Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2015 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#18 за 01.05.2015
ЧЕРВОНИЙ МАК — ЯК СИМВОЛ ПЕРЕМОГИ

Свято з╕ сльозами на очах...

УКРА╥НА Й АГРЕС╤Я РОС╤╥

Президент Укра╖ни Петро Порошенко в Указ╕ № 169/2015 «Про заходи з в╕дзначення у 2015 роц╕ 70-╖ р╕чниц╕ Перемоги над нацизмом в ╢вроп╕ та 70-╖ р╕чниц╕ завершення Друго╖ св╕тово╖ в╕йни» зробив одну сутт╓ву помилку: там нема╓ доручення Каб╕нету М╕н╕стр╕в перенести вих╕дний день з понед╕лка 11 травня (це компенсац╕я за те, що суботн╕й вих╕дний зб╕га╓ться з╕ святом 9 Травня) на п’ятницю 8 травня. Тобто на дату, коли Укра╖на вперше в╕дзначатиме встановлене цим же указом нац╕ональне свято — День пам’ят╕ ╕ примирення.
Але ще не п╕зно зробити це р╕шенням Кабм╕ну: йдеться-бо про надзвичайно важливу р╕ч — про перех╕д (поки що лише частковий) ╕з радянських на св╕тов╕ стандарти в╕дзначення зак╕нчення Друго╖ св╕тово╖ в╕йни в ╢вроп╕ (до реч╕, нав╕ть Стал╕н визнавав — Акт про кап╕туляц╕ю Н╕меччина п╕дписала 8, а не 9 травня). Тож в╕дзначати цю под╕ю варто саме 8 травня, забувши про брежн╓вський «День перемоги» (бо ж Стал╕н у 1947 роц╕ зробив 9 травня звичайним робочим днем без жодних урочистостей), пролонгований Пут╕ним як символ вищост╕ Рос╕╖ над св╕том. Ясна р╕ч, це не варто робити негайно — тож цього року матимемо два свята, а наступного року сл╕д узагал╕ зробити головний акцент на свят╕ 8 травня).
На загал, ма╓мо один ╕з численних парадокс╕в нов╕тньо╖ в╕тчизняно╖ ╕стор╕╖: в╕дзначати на державному р╕вн╕ День пам’ят╕ ╕ примирення Укра╖на стала тод╕, коли проти не╖ вже понад р╕к трива╓ г╕бридна в╕йна, яку веде Рос╕я. Вт╕м, уже тор╕к де-факто 9 травня в Укра╖н╕ вс╕ пол╕тичн╕ сили, кр╕м КПУ, Парт╕╖ рег╕он╕в ╕ «новорос╕в» р╕зного штибу, в╕дзначали не «велику перемогу радянського народу», а встановлене ООН свято. Адже Генеральна асамблея ООН у резолюц╕╖, приурочен╕й до 60-╖ р╕чниц╕ зак╕нчення Друго╖ св╕тово╖ в╕йни в ╢вроп╕ (Резолюц╕я № A/RES/59/26 в╕д 22.11.2004), запропонувала вс╕м державам в╕дзначати 8 травня чи 9 травня щороку як Дн╕ пам’ят╕ та примирення, присвячен╕ пам’ят╕ жертв Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. У Друг╕й св╕тов╕й, як в╕домо вс╕м, кр╕м х╕ба що б╕льшост╕ рос╕ян, перемогли саме Об’╓днан╕ Нац╕╖. Ц╕лком лог╕чно, що вони ╕ пропонують св╕ту норми щодо в╕дзначення пам’ятних дат, пов’язаних ╕з т╕╓ю в╕йною.
Тор╕к в Укра╖н╕ святковим гаслом було: «Н╕коли знову». Проте з’ясувалося, що «знову» стало реальн╕стю, бо ж Рос╕я дос╕ не повернулася з т╕╓╖ в╕йни, ╕ б╕льш╕сть ╖╖ громадян, п╕д’юджуваних пропагандою, переконана, що й дос╕ трива╓ ╖хня «священна в╕йна» проти р╕зного роду «п╕ндос╕в», «╜ейропейц╕в» ╕ «жидобандер». Тож гасло цього року ╕нше: «Пам’ята╓мо, перемага╓мо».

Як зробити з 9 травня «день страху»

Що ж, Рос╕я домоглася свого — ╖╖ в╕йна з цив╕л╕зованим св╕том, на щастя, поки що переважно «холодна», стала фактом. А 9 травня Москва перетворила з присвяченого фронтовикам, членам ╖хн╕х с╕мей ╕ нащадкам вояк╕в Друго╖ св╕тово╖ свята на символ зверхност╕ ╕ зарозум╕лост╕ кра╖ни, яку, за словами поета середини Х╤Х стол╕ття, «розум не збагне». З╕ страхом чекають на 9 травня в Укра╖н╕, ╕ не лише у н╕й — ╕ в кра╖нах Балт╕╖, ╕ нав╕ть у начебто дружн╕й щодо Рос╕╖ Б╕лорус╕. Адже тепер це — день провокац╕й, день сутичок, ╕нод╕ кривавих, день пролиття ритуально╖ кров╕ на стал╕нський олтар.
Бояться Рос╕ю у зв’язку з 9 травня не лише на пострадянському простор╕, а й у Зах╕дн╕й ╢вроп╕. Бо ж х╕ба не налякав ╓вропейц╕в заявлений рейд «Н╕чних вовк╕в» — орди байкер╕в (до реч╕, активних учасник╕в анекс╕╖ Криму Рос╕╓ю) на чол╕ з особистим другом Пут╕на ╕ засновником рос╕йського руху «Антимайдан» Олександром Залдостановим на пр╕звисько «Х╕рург» за маршрутом Москва-М╕нськ-Варшава-Братислава-Прага-Берл╕н п╕д прапорами радянського тотал╕тарного режиму й загальним гаслом: «На Берл╕н!»? Бо ж х╕ба в Рос╕╖ хтось, кр╕м загнаних на марг╕нес групок ╕нтел╕генц╕╖, сьогодн╕ дума╓ про примирення? Н╕. Повторне взяття Берл╕на! На кол╕на ту ╢вропу!
Йдеться про намагання Рос╕╖ привласнити перемогу над нацизмом — ╕ не лише укра╖нц╕в й Укра╖ну зв╕дти викресливши, а й ус╕ Об’╓днан╕ Нац╕╖. Намагання, брутальне ╕ п╕дле. Бо ж де-факто Друга св╕това в╕йна розпочалася у Москв╕. Саме там у перш╕ години п╕сля п╕вноч╕ 24 серпня 1939 року був п╕дписаний догов╕р, в╕домий як «Пакт Молотова-Р╕ббентропа». Ця угода — нав╕ть якщо не брати до уваги та╓много протоколу до не╖ про под╕л ╢вропи — в╕дкривала Г╕тлеру можлив╕сть завоювати Польщу ╕ при цьому не боятися в╕йськово╖ чи нав╕ть пол╕тично╖ п╕дтримки польськ╕й сторон╕ з боку СРСР. Так само угодою виключалися сп╕льн╕ д╕╖ проти Н╕меччини з боку Британ╕╖, Франц╕╖ та Радянського Союзу. А оск╕льки пол╕тичн╕й угод╕ передувала економ╕чна (в╕д 19 серпня), за яко╖ СРСР брав на себе зобов’язання постачати Н╕меччин╕ стратег╕чну сировину, то Берл╕н м╕г не боятися, що спрацю╓ стратег╕я боротьби на виснаження, яка призвела до ╖╖ краху в Перш╕й св╕тов╕й в╕йн╕.
Тим часом Кремль мав у сво╓му розпорядженн╕ достатн╕ сили, щоб самотужки зупинити Вермахт на кордон╕ Союзу. Ба б╕льше: Н╕меччина мала тод╕ ресурси на 1-1,5 активних во╓нних д╕й, чого б не вистачило нав╕ть на завоювання вс╕╓╖ Польщ╕ у раз╕, якби Червона арм╕я не вдарила В╕йську польському в тил. ╤ чим годували б Вермахт без радянських ресурс╕в?
…В’ячеслав Молотов — тод╕шн╕й прем’╓р СРСР — помер 8 листопада 1986 року в Москв╕, ╕ н╕хто ╕з зах╕дних л╕дер╕в нав╕ть п╕д час холодно╖ в╕йни не вимагав судити й пов╕сити його, як й ╕нших винуватц╕в Друго╖ св╕тово╖…

Час вертатися додому

Укра╖нц╕ у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ пос╕дають особливе м╕сце. Вони — одна з небагатьох нац╕й, яка пройшла вс╕ повн╕ ш╕сть рок╕в ц╕╓╖ в╕йни. Якщо рос╕яни де-факто вступили в цю в╕йну 17 вересня 1939 року на боц╕ Н╕меччини, коли Червона арм╕я завдала удару у тил В╕йську польському, а де-юре — 22 червня 1941 року, то сто тисяч укра╖нц╕в у склад╕ цього самого В╕йська польського зустр╕ли вогнем танки нацист╕в на св╕танку 1 вересня, на самому початку в╕йни, в яку Франц╕я ╕ Британ╕я вступили через к╕лька дн╕в. Укра╖нц╕ воювали з Н╕меччиною та ╖╖ союзниками у склад╕ р╕зних арм╕й та рух╕в Опору, але без жодно╖ паузи, без «вих╕дних».
╤ хоча Укра╖на мала п╕д час ц╕╓╖ в╕йни т╕льки кваз╕державн╕сть у вигляд╕ УРСР ╕ п╕дп╕льний парламент — Укра╖нську головну визвольну раду, — ╖╖ роль не зводилася до ресурсно╖ бази та постачальника «гарматного м’яса» радянського чи ╕ншого тотал╕таризму. Не випадково Стал╕н наприк╕нц╕ 1942 року дозволив «укра╖нський червоний патр╕отизм» ╕ дав, бодай на папер╕, УРСР особлив╕ права. Г╕тлер похопився через р╕к, надавши укра╖нцям статус «ар╕йського народу», та марно…
Отож сьогодн╕ Укра╖на ма╓ повне право наголошувати на сво╖й особлив╕й рол╕ у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ й ╕н╕ц╕ювати в╕дмову в╕д радянських традиц╕й в╕дзначення «визволення ╢вропи». Перемога була велика — одним «св╕товим злом» стало менше, але чи стали в╕льними т╕ кра╖ни, куди на зм╕ну одному червонопрапорному тотал╕таризму прийшов ╕нший? ╤ чи не ╓ нараз╕ гн╕здом ╕ншого «св╕тового зла» зореносна Москва?
Та за вс╕х обставин для Укра╖ни саме День пам’ят╕ ╕ примирення з червоними маками як його символом ╓ найкращою формою вшанування вс╕х борц╕в ╕з тотал╕таризмами ╕ жертв т╕╓╖ страх╕тливо╖ в╕йни, з яко╖ час вертатись додому.

Серг╕й ГРАБОВСЬКИЙ,
кандидат ф╕лософських наук, член Асоц╕ац╕╖ укра╖нських письменник╕в
Рад╕о «Свобода»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2015 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15156

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков