Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 17.04.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#16 за 17.04.2015
ДРУЖБА ПРОЙШЛА КР╤ЗЬ РОКИ

Культура ╕ життя

18 кв╕тня нин╕шнього року творча ╕нтел╕генц╕я, друз╕ та родич╕ збиралися в╕дзначити в Кримськ╕й республ╕канськ╕й ун╕версальн╕й науков╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. ╤. Франка 70-р╕чний юв╕лей заслуженого прац╕вника культури Укра╖ни Любов╕ Олекс╕╖вни Герасимово╖. Але не в╕дбулося цього свята. На жаль, не все в житт╕ залежить в╕д нас.
Запрошуючи мене на св╕й юв╕лей, ╕менинниця говорила: «Ти ж дивись, не захвор╕й, дуже хочеться побачитися, згадати молод╕сть, повеселитися». Звичайно, я об╕цяв, що буду обов’язково. А от побувати на свят╕ не довелося. 18 березня Любов Олекс╕╖вна назавжди п╕шла з життя.
Люба була одн╕╓ю з учениць мо╓╖ мами — В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к. Познайомилися вони в далекому вже 1976 роц╕ на 65-р╕чч╕ В╕ри Серг╕╖вни. Його в╕дзначали в клуб╕ держторг╕вл╕. Ось туди прийшла ╕ Люба Герасимова. Як пише про це у сво╖й статт╕ «Про ж╕нку, яка вишива╓ долю», опубл╕кован╕й у «Л╕тературн╕й газет╕+ Кур’╓р культури» в жовтн╕ 2013 року, сама Любов Олекс╕╖вна: «...╤ перш н╕ж потрапити в актовий зал, я опинилася в казц╕ — на виставц╕ роб╕т В. С. Ро╖к. Тод╕ я милувалася кожною р╕ччю, виплеканою руками ж╕нки. Штори, рушники, сорочки та ╕нш╕ р╕зновиди укра╖нського одягу, нав╕ть чолов╕ч╕ краватки, черевички. А яка барвиста гама!.. Я була переповнена почуттям вдячност╕ за демонстровану красу в такому розма╖тт╕. Тут же взяла книгу побажань ╕ написала лише два рядки, що нахлинули, як з потоку струмен╕: «Ви — наша перлина Криму! Спасиб╕, наш справжн╕й учителю творчост╕».
З того часу почалася ╖хня творча дружба: мама вчила Любу вишивати, а вона, в свою чергу, стала першим б╕бл╕ографом статей про В╕ру Ро╖к, влаштовувала зустр╕ч╕ в юнацьк╕й б╕бл╕отец╕ з майстром, ╖╖ виставки. Любов Олекс╕╖вна була не просто б╕бл╕отекарем. Свою профес╕ю в Криму вона п╕дняла на дуже велику творчу висоту, показавши, що б╕бл╕отекар — це не с╕ра мишка, яка закопалася в книгах, а людина творча. У сво╖х статтях, опубл╕кованих у р╕зних виданнях, вона писала про кримських л╕тератор╕в, анал╕зувала ╖хню творч╕сть, дуже тактовно в╕дзначаючи досто╖нства ╕ вказуючи на недол╕ки.
А ск╕льки заход╕в нею проведено, — ╕ не перерахувати! Це ╕ л╕тературн╕ юв╕лейн╕ вечори, присвячен╕ поетам ╕ проза╖кам, як╕ п╕шли з життя, творч╕ зустр╕ч╕ з письменниками, презентац╕╖ нових книг, виступи по рад╕о та телебаченню. Вона давно вийшла за рамки сво╓╖ республ╕кансько╖ юнацько╖ б╕бл╕отеки, директором яко╖ була б╕льше тридцяти рок╕в. Для заход╕в, що проводилися Любов’ю Герасимовою, надавалися зали в б╕бл╕отец╕ ╕м. ╤. Франка, Центральному музе╖ Тавриди, Художньому музе╖, музе╖ ╤. Сельв╕нського ╕, звичайно, в б╕бл╕отеках ╕ школах Криму.
Я бував на багатьох ╕з них ╕ можу п╕дтвердити, як профес╕йно вона ╖х проводила. Наприклад, до 100-р╕ччя з дня народження В╕ри Ро╖к було видано поетичну зб╕рку «Рядки, як в╕зерунки рушников╕», в як╕й з╕брано в╕рш╕ шанувальник╕в таланту кримсько╖ вишивальниц╕. Прочитавши ╖╖, Любов Герасимова зателефонувала мен╕ ╕ запропонувала провести презентац╕ю в юнацьк╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. ╤. Сельв╕нського в ╢впатор╕╖. Зустр╕ч там з читачами пройшла дуже ц╕каво ╕, звичайно, головну роль у цьому в╕д╕грала сама Любов Олекс╕╖вна.
Будучи творчою людиною, вона дружила з кримськими л╕тераторами, в╕дкривала нов╕ ╕мена. Сама Любов Олекс╕╖вна завжди захоплювалася б╕бл╕ограф╕╓ю. Вийшовши на пенс╕ю, вона продовжувала свою творчу д╕яльн╕сть: складання покажчик╕в кримських видань, написання статей про в╕домих людей, участь у творчих вечорах. За свою роботу була удосто╓на Прем╕╖ уряду АРК, М╕жнародно╖ л╕тературно╖ прем╕╖ ╕м. А. Домбровського ╕ сама стала головною д╕йовою особою б╕бл╕ограф╕чного покажчика, укладеного б╕бл╕ографом Центрально╖ м╕сько╖ б╕бл╕отеки ╕м. О. Пушк╕на Рег╕ною Ушатою ╕ виданого в 2014 роц╕. Це — сво╓р╕дний прижитт╓вий пам’ятник, встановлений Любов╕ Олекс╕╖вн╕ колегами засобами сво╓╖ профес╕╖. А ╖╖ особистим заключним творчим акордом стала стаття про поетесу Ольгу ╤ванову п╕д назвою «Дорожча золота ╕ слави земля р╕дна».
Читаю ╖╖ ╕ згадую, що Ольга Олекс╕╖вна в 2010 роц╕ п╕сля смерт╕ В╕ри Серг╕╖вни написала в╕рш «Вишивальниця». П╕зн╕ше композитор Лариса Тимоф╓╓ва поклала ц╕ слова на музику ╕ вийшла чудова п╕сня в авторському виконанн╕. Люб╕ Герасимов╕й вона дуже подобалася.
Лише с╕м дн╕в в╕дд╕ляють дн╕ народження В╕ри Ро╖к та Любов╕ Герасимово╖. Чи не тому так под╕бн╕ ╖хн╕ творч╕ та житт╓в╕ дол╕?
До юв╕лею я п╕дготував скромний подарунок — фотограф╕ю в рамц╕, де в кадр╕ Люба з мо╓ю мамою разом. Цей зн╕мок я зробив у 2009 роц╕ ╕ в Любов╕ Олекс╕╖вни його не було. Спод╕вався, що вона зрад╕╓ такому подарунку. Не склалося...

Вадим РО╥К

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 17.04.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15102

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков