Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОЗАЦЬКИЙ ДУХ ЛОХВИЧЧИНИ
Лохвиччина, попри все багатство етнокультурно╖ спадщини, до сьогодн╕ залишалася недостатньо...


ЩО 2022-Й В╤ДКРИВ УКРА╥НЦЯМ ПРО САМИХ СЕБЕ, А СВ╤ТОВ╤ – ПРО УКРА╥НЦ╤В
Ми остаточно в╕дбулися – ╕ як пол╕тична нац╕я, ╕ як держава.


КАМ╤НЬ ЗА ПАЗУХОЮ
Картинки з життя


СОБОРН╤СТЬ ПОЧИНА╢ТЬСЯ ╤З КОЖНОГО З НАС
З╕рвав прихильн╕ оплески, к╕лька поважних у журнал╕стиц╕ персон п╕д╕йшли пот╕м, дали в╕зит╕вки,...


В╤Д ПОРОШЕНКА ВИМАГАЮТЬ ПОЗБАВИТИ В╤ТАЛ╤Я КОЗЛОВСЬКОГО ЗВАННЯ «ЗАСЛУЖЕНИЙ АРТИСТ УКРА╥НИ»
Льв╕вська облрада прийняла звернення до Президента щодо позбавлення сп╕вака В╕тал╕я Козловського...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 08.05.2015 > Тема "Ми єсть народ?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 08.05.2015
«СПРОБИ АНЕКС╤╥ ДОНБАСУ БУЛИ Б НЕЗАЛЕЖНО В╤Д МАЙДАНУ…»

Ми ╓сть народ!

Одн╕╓ю з найц╕кав╕ших зустр╕чей п╕д час мого перебування на Донбас╕ була зустр╕ч ╕з Стан╕славом Чорногором, головою правл╕ння Краматорсько╖ м╕сько╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Фонд розвитку громади». Я попросив краматорчанина висловити свою точку зору стосовно нин╕шньо╖ ситуац╕╖. Принаймн╕ на зв╕льнених територ╕ях ╕ станом на середину кв╕тня.

— Чому зупинилося просування сепаратист╕в? Тому, що зникла опора в особ╕ м╕сцевих сепаратист╕в. В усякому випадку, вона сутт╓во зменшилася. П╕ти в р╕шучий наступ ╕ ввести в╕йська на контрольован╕ Укра╖ною територ╕╖ Донецько╖ ╕ Лугансько╖ областей Пут╕н, звичайно, може. Але ж захоплену територ╕ю треба буде контролювати. Припустимо, на нас посуне 20-ти або нав╕ть 50-тисячне в╕йсько. Припустимо, воно пройде через Краматорськ ╕, не зупиняючись, д╕йде до ╤зюма. ╤ що це дасть Пут╕ну? В╕йна заради в╕йни не ма╓ жодного сенсу. Вона повинна пересл╕дувати як╕сь ц╕л╕, завдання. Якщо рос╕яни захоплять якусь територ╕ю ╕ ╖м не буде на кого спертися, то який тод╕ сенс окупац╕╖? Пут╕н отрима╓ партизанську в╕йну в чистому вигляд╕. Це буде як в Чечн╕, т╕льки значно г╕рше. Адже кавказц╕ в╕др╕зняються в╕д рос╕ян, а укра╖нц╕ виглядають як сво╖... Або ж тод╕, щоб не помилитися, доведеться вс╕х мешканц╕в окупованих територ╕й апр╕ор╕ вважати ворогами Рос╕╖. Але ж ╕ такий п╕дх╕д не ╓ конструктивним! Звичайно, «засв╕ченим» укра╖нським актив╕стам у сво╖х р╕дних м╕стах робити н╕чого – ╖х в╕дразу репресують або ж ф╕зично знищать. Але ж частина людей спец╕ально не «св╕титься»... Вони н╕куди не ходять – н╕ на м╕тинги, н╕ на з╕брання патр╕отично╖ громадськост╕. А ось партизанити будуть… Або, як м╕н╕мум, будуть працювати на укра╖нську розв╕дку. ╤ що найг╕рше для окупанта — цим буде займатися чимало ж╕нок.
— Як ви ставитеся до твердження, що якби не було Майдану, то не було б ╕ анекс╕╖ Криму, не було б ╕ в╕йни на Донбас╕?
— Це — абсолютно помилкове твердження. Рос╕я почала розробляти плани анекс╕╖ Криму в╕дразу ж п╕сля рос╕йсько-грузинсько╖ в╕йни. Припускаю, що з 2010 року (коли Янукович став президентом) почали активно реал╕зуватися кремл╕вськ╕ плани щодо Донбасу.
При Ющенку ╖м було складн╕ше працювати, але прекрасно пам’ятаю, що терм╕н «Донецька республ╕ка» з’явився ще ран╕ше — в 2006-2007 роках. Приблизно в той же час у нас з’явилися перш╕ георг╕╖вськ╕ стр╕чки ╕ почала мусуватися тема «фашизму» й «антифашизму». Так що спроби анекс╕╖ були б ╕ без Майдану.
— Про ситуац╕ю в Криму ви добре по╕нформован╕?
— Так, минулого року, коли на п╕востров╕ з’явилися «зелен╕ чолов╕чки», я працював у польов╕й правозахисн╕й м╕с╕╖, займався там супроводом в╕йськових, а також мон╕торингом дотримання прав людини. Я був «сво╓ю» людиною, яку правозахисники з Ки╓ва просили по╖хати в те чи ╕нше м╕сце, д╕знатися про ту чи ╕ншу людину.
— Вам не прикро, що Крим здали так легко?
— Прикро. Тим паче, що коли говорити об’╓ктивно, то в АРК лише третина населення хот╕ла при╓днання до Рос╕╖. ╤ це переважно д╕ти ╕ внуки тих людей, як╕ отримували висок╕ пенс╕╖ в Рос╕╖. ╤ вони думали, що коли Рос╕я прийде в Крим, то й у них зростуть ╕ пенс╕╖, ╕ зарплати. Про те, наск╕льки при цьому зростуть ц╕ни, н╕хто ж не за╖кався… Якось ми по╖хали до Севастополя, до укра╖нського в╕йськовослужбовця Давида Вагнера. Цю людину можна назвати одн╕╓ю з перших жертв рос╕йсько╖ окупац╕╖. Його к╕лька дн╕в тримали в полон╕ рос╕йськ╕ ФСБ-шники, допитували. П╕сля цих допит╕в в╕н довго лежав у госп╕тал╕, було побоювання, що втратить з╕р. До реч╕, Давид ╕ зараз вою╓ за Укра╖ну, був захисником донецького аеропорту.
З╕ мною тод╕ по╖хала Олександра, рос╕янка з П╕тера, журнал╕стка. Ми багато сп╕лкувалися з м╕сцевими. Якраз в╕дбулися вибори в Севастопол╕, ╕ городяни нам розпов╕дали про лист╕вки, як╕ були розкле╓н╕ по м╕сту. У них писалося, як╕ захмарн╕ пенс╕╖ ╕ зарплати ╖х оч╕кують, коли Крим стане рос╕йським. Моя супутниця просила показати хоч одну таку лист╕вку, хот╕ла взяти з собою, щоб п╕терц╕ знали, наск╕льки класно живеться в Рос╕╖. Ми оглянули дек╕лька будинк╕в, об╕йшли понад тридцять п╕д’╖зд╕в, знаходили р╕зн╕ лист╕вки, але саме ц╕ були вже з╕рван╕. Стало зрозум╕ло, що це — ман╕пуляц╕я, але багато севастопольц╕в на не╖ клюнули. ╤ зрозум╕ло, чому лист╕вки вис╕ли недовго. Бо досв╕дчен╕ пол╕ттехнологи знають, що з часом ц╕ лист╕вки можуть бути використан╕ проти ╖хн╕х автор╕в.
— Знайом╕ льв╕в’яни просили вивчити можливост╕ при╖зду на Донбас ╕ виступу якогось хору чи капели бандурист╕в. ╢ в цьому якийсь сенс?
— Так, це буде дуже ц╕каво, але така акц╕я буде, по-перше, дорогою, а по-друге, не дуже ефективною. На такий концерт прийде 400-600 чолов╕к. А ось при╖зд к╕лькох молодих бандурист╕в м╕г би бути значно корисн╕шим. ╥м варто буде виступати не на сцен╕ будинку культури, а серед людей: на базар╕, на прох╕дн╕й заводу, на перехрест╕ вулиць тощо. По одному чи по дво╓ в р╕зних куточках м╕ста... Звичайно, треба буде вид╕лити охорону, але це вже проблема краматорчан. Стр╕ляти в «бандурист╕в-терорист╕в» точно н╕хто не буде, але образи, лайка не виключен╕.
— Стан╕славе, як ви оц╕ню╓те знесення пам’ятника Лен╕ну в Краматорську ╕ м╕тинг п╕сля цього? Я можу сказати, що Зах╕дну Укра╖ну це загалом надиха╓. Але як в╕дреагували м╕сцев╕?
— Варто було дочекатися сес╕╖ м╕сько╖ ради, яка мала в╕дбутися 22 кв╕тня. А так це була просто п╕ар-акц╕я м╕сцевих «свобод╕вц╕в». ╤ вони цим дуже п╕дставили орган╕затор╕в мирно╖ ходи по Краматорську. Як сприйняли знесення пам’ятника мешканц╕? По-р╕зному сприйняли. «Вата», звичайно, була проти... Треба було б це питання в╕дкласти до зак╕нчення в╕йни. Звичайно, Лен╕н не заслугову╓ добро╖ пам’ят╕, тому певний символ╕зм у под╕╖ ╓. Але треба враховувати ╕ настро╖ населення. Радикали зламали пам’ятник, а нам тут жити… Тому п╕дкреслюю: мо╓ ставлення до ц╕╓╖ под╕╖ неоднозначне.
— Як ви ставитеся до ╕де╖ (мен╕, до реч╕, п╕дказали ╖╖ краматорчани), щоб ╕з Зах╕дно╖ Укра╖ни на зв╕льнен╕ земл╕ Донбасу ╖хали молод╕ вчительки з╕ Львова, Тернополя, Луцька? Чи, може, краще, щоб це були мешканц╕ центру ╕ п╕вденного сходу — полтавчани, к╕ровоградц╕, запорожц╕, одесити?
— Я позитивно ставлюся до будь-якого руху вперед, оск╕льки пасивне оч╕кування н╕чого не да╓. Думаю, що оск╕льки ваканс╕╖ в осв╕тянськ╕й сфер╕ у нас ╓, то люди могли б ╖хати. ╤ з╕ Львова, ╕ з Полтави, ╕ з Одеси… Головне, щоб вони були патр╕отами. Не треба боятися, що тут вбиватимуть таких людей. Варто пробувати!
— Що може радикально зм╕нити настро╖ в сепаратистських ДНР ╕ ЛНР? Дехто радить шляхом диверс╕╖ вивести з ладу телевеж╕… В противному випадку ╕деолог╕чне зомбування м╕сцевого населення не припиниться.
— Повинно бути стратег╕чне р╕шення л╕дер╕в держави. Телевежу в╕дразу в╕дбудують... Краще б п╕дбити пару рос╕йських супутник╕в, як╕ ретранслюють сигнал. Наша влада останн╕м часом дещо робить в план╕ контрпропаганди, але на так╕ радикальн╕ кроки вона навряд чи п╕де.
— Як полегшити чи прискорити повернення Криму?
— Треба чекати розвалу Рос╕╖. Бо захопити Крим в╕йськовим шляхом неможливо. Адже рос╕яни захищатимуть свою територ╕ю, сво╖ державн╕ кордони. А поки що варто перекрити воду, газ, електроенерг╕ю… Нав╕що ж годувати окупант╕в? Тим паче, наск╕льки знаю, там уже починають грабувати наш╕ нац╕ональн╕ багатства, вже розробля╓ться шельф…
— Чи не варто для зближення Донбасу з рештою Укра╖ни використовувати т╕ ╕сторичн╕ ф╕гури, як╕ можуть бути прийнятними ╕ на сход╕, ╕ на заход╕? Скаж╕мо, Михайло Петренко, автор п╕сн╕ «Дивлюсь я на небо…», родом з╕ Слов’янська. Його й у Львов╕ вважають сво╖м. А в╕домий актор ╕ к╕норежисер Леон╕д Биков з Краматорська. В╕н також добре сприйма╓ться у Львов╕, попри п╕дкреслену «радянськ╕сть» його ф╕льм╕в. Але в╕н — не шов╕н╕ст, ╕ для галичан це важливо.
— Якщо це загалом буде прийнятно для ╕нтел╕генц╕╖, то мало що дасть, коли говорити про категор╕ю «совк╕в» (чи як ╖х тепер називають — «ватник╕в»), а саме останн╕ й ╓ найб╕льшою проблемою Донбасу. Адже «ватники» ╓ мегаконсерваторами, ╕ тому тут краще апелювати до б╕льш в╕домих ф╕гур. Скаж╕мо, якихось в╕домих естрадних сп╕вак╕в... Бо якщо про Леон╕да Бикова «ватник» щось таки зна╓, то про Михайла Петренка точно н╕чого не чув. Доступн╕ш╕ для ╖хнього сприйняття б╕льш приземлен╕ реч╕ (але також сп╕льн╕ для сходу ╕ заходу) — пиво, гор╕лка, хороша закуска, гарн╕ ж╕нки, хорош╕ п╕сн╕... Саме на цьому можна спробувати починати вибудовувати д╕алог. Це може в╕дбуватися в умовах якихось масових заход╕в на площах — скаж╕мо, народних гулянь на день м╕ста. Навряд чи хтось зачепив би льв╕в’ян чи тернополян, якби т╕ п╕д╕йшли до м╕сцевих ╕ почали побутову розмову. Але й для такого сп╕лкування повинен бути певний р╕вень п╕дготовки. Головне — д╕яти, шукати можливост╕ для д╕алогу ╕ налагоджувати його.

Серг╕й ЛАЩЕНКО


В╤Д ТЕРОРИСТ╤В В╤ДВЕРТАЮТЬСЯ НАВ╤ТЬ СОБАКИ!

Командир роти, голова Свердловського фонду ветеран╕в спецназу, отаман ╤сетського козачого в╕йська 59-р╕чний Володимир ╢фимов, позивний «Батя», в бес╕д╕ з кореспондентом «Новой газеты» розпов╕в, що життя на окупованих територ╕ях Лугансько╖ област╕ схоже на «Епоху мертвих» Андр╕я Круза.
Ополченц╕в «ЛНР» ╢фимов назива╓ «зомб╕, як╕ харчуються за рахунок залишк╕в життя». ╤ не шкоду╓ чорних фарб, описуючи тих, з ким пл╕ч-о-пл╕ч пров╕в м╕сяць: «Натуральн╕ зв╕р╕, н╕кого не жал╕ють, займаються в╕джиманням, на нас дивитися не хочуть». За словами уральського оф╕цера, на окупованих територ╕ях ставлення до людей з╕ збро╓ю – вкрай негативне: «Нав╕ть собаки — ╕ т╕ в╕д нас в╕двертаються. Народу в м╕стах нема╓, машин не видно, с╕р╕сть, насторожен╕ погляди. Ставлення — як до окупант╕в. Особливо на т╕й територ╕╖, яка зв╕льнилася п╕сля Дебальцевого».
Образ д╕й окупант╕в ╢фимов описав так: «Там правлять польов╕ командири, уд╕льн╕ барони. Вони вс╕ п╕дсаджуються на якийсь ресурс: один супермаркет прихопив, ╕нший щось ще... ╤ вс╕ в╕джимають, в╕джимають... Там чому так погано справи йдуть? Тому що вони не воюють. Вони накопичують ресурси. Я не в╕дчуваю ╖хнього патр╕отичного п╕дйому».
В╕д’╖зд Уральського добровольчого корпусу на в╕йну був обставлений з максимальною помпою, зазнача╓ «НГ»: урочисте вручення посв╕дчень «Пут╕вки добровольц╕в» на вокзал╕ в ╢катеринбурз╕, благословення священика, репортаж╕ на м╕сцевих телеканалах.
А повернення додому було тихим. «К╕лька людей ви╖хали з Луганська швидко ╕ поодинц╕, 20 р╕вно через м╕сяць при╖хали до Ростова: без телекамер, журнал╕ст╕в, в╕йни ╕ грошей. Ще к╕лька залишилися на Донбас╕, тому що не знайшли три тисяч╕ на зворотний квиток», пише «НГ».

СКУШТУВАВШИ «ДНР», ДРУЖК╤ВКА ВИЗНАЛА РОС╤Ю АГРЕСОРОМ

М╕ськрада Дружк╕вки на Донеччин╕ визнала Рос╕ю державою-агресором, а «ДНР» ╕ «ЛНР» — терористичними орган╕зац╕ями. Про це пов╕домля╓ сайт «Дружковка».
Постанова про звернення Верховно╖ Ради Укра╖ни до ООН, ╢вропарламенту, Парламентсько╖ асамбле╖ Ради ╢вропи, Парламентсько╖ асамбле╖ НАТО, Парламентсько╖ асамбле╖ ОБС╢, Парламентсько╖ асамбле╖ ГУАМ, парламент╕в держав св╕ту про визнання Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ кра╖ною-агресором п╕дтримали 30 депутат╕в, м╕ський голова Валер╕й Гнатенко ╕ секретар ради ╤рина Бучук», — йдеться у пов╕домленн╕.
Р╕шення п╕дтримали депутати з ус╕х фракц╕й м╕сько╖ ради — рег╕онали, комун╕сти, депутат в╕д «Батьк╕вщини» Денис Балик ╕ позафракц╕йний депутат Олег ╢врейський. Утримався т╕льки один депутат.
Нагада╓мо, що Дружк╕вка з населенням близько 60 тис. ос╕б у кв╕тн╕-липн╕ минулого року перебувала п╕д владою «ДНР».

ДОНБАС СПЕЦ╤АЛЬНО «НАКРУЧУВАЛИ»...

Нещодавно я познайомився з л╕дером Клубу п╕дпри╓мц╕в Донбасу Петром Тесновським. В╕н займався б╕знесом, проводив навчання для б╕знесмен╕в, а коли на Донбас╕ спалахнув конфл╕кт, то почав влаштовувати «кругл╕ столи» примирення. ╤ тут друз╕ попередили, що бачили його пр╕звище в певних списках...
У Донецьку було лише дв╕ особи з таким пр╕звищем – сам Петро Володимирович ╕ його дядько. Петро Тесновський попередив дядька, ╕ вони в липн╕ залишили р╕дний Донецьк.
Тесновський говорить, що Донбас спец╕ально «накручували», щоб довести до такого становища. Петро Володимирович дивився ╕ рос╕йськ╕, ╕ укра╖нськ╕ телеканали. В╕н зазнача╓, що рос╕йськ╕ телеканали – це жах. Але цей жах талановито зроблений. Там пост╕йно ллють бруд на Укра╖ну. Однак люди на Донбас╕ це дивляться.
Петро Тесновський сп╕лку╓ться з ╕ншими переселенцями ╕з Донбасу. Вони зазначають, що в наших краях люди спок╕йн╕ш╕ ╕ добр╕ш╕. Донецьк╕ – задерикуват╕ш╕. Донбас, д╕йсно, особливий край нашо╖ держави. За вс╕ роки Незалежност╕ там не було справжн╕х вибор╕в. Давали цифру за принципом «яка треба».
Нин╕ Петро Тесновський проводить майстер-класи для тих, хто хоче займатися ╕ займа╓ться б╕знесом.

Анатол╕й ЗБОРОВСЬКИЙ
м. ╤рп╕нь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 08.05.2015 > Тема "Ми єсть народ?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15213

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков