"Кримська Свiтлиця" > #19 за 08.05.2015 > Тема "З потоку життя"
#19 за 08.05.2015
ЗАМ╤СТЬ ПОДЯКИ ЗА ПЕРЕМОГУ – ДЕПОРТАЦ╤Я
«Свято» по-кримськи
На долю кримського татарина Решата Садредд╕нова випало майже усе: вийти живим з пекла в╕йни, д╕йти з радянською арм╕╓ю до Берл╕на, а п╕зн╕ше переконатися на власн╕ оч╕, як влада, що покликала його на передову л╕н╕ю фронту, водночас позбавила Батьк╕вщини та прирекла на смерть його родину. Сьогодн╕ в╕н знову живе на р╕дн╕й земл╕, але чи в╕дчува╓ себе вдома? 93-р╕чний полковник Садредд╕нов каже, що й уявити соб╕ не м╕г, що на власн╕ оч╕ зможе побачити п╕дготовку до 70-╖ р╕чниц╕ Перемоги. У двадцять рок╕в його, хлопця, який мр╕яв бути вчителем р╕дно╖, кримськотатарсько╖ мови, у 1941 роц╕ забрали до Севастопольського зен╕тно-артилер╕йського училища, а за ш╕сть м╕сяц╕в п╕дготовки новоспечених командир╕в в╕дправили на фронт. П╕сля одн╕╓╖ з найзапекл╕ших битв Друго╖ св╕тово╖, в╕домо╖ як Курська дуга, з 74-х ос╕б особового складу батаре╖ п╕д командуванням Садредд╕нова у живих залишилося 15 людей, яких вдалося вивести з тилу ворога. За проявлену мужн╕сть б╕йц╕в батаре╖ представляють до бойово╖ нагороди. Ус╕х, окр╕м командира. «Мене представили до Ордена Бойового Червоного Прапора. ╤ коли прийшла в╕дпов╕дь, вс╕ мо╖ солдати й оф╕цери отримали нагороди, а для мене н╕чого нема╓. Я поц╕кавився у начальника штабу полку, в чому справа. А в╕н мен╕ каже: «Ваш нагородний лист не схвалений фронтом. Х╕ба ви не зна╓те, що вс╕х кримських татар у травн╕ вислали з Криму?». Т╕льки тод╕ я д╕знався, що кримських татар депортували», – розпов╕да╓ ветеран в╕йни, 93-р╕чний полковник Садредд╕нов. П╕сля кап╕туляц╕╖ Н╕меччини п╕дрозд╕ли, в яких перебував Садредд╕нов, перекинули до Австр╕╖. Тод╕ й вдалося отримати зв╕льнення, щоб по╖хати додому, до С╕мферополя. Те, що в╕н побачив там, вразило: н╕де нема╓ жодного кримського татарина. Зопалу в╕н попрямував до буд╕вл╕ НКВС, одягнений у форму, з орденами, медалями, з нагородним «ТТ». «П╕дходить до мене якийсь чолов╕к ╕ каже: «Так╕, як ви, оф╕цери-кримськ╕ татари при╖жджали два м╕сяц╕ тому, вимагали пояснити, чому ╖хн╕ с╕м’╖ вислали. А ╖х, людей 200-250, посадили на автобуси, вивезли п╕д Карасубазар ╕ розстр╕ляли п╕д Б╕лою скелею», – згаду╓ депортований ветеран. За три дн╕ Решат Садредд╕нов з’ясував, що його р╕дн╕ перебувають в Узбекистан╕, в м╕ст╕ Бекабад. При╖хавши туди, в╕н знайшов ╖х у землянках, голодних ╕ хворих. «Народ жив у жахливих умовах. У тих землянках до цього тримали полонених н╕мц╕в. Полонених перевели в кращ╕ умови, а зам╕сть них розм╕стили прибулих кримських татар. Серед м╕сцевих узбек╕в була проведена велика пропагандистська робота. ╥х запевняли, що до них везуть зрадник╕в, з ними треба поводитися як з ворогами народу. Щодня вмирало багато людей», – згаду╓ фронтовик. Майже 25 рок╕в тому Решат Садредд╕нов разом з родиною повернувся до Криму, багато рок╕в ╓ заступником голови Бахчисарайсько╖ ради ветеран╕в в╕йни. У його с╕м’╖ — тро╓ д╕тей, п’ять онук╕в ╕ десять правнук╕в. Нещодавно 93-р╕чний ветеран поставив св╕й п╕дпис п╕д листом ветеран╕в-кримських татар до президента Рос╕╖ Пут╕на з проханням в╕дновити мовлення ╓диного кримськотатарського телеканалу «ATR». «Ми не зна╓мо, як пояснити сво╖м онукам, чому вони б╕льше не можуть дивитися програми кримськотатарською мовою», – зокрема, написали ветерани-кримськ╕ татари.
Мустафа ЧАУШ «Крим.Реал╕╖»
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 08.05.2015 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15207
|