Версiя для друку Обговорити в форумi

«Покращення» по-кримськи

Під час прямого телеефіру на кримському телебаченні, присвяченому катастрофічному зростанню цін, серед запитань, що надійшли чиновнику від торгівлі, була і скарга на магазини системи «Везунчик», де і досі «продається багато товарів українського виробництва». Чиновник щиро здивувався: «А що ж тут поганого, чим ширший асортимент, чим більше пропозицій, тим вища конкуренція, яка збиває ціну…». На користь українських товарів навіть у рамках телепередачі суто ворожого до України спрямування публічно озиваються і кримські підприємці, заявляючи, що ціни на них дешевші, ніж на російські.
Але це навряд чи вплинуло на вихованих російськими і кримськими ЗМІ кримчан, 99% котрих, якщо вірити опитуванням, їм довіряють. Ось пенсіонерка визначається в магазині, який же їй купити томат. Той, на якому написано «Томатна паста херсонська», що удвічі дешевший за інші, жінка відштовхує одразу з коментарем: «Это хохляцкий». Але продавець допомагає-таки зекономити гроші. «Почему хохляцкий, он с новороссийского города Херсона!». Чи то пенсіонерка не дуже впевнена у своїх географічних знаннях, чи то думає, що Херсон вже увійшов до Новоросії, але томат бере.
Атмосфера ненависті в Криму дедалі посилюється, пенсіонерки вже готові до «півнячих» боїв, а тут ще й річниця так званої «кримської весни», концерти, розпатякування про унікальну операцію з «повернення Криму», очолювану самим президентом РФ, і не менш унікальну – з евакуації В. Януковича на терени іншої держави, теж очолювану особисто Путіним. А взамін – «офіційна міждержавна угода передачі Криму», укладена із «законним» президентом. Це на випадок міжнародних судів, які так і не відбулися.
Натомість є «єдина», «монолітна» воля кримського народу, підкріплена переписом. За попередніми даними якого, кількість росіян у Криму становить вже понад півтора мільйона. І лише 344 тисячі визнали себе етнічними українцями. Коментуючи такі результати, організатори перепису кажуть, що переписувачі ні на кого не тиснули. Та в цьому не було і необхідності, бо на людей «тиснуло» життя. А ті, хто займався переписом, просто не заважали їм шукати п’ятий кут та ще розуміти, що росіянами записатися може кожен, незважаючи на походження.
Але стовідсотковий результат таки «не прокотив», знайшлося і 16% тих, хто російську рідною мовою не назвав, хоча зрозуміло, що це не українці, а переважно кримські татари. І скільки б не гомоніли російські політики, що Україна не зробила для цих людей геть нічого, а Росія — одразу ж і все, позиція кримськотатарського народу, що пройшов шлях великих випробувань, важко піддається коригуванню. З лихим серцем і без зайвого навантаження на державний бюджет Росія визнала цей народ репресованим і тепер реабілітованим. Чому б і ні? Адже реально це — пустопорожній папірець, але які можливості для російської пропаганди! Що ж до бюджету, то кожен репресований пенсіонер одержав право на надбавку до пенсії в сумі… 80 рублів. За це і банки російського томату не купиш.
Та і хто сказав, що Росія зацікавлена в торжестві справедливості? Якби це було так, то сьогодні не висіла б загроза закриття над єдиним кримськотатарським каналом «АТР», що намагається подавати збалансовану інформацію. Тільки завдяки йому можна було дізнатися, як кримчани святкували чергову річницю великого українського пророка, що супроводжувалося арештами і судами, хоча вшанування відбувалося з дозволу влади. Але акція проходила не біля самого пам’ятника Тарасу Шевченку, чому ніщо не заважало, а біля «Трьох грацій» на іншому краю міста, де логічно було б відзначати річницю хіба що Геродота.
Але за російською логікою головне, аби все було шито-крито. Відтепер так воно і буде. Адже у керівництва «АТР» навіть не прийняли документи на перереєстрацію за російським законодавством, яка закінчується 1 квітня.
Натомість чуємо знову те, чого не було та і не могло бути. В прямому ефірі навіть відбувається коротенька нарада з приводу того, як же краще «обробляти» кримчан. «Мы должны давить на то, что до февраля Украина была одна, а потом стала другая», — інструктує однодумців один із учасників телепередачі «Все как есть». А далі пан Цеков говорить про те, що в Україні не виплачувалися вчасно ні пенсії, ні зарплати, хоча насправді — це тепер частина кримчан лише в двадцятих числах березня одержала соціальні виплати за січень та лютий. Подібне відбувається і в самій Росії, де прокотилися страйки вчителів з приводу тримісячного затримання зарплат. І все це називається «Мы должны защищаться от лжи с Украины». А де ж та брехня і хто її чує, якщо інформаційний простір України в Криму відсутній? То ж ту брехню потрібно спочатку вигадати, а потім від неї захищатися, і досвід такий вже є. Так, наприклад, кримські ЗМІ називають приєднання Криму до Росії «единственным возможным спасением от американского геноцида». В такий спосіб одним ударом вбиваючи двох зайців: і Штати затаврувавши, і Росію виставивши в благородному ореолі.
Хоча ближчий до істини російський президент, який заявив, що Крим завжди був для Росії як відсутня нога або рука, і це можна було б порівняти з фантомними болями. Тепер у Росії не болить, проте болить у пересічних росіян, що потерпають від санкцій, болить у кримчан, які живуть в атмосфері ненависті, страху і взаємних підозрах. Але чи не найважче школярам-старшокласникам, частина з яких продовжує вважати Україну своєю Батьківщиною, бо навчалися за «неправильними» підручниками і повторити «на біс» навчання за «правильними» вже не вдасться. У всякому разі, негатив накопичується і піднімається чорною хмарою над благодатним краєм.
А країна, для якої Крим — нібито відтята кінцівка, лише посилює інтенсивність інформаційної війни, що не влучає в тіло, але непоправно ранить душі. Ведучий однойменної передачі в Криму називає цю війну «керуванням великою кількістю людей». До речі, не просто людей, а тих, хто, можливо, назавжди залишиться моральними інвалідами.

Тамара ФЕДОРЕНКО
м. Сімферополь

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #13 за 27.03.2015 > Тема "Резонанс"