"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2015 > Тема "Крим - наш дім"
#18 за 01.05.2015
ВЕЛЬДАР ШУКУРДЖИ╢В ╤ ЛЕОН╤Д КУЗЬМ╤Н: УКРА╥НА НЕ ЗАХИЩА╢ СВО╥Х ГРОМАДЯН У КРИМУ
Громадськ╕ актив╕сти Вельдар Шукурджи╓в ╕ Леон╕д Кузьм╕н – одн╕ з небагатьох жител╕в Криму, як╕ в╕дкрито висловлюють свою симпат╕ю до Укра╖ни ╕ чинять спротив новим порядкам на п╕востров╕. За ╖хню активн╕сть вони вже притягувалися до адм╕н╕стративно╖ в╕дпов╕дальност╕, а Кузьм╕н нещодавно зазнав нападу. Днями актив╕сти прибули до Ки╓ва, де з ними зустр╕вся кореспондент ╤нтернет-ресурсу «Крим.Реал╕╖». В ╕нтерв’ю Леон╕д ╕ Вельдар розпов╕ли про сусп╕льно-пол╕тичн╕ настро╖ в Криму ╕ сво╖ плани, а також про те, чи в╕дчувають вони п╕дтримку Укра╖ни, ╕нтереси яко╖ вони обстоюють.
— Ваша по╖здка до Ки╓ва – це подорож в один к╕нець чи ви плану╓те повернутися? — Леон╕д Кузьм╕н: У наших планах повернутися до Криму. Ми при╖хали подихати пов╕трям свободи. Все ж таки, перебуваючи в Криму, ми ╕зольован╕ в╕д укра╖нського сусп╕льства, ми там у певн╕й ╕нформац╕йн╕й блокад╕. Треба розум╕ти, що в Криму ╓ т╕льки «правильн╕» канали, а «неправильних» – нема╓. У Криму сьогодн╕ дуже складно перебувати тим, хто не згоден. — Вельдар Шукурджи╓в: Ми тут, щоб зарядитися позитивною енерг╕╓ю ╕ сп╕лкуванням ╕з позитивними, добрими людьми, як╕ незаангажован╕, мислять в╕льно. Напевно, це — основна мета нашо╖ по╖здки. Треба просто морально ╕ психолог╕чно в╕дпочити, витримати тайм-аут, витримати певний час, ╕ з новими силами ╕ рад╕стю повернутися до Криму. — Чи не бо╖тесь ви того, що вас не впустять назад? — Л.К.: Остер╕гатися ╓ чого, причому завжди. Але ╓ над╕я, що якщо вони в╕льно нас випустили, то ╕ в╕льно впустять. Ми не ╓ членами терористичних орган╕зац╕й або сепаратистських. Ми — звичайн╕ люди, як╕ мають свою точку зору. — Коли ви ви╖жджали, чи не було проф╕лактичних бес╕д? — В.Ш.: Н╕, н╕чого такого не було. — У вас не склада╓ться враження, що рос╕йська влада зац╕кавлена саме в тому, щоб ус╕ незгодн╕ залишили Крим? — В.Ш.: Так ╕ ╓. Атмосфера ╕ все, що в╕дбува╓ться з такими волелюбними людьми, як ми, перебува╓ в тому русл╕, щоб максимально нас видавлювати. А якщо не вда╓ться видавити таку людину, то треба поставити ╖╖ в такий глухий кут, щоб вона просто перестала думати про щось в╕дм╕нне в╕д того, що ╖й говорять на канал╕ «Рос╕я-24». Загнати, налякати, застрахати, забити, натиснути вс╕лякими методами, щоб вона думала т╕льки про те, як сходити на базар, набити св╕й шлунок ╕ поспати. Зробити з волелюбно╖ людини простого обивателя, простого статиста. Це — ╖хня основна мета. — Акц╕я пам’ят╕ Тараса Шевченка, яку ви проводили 9 березня, була великою неспод╕ванкою для багатьох. До цього складалося враження, що в Криму неможлив╕ акц╕╖ з укра╖нськими прапорами ╕ плакатами: «Крим – це Укра╖на». Як ви зважилися на це? — Л.К.: Ми 23 роки в╕дзначали день пам’ят╕ Тараса Шевченка. ╤ вир╕шили й 9 березня 2015 року теж в╕дзначити. На жаль, нам зробили велику капость, не давши покласти кв╕ти до пам’ятника в С╕мферопол╕. Але ми погодилися на ╕нше м╕сце, щоб хоч якось провести цей зах╕д у Криму. ╢ певн╕ люди, як╕ в╕дзначають цей день. Нав╕ть за сучасним переписом — у Криму 16 в╕дсотк╕в укра╖нц╕в, це — наше свято, це — наш письменник. Чому ми не можемо його в╕дзначати? — Страшно було? — Л.К.: Страшно не було. Страшно стало пот╕м, коли нас запросили на бес╕ду. — В.Ш.: Влада наполяга╓ на тому, що це був м╕тинг. Вони наполягають саме на такому формулюванн╕, але день народження не може бути м╕тингом. Це може бути т╕льки зах╕д. Але нехай буде м╕тинг. Те, що в╕дбулося п╕сля м╕тингу, було схоже на виставу. Причому на виставу, яку режисерували у переб╕гу. Пол╕цейськ╕, так зван╕ правоохоронц╕, намагалися зробити так, щоб це було схоже на законн╕ д╕╖. Але у них н╕чого не вийшло, тому що вони спочатку вийшли за рамки закону, зокрема й закону Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Нам чомусь вир╕шили вручити постанову про недопущення екстрем╕стсько╖ д╕яльност╕. Я не знаю, чому саме нам, чому Леон╕ду, чому мен╕, чому Саш╕. Чому, скаж╕мо, не будь-якому ╕ншому чиновнику, з того ж самого кримського уряду, який сидить ╕ непогано себе почува╓. Я впевнений, знайдуться сотн╕ фотограф╕й ╕ в╕деозапис╕в, на яких вони р╕к-два тому покладали кв╕ти до пам’ятника Тарасу Григоровичу п╕д тими ж самими прапорами Укра╖ни. Зрештою, т╕ сам╕ чиновники ╕ правоохоронц╕ давали присягу укра╖нському народу. А сьогодн╕ вони вир╕шили, що прапор Укра╖ни виявився забороненим на територ╕╖ Криму. Це — нонсенс, це — абсурд! Це суперечить не т╕льки м╕жнародному праву, а й законодавству ╕ Конституц╕╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. — На цей момент, на як╕й стад╕╖ ╓ судовий процес над вами? — В.Ш.: У мене вже ╓ р╕шення. Суддя Яковл╓в ухвалив р╕шення про те, що я г╕дний покарання штрафом у 10 тисяч рубл╕в. Причому, що особливо раду╓: з постанови суду зникли так╕ слова, як екстрем╕зм, заборонена символ╕ка. Ми фактично домоглися того, що можемо використовувати прапор Укра╖ни на територ╕╖ Криму, якщо на ньому н╕чого не написано. Ми можемо його використовувати в повсякденному житт╕, використовувати його на заходах, використовувати його на якихось зустр╕чах, тому що за р╕шенням суду це не ╓ екстрем╕стською чи забороненою символ╕кою на територ╕╖ Криму. — А що саме вам ставиться в провину р╕шенням суду? — В.Ш.: Суддя Яковл╓в дуже вправно це сформулював. Досл╕вно я не в╕дтворю, але зм╕ст такий. Обвинувачений Шукурджи╓в В. С., тобто я, прийшов на зах╕д, присвячений святкуванню 201-╖ р╕чниц╕ Тараса Шевченка, з прапором, на якому написано: «Крим – це Укра╖на». За р╕шенням суду, я влаштував ╕нший м╕тинг на цьому заход╕. Цей зах╕д був узгоджений ╕з с╕мферопольською владою, а м╕й м╕тинг не був узгоджений. Тобто у м╕тингу я брав участь з╕ сво╖м м╕тингом. Ви зрозум╕ли? ╤ за це мен╕ штраф у 10 тисяч рубл╕в. Я прийшов на збори Льон╕, схвален╕ с╕мферопольською мер╕╓ю, з╕ сво╖м заходом, чим я порушив спок╕й Льон╕них збор╕в, ╕ цим самим я порушив громадський порядок. — Я думаю, за фантаз╕ю суддю варто заохотити. — В.Ш.: Так, Герберт Веллс, Ернест Хем╕нгуей, Жуль Верн заздрили б ╕ брали би автографи у цього судд╕. — Леон╕де, а у вас що з судом? — Л.К.: Поки р╕шення апеляц╕йного суду не винесене, адже 21 числа не в╕дбулося судове зас╕дання. М╕й адвокат не був пов╕домлений про те, щоб перенести судове зас╕дання на 19 травня. Чекатимемо. — Тривалий час у Криму люди, як╕ дотримуються альтернативно╖ позиц╕╖, в╕дкрито не виражали себе. А пот╕м з’явилися ви. Наск╕льки ймов╕рно, що в Криму з’явиться масовий публ╕чний сусп╕льний рух? — Л.К.: По-перше, ми н╕зв╕дки не з’явилися. Ми були в Криму. Ви правильно пом╕тили, що це була перша оф╕ц╕йна акц╕я, яка була узгоджена з владою м╕ста. Ми вже проводили зах╕д, коли загинув Андр╕й Скряб╕н. Звичайно, тод╕ нам було страшно, тому що в Севастопол╕ под╕бний зах╕д роз╕гнали. У С╕мферопол╕ теж була под╕бна спроба. Людей, як╕, не знаючи м╕сця проведення, прийшли на площу Лен╕на, роз╕гнала пол╕ц╕я ╕ самооборона. Але ми провели зах╕д 9 березня ╕ плану╓мо на 9 травня перегляд ф╕льму. Ми не зробили н╕чого такого, щоб потрапити в новини ╕ п╕ти в т╕нь назад. Ми будемо дал╕ йти. ╤ люди, як╕ прийшли тод╕, пост╕йно нас п╕дтримують ╕ виявляють ╕н╕ц╕ативу. Сьогодн╕ ╓ ╕де╖ щодо подальших наших д╕й у Криму. У результат╕ буде створене укра╖нське культурне товариство, яке займатиметься осв╕тою, яке буде вести непол╕тичну д╕яльн╕сть, спрямовану на п╕дтримку укра╖нсько╖ культури, мови, традиц╕й, ╕стор╕╖. Можливо, це буде якась укра╖нська школа. Все залежить в╕д наших можливостей ╕ р╕шучост╕. — За вашими спостереженнями, основна маса кримчан розум╕╓, що в Криму закручуються гайки ╕ йде тотальний наступ на громадянськ╕ свободи? Чи люди зайнят╕ т╕льки сво╖ми турботами ╕ цього не пом╕чають? — В.Ш.: Багато жител╕в Криму в╕дчувають себе громадянами ╕ншо╖ держави. Зокрема, ╕ я. Я ╕ моя с╕м’я – це громадяни Укра╖ни, ╕ залиша╓мося ними, незважаючи н╕ на що. Нас можуть змусити зм╕нити паспорти, але ми як були громадянами Укра╖ни, так ними ╕ залишимося. У нас один прапор – синьо-жовтий прапор Укра╖ни. ╢ м╕й нац╕ональний прапор, не менш улюблений ╕ шанований кримськотатарський прапор. Це — блакитний стяг ╕з жовтою тамгою. Це — мо╖ два прапори, ╕ б╕льше ╖х зм╕нювати на щось я не хочу ╕ не буду. Це ╕ ╓ моя точка зору. Що стосу╓ться маси людей, як╕ змушен╕ залишатися в Криму ╕ жити в тих умовах, в яких вони перебувають. Для когось вони прийнятн╕, для когось вони хорош╕, для когось неприйнятн╕, але громадянське сусп╕льство ╕сну╓. ╢ люди, як╕ готов╕ розкривати сво╖ обличчя, ╓ люди як╕ просто сидять ╕ зайняли вич╕кувальну позиц╕ю. ╢ люди, як╕ готов╕ допомогти морально, але не готов╕ виходити на площ╕. Ми теж не т╕ люди, як╕ хочуть, готов╕, а головне — будуть робити щось несанкц╕оноване рос╕йською владою. Ми розум╕╓мо, що будь-який крок ма╓ бути санкц╕онований рос╕йською владою, яка сьогодн╕ ╕сну╓ в Криму. У ц╕й площин╕ ми шука╓мо розум╕ння не т╕льки у рос╕йсько╖ влади, яка ╓ в Криму, чи то тимчасово, чи я вже не знаю. Ми також хочемо знайти п╕дтримку в укра╖нського уряду, ╕ в т╕╓╖ кра╖ни, яку ми вважа╓мо сво╓ю р╕дною. Ми хочемо, щоб м╕ж Укра╖ною ╕ Рос╕╓ю була якась домовлен╕сть, щоб припинили пересл╕дування укра╖нських громадян у Криму, щоб припинили нас ховати в психл╕карн╕, в тюрми, в С╤ЗО, припинили бити вноч╕, щоб припинили виганяти нас з роботи. Щоб нам просто дали жити. Ми не робимо н╕чого незвичайного, того, що було б заборонене в т╕й же Рос╕йськ╕й Федерац╕╖. Ще виника╓ запитання, чому та влада, яка зараз ╓ в Криму, може трактувати закони Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ якось по-сво╓му, по-кримськи. Крим – це що, не суб’╓кт Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, на ╖хню думку? — Чи в╕дчувають укра╖нськ╕ громадяни в Криму п╕дтримку в╕д Укра╖нсько╖ держави? — Л.К.: Дякую людям, як╕ нам допомагають, як╕ висв╕тлюють кримську проблему сьогодн╕. ╥хня п╕дтримка в╕дчува╓ться, а п╕дтримка Укра╖нсько╖ держави в╕дсутня. ╥╖ нема╓ на жодному р╕вн╕. Уявля╓те, що в Ки╓в╕ з╕бралися б люди на день народження Пушк╕на, щоб покласти кв╕ти, ╕ ╖х хтось заарештував би. Уявля╓те, якою була б заява рос╕йського МЗС з цього питання. А чому щодо нашого питання не було заяви укра╖нського МЗС? Якась дурна заява м╕н╕стра була про те, що Шевченка бояться, як ╕ 200 рок╕в тому, про що це взагал╕ було? Нас привели до суду. Знову нема╓ жодно╖ реакц╕╖. Спасиб╕ журнал╕стам за те, що п╕дтримують ╕ намагаються це висв╕тлити. Але де держава Укра╖на? Якщо вони кажуть, що Крим – це Укра╖на, ма╓ бути якась оф╕ц╕йна реакц╕я. — А яко╖ саме п╕дтримки ви чека╓те? — В.Ш.: На р╕вн╕ дипломат╕╖. Це все вир╕шу╓ться. Якщо сьогодн╕ Крим на 90 в╕дсотк╕в залежить в╕д материка, як╕ ще важел╕ потр╕бн╕? Можна просто натиснути на один продовольчий важ╕ль, ╕ ми забудемо про таку проблему, що люди у нас сидять у в’язницях. Взяти хоча б Ахтема Чийгоза. За що? Сенцова Олега. За що? Савченко. За що? Чолов╕к двадцять сидять за р╕зними звинуваченнями. Нещодавно правозахисника з Ялти Ем╕р-Усе╖на Куку побили в ФСБ. За що? Оператора «ATR» посадили на два м╕сяц╕. За що? В╕н не порушував жодного закону. ╤ важ╕ль тиску ╓, його треба застосувати. ╤ я думаю, той зашморг, який накинули на в╕льних людей Криму, трохи ослабне. ╤ ми зможемо спок╕йно, не озираючись, ходити вноч╕. ╤ нас н╕хто не буде ловити, бити, принижувати, ображати, штовхати або виганяти з Криму. Сп╕лкувався ╤ван ПУТ╤ЛОВ
ТИМ ЧАСОМ...
ЧЕРЕЗ ЗВ╤ЛЬНЕННЯ У КРИМУ ПРОУКРА╥НСЬКОГО АКТИВ╤СТА РОЗПОЧАТО РОЗСЛ╤ДУВАННЯ
Прокуратура АР Крим, що на материков╕й Укра╖н╕, розпочала крим╕нальне провадження щодо обмеження на територ╕╖ окупованого Криму права актив╕ста на роботу через його пол╕тичн╕ переконання. Про це пов╕домля╓ прес-служба Генерально╖ прокуратури Укра╖ни. Наглядове в╕домство пов╕домля╓ про те, що до прокуратури Автономно╖ Республ╕ки Крим звернувся Леон╕д Кузьм╕н, орган╕затор акц╕╖, присвячено╖ дню народження Тараса Шевченка, яка в╕дбулась 9 березня 2015 року в С╕мферопол╕, щодо порушення його конституц╕йного права на працю. За результатами розгляду заяви прокуратура встановила, що 10 березня Кузьм╕на зв╕льнили з╕ школи, де в╕н працював учителем, за «нев╕дпов╕дн╕сть об╕йман╕й посад╕» у зв’язку з його участю у вищевказан╕й акц╕╖. «Таким чином, адм╕н╕страц╕╓ю навчального закладу зд╕йснено обмеження конституц╕йного права актив╕ста на працю за ознаками пол╕тичних переконань», – зазначають у ГПУ. За цим фактом прокуратура АР Крим 28 кв╕тня розпочала досудове розсл╕дування у крим╕нальному провадженн╕ за ознаками крим╕нального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК Укра╖ни (обмеження прав громадян за ознаками пол╕тичних та ╕нших переконань). Як пов╕домляли ран╕ше, актив╕ст╕в Олександра Кравченка, Леон╕да Кузьм╕на та Вельдара Шукурджи╓ва затримали на акц╕╖ пам’ят╕ укра╖нського поета Тараса Шевченка 9 березня. П╕сля цього 12 березня в╕дбувся суд, на якому актив╕стам винесли покарання за використання укра╖нсько╖ атрибутики – синьо-жовтих прапор╕в ╕ стр╕чок на згадан╕й акц╕╖. Суд призначив актив╕стам обов’язков╕ роботи тривал╕стю 40 годин кожному. За цим фактом прокуратура автоном╕╖ на материков╕й Укра╖н╕ 10 березня 2015 року внесла в╕домост╕ до ╢диного ре╓стру досудових розсл╕дувань про крим╕нальне правопорушення, передбачене ст. 340 КК Укра╖ни (незаконне перешкоджання орган╕зац╕╖ або проведенню збор╕в, м╕тинг╕в, поход╕в ╕ демонстрац╕й).
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2015 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15164
|