Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...


ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
Закон проголосовано 283-ма голосами депутат╕в Верховно╖ Ради. Експерти: його треба було приймати...


НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
╤з 2015 року Джайлз Дьюл╕ документу╓ зам╕нування земл╕ в Укра╖н╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 10.04.2015
«Я В╤РЮ, ЩО КРИМ ЗНОВУ СТАНЕ В╤ЛЬНИМ»

Кримський Майдан

Дозвольте в╕д ╕мен╕ рос╕янина, який народився ╕ вир╕с у Криму, висловити мо╖ сп╕вчуття кримськотатарському народу з приводу закриття «АТR». Я — кримчанин у п’ятому покол╕нн╕, ╕ за розпов╕дями мо╓╖ бабус╕ добре знаю, як жилось у Криму до в╕йни. Рос╕яни та кримськ╕ татари жили у злагод╕. Ще м╕й прад╕д збудував будинок ╕ його сус╕дами були кримськ╕ татари. Вони доглядали землю, розбивали у л╕сах сади, н╕ про як╕ суперечки не йшлось.
Коли б╕льшовики прийшли конф╕сковувати будинок мого прад╕да в 1922 роц╕, м╕сцев╕ – ╕ рос╕яни, ╕ татари – стали на його захист ╕ не дозволили це зробити. М╕й прад╕д був ветеринаром ╕ л╕кував худобу незаможних безкоштовно, йому було байдуже, кому належали тварини – рос╕янину чи татарину: до революц╕╖ це не мало жодного значення. Розкол внесли б╕льшовики, як╕ окупували Рос╕ю в 1917 роц╕.
М╕й р╕д ось уже п’ять покол╕нь живе у Криму. В╕д комун╕ст╕в ми натерп╕лися ст╕льки, ск╕льки нав╕ть п╕д час г╕тлер╕всько╖ окупац╕╖ не доводилось витерп╕ти. Д╕да розстр╕ляли в 1937-му (не фашисти, зауважу, а комун╕сти), частину будинку конф╕скували, бабус╕, котра в╕ддала п╕вжиття на каторжн╕й робот╕, платили пенс╕ю 51 рубль 20 коп╕йок. 20 коп╕йок вона завжди в╕ддавала листонош╕, який ╖й пенс╕ю приносив...
Пот╕м була депортац╕я – не нас, а наших сус╕д╕в. Наших сус╕д╕в виселили, але мо╖ предки намагалися допомагати, чим могли, незважаючи на те, що були рос╕янами, – просто зжилися разом, ╕ на нац╕ональн╕сть н╕хто не звертав увагу. Поруч ╕з нами жила с╕м’я грек╕в, яких теж депортували до Аз╕╖. Моя бабуся п╕дтримувала з ними зв’язок ╕ в 70-х роках намагалась допомогти ╖м повернути будинок, який б╕льшовики забрали в 1944-му. К╕лька рок╕в ход╕ння ╕нстанц╕ями не дали жодного результату – будинок грекам так ╕ не повернули.
Зараз у Рос╕╖ напад стал╕н╕зму, йде повернення у минуле. Дуже г╕рко на все це дивитися, ╕ закриття телеканалу «АТR» – це в╕дгом╕н минулих рок╕в. Рано чи п╕зно все це зак╕нчиться, окупац╕я не буде тривати в╕чно, можна якийсь час обманювати вс╕х, можна довгий час обманювати декого, але весь час обманювати вс╕х не вийде. Як т╕льки економ╕чна ситуац╕я в Рос╕╖ пог╕ршиться, вс╕ т╕, хто б╕г на референдум з криками: «Рос╕я, Рос╕я!», задумаються про те, за що вони голосували.
Боротьба телев╕зора з холодильником – нер╕вна боротьба, переможе завжди холодильник. Варто т╕льки р╕вню життя впасти, як тут же кримчани перекинуться туди, де тепл╕ше, – вся справа в тому, що Крим населяють люди, як╕ при╖хали туди п╕сля 1945 року ╕ для яких Крим — не батьк╕вщина предк╕в, а просто м╕сце проживання. Для мене, чий р╕д живе в Криму з 1867 року, це — батьк╕вщина. А для багатьох – просто зручне м╕сце для життя. Варто т╕льки впасти економ╕ц╕, як вони перекинуться в будь-яку ╕ншу тиху гавань.
Я був у Криму п╕д час «референдуму». Мене вражало, як люди, як╕ народились ╕ виросли в Укра╖н╕ (народжен╕ п╕сля 1954 року), б╕гли до урн голосувати за Рос╕ю. Так, Укра╖на опинилась у непрост╕й ситуац╕╖, але не можна ж було так митт╓во брати ╕ зраджувати ту кра╖ну, в як╕й ти народився ╕ вир╕с.
Я щиро в╕рю в те, що правда переможе ╕ що Крим знову стане в╕льним. Серед мо╖х друз╕в ╓ кримськ╕ татари, ми жили в мир╕ до 1945 року, будемо жити в мир╕ й надал╕ – адже це наша батьк╕вщина, забрати яку н╕ в кого не вийде. Чекати залишилось зовс╕м недовго – як т╕льки економ╕ка Рос╕╖ п╕д вантажем санкц╕й почне сповзати донизу, як т╕льки перестануть капати грош╕ з федерального бюджету, народ одразу ж повстане – голосували ж не за Рос╕ю, голосували ж за сите життя...

╤ван ЛЕНСЬКИЙ,
американський кримчанин

Олександр ПУШК╤Н: «АХ, ОБМАНУТЬ МЕНЯ НЕ ТРУДНО!.. Я САМ ОБМАНЫВАТЬСЯ РАД!»

Жител╕ селища Гурзуф звернулися до президента Пут╕на з приводу м╕ського пляжу «Гур╕вськ╕ камен╕», який кер╕вництво дитячого табору «Артек» хоче оформити як частину сво╓╖ територ╕╖.
Незважаючи на те, що у дитячого центру «Артек» нема╓ затвердженого за формою державного акта на землю, генеральний директор Олекс╕й Каспржак намага╓ться в╕д╕брати пляж «на користь д╕тей». Ран╕ше з таким зверненням виступив учитель ╕стор╕╖ гурзуфсько╖ школи Юр╕й Скорик. Але його прохання залишилося без в╕дпов╕д╕. Цього разу у зйомках ролика взяли участь к╕лька десятк╕в жител╕в, у тому числ╕ д╕ти.
«Тепер я звертаюся не один. Разом з╕ мною жител╕ селища Гурзуф. Ми разом вир╕шили в╕дстоювати наш╕ ╕нтереси, — каже шк╕льний учитель. — Нам стало в╕домо що «Артеку» надали земельну д╕лянку площею 218 гектар╕в. «Артек» отримав право законно оформити незаконним шляхом захоплен╕ земл╕. Органи влади Криму нас обдурили, пооб╕цявши вир╕шити питання ╕з землею за участ╕ громадськост╕. Все вир╕шили без нашо╖ участ╕, — скаржиться кримчанин. — Володимире Володимировичу, ми просимо вашого особистого втручання в конфл╕кт ╕ зберегти для жител╕в Гурзуфа пляж «Гур╕вськ╕ камен╕».

***

У Севастопол╕ в╕дбувся м╕тинг руху «Захистимо Севастополь», актив╕сти висунули претенз╕╖ до влади м╕ста. Чиновник╕в звинуватили у невиконанн╕ взятих на себе зобов’язань з благоустрою м╕ста ╕ небажанн╕ працювати з севастопольцями «напряму». Про це пов╕домля╓ сайт «Крим.Реал╕╖».
Акц╕я була санкц╕онована севастопольською владою, кажуть орган╕затори, але, незважаючи на законн╕сть проведення заходу, актив╕стам намагалися перешкодити. Перед початком м╕тингу до орган╕затор╕в п╕д╕йшов п╕дполковник пол╕ц╕╖ ╕ пов╕домив про те, що в ход╕ проведення перев╕рки було встановлено, що цей м╕тинг становить загрозу громадськ╕й безпец╕, п╕сля чого представник правоохоронних орган╕в зажадав в╕д орган╕затор╕в заходу в╕дмовитися в╕д його проведення. «Ця д╕я розц╕ню╓ться нами як провокац╕я, за фактом яко╖ буде подано заяву до правоохоронних орган╕в», — пов╕домив один ╕з м╕тингувальник╕в.
Незважаючи на заборону з боку правоохоронц╕в ╕ гучну музику, що заглушала сп╕кер╕в, м╕тинг все ж в╕дбувся. Актив╕сти вимагали в╕д севастопольського губернатора Серг╕я Меняйла зв╕ту перед городянами з питань бюджету, а в раз╕ незгоди — «тримати в╕дпов╕дь перед народом» ╕ в╕дставки.
Це не перша така акц╕я проти севастопольсько-рос╕йсько╖ влади. 21 березня на територ╕╖ Катерининського скверу пройшов м╕тинг, у рамках якого городяни також вимагали в╕дставки С. Меняйла.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15053

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков