Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4448)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4122)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2118)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1846)
Крим - наш дім (1041)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (317)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (205)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...


ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
Закон проголосовано 283-ма голосами депутат╕в Верховно╖ Ради. Експерти: його треба було приймати...


НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
╤з 2015 року Джайлз Дьюл╕ документу╓ зам╕нування земл╕ в Укра╖н╕…


ЗА П╤ВТОРА РОКУ Я НЕ ЗНАЙШЛА В УКРА╥Н╤ ЖОДНОГО НАЦИСТА, ПРО ЯКИХ ЧУЛА У РОС╤╥
Юко Немото, кореспондентка агенц╕╖ «К╕одо цус╕н» у Ки╓в╕…


╤РП╤НЬ ДВА РОКИ ТОМУ: «НАВКОЛО БУЛИ РУ╥НИ, ТЕМНИЙ ДИМ ТА БАГАТО РОЗСТР╤ЛЯНИХ АВТОМОБ╤Л╤В»
Розпов╕дь кримського татарина, який брав участь у визволенн╕ Ки╖вщини…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 03.04.2015
НЕ ПОЧУЛИ...

Я не ╓ представником кримськотатарського народу, але, будучи кримчанкою з б╕льш н╕ж 50-р╕чним житт╓вим стажем, хочу висловити свою п╕дтримку ╓диному кримськотатарському каналу – «ATR». Те, що в╕н опинився п╕д загрозою закриття, стало для мене г╕ркою новиною. Це те саме, як розлучитися з товаришем, з яким пов’язують багато момент╕в важкого житт╓вого пер╕оду.
З цим телеканалом ми пережили горезв╕сну «кримську весну» 2014 року. Коли один за одним почали вимикати укра╖нськ╕ телеканали, як, вт╕м, ╕ до цього, я нев╕дривно стежила за под╕ями разом ╕з кореспондентами «АТR». Вони були мо╖ми очима ╕ вухами. Транслювали з р╕зних м╕сць Криму, робили прям╕ включення, нав╕ть без коментар╕в. Я знала вс╕х кореспондент╕в в обличчя ╕ на ╕м’я.
Репортаж ╕з захопленого аеропорту, б╕йка б╕ля Будинку профсп╕лок на вул. Севастопольськ╕й, коли на наших АТR╕вц╕в був ско╓ний напад ╕ постраждав оператор. У мене мало не роз╕рвалося серце, коли в╕йськов╕ з укра╖нськими прапорами, без збро╖ ╕ з г╕мном нашо╖ кра╖ни йшли в свою захоплену частину в Бельбеку – власн╕ кореспонденти «АТR» транслювали цей марш в╕д самого селища.
Було моторошне передчуття в╕йни, тривога зашкалювала, здавалося, ╖╖ можна було помацати холодними в╕д нервового напруження пальцями. Ще б╕льше вбивало нерозум╕ння того, що в╕дбува╓ться, ╕ в╕дсутн╕сть об’╓ктивно╖ ╕нформац╕╖ в ╕нших ЗМ╤. Тому спасиб╕ команд╕ «АТR»! За чесн╕сть, оперативн╕сть ╕ небайдуж╕сть.
Приб╕гши додому, я насамперед включала «АТR». «Zaman», «Zaman», швидше «Zaman»! Нав╕ть якщо мовлення в цей момент йшло кримськотатарською мовою, пряма мова була рос╕йською або укра╖нською, ╕ суть була зрозум╕ла. Тисячу раз╕в себе вилаяла, що не вивчила мови, хоча м╕й кримськотатарський розмовник – 1998 року випуску, а дочка в початков╕й школ╕ к╕лька рок╕в тому в╕дв╕дувала факультатив з кримськотатарсько╖ мови.
Згодом з ц╕кав╕стю стежила за ток-шоу «Грав╕тац╕я» з Л╕лею Буджуровою. Дуже люблю програму «Дастархан». У сьогодн╕шн╕й реальност╕ «ATR» – це ╕нформац╕йний, п╕знавальний, необх╕дний ресурс. Тому я, укра╖нка, хочу сказати: «Залиште мен╕ м╕й кримськотатарський телеканал!!!». А що говорити про людей, для яких «АТR» ╓ джерелом нац╕онально╖ мови, сп╕лкування, культури.
Для мене, яка народилася в Криму в 60-т╕ роки, розпов╕дь бабус╕ – уродженки Гурзуфа про те, що у не╖ паспорт був двома мовами – кримськотатарською та рос╕йською, був якимось дивом дивним – кримськ╕ татари тод╕ ще не почали сво╓ повернення на батьк╕вщину. «Наш╕ татари були рудобород╕, носи з горбинкою ╕ в багатьох св╕тл╕ оч╕», – говорила моя бабуся. Напевно, так виглядали сус╕ди, чи╖ образи закарбувалися в ╖╖ пам’ят╕. Бабусина молодша сестра довго листувалася з родиною «висланих», як тод╕ говорили, але п╕сля ╖╖ смерт╕ в 1988 роц╕ зв’язок об╕рвався.
╤стор╕я депортац╕╖ ц╕лого народу була страшною, але здавалася такою в╕д нас далекою ╕ такою, що нас не стосу╓ться.
На жаль, до б╕д ╕нших ми ставимося з дивною легковажн╕стю. Що таке – бути п╕д загрозою в╕д╕рватися в╕д сво╓╖ мало╖ та ╓дино╖ батьк╕вщини, я в╕дчула т╕льки минулого року, коли постало питання: як жити дал╕? Ви╖хати на материк ╕ бути з╕ сво╓ю кра╖ною чи залишитися на р╕дному п╕востров╕, в╕дчуваючи почуття в╕дрази до под╕й.
Згадую т╕ роки, коли кримськ╕ татари почали повертатися до Криму. Так, була вза╓мна насторожен╕сть, недомовлен╕сть ╕ недов╕ра, але минуло б╕льше двадцяти рок╕в, ╕ за цей укра╖нський час ми навчилися жити разом, поруч. У шк╕льному клас╕, де навчаються наш╕ д╕ти, к╕льк╕сть кримськотатарських ╕ рос╕йсько-укра╖нських п╕дл╕тк╕в приблизно р╕вна. Б╕знес-партнери мого чолов╕ка – кримськ╕ татари, адже партнер╕в у б╕знес╕ вибирають не за нац╕ональною приналежн╕стю, а виключно за над╕йн╕стю ╕ дов╕рою. Мо╖ родички замужем за кримськотатарськими хлопцями, у них ростуть гарненьк╕ ╕, до реч╕, дуже слухнян╕ д╕тлахи.
Дуже хочу, щоб кримським татарам, як╕ знову потрапили п╕д ╕сторичний прес, залишили можлив╕сть дивитися телеканал р╕дною мовою, читати пресу, збер╕гати свою культуру.

Варвара КРИМЧАНКА,
рос╕йськомовна, укра╖номисляча, кримськотатарсько-сол╕дарна кримчанка

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14990

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков