Версiя для друку Обговорити в форумi

Наприкінці минулого року радіо міста Ірпінь на Київщині заговорило чоловічим голосом. До цього міським радіомовленням завідували жінки. Нині радіопрограми готує і відповідно озвучує Сергій Рожновський. Він народився і виріс у Маріуполі, у 1986 році закінчив Харківський політехнічний інститут. Потім лейтенант Рожновський два роки служив у ракетних військах у Казахстані. Після повернення працював на кафедрі креслення Маріупольського металургійного інституту (тепер — Приазовський державний технічний університет).

Маріупольці розмовляють діалектом російської мови з домішкою українських слів. Наприклад, «чи», «нєма», «шо».
С. Рожновський згадує, що батьки намагалися розмовляти з бабусею українською мовою. Сам Сергійко до шести років говорив українською, а потім пішов у школу.
Наприкінці 1980-х — початку 1990-х років відбуваються процеси українського національного відродження. В технічних ВНЗ створюються кафедри українського ділового мовлення. Сергій Миколайович веде факультатив з української мови. На заняттях були присутні 90-95 і навіть всі 100 відсотків студентів. Навіть сивочолі професори переходять на українську мову. Сергій Рожновський почав займатися журналістикою. Спочатку готував маленькі матеріали для «Радіо Приазов’я». Тоді в ефірі з’явилися українські програми «Обрій», «Серйозно й жартома», «Бім-Бом». Рожновський за два роки зробив на телекомпанії «Сігма-ТВ» понад 20 випусків авторської програми «Гроно». У журналістському доробку Сергія Миколайовича — ранкове шоу на ТРК «Новий Донбас», десятки репортажів у новинах на радіо «Голос Києва» і в «Столичних телевізійних новинах» на ТРК «Київ». У січні 2005 року Сергій Рожновський за проект «Аз єсмь» про Маріуполь національний отримав Гран-прі І Всеукраїнського конкурсу «Засоби масової інформації за міжетнічну толерантність і консолідацію суспільства».
С. Рожновський згадує, що в Маріуполі після проголошення в країні політики перебудови українські і російські інтелігенти спільно ходили з українськими і російськими прапорами від виконкому до пам’ятника Тарасові Шевченку.
Однак зміцнення України на своїх східних теренах викликало занепокоєння в Москві. Рожновський саме цим пояснює те, що Кравчук не відбув навіть одного президентського строку, а Кучма, за час правління якого теж загострювалась соціально-економічна ситуація, все-таки протримався в президентському кріслі два терміни.
З кожним роком ситуація погіршувалася і сягнула свого апогею при Януковичі.
Викладач Рожновський зіткнувся з таким явищем, коли для проведення факультативу з української мови раптом не ставало вільної аудиторії. Доводилося проводити заняття на вулиці. Не виплачували зарплату. Сергій Миколайович мусив залишити інститут.
Але якщо років 15 тому на тих, хто на вулицях Маріуполя розмовляв українською, звертали увагу, то згодом спілкування українською перестало бути незвичним явищем. Сергій Миколайович з одними друзями розмовляв українською мовою, з іншими — російською, з третіми — польською. Жодних проблем не було. Сергій Рожновський розповідає, що в травні 2013 року йшов у театр з дружиною у вишиванках, і в оточуючих це не викликало жодної реакції. Але вже рік по тому він з родиною мусив залишити рідне місто. Рожновський пояснює зростання антиукраїнських настроїв на сході тим, що українська влада занедбала гуманітарну політику. Цим скористався Путін. На українському телебаченні — засилля російських серіалів. Водночас велася московська пропаганда. І зараз Україна отримала війну. Сергій Миколайович говорить, що таксист у Маріуполі кидався на нього із залізякою. Водія обурило, що Рожновський розмовляє українською мовою. Цей випадок став останньою краплею, яка змусила Рожновських виїхати із Маріуполя. Ірпінь прийняв їх приязно. «Тут я почуваюся спокійно», — говорить Сергій Рожновський. Він уже написав вірші про Ірпінь та розташовані поруч Бучу і Гостомель. Сергій Миколайович пише вірші українською, російською і польською мовами. Вийшли друком його книжки цими мовами.
26 квітня в Ірпінському історико-краєзнавчому музеї відбувся вечір української і польської поезії Рожновського «Думка на два серця». Вірші Сергія Рожновського пролунали у виконанні автора та його доньки Марії.

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ,
директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею

Пропонуємо увазі читачів поетичне звернення Сергія Рожновського до російського солдата, який воює проти України.
РУССКОМУ ВАНЕ ПОСВЯЩАЕТСЯ!

Адский спектакль
 под названим «ПУТА»!
Зритель, актер —
 все смешалось на сцене.
Пишут сценарии два
 лилиПУТА…
И — гладиаторов кровь на арене!
В ложе роскошной
 сидят лилиПУТЫ…
Радует глаз им кровавая баня!
Вот — вдохновенно драит каюты
Русский парнишка
 по имени Ваня!
Он свято верит
 в правду каналов…
И что спасает своих от бендер!
Он не желает почета и лавров!
Только б доволен был
 эсэсэсэррр!
Все по сценарию:
 ругань и песни,
Маски и ружья наперевес!!!
Господи-Боже,
 спаси и воскресни!
Ване парнишке
 дай знак Ты с небес!
Пусть он увидит
 другими глазами
Желтое Солнце, небес Синеву!
Чтоб лилиПУТЫ твоими руками
Не натянули в бою тетиву!
Русский парнишка
 по имени Ваня!
Ты оглянись на свои рубежи.
Ведь лилиПУТЫ, тебя оболВаня,
Танцы устроят в нашей во ржи!!!

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #19 за 08.05.2015 > Тема "Українці мої..."