Версiя для друку Обговорити в форумi

КРИМЧАНИНА ГЕННАДІЯ МИХАЙЛИЧЕНКА, РЕДАКТОРА САЙТУ «КРИМ.РЕАЛІЇ», ПРОВЕЛИ В ОСТАННЮ ПУТЬ

У місті Ірпінь відбулася церемонія прощання з Геннадієм Михайличенком – філологом, журналістом і редактором сайту «Крим.Реалії». Він загинув 3 травня в результаті нещасного випадку. Попрощатися з Геннадієм прийшли його рідні, друзі, колеги та соратники. У бесіді з кореспондентом «Крим.Реалії» вони розповіли, що запам’ятали його, як добру і веселу людину, справжнього професіонала, що вболівав за український Крим.
Опівдні 6 травня біля будинку на околиці Ірпеня почали збиратися люди з квітами. В руках одного з присутніх – портрет Геннадія Михайличенка, обрамлений чорною стрічкою. На фото він, посміхаючись, стоїть на тлі українського прапора.
Нагла смерть Геннадія стала шоком для його близьких і друзів. Він загинув у віці 47 років. За словами рідних, смерть наздогнала його раптово. 3 травня він перебував під Києвом на риболовлі. Коли він закидав вудку, волосінь потрапила на високовольтні дроти, і його серце не витримало потужного удару струмом.
Провести в останню путь Геннадія прийшли численні кримчани, які, як і Михайличенко, вимушено переїхали на материк після анексії півострова. Зі свічками в руках стоять дружина Наталя та її мати. Разом із сином Геннадія попрощатися з кримським журналістом прийшли його однокласники.
«Він дуже не любив, коли до нього була надмірна увага. Я і мої діти настільки любили свого батька, і він любив нас, і це почуття завжди буде з нами. Ми втратили людину, але ніколи не втратимо його душу, його гумор, його мужність, його любов. А любов ніколи не вмирає», – сказала Наталія Михайличенко під час церемонії прощання.
У Геннадія залишилося троє дітей. Його дочка Христина – талановита піаністка, яка захищає Україну на багатьох міжнародних конкурсах. Наразі вона перебуває у Брюсселі, де бере участь у концерті.
«У ці трагічні для всієї країни години вона представляє Україну. Вчора вона грала в Парижі. На сцені було два прапори: один — український, другий — європейський. Їх вісім разів викликали на біс, і це було справжнім святом», – розповіла Наталя.
Талант дочки Геннадія відзначило керівництво країни. Христина стала однією з перших українок, які отримали біометричний паспорт від Президента України Петра Порошенка.

Остання мрія – видати книгу про кримський Майдан

Геннадій народився на Донбасі в 1968 році. Відслужив в армії, після чого вступив на факультет української філології Сімферопольського державного університету. За час навчання захопився літературознавством, навчався в аспірантурі.
Геннадій активно займався викладацькою діяльністю: у різні роки навчав студентів Таврійського національного університету, Кримського інституту МВС і Кримського інженерно-педагогічного університету. Розробляв авторські навчальні посібники з української мови.
Під час Євромайдану Геннадій став прихильником цього руху і регулярно відвідував протестні акції в Криму. Після анексії півострова разом з родиною переїхав до Києва, а пізніше оселився в місті Ірпінь, яке розташоване поруч зі столицею.
У Києві Михайличенко почав займатися журналістською діяльністю. Спочатку співпрацював із сайтом «Під прицілом», згодом перейшов у команду проекту «Крим.Реалії», де став редактором україномовної версії сайту.
Після переїзду він не закинув викладацьку та наукову діяльність. Геннадій став керівником проекту «Українська мова онлайн для Криму». Метою цієї ініціативи є дистанційне вивчення української мови для юних кримчан, які тепер позбавлені можливості відвідувати подібні уроки в школах.
Наприкінці квітня, розповідаючи про цей проект журналістам, він зазначив, що дистанційне навчання є дуже важливим, оскільки багато дітей з півострова пов’язують своє майбутнє з Україною.
«Багато хто ідентифікує себе з Україною, але отримувати як освітню, так і культурну інформацію про українську культуру й українську літературу їм стає значно складніше. Ці чинники породили ідею створення проекту», – сказав Г. Михайличенко.
Громадський активіст і давній друг Геннадія Андрій Щекун розповів, що великою мрією Михайличенка, яку він не встиг втілити, було видання книги про кримський Євромайдан.
«У нас був секрет – ми з Геною планували видати книгу про рух «Євромайдан-Крим», в якій хотіли викласти хроніку цих подій у фактах, особах, особистостях. Він уже почав збирати різні інформаційні матеріали», – сказав А. Щекун.
Активіст висловив надію, що соратники Геннадія доведуть його справу до кінця, і книга таки буде видана.

Справжній патріот Криму

Андрій Щекун розповів також про те, що запам’ятав Михайличенка як патріота своєї держави ще зі студентських років, як життєрадісну й активну людину.
«Він був дуже хорошим сім’янином. Завжди шанобливо говорив про свою родину, пишався своїми дітьми, дружиною. Був дуже радий досягненням дочки на міжнародному рівні. Був дуже комунікабельним, чуйним і завжди готовим до діалогу», – розповів Андрій.
Свої співчуття близьким загиблого висловив також міністр інформаційної політики України Юрій Стець.
«Ця трагічна втрата стала непоправною не тільки для родини, друзів і колег Геннадія Михайличенка, а й для всього Криму і в цілому для всієї України. Від імені Міністерства інформаційної політики та від себе особисто висловлюю щирі співчуття родині, близьким і колегам загиблого», – сказав Стець.
Радник міністра інформаційної політики, політолог Сергій Костинський підкреслив, що українське суспільство втратило велику людину і справжнього кримського патріота, який залишився вірним своїй країні і своєму покликанню.
«Загибель Геннадія Михайличенка особливо відчутна через те, що справжня кримська журналістика збереглася тільки завдяки дуже вузькому колу професіоналів, когорті чесних і принципових кримчан», – написав Костинський на своїй сторінці в Facebook.
Члени редакції сайту «Крим.Реалії» також приєдналися до співчуття рідним і близьким Геннадія.
«Він залишив дружину з трьома талановитими дітьми, безліч корисних справ і добру пам’ять про себе. Таким і запам’ятаємо його – добрим, усміхненим, безвідмовним», – написав на своїй сторінці в Facebook головний редактор проекту «Крим.Реалії» Володимир Притула.
У соціальних мережах багато колишніх студентів Михайличенка зізналися, що були шоковані новиною про передчасну загибель свого викладача.
«Це — найтрагічніша з новин. Це — мій перший справжній університетський викладач. Він там багато зробив, і ще мав зробити. Виховав прекрасну донечку, яка прославляє тепер Україну в усьому світі», – написала кримчанка Анастасія Мага.
Вона та інші кримчани, які навчалися у Михайличенка, на своїх сторінках у соціальних мережах зазначили, що саме йому вони зобов’язані своїм знанням і любов’ю до української культури.

 Іван ПУТІЛОВ

* * *

Редакція «Кримської світлиці» і читачі-«світличани» глибоко сумують з приводу непоправної втрати — трагічної загибелі українця, патріота, талановитого науковця і педагога, прекрасного чоловіка і батька Геннадія Михайличенка і висловлюють щирі співчуття родині і близьким померлого...

* * *

Викладачі кафедри української філології та студенти-філологи Кримського інженерно-педагогічного університету глибоко вражені трагічною загибеллю нашого колеги – ерудованого викладача, прекрасного майстра своєї справи, щирого друга й товариша, улюбленця студентства, відданого патріота України
Геннадія Борисовича Михайличенка.
Висловлюємо глибокі співчуття його родині, друзям і всім, хто його добре знав і шанував.
Після відходу у Вічність людини, яка гідно пройшла свій земний шлях, залишаються його праці та вдячні учні.
Світла пам’ять про незабутнього колегу назавжди залишиться в наших серцях.

Кафедра української філології КІПУ

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #19 за 08.05.2015 > Тема "Українці мої..."