову╓ на те, щоб його ╕менем були назван╕ вулиц╕ укра╖нських м╕ст ╕ селищ. Особливо важливо зробити це на визволеному Донбас╕.

В╤Д САУД╤ВСЬКО╥ АРАВ╤╥ ДО АФРИКАНСЬКИХ ДЖУНГЛ╤В

Багатьом укра╖нцям зда╓ться, що св╕т нас покинув, залишивши в╕ч-на-в╕ч з кривавим рос╕йським монстром. Схоже, що воювати з агресором, справд╕, доведеться лише нам самим. Однак приклад╕в морально╖ п╕дтримки ╕ сол╕дарност╕ з Укра╖ною вистача╓. Причому не лише з боку представник╕в колишн╕х радянських республ╕к. Нав╕ть король Сауд╕всько╖ Арав╕╖ Абдалла якось з’явився на публ╕ц╕ в куф╕╖ кольор╕в укра╖нського прапора та ще й з червоно-чорною бор╕дкою! Що й казати – при╓мно. А ще на Донбас╕ несе службу укра╖нський десантник, який з’явився у в╕йськкомат за пов╕сткою ╕з… Сауд╕всько╖ Арав╕╖. Там в╕н служив в охорон╕ арабського шейха. Про цей випадок на сво╖й стор╕нц╕ в «Facebook» пише В╕ктор Кевлюк:
«Рассказали мне сегодня такую историю: служит командиром десантной роты один парень, — не называю деталей, чтобы не мешать выполнять задание по назначению. Пришел он в военкомат на севере нашей страны с повесткой. Там спрашивают: вы кто, кем работаете? Он говорит: «Офицер запаса ВДВ, работаю в личной охране шейха Саудовской Аравии. Жена выслала повестку факсом в Эр-Рияд». Шейх тогда вызвал переводчика, тот прочитал ему содержание повестки, и шейх (82 года казаку арабскому!) сказал: «Джихад – святое дело! Благословляю тебя. Едь. Вернешься после победы. Но до того времени я могу платить тебе только ползарплаты…». Парень уже более трех месяцев в зоне АТО. К чему это я? Просто два примера в одном: как правильный мужчина должен относиться к Родине, а правильный работодатель – к хорошему работнику».
Не так давно в соцмережах хтось розм╕стив фото групи чорношк╕рих оголених чолов╕к╕в ╕ ж╕нок. З вигляду – справжн╕ д╕ти джунгл╕в! Не то мисливц╕, не то збирач╕… ╤ тло — стов╕дсотково троп╕чне, справжня, дика природа... Жодних сумн╕в╕в у тому, що це не постановочний кадр. Але найц╕кав╕ше те, що в руках засмагл╕ аборигени ╕з серйозним виглядом тримали плакат «Путин — х*ло!». Особисто мен╕ слабо в╕риться у пол╕тичну п╕дкован╕сть цих в╕рних д╕тей джунгл╕в. Як ╕ в ╖хню заангажован╕сть в укра╖нськ╕ справи. Але ж скористався якийсь мандр╕вник чи журнал╕ст зручним моментом! Не пол╕нувався написати ╕ вручити плакат… А пот╕м зробити фото, скинути його в ╤нтернет... Описан╕ вище факти красномовно св╕дчать про те, що принаймн╕ моральна п╕дтримка укра╖нц╕в виходить далеко за меж╕ ╓вропейського континенту.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2015 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14762

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков