Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 08.05.2015 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 08.05.2015
ЗАВДАННЯ ╤НТЕЛ╤ГЕНЦ╤╥ – П╤ДТРИМУВАТИ В НАРОД╤ ДУХ СВОБОДИ, А НЕ КАП╤ТУЛЯЦ╤╥

Слово – зброя!

Ст╕йк╕сть нац╕╖ чималою м╕рою залежить в╕д якост╕ ╖╖ ╕нтелектуального класу, в╕д особливостей того прошарку, який створю╓ смисли, ментальн╕ конструкц╕╖, картини св╕ту тощо. Що ж в цьому план╕ пропону╓ сусп╕льству певна (╕ досить впливова) частина укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖?
Ще к╕лька рок╕в тому деяк╕ ╕нтелектуали дивували сусп╕льство вельми сво╓р╕дними заявами про територ╕альну перебудову Укра╖ни, про под╕л ╖╖ рег╕он╕в на «чист╕» й «нечист╕», про т╕ з них, як╕ варто в Укра╖н╕ залишити, ╕ т╕, як╕ треба в╕ддати в╕домому сус╕ду через ╖хню недостатню укра╖нськ╕сть. В╕йна 2014-2015 рок╕в багато чого навчила перес╕чних укра╖нц╕в, т╕льки не тих «╕нженер╕в людських душ», письменник╕в, поет╕в ╕ критик╕в, що продовжують й надал╕ демонструвати зразки хут╕рсько╖ геопол╕тики.
Ось сп╕вець Холодного Яру Василь Шкляр, виступаючи в Луцьку, заявив: «Я не ╓ великим прихильником Укра╖ни в╕д Сяну до Дону. Вважаю, що Укра╖н╕ потр╕бна та територ╕я, де ╓ укра╖нський дух. У ХХ╤ стол╕тт╕ територ╕ю Укра╖ни не варто вим╕рювати квадратними к╕лометрами. Нав╕що мен╕ рос╕йськомовний, до к╕сток просякнутий кацапський Крим, де я завше в╕дчував себе, як на чужин╕? Нав╕що мен╕ Донбас, який п╕дтриму╓ Пут╕на? Мен╕ кажуть, що там теж ╓ кращ╕ люди. Але ж кращ╕ ╓ ╕ в Америц╕, ╕ в Ф╕нлянд╕╖. Я не хочу жити з такими людьми, як╕ п╕дтримують Пут╕на. Кращ╕ укра╖нц╕ проливають там кров. Але та земля не варта ╖хнього життя. Треба в╕двоювати ту територ╕ю, де ╓ справд╕ Укра╖на, а вже пот╕м збудувати нормальну державу…».
Його п╕дтриму╓ пол╕тик (а пол╕тикам не можна, на в╕дм╕ну в╕д творчих натур, претендувати на поблажлив╕сть!) Тарас Стецьк╕в: «П╕д м╕жнародним контролем на окупован╕й частин╕ Донбасу, а можливо, ╕ на вс╕й територ╕╖ Донецько╖ та Лугансько╖ областей, проводиться референдум, з ким хоче жити Донбас: чи в╕н хоче залишитися в склад╕ Укра╖ни, чи хоче при╓днатися до Рос╕╖».
До цих мислител╕в при╓днався укра╖нський критик ╕ ╓вропейський житель Микола Рябчук: «Скажу чесно: нова Укра╖на, без Донбасу ╕ Криму, подоба╓ться мен╕ б╕льше». Важко уявити неукра╖нця, який би рад╕в ╕з приводу втрати територ╕й сво╓ю кра╖ною. А такого укра╖нця, на жаль, уявити можна. ╤ це дуже багато поясню╓ в ус╕х ╕сторичних укра╖нських б╕дах…

╤нтелектуали-кап╕тулянти

Под╕бн╕ настро╖ озвучувалися ц╕╓ю частиною ╕нтелектуал╕в Укра╖ни й ран╕ше. Згадаймо скандальн╕ тези Юр╕я Андруховича про «самовизначення» сумн╕вних недоукра╖нських рег╕он╕в (вони викликали розгублен╕сть прихильник╕в Укра╖ни в Криму ╕ на Донбас╕, натом╕сть антиукра╖нська публ╕ка була в╕д Андруховича в захват╕). Нин╕ геопол╕тичн╕ мр╕╖ Андруховича вт╕люються в життя Генштабом Рос╕╖, який ц╕лком под╕ля╓ думки галицького письменника щодо Криму ╕ Донбасу…
Користуючись недолуг╕стю, пол╕тичною прим╕тивн╕стю, короткозор╕стю укра╖нсько╖ сторони, Москва давно ╕ наполегливо працювала в цих рег╕онах (╕ не лише там), створюючи потр╕бний ╖й ментально-╕деолог╕чний ландшафт, формуючи ╕нформац╕йн╕ гетто, куди не проникало н╕що укра╖нське. А д╕яч╕ укра╖нсько╖ культури тим часом ╖здили ╢вропами й Америками, аг╕туючи ветеран╕в ОУН-УПА та ╖хн╕х нащадк╕в за Укра╖ну. Що може бути при╓мн╕шим, н╕ж аг╕тувати бандер╕вц╕в за Укра╖ну? Прихильне ставлення завжди забезпечене…
Систему ╕нформац╕йних гетто, що блискуче виправдали себе в Криму ╕ на Донбас╕, Москва буде поширювати на ц╕лу кра╖ну, наплювавши на уявлення Шкляра, Стецьк╕ва, Рябчука, Андруховича ╕ Ко про «правильну Укра╖ну». Жоден укра╖нський рег╕он не ╓ застрахованим в╕д цього, на Галичин╕ це також можливо: масове ухилення галичан в╕д моб╕л╕зац╕╖ до укра╖нського в╕йська св╕дчить, що галичани також ведуться на ман╕пуляц╕╖ московсько╖ пропаганди. Зв╕сно, пор╕вняно з Кримом ╕ Донбасом тут треба буде внести корективи. Внесуть. Доведуть, що в Галичин╕ нема╓ укра╖нського духу (за Шкляром), а ╓ дух суто галицький, ╕ чимало знайдеться туб╕льц╕в (у тому числ╕ високочолих), як╕ ц╕ тези п╕дтримають.
Кримську ╕ донбаську ситуац╕ю створити штучно не так уже й складно, треба мати ф╕нансов╕ ресурси, мед╕аресурси, п╕дкупну м╕сцеву владу ╕ байдужу ╕нтел╕генц╕ю плюс безд╕яльн╕сть центрально╖ влади. ╤ за к╕лька рок╕в деяк╕ споконв╕чно патр╕отичн╕ рег╕они буде важко вп╕знати…
Тод╕ Шкляр розкаже нам про «огидно кацапську Одесу», так╕ ж Микола╖в ╕ Херсон, таке ж саме Запор╕жжя. Не кажучи вже про Харк╕в. До реч╕, як пан Шкляр ся ма╓ у майже всуц╕ль рос╕йськомовному Ки╓в╕, може, його теж в╕дправити Пут╕ну, бо ж «мать городов российских», як, на в╕дм╕ну в╕д ченця Нестора, висловлювався рос╕йський ╕сторик Карамз╕н?

Яка мета?

Укра╖на – це не дан╕сть на вс╕ часи, це процес пост╕йно╖ боротьби. Укра╖ни буде ст╕льки, ск╕льки укра╖нц╕ соб╕ виборють. Поразку гаранту╓ в╕дмова в╕д боротьби. Коли укра╖нськ╕ н╕бито патр╕отичн╕ парт╕╖ в╕ддали Крим ╕ п╕вденний сх╕д антиукра╖нськ╕й Ванде╖, вважаючи за краще на виборах ╖здити до мандатоносних галицьких округ╕в, вони також значною м╕рою п╕дготували те, що сталося в к╕нц╕ лютого – на початку березня 2014 року…
Ось Стецьк╕в вимага╓ референдуму. Значить, референдум 1 грудня 1991 року треба скасувати? Тод╕ Донбас (понад 80% голос╕в) уже заявив, де в╕н бажа╓ жити. Може, то був фальшивий референдум? Але чому т╕льки там в╕н повинен викликати сумн╕в? Тод╕ дискредиту╓ться весь референдум як такий. А в Криму в 1991 роц╕ понад 50% проголосувало за самост╕йну Укра╖ну, яка ╖х не захистила в 2014 роц╕ в╕д рос╕йсько╖ збройно╖ навали. То це ще велике питання, хто кого зрадив…
Про ситуац╕ю в Криму точно висловився кримський письменник Валентин Бут: «Насправд╕, «державн╕» муж╕ сво╖ми д╕ями, сво╓ю безд╕яльн╕стю робили все можливе й неможливе, аби т╕ сепаратистськ╕ тенденц╕╖ д╕йшли, зрештою, до кип╕ння. Причому ан╕ Помаранчева влада, ан╕ тепер╕шня, начебто про╓вропейська, не була, не ╓ жодним винятком. Так, ющенк╕вська влада впритул не бажала пом╕чати тих, хто в╕дстоював ╖╖ у таких непростих рег╕онах, як Донбас ╕ Крим».
Справд╕, автор спостер╕гав цю картину протягом 20 рок╕в у Севастопол╕, коли Москва надавала величезну допомогу вс╕м пророс╕йським силам, а Ки╖в ╕гнорував укра╖нську громадськ╕сть. Ки╖в уважав за краще кулуарно-залаштунковим способом домовлятися з м╕сцевою промосковською номенклатурою, гидливо в╕двертаючись в╕д укра╖нських патр╕от╕в у Криму. Та й укра╖нська ╕нтел╕генц╕я справжню увагу до Криму ╕ Донбасу вс╕ роки незалежност╕ не виявляла. Я р╕дко погоджуюсь з рос╕йськими письменниками, але мушу визнати рац╕ю В╕ктора ╢роф╓╓ва: «Укра╖на абсолютно н╕чого не робила, щоб Крим був укра╖нським». В╕дмовились в╕д боротьби…
З того, що сталося в 2014-2015 роках, треба робити висновки, ╕ бажано правильн╕, в тому числ╕ ╕нтелектуалам, а не баламутити й без того дезор╕╓нтований безперешкодною рос╕йською пропагандою народ. П╕дтримувати в ньому дух свободи, а не кап╕туляц╕╖, не поступок агресору, не зради. А геопол╕тична розумова недостатн╕сть – б╕да певно╖ частини сучасно╖ укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖, що н╕як не може позбавитися хуторянства ╕ ментально╖ обмеженост╕. Разом ╕з кричущою нац╕ональною безв╕дпов╕дальн╕стю…

╤гор ЛОС╢В,
кандидат ф╕лософських наук, доцент кафедри культуролог╕╖ НаУКМА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 08.05.2015 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15220

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков