Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2015 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#18 за 01.05.2015
НА КОГО Ж НАМ ╤ЩЕ НАД╤ЯТИСЬ?!

В╕дкритий лист

Президенту Укра╖ни
П. О. Порошенку
В╕це-прем’╓р-м╕н╕стру – м╕н╕стру культури Укра╖ни
В. А. Кириленку
Голов╕ Всеукра╖нського товариства «Просв╕та» ╕мен╕ Тараса Шевченка
П. М. Мовчану

Вельмишановн╕ доброд╕╖!
Упевнений: п╕д цим листом безв╕дмовно п╕дпишуться т╕, в чи╓ життя ув╕йшла газета «Кримська св╕тлиця» в╕д дня ╖╖ народження – грудня 1992 року. ╢дина укра╖нська газета в Криму, котра пропагу╓ справжню державницьку пол╕тику, обстою╓ висок╕ патр╕отичн╕ принципи, правдиво висв╕тлю╓ минуле нашо╖ держави ╕, зрештою, будить в укра╖нцях укра╖нське.
Як автор численних публ╕кац╕й ц╕╓╖ ╕ дос╕ — незважаючи на окупац╕йн╕ умови — популярно╖ всеукра╖нсько╖ загальнопол╕тично╖ ╕ л╕тературно-художньо╖ газети можу без переб╕льшення сказати: якби ж ви знали, якою самопожертвою, якими часом нервами упродовж багатьох рок╕в вона видавалась! Не раз ╖й р╕дна ки╖вська влада «перекривала кисень»: не ф╕нансувала, зв╕льняла з посади головного редактора, позбавляла прим╕щення… Одне слово, жила ╕ за тод╕шньо╖ ╕, тим паче, живе за нин╕шньо╖ непробудно╖ влади важким життям-буттям. Не живе, а вижива╓… Одначе д╕╓, пропагу╓, просв╕ща╓!
На теренах п╕вострова народжувались ╕ ре╓струвалися й ╕нш╕ укра╖нськ╕ патр╕отичн╕ видання, проте, як мовиться, мов роса на сонц╕, зникали. А «Кримська св╕тлиця», слава Богу, наближа╓ться до друго╖ тисяч╕ номер╕в. Для дов╕дки: ╖╖ читали й читають в багатьох областях Укра╖ни, в близькому ╕ далекому заруб╕жж╕ ╕, певна р╕ч, вона надходила в найб╕льш╕ науков╕ б╕бл╕отеки Ки╓ва, Харкова, Львова, Одеси.
Якби у нас справд╕ «мудр╕сть би була своя» ╕ ми не цуралися того, чим треба пишатись, то все було б не так. Але ж у наш╕й ╕╓рарх╕╖ ц╕нностей не т╕льки зм╕щен╕ акценти, а й пану╓ хаос, тому год╕ спод╕ватися на справедлив╕сть.
Чи в╕домо Вам, вельмишановн╕ доброд╕╖, що «вожд╕ й вожденята» з нин╕шнього Газетно-журнального видавництва М╕н╕стерства культури з допомогою самого м╕н╕стерства чинять наругу, нечесну ╕ непорядну, аби газет╕ «Кримська св╕тлиця» жилося якнайважче, а точн╕ше, ведуть ╖╖ до загибел╕. Кажу «нин╕шнього», бо колись же, пам’ята╓мо, це ГЖВ, очолюване Олесею Б╕лаш, взяло п╕д сво╓ крило багатостраждальну «Св╕тличку» (так називають любовно ╖╖ читач╕) – ╕ засв╕тилася вона вс╕ма барвами у сво╖й, хоча й орендован╕й, хат╕-св╕тлиц╕.
Та нетривким було те щастя. Прийшли нов╕ «реформатори» в м╕н╕стерство ╕ видавництво, ╕ зам╕сть того, щоб не переорювати те, що сл╕д плекати, лел╕яти, щоб д╕╓во допомогти «КС» вижити в нелюдських умовах, домогтися, аби ╖╖ внесли до кримського каталогу для передплати, додумались: ╕з 6 лютого цього року часопис перевели в електронний формат (онлайн-вар╕ант). Про це ми, читач╕, дов╕далися з листа-в╕дпов╕д╕ заступника м╕н╕стра культури пана Каранд╓╓ва, адресованого льв╕в’янинов╕ Р. М. Кушн╕ру. Лист розм╕щений 13 березня 2015 року на… хот╕в сказати на стор╕нках «КС» — ╕ душа стрепенулась. Нема╓ вже тих, як давн╕ше, заманливих стор╕нок. Не в╕зьмеш ╖х для учн╕в ╕ колег-учител╕в у школу, не даси почитати сус╕ду. В отому чужому, не нашому слов╕ «онлайн» не пульсу╓ енергетика н╕ публ╕цистичного, н╕ художнього тексту, н╕ кольори св╕тлин, як╕ щедро роздаровувала наша «КС». Онлайн, певне, т╕льки ╕ годиться для отаких лист╕в-в╕дпов╕дей, як пана Каранд╓╓ва. Холодних ╕ бездушних придумок-обманок. Та й не в кожного з нас, л╕тн╕х людей на сел╕, ╓ ╤нтернет.
Уже н╕хто не подиву╓ться, якщо через деякий час з’явиться ще один лист цього чи ╕ншого заступника м╕н╕стра культури (ц╕каво, а сам пан м╕н╕стр чита╓ ц╕ «послан╕я»?), зв╕сно, в формат╕ онлайн. З пов╕домленням про те, що «з огляду на скорочення державного ф╕нансування ╕ заборгован╕сть перед друкарнею» (цитую з╕ згаданого листа того ж Каранд╓╓ва)… закрити «КС». Во╕стину: не так т╕╖ вороги, як добр╕╖ люди!.. Дивна ╕ ганебна р╕ч – в той час, як це видання давно вже для декого на п╕востров╕ к╕сткою в горл╕ (Ви зна╓те – для кого), ки╖вськ╕ «реформатори» сприяють, щоб ця к╕стка не муляла. Що ж ╕з нами ко╖ться? Що над нами тяж╕╓ – небесне прокляття чи власна недолуг╕сть? Зда╓ться мен╕, автори под╕бних лист╕в ╕ ╕же з ними уражен╕ хворобою, д╕агноз яко╖ – трикляте малорос╕йство. Ну н╕як ми не хочемо стати на ноги як укра╖нц╕. Чи варто дивуватися, що ╕ нин╕, в часи нашо╖ незалежност╕, з синдромом малороса багато чиновник╕в. Це да╓ться взнаки чи не на кожному кроц╕. Промовистий приклад – доля «Кримсько╖ св╕тлиц╕». ╥м, чиновникам, байдуж╕с╕нько, в якому вар╕ант╕ житиме газета – паперовому чи електронному. Для них, видно з усього, найкращий вар╕ант: нема╓ газети – нема╓ проблем. Повторюю назву статт╕ на цю тему Тамари Соловей, знано╖ журнал╕стки, яка ус╕ роки д╕лила з╕ «Св╕тлицею» радощ╕ ╕ бол╕. А розм╕щена стаття в онлайн-вар╕ант╕ «оновлено╖» газети 27 лютого цього року. Хто ма╓ ╤нтернет, прочитайте.
Хот╕лося б з цього приводу почути думку голови Всеукра╖нського товариства «Просв╕та» П. М. Мовчана. Оглядаюсь роками назад ╕ як зараз бачу: т╕шились просв╕тяни, що з появою «КС» мають над╕йну опору в Криму. Справд╕, новостворене видання стало чудовою трибуною для член╕в «Просв╕ти», як╕ частенько публ╕кувались на його стор╕нках. Мабуть, саме тому Товариство з перших дн╕в ╕ до сьогодн╕ ╓ одним ╕з засновник╕в «КС» ╕ свого часу нагородило «св╕тличанську» редакц╕ю медаллю «Буд╕вничий Укра╖ни». ╤ недарма. Повна ╕дил╕я, на перший погляд. Але ж диву╓ й обурю╓ ось що. Н╕ давн╕ше, коли «Св╕тлиця» була у вкрай важк╕й ф╕нансов╕й скрут╕, н╕, тим паче, тепер, Ви, Павле Михайловичу, як незм╕нний голова «Просв╕ти», ╕ пальцем не поворухнули, щоб якось зарадити б╕д╕. Невже не бачите, як «Св╕тлицю» знищують «добр╕╖ люди»? Невже?!
Чим же приваблю╓, заворожу╓ це видання упродовж ст╕лькох л╕т, чому в нього завжди був ╕, дасть Бог, буде читач? Ск╕льки ж л╕т тривають мо╖ стосунки з «КС», власне, вони не припинялися н╕коли, тож маю ╕ право, ╕ змогу висловити свою точку зору.
Ця газета ц╕л╕сна за принципами, св╕тов╕дчуттям ╕ св╕тотлумаченням. У ц╕л╕сно╖ газети нав╕ть слабш╕ матер╕али на полосах не впадають в око. Втрати компенсуються загальним п╕знавальним «характером», щир╕стю ╕ в╕дкрит╕стю до читача. Так-так: часописи, як ╕ люди, мають характер. У «КС» в╕н не т╕льки щирий ╕ в╕дкритий, а й наступальний, бойовий. ╤ укра╖нський з н╕г до голови. Не пам’ятаю вже хто, зда╓ться, незабутн╕й Данило Кононенко назвав ╖╖ р╕дною сестрою письменницько╖ «Л╕тературно╖ Укра╖ни». По духу.
Т╕льки в «Кримськ╕й св╕тлиц╕» можна прочитати ун╕кальн╕ публ╕кац╕╖ п╕д рубриками, яких не знайдеш в ╕нших виданнях, як-от: «Душ╕ криниця», «З перших уст», «Джерельце» (дитяча стор╕нка), «Ми ╓сть народ!», «Крим – наш д╕м!», «Кримський Майдан», «Джерела», «Л╕тература», «Рима з Криму», «Читальня «КС»…
Для прикладу: ось номер газети, зв╕сно ж, в електронному вар╕ант╕ за 13 лютого цього року. В рубриц╕ «Ми ╓сть народ!» чита╓мо розпов╕дь про кримчанку-волонтерку з Ки╓ва, переселенку з п╕вострова Наталю, мат╕р трьох д╕тей, житт╓вою метою для яко╖ стала допомога тим, кому вона сьогодн╕ вкрай потр╕бна: пораненим, переселенцям з╕ сходу, в╕йськовим… Небуденне ц╕каве ╕нтерв’ю п╕д рубрикою «З перших уст». ╤гор Малицький, 90-л╕тн╕й професор ╕з Харкова, який продовжу╓ викладати, опов╕да╓ про те, як п╕д час в╕йни потрапив у полон ╕ пройшов чотири н╕мецьких табори, розм╕ркову╓, як запоб╕гти нов╕й катастроф╕. Статтю з рубрики «Крим – наш д╕м!», названу «Укра╖нц╕ Криму. Декоративна менш╕сть?», не треба коментувати. Про ╖╖ зм╕ст промовля╓ сама назва. А ось коментар до статт╕ з ╕нтригуючою назвою «Книжка як прив╕д. Азаров як передавач. Пропозиц╕я як шантаж» — не зайвий (рубрика «Читальня «КС»). У статт╕ йдеться про екс-прем’╓ра-вт╕кача Миколу Азарова. В╕н, бачте, недавно презентував свою книжку про Укра╖ну. Автор з ╕рон╕╓ю розм╕ркову╓, заради чого ляльководи вивели на публ╕ку Янича. Не залишать байдужим читача й решта матер╕ал╕в цього номера, зокрема, публ╕кац╕╖ про Р╕здвяний Космач у Коломи╖ ╕ кримську художницю Тетяну Б╓л╕цьку в╕дпов╕дно п╕д рубриками «Джерела» ╕ «Душ╕ криниця».
Не варто, гадаю, коментувати публ╕кац╕╖ з решти чисел «КС». У будь-якому раз╕, практично в кожному номер╕ знаходимо щось нове й важливе. Не може не радувати «св╕тличанська» гостинн╕сть, завдяки як╕й мають змогу оприлюднити на стор╕нках видання сво╖ твори ╕ мастит╕, ╕ молод╕ письменники. Останн╕м часом тут, щоправда, сутт╓во поб╕льшало пол╕тики – зрозум╕ло чому.
Як би там не було, газета «Кримська св╕тлиця» повинна жити. Ми, читач╕, хочемо, як ╕ зовс╕м недавно, впевнено ╕ з при╓мн╕стю д╕ставати з╕ сво╖х поштових скриньок ╖╖ св╕ж╕ прим╕рники. Не електронн╕. В╕риться, що Ви в цьому нам допоможете, вельмишановн╕ доброд╕╖! На кого ж нам ╕ще над╕ятись?!

З повагою —
Василь ЛАТАНСЬКИЙ,
учитель, багатор╕чний читач та автор «КС»
с. Пруди, Крим

В╤Д РЕДАКЦ╤╥ «КС». На початку цього тижня ми звернулися електронною поштою (а н╕яко╖ ж б╕льше нема!) до сп╕взасновник╕в ╕ видавця «Кримсько╖ св╕тлиц╕» (це, нагада╓мо, М╕н╕стерство культури Укра╖ни, Всеукра╖нське товариство «Просв╕та» ╕ «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво») з проханням пов╕домити, «коли ╕ в який спос╕б прац╕вники редакц╕╖ «КС», структурного п╕дрозд╕лу ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво», отримають зароб╕тну плату — хоча б раз за три останн╕ м╕сяц╕? Увесь цей час трудовий колектив редакц╕╖ у С╕мферопол╕ — без будь-яких засоб╕в для виживання в окупованому Криму — продовжував (╕ продовжу╓!) готувати до друку щотижнев╕ номери газети, як╕ регулярно надсилаються в друкарню ╕ розм╕щуються на сайт╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕».
На сьогодн╕ — н╕яко╖ реакц╕╖ в╕д жодного з трьох адресат╕в (як, до реч╕, ╕ на вс╕ попередн╕ листи). З одного боку, зрозум╕ло: в кра╖н╕ — неоголошена в╕йна, не до яко╖сь там окуповано╖ «Св╕тлиц╕»... А з ╕ншого, — за такого ставлення «батьк╕в-командир╕в» до сво╖х б╕йц╕в, нав╕ть таких «легкоозбро╓них», як журнал╕сти, за тако╖ кричущо╖ неповаги до читач╕в, позбавлених ╓диного укра╖нського державницького джерела ╕нформац╕╖, — на яку перемогу взагал╕ можна розраховувати?

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2015 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15172

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков