"Кримська Свiтлиця" > #17 за 24.04.2015 > Тема ""Білі плями" історії"
#17 за 24.04.2015
СТОР╤НКИ КРИМСЬКО╥ ╤СТОР╤╥: РОЗСТР╤Л 17 КВ╤ТНЯ 1938 РОКУ
В ╕стор╕╖ СРСР ╓ стор╕нки справд╕ траг╕чн╕, коли держава прирекла на загибель тисяч╕ н╕ в чому не винних громадян. А тому вража╓, що ╕ сьогодн╕, коли так багато написано ╕ сказано, коли опубл╕кован╕ арх╕вн╕ документи ╕ мемуари про той час, – знаходяться апологети комун╕зму ╕ кривавого диктатора Стал╕на. Один ╕з траг╕чних дн╕в в ╕стор╕╖ кримських татар – чорний день 17 кв╕тня 1938 року, коли були розстр╕лян╕ найвизначн╕ш╕ представники, цв╕т кримськотатарського народу.
Бухаринцы... зиновьевцы... троцкисты... И даже всяк, кто косо посмотрел! Дела их злы и помыслы нечисты: В тюрьму их! На допросы! Под расстрел! Мы страх на обывателя нагоним: Всех ненадежных – в лагерную пыль! Мы Гитлера в терроре перегоним! Костями жертв усеем всю Сибирь!
Цей уривок з в╕рша поета Олександра Диб╕на «Р╕к 1937» вельми красномовно характеризу╓ страшну епоху в ╕стор╕╖ Радянського Союзу, названу пер╕одом «Великого терору». В утворен╕й у 1921 роц╕ Кримськ╕й АРСР проголошувалися принципи пр╕оритетного розвитку нац╕ональних груп п╕вострова, насамперед, кримськотатарсько╖. У цей пер╕од почалося активне вивчення ╕стор╕╖, етнограф╕╖ та культури кримських татар, були в╕дкрит╕ нац╕ональн╕ школи, кримськотатарський театр, виходили газети ╕ журнали кримськотатарською мовою... ╤снувало Пост╕йне Представництво Кримсько╖ АРСР у Москв╕ – ╕ цю посаду завжди об╕ймав кримський татарин. Проте вже з друго╖ половини 1920-х йшли перманентн╕ репрес╕╖ п╕д гаслом боротьби з м╕сцевим «нац╕онал╕змом». У травн╕ 1928 року вперше в ╕стор╕╖ радянських нац╕ональних республ╕к був засуджений ╕ розстр╕ляний голова Кримсько╖ АРСР Вел╕ ╤бра╖мов. П╕сля цього репрес╕╖ щодо кримськотатарських парт╕йних кер╕вник╕в стали нормою. В пер╕од колектив╕зац╕╖ близько 30 тисяч кримських татар – гол╕в ╕ член╕в «куркульських» родин були знищен╕ або вислан╕ з територ╕╖ п╕вострова. У 1930-х роках стал╕нський курс на практиц╕ р╕шуче дрейфував до в╕дродження великодержавност╕. Через десять рок╕в п╕сля розстр╕лу Вел╕ ╤бра╖мова в ╕стор╕╖ кримських татар трапилася нова трагед╕я, але вже з великою к╕льк╕стю жертв... Невинних жертв. «Стал╕нськ╕ списки» – перел╕ки людей, засуджених за особистою санкц╕╓ю Стал╕на ╕ його найближчих соратник╕в у Пол╕тбюро ЦК ВКП (б) до р╕зних м╕р покарання – у переважн╕й б╕льшост╕ до розстр╕лу. У списку шодо Кримсько╖ АРСР в╕д 5 березня 1938 року виявля╓мо ╕мена в╕домих представник╕в кримськотатарсько╖ ╕нтел╕генц╕╖: Асан Сабр╕ Айвазов, Якуб Аблям╕тов, Якуб Аз╕зов, Осман Акчокракли, Рамазан Олександрович, Усе╖н Боданинський, Яг’я Байрашевський, Джафер Гафаров, Кер╕м Джемалед╕нов, Сулейман ╤др╕сов, ╤бра╖м ╤сма╖лов, Абдулла Лят╕ф-заде, Февз╕ Мусан╕ф, Мамут Нед╕м, Абдура╖м Самед╕нов, ╤льяс Тархан, Сервер Трупчу, Се╖тджел╕ль Хаттатов, Б╕лял Чагар╕ та ╕нш╕. Це лише найв╕дом╕ш╕ ╕мена з цього списку. А ск╕льки ╖х було нев╕домих, «рядових», – чи╖ б╕ограф╕╖ ми вже н╕коли не д╕зна╓мося... Один день – ╕ не стало ц╕ло╖ плеяди. А за три можна було розпорядитися долею ц╕лого народу, який в╕ками жив у Криму, – саме ст╕льки зайняла операц╕я з депортац╕╖ кримських татар 18-20 травня 1944 року... Ключове питання – чи були вони винн╕ ╕ якщо так, то в чому полягала ╖хня провина перед радянським режимом... Наприклад, Усе╖на Боданинського. Цей чудовий художник, мистецтвознавець, етнограф, ╕сторик став одним з орган╕затор╕в ╕ кер╕вник╕в археолог╕чних та етнограф╕чних експедиц╕й Кримом, в╕н — засновник ╕ директор першого нац╕онального музею кримських татар – Бахчисарайського палацу-музею. Як св╕дчила одна з оф╕ц╕йних характеристик: «Директор Бахчисарайського музею Боданинський Усе╖н – добрий знавець кримськотатарсько╖ культури. Найб╕льша наукова одиниця серед кримських татар. Мистецтвознавець. Ма╓ спец╕альну художню осв╕ту». Але ця, справд╕, видатна людина у 1934 роц╕ була в╕дсторонена в╕д зав╕дування Бахчисарайським музе╓м. Пот╕м в╕н працював художником-декоратором на буд╕вництвах Москви ╕ в Груз╕╖. У 1937 роц╕ в Тб╕л╕с╕ був заарештований за звинуваченням у нац╕онал╕зм╕. Вирок – найвища м╕ра покарання. Розстр╕ляний 17 кв╕тня 1938 року в С╕мферопол╕. Цей же день став останн╕м днем життя Османа Акчокракли. Це був учений з во╕стину енциклопедичними знаннями – ╕сторик, ф╕лолог, археолог, фольклорист, еп╕граф╕ст, педагог, письменник. Вчений до мозку к╕сток, в╕н усього лише хот╕в займатися наукою – вивчати пам’ятки кримськотатарсько╖ старовини, ╕стор╕ю ╕ культуру свого народу, але... – не вийшло. Ул╕тку 1934 року Осман Акчокракли був знятий з посади викладача за звинуваченням у нац╕онал╕зм╕ й зв╕льнений з Кримського педагог╕чного ╕нституту. Деякий час в╕н викладав географ╕ю в комсомольськ╕й школ╕, пот╕м пере╖хав до сестри в Баку. Заарештований 5 (за ╕ншими в╕домостями – 7) кв╕тня 1937 року, переправлений до С╕мферополя; звинувачений у вихвалянн╕ пантюрк╕зму ╤сма╖ла Гаспринського, контрреволюц╕йн╕й пропаганд╕ та шпигунств╕. На суд╕ наполягав на сво╖й невинуватост╕. Але 17 кв╕тня 1938 року ви╖зною сес╕╓ю Верховно╖ колег╕╖ Верховного Суду СРСР засуджений до найвищо╖ м╕ри покарання, ╕ того ж дня розстр╕ляний. Поет, ф╕лолог, л╕тературознавець, педагог Абдулла Лят╕ф-заде народився в С╕мферопол╕, в с╕м’╖ вчителя. Дитинство пров╕в у степов╕й частин╕ Криму, зв╕дки вин╕с прекрасне знання кримськотатарських д╕алект╕в. Пот╕м довго вчився, писав в╕рш╕, вчителював. З 1915 до 1917 року служив в арм╕╖. У роки революц╕╖ Лят╕ф-заде брав участь у д╕яльност╕ Курултаю. П╕сля утворення Кримсько╖ АРСР почав сп╕впрацювати з радянською владою, працював у профсп╕лках. У 1927-1930 рр. – активний учасник кампан╕╖ з переведення кримськотатарсько╖ мови з арабсько╖ на латинську граф╕ку; в╕дпов╕дальний секретар ком╕тету нового тюркського алфав╕ту. Був направлений на навчання в асп╕рантуру держакадем╕╖ мистецтвознавства в Москв╕. П╕сля повернення до Криму — на викладацьк╕й робот╕. 21 березня 1937 року зв╕льнений як «затятий нац╕онал╕ст», а 19 кв╕тня заарештований. 17 кв╕тня 1938 року разом з групою ╕нших д╕яч╕в кримськотатарсько╖ культури страчений у двор╕ с╕мферопольсько╖ в’язниц╕ НКВС. Асан Сабр╕ Айвазов – великий громадський д╕яч, педагог, письменник. У 1917-1918 роках Айвазов – редактор газети «М╕ллет», дв╕ч╕ обирався головою Курултаю, був послом Кримського крайового уряду в Туреччин╕. П╕сля встановлення в Криму радянсько╖ влади в╕н працював у в╕дд╕л╕ переклад╕в Центрального виконавчого ком╕тету, з 1922 року викладав у педагог╕чному ╕нститут╕ арабську ╕ турецьку мови. У 1926-1927 роках побачили св╕т к╕лька його статей з мовознавства в газет╕ «Ен’╕ дунья», журналах «╤лер» ╕ «Ок’ув ╕шлер╕»; в╕н був редактором дитячого журналу «Козь-Айдин». У 1930 роц╕ заарештований, проте через два м╕сяц╕ зв╕льнений. Через с╕м рок╕в, 5 кв╕тня 1937 року, був заарештований знову. 27 грудня 1937 року, перебуваючи в ув’язненн╕, Асан Сабр╕ Айвазов пов╕домив сл╕дчому, що був секретним агентом орган╕в НКВС з 1930 року. Якщо в╕рити протоколу допиту, в╕н з╕знався, що, «будучи агентом НКВС, займався дворушництвом», приховуючи в╕дом╕ йому «дан╕ про антирадянську д╕яльн╕сть ╕нших». Розстр╕ляний 17 кв╕тня 1938 року. Тод╕ ж в╕дбулася розправа над ще одним в╕домим громадським д╕ячем, театральним критиком, у 1928-1929 роках – наркомом осв╕ти Кримсько╖ АРСР Мамутом Нед╕мом, а також над ╤льясом Тарханом – письменником, видатним пол╕тичним д╕ячем. З 1925 року Тархан був на парт╕йн╕й робот╕ в Кримськ╕й АРСР. З лютого 1931 року очолював Центральний виконавчий ком╕тет, а з серпня 1934 року – Сп╕лку письменник╕в Криму. Звинувачувався в тому, що «був одним з кер╕вник╕в антирадянсько╖ пантюрк╕стсько╖ шпигунсько-диверс╕йно╖ терористично╖ орган╕зац╕╖». В╕д св╕дчень у суд╕ в╕дмовився ╕ винним себе не визнав. Засуджений ви╖зною сес╕╓ю В╕йськово╖ колег╕╖ Верховного Суду СРСР, ╕ 17 кв╕тня страчений. Б╕ограф╕╖ жертв 17 кв╕тня 1938 року ще належить в╕дновити досл╕дникам, як╕ лише недавно отримали доступ (далеко не повний!) до арх╕вних матер╕ал╕в. А цей день – 17 кв╕тня 1938 року – сл╕д запам’ятати нам ус╕м, щоб в╕н н╕коли не повторився – н╕ з нами, н╕ з нашими д╕тьми, н╕ з ╕ншими – н╕ в чому не винними жертвами людо╖дських режим╕в.
Гульнара БЕК╤РОВА, кримський ╕сторик, член Укра╖нського ПЕН-клубу ua.krymr.com
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 24.04.2015 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15137
|