Версiя для друку Обговорити в форумi

Лик і правда історії в багатообразних живих проявах і головних соціальних течіях постає перед глядачем на виставці «Мій час» заслуженого художника України та АРК Віктора Задирієнка. Відкрита в Будинку художника Сімферополя цими квітневими днями, коли автор відзначає своє 70-річчя, експозиція і за формою, і за змістом ретроспективно відтворює пройдений у мистецтві шлях.
Народився в Генічеську на Херсонщині. Художня обдарованість проявилася рано. Хлопчиком відвідує дитячу художню школу Сімферополя. Навчається в Кримському художньому училищі ім. М. Самокиша, а потім – на графічному відділенні Харківського художньо-промислового інституту. З 1973 року й донині – викладач спецпредметів в училищі, яке закінчив сам.
З перших років творчості В. Задирієнко вдивляється в історію. Вступаючи в діалог з минулим, він трансформує ідеї в матеріальні форми у серії «Київська Русь» («Літописець», «Святослав», «Захисники», «Матері»). Поступово цей погляд стає уважнішим і складнішим. Він уловлює в окремих подіях і людях те нетлінне, що зберегло свій смисл донині. І вже разом з автором ми вдивляємося в стрій бійців за землю і волю, в народну масу, яка складається з багатьох індивідуальностей – молодих і старих, веселих і суворих, рішучих і несміливих. Водночас відчуваєш їхню цілісність, те, що зближує їх, робить соціальною силою.
Масштабністю історичної концепції відзначається серія графічних композицій «Мій час». Розмірковуючи над життям, В. Задирієнко з точністю документаліста організовує персонажі в групи за чітко продуманими художніми системами («Вікно у світ», «Блиск та убозтво», «Дзвін», «Фатум», «Бумеранг»).
У широкому охопленні простору та конкретних споруд (серія «Храми»), в спокійній делікатності фактури проступає авторська увага до кращих надбань культової архітектури. Вона викликана шанобливим бажанням не стільки сказати своє, ні на кого не схоже слово, скільки долучитися до кращого в історії мистецтва, що витримало, не потьмянівши, випробування часом, доторкнутися до таємниці краси, відчути, продовжити в собі захоплене схиляння перед нею. Задирієнко зображує культові споруди різних конфесій у Криму, Харкові, Санкт-Петербурзі, Ростові-на-Дону.
Минуле органічно вживається в нього з інтересом до сучасності. З прагнення проникнути в людину, в її духовну біографію виникає в творчості художника портрет. Він малює близьких йому людей – батька, матір, тому що їх більше всіх знає, любить, вони живуть поряд з ним. Малює просто, включаючи в зображення предмети оточення і водночас без найменших ознак домашньої повсякденності, з бажанням побачити і показати загальнолюдські цінності, те, що відповідає високому уявленню про особистість: батько — фронтовик, мати — берегиня роду. Їхні портрети, розміщені в центрі експозиції, немов промовляють до нас, що в потоці складного сучасного життя не старіє гідність, краса людської думки.
Проникає в душу чисте, піднесене звучання портретів «Олежка», «Міша», «Лист від сина». За суворістю, лаконізмом і навіть аскетизмом графічної мови вбачається мудре вміння автора відмовитися від багато чого в ім’я головного. Обличчя на портретах «А. П. Чотко», «Мистецтвознавець В. С. Вознесенський», «Художник Іван Дідик», «Лікар В. Г. Медведєв», «Саша Крамаренко» звернуті до глядача, зустрічаються з ним поглядом. І ми, доторкнувшись разом з художником до розпізнаних, але не порушених таємниць душі персонажів, відходимо, відчувши нескінченну глибину і складність людського характеру. Ці твори прекрасні, одухотворені, які, побачивши один раз, запам’ятовуєш назавжди.
Дивлячись на пейзажі з серій «Біля моря», «По Седнєву», «Закарпаття», відкриваєш красу найпростіших мотивів, їхню привабливість. Художник прагне добути з палітри аквареллю, тушшю, вугіллям найбільш тонку і благородну відповідність тому, що захопило в натурі: човни біля причалу, сінокіс, насування грози. А аркуші з краєвидами старого Вільнюса викликали в мене спогади і бажання ще раз побувати в литовській столиці, пройтися по її вузьких вуличках із храмами, невисокими – дво-, триповерховими будівлями.
На відкриття ювілейної персональної виставки В. Задирієнка прийшло багато колег, друзів, викладачів і студентів Кримського художнього училища ім. М. Самокиша. Відзначаючи високі художні якості демонстрованих творів, їхню реалістичність і правдивість, значущість порушених тем, колишні і нинішні вихованці називали Віктора Даниловича педагогом з великої літери. Він з 2005 до 2009 року очолював Сімферопольське міське відділення Кримської спілки художників.
Задирієнко-викладач навчає інших секретам образотворчої майстерності, вмінню знайти стежину до самого себе і як митець сам працює з великою напругою. В його живописній концепції – відданість Вітчизні, зачарування природою і безсумнівна виразність власної індивідуальності патріота й лірика, без чого не буває справжнього художника.

Валентина НАСТІНА

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ! Оскільки жодних офіційних наказів або розпоряджень, що стосуються зміни формату випуску «Кримської світлиці», з моменту окупації Криму ми не отримували (а згідно з українським законодавством, такі рішення узгоджено приймаються лише співзасновниками засобів масової інформації або судом), продовжуємо готувати до друку щотижневі номери газети і направляти їх до київської друкарні. Як і раніше, починаючи з 2002 року, на редакційному сайті щоп’ятниці виставляється електронна версія тижневика, зокрема у pdf-форматі. Розміщену нижче інформацію про умови передплати «Кримської світлиці» та інших культурологічних видань продовжуємо публікувати як нагадування «борцям» за інформаційний простір України про їхні держслужбові зобов’язання перед читачами і державою.
Редакція «КС»

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукраїнську загальнополітичну і літературно-художню газету «Кримська світлиця» та інші культурологічні видання ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура і життя», журнали «Українська культура», «Український театр», «Театрально-концертний Київ», «Музика», «Пам’ятки України: історія та культура») можна в будь-якому поштовому відділенні зв’язку України. У країнах далекого зарубіжжя оформити передплату на ці видання можна через сайт www.presa.ua на сторінці «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окремі примірники видань в електронній версії можна за адресою -
http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-якій країні світу.
Довідки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2015 > Тема "Душі криниця"