"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2015 > Тема "Резонанс"
#18 за 01.05.2015
М╤Н╤СТЕРСТВО ╢РЕС╤. ЛЕН╤Н-ХРИСТОС ПРОТИ РОЗП’ЯТОГО ГАГАР╤НА
Во╕стину, по╖хали...
...НОВИНА ПРО РОЗП’ЯТТЯ В ПЕРМ╤ ГАГАР╤НА У НАС ЯКОСЬ ПРОЙШЛА НЕПОМ╤ТНО. А ОСЬ В ╤СТИННО ПРАВОСЛАВН╤Й РОС╤╥ ВОНА ВИКЛИКАЛА БРОД╤ННЯ УМ╤В, ЩО НЕ ЗАТИХА╢ ╤ ПОНИН╤...
Усе розпочалося ╕з захвату, викликаного зб╕гом Великодня ╕ р╕чниц╕ першого польоту людини в космос. Пермський художник-мурал╕ст Жун╓в у захват╕ написав на фасад╕ будинку ф╕гуру космонавта в оранжевому скафандр╕, з руками, прикрученими болтами до зал╕зного хреста. Одним оком космонавт дивиться на м╕сцеве ракетне училище, другим — на кафедральний собор. Щоб н╕ у кого не виникло сумн╕в╕в, художник назвав проект: «Гагар╕н. Розп’яття». Ну, зобразив, так зобразив. У нас в Ки╓в╕ на фронтонах будинк╕в ще ╕ не так╕ вит╕вки побачиш. Але це у нас. А ось Рос╕я образилася. Спершу якийсь депутат Утк╕н з жахом побачив у граф╕т╕ «ознаки вандал╕зму» ╕ в╕дправив донос «куди надо». З «кудинади» донос потрапив у прокуратуру. А там вир╕шили художника допитати, а артефакт (чимдал╕ в╕д б╕ди) ╕з ст╕ни з╕скребти. Проте виникло морально-ф╕лософське питання. Окремо н╕ в розп’ятт╕, н╕ в Гагар╕н╕ н╕чого негожого н╕бито нема╓. Тому прокурори п╕дстрахувалися — в╕дправили запит до Пермсько╖ ╓парх╕╖ РПЦ. Там вустами священика Володимира Зу╓ва творч╕сть Жун╓ва оц╕нили негативно: «Реагувати мають в╕дпов╕дн╕ органи. Хто зна╓, яка ще ╕дея завтра прийде в голову цьому художников╕, кого ще в╕н роз╕пне у сво╖х роботах…». Конкретного пр╕звища о. Зу╓в не назвав, але кого персонально в╕н мав на уваз╕, ми можемо соб╕ уявити. На допит╕ пермський Ботт╕челл╕ доводив: «Гагар╕н — це сучасний ╤сус в╕д науки, який добров╕льно перейняв на себе перш╕ косм╕чн╕ муки людства. ╤ в╕н став суперз╕ркою…». ╢ретичн╕ висловлювання схвилювали стовп╕в Рос╕йсько╖ православно╖ ╕де╖. Головний ╕деолог РПЦ прото╕╓рей Всеволод Чапл╕н обурився: «Юр╕й Гагар╕н не страждав в╕д того, що полет╕в у космос, а завжди був дуже щасливою людиною». Сам же перформенс назвав «провокац╕╓ю» ╕ св╕дченням «неповаги ╕ до Христа, ╕ до Гагар╕на». От воно як! В╕чний опонент Чапл╕на, теолог, який найб╕льше циту╓ться в Рос╕╖, отець Андр╕й Кура╓в заперечив: «Не думаю, що у художника було бажання когось образити. Хрест — це загальнолюдський символ. Треба бути вдячним художнику за його актуал╕зац╕ю». Рубка титан╕в навколо «розп’ятого Гагар╕на» трива╓ ось вже трет╕й тиждень... Воно ╕ зрозум╕ло: з одного боку, Гагар╕на в Рос╕╖ ус╕ люблять. З ╕ншого, — не наст╕льки ж, щоб зображувати його Христом? П╕дозр╕ле ще одне: а за як╕ так╕ гр╕хи стражда╓ на хрест╕ Юр╕й Олекс╕йович? Чи не мав на уваз╕ художник гр╕хи НКВС, сп╕вроб╕тники якого свого часу в╕дбили леген╕ Серг╕ю Корольову? Вт╕м, прив╕д дала сама РПЦ. Спочатку Кирил п╕дв’язав «подвиг космонавт╕в» до перемоги Господа над злом «косм╕чного масштабу». А пот╕м Чапл╕н роздобув зв╕дкись факти, що Гагар╕н «був не позбавлений рел╕г╕йност╕», ╕ що «мати його була в╕руючою людиною, ╕ в╕домо, що вона п╕д час прийому, присвяченого польоту Гагар╕на, брала благословення у патр╕арха Алекс╕я Першого в присутност╕ усього парт╕йного начальства». Кл╕р ╕ широк╕ маси православних ╕дею п╕дхопили. ╤ ось вже промосковська «Православно-патриотическая газета МИР» так пише про комун╕ста, члена ЦК комсомолу: «Юр╕й Олекс╕йович Гагар╕н був православним християнином... ╤ в план╕ в╕дродження православ’я п╕сля десятил╕ть мракоб╕сся Гагар╕н теж був першопрох╕дцем». А Бога в╕н не побачив у космос╕ т╕льки тому, що «як першопроходець був зайнятий вир╕шенням безл╕ч╕ суто техн╕чних питань». Як мудро висловився Рунет про сп╕льне святкування Великодня ╕ польоту Гагар╕на: «Во╕стину, по╖хали». Розп’яття з Гагар╕ним просто не могло не з’явитися в кра╖н╕, де Церква бачить себе головним сад╕вником, що насаджу╓ науку ╕ культуру. Де «соц╕ал╕зм у по╓днанн╕ з монарх╕╓ю» (Владислав Чапл╕н) названий ╓диною богообраною для Рос╕╖ сусп╕льною системою. ╤ де в розвиток ц╕╓╖ мудро╖ думки Зюганов 22 кв╕тня пор╕вню╓ головного св╕тового безбожника Лен╕на з Христом, а СРСР — з Царством Божим. ╤ де сам патр╕арх Кирил освячу╓ буд╕вництво храму «на згадку про сп╕вроб╕тник╕в орган╕в державно╖ безпеки». Треба думати, тих самих «мученик╕в», як╕ вир╕зали кривав╕ хрести на т╕лах убитих священик╕в... Спроба скле╖ти стал╕нський соц╕ал╕зм з його «косм╕чними» досягненнями ╕ християнством призводить до чудернацьких химер. ╤ ось Кирил вже прим╕ря╓ Великдень до 9 травня. «Великдень — це взагал╕ день перемоги... добра над злом. У цьому сенс╕ День Перемоги нашого народу над фашистською Н╕меччиною теж був Великоднем». Треба думати, Кирил з Пут╕ним сам╕ п╕дберуть, кому яку роль в цьому сюжет╕ в╕двести, — кому Юди, кому П╕лата, кому Ка╖афи. Але, схоже, наступний роз╕пнутий у Жун╓ва буде вбраний не в скафандр, а в мундир генерал╕симуса. Щодо цього згаду╓ться в╕доме опов╕дання польського фантаста Стан╕слава Лема — про невдалого м╕с╕онера, який так дох╕дливо розпов╕в на╖вним аборигенам про важлив╕сть мученицько╖ смерт╕ для отримання святост╕, що слухач╕ зварили його живцем. Аби ощасливити вчителя. (Хай пробачать нам таке богохульство). Нам в Укра╖н╕ — легко. Хоча багато з нас — православн╕, до того ж — в╕рн╕ УПЦ Московського патр╕архату. Але якось звикли до думки, що Богу — Богове, а кесарю — кесареве. Що церква займа╓ться душею. А св╕тська влада — вс╕м ╕ншим. Але це тому, що, нав╕ть залишаючись у веденн╕ Московського патр╕архату, укра╖нц╕ ментально не перестають бути ╓вропейцями, ╕ все б╕льше сприймають роль Церкви по-╓вропейськи. В Аз╕╖ ж ╕ ╢враз╕╖, як писав Самуель Гант╕нгтон, усе по-╕ншому. «У кра╖нах ╕сламу бог — цезар, в ╤нд╕╖ та Япон╕╖ цезар — це бог, а в московському православ’╖ — цезар — молодший партнер Бога». Тобто цар Пут╕н поки що не бог, але вже не менше, н╕ж пророк. ╤ РПЦ — це всього-на-всього ╕нструмент, за допомогою якого «молодший партнер» проводить в життя л╕н╕ю «старшого». Гант╕нгтон, зда╓ться, не просто так назвав стосунки м╕ж Богом ╕ владою в «русском мире» терм╕ном «партнерство», част╕ше вживаним в д╕ловому житт╕. Сьогодн╕, коли санкц╕╖ ╕ командне управл╕ння економ╕кою довели ╖╖ майже до могили, РПЦ в╕д╕гра╓ при Пут╕н╕ роль сво╓р╕дного кризисного менеджера. ╤ намага╓ться покращити справи то молитвами за ╕мпортозам╕щення, то впровадженням «православного банк╕нгу», то контролем за тим, аби продукц╕я в╕тчизняного б╕знесу не ображала почуття в╕руючих. В╕дпов╕дний закон в╕д 2013 року передбача╓ за таку образу в’язницю — до трьох рок╕в. А образити може не лише роз╕пнутий Гагар╕н, а й «некоректно» оформлена лист╕вка з виглядом на храм Василя Блаженного або «не за призначенням» використан╕ церковн╕ атрибути. Як пов╕домляли рос╕йськ╕ ЗМ╤, в кра╖н╕ «зроста╓ попит п╕дпри╓мц╕в на рел╕г╕╓знавчу експертизу». Кошту╓ вона недешево — в╕д 10 до 300 тисяч рубл╕в. А хто ╖╖ зд╕йсню╓ — здогадайтеся з трьох раз╕в. Пермськ╕ прокурори у випадку з Гагар╕ним недарма кинулися за порадою до святих отц╕в. П╕сля гучно╖ справи з Pussy Rioт Церква потихеньку перебира╓ на себе прокурорськ╕ функц╕╖ в кра╖н╕. У 2011-му тут прийняли програмний документ «Ставлення Рос╕йсько╖ православно╖ церкви до навмисного прилюдного богохульства ╕ наклепу щодо Церкви», в якому визначен╕ органи, уповноважен╕ на «протид╕ю богохульству». Останн╕ми м╕сяцями Рос╕ю потрясло к╕лька «богохульних» скандал╕в. У кожному з них аналог католицько╖ «конгрегац╕╖ доктрини в╕ри» (прост╕ше кажучи, ╕нкв╕зиц╕╖), що набира╓ оберт╕в, у РПЦ пробував сили у боротьб╕ з╕ св╕тським рос╕йським сусп╕льством. Найв╕дом╕ший — заборона за донесенням митрополита Новосиб╕рського ╕ Бердського Тихона постановки опери Вагнера «Тангейзер» у Новосиб╕рському театр╕ та зв╕льнення директора театру. Тихон не лише вимагав крим╕нального покарання винних, а й закликав параф╕ян вийти з протестом до Оперного театру («А хто не почу╓ заклик, — христопродавц╕»). Ц╕кава деталь: ус╕ православн╕ м╕тингар╕ стояли з георг╕╖вськими стр╕чками. У процес вл╕з Сл╕дчий ком╕тет Рос╕╖, М╕нкультури, прокуратура, суди. ╤ попри вс╕ р╕шення, к╕нця йому не видно. Апетит приходить п╕д час ╖ж╕. У березн╕ священик ╤жевсько╖ ╓парх╕╖ написав донос влад╕ Удмурт╕╖ про «факти богохульства» у постановц╕ пушк╕нсько╖ «Зав╕рюхи». Його рел╕г╕йн╕ почуття образив «потворний образ священика — вимагача ╕ п’янички». Розбирання з ╓рессю ╕ богохульниками, звичайно, вимагало в╕д Кирила створення нових спец╕альних експертних п╕дрозд╕л╕в ╕ уповноважених орган╕в. Мабуть, незабаром йтиметься про власний сл╕дчий ком╕тет. Вт╕м, контроль за рел╕г╕йн╕стю ╕ моральн╕стю народу нин╕ оплачу╓ться з бюджету РФ. Лише наприк╕нц╕ минулого року в зас╕ки РПЦ на це п╕шло 2 млрд. рубл╕в. Якщо так буде й дал╕, рос╕яни отримають сво╓р╕дний симб╕оз держави ╕ церкви, де патр╕арх Кирил об’╓дна╓ функц╕╖ обер-прокурора Свят╕йшого Синоду Поб╓доносцева, секретаря ЦК з ╕деолог╕╖ Суслова, а в деяких питаннях — ╕ глави КДБ Андропова. Одержавлюючись, РПЦ ста╓ перес╕чним м╕н╕стерством з викор╕нення ╓рес╕ та богохульства (скорочено — М╕н╓рес╕). В╕дпов╕дно Кирил остаточно перетвориться на кремл╕вського чиновника, а вс╕ ╖╖ ф╕л╕╖ — на територ╕альн╕ управл╕ння м╕н╕стерства, заточен╕ ╓дино на збереження соц╕ал╕стично-монарх╕чного ладу в Рос╕╖. П╕сля всього цього на претенз╕ях Московського православ’я на роль св╕тово╖, цив╕л╕зац╕йно╖ церкви можна буде ставити хрест. Залиша╓ться питання: як поведуться кл╕рики ╕ в╕ряни УПЦ Московського патр╕архату? Те, чим нин╕ ста╓ РПЦ в Рос╕╖, в Укра╖н╕ неможливо в принцип╕. Це буде сприйнято сусп╕льством щонайменше як мракоб╕сся, а щонайб╕льше — як настання пор╕вняного з «╕сламською державою» фундаментал╕зму. Вдавати, що те, що в╕дбува╓ться в «материнськ╕й церкв╕», нас не стосу╓ться? Дурня, вплив «нових п╕дход╕в» Кирила скоро стане пом╕тним ╕ у нас. Бо, як говорив класик, форма вплива╓ на зм╕ст, а засоби — на мету. А якщо мета московського православ’я — дегуман╕зац╕я сусп╕льства (В. Чапл╕н: «Гуман╕зм — це передв╕сник рел╕г╕╖ антихриста») руками державно╖ ╕нкв╕зиц╕╖, то чи прийнятна нав╕ть духовна ╓дн╕сть укра╖нських християн з такою церквою? Нещодавно ╤нтернет п╕д╕рвав пост, в якому були приблизно так╕ слова: «╢вропейц╕ сво╖м християнством перекрутили наше православ’я». ╤, посм╕явшись, зазначимо: у чомусь в╕н справедливий. Те, що роблять нин╕шн╕ московськ╕ пол╕тики в рясах, деколи важко назвати християнством, хоча православн╕ канони начебто й дотримуються. Очевидно, ╕ це вже не можна не в╕дзначити, — наш╕ з ними шляхи розходяться. ╤ наостанок. Сподобався мем, виявлений на сайт╕ скандальною Lifenews (щоправда, дещо з ╕ншо╖ теми). Звучить в╕н пророче: «А Кирил-то голий!».
╢вген ЯКУНОВ, В╕ктор М╤ШКОВСЬКИЙ («УКР╤НФОРМ»)
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2015 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15181
|