Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4448)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4122)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2118)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1846)
Крим - наш дім (1041)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (317)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (205)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 08.05.2015 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 08.05.2015
В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. Микола В╤НГРАНОВСЬКИЙ

Поет. Проза╖к. Актор. К╕норежисер. У всьому неповторний ╕ талановитий, в╕н ╕ для д╕тей написав розкут╕, в╕льн╕ в╕д штамп╕в, дотепн╕, мелод╕йн╕ поез╕╖, як╕ вже давно «прописалися» в читанках, зб╕рниках з позакласного читання. За сво╓ю формою його в╕рш╕ ╕нод╕ нагадують народноп╕сенну творч╕сть. Наповнюючи ╖╖ фольклорними образами, письменник ум╕╓ п╕дм╕тити все кумедне ╕ см╕шне й серйозно про це розпов╕сти, захопити д╕тей красою навколишнього св╕ту. Так, добродушний дядько Гр╕м «любив грим╕ти», «налив грозою яри», «умив озерам оч╕» («Гр╕м»). Вплив народно╖ п╕сенност╕ в╕дчува╓ться у численних новотворах: «везли-везлики», «завовчився», «по чаполот╕» (по болот╕), «ластовенятко», «шовковенятко», «хмаренятко»…
Чи треба доводити: поез╕╖ М. В╕грановського розвивають художн╓ мислення дитини, збуджують у не╖ потяг до власно╖ творчост╕. Окр╕м того, цей майстер слова ╓ автором чудесних опов╕дань ╕ пов╕стей для школяр╕в: «Гусенятко», «С╕романець», «Перв╕нка» та ╕нших. Не дивно, що саме за твори для д╕тей в╕н удосто╓ний Державно╖ прем╕╖ ╕мен╕ Т. Г. Шевченка.

Василь ЛАТАНСЬКИЙ
с. Пруди, Сов╓тський район, Крим


КОЛИСКОВА

Спи, моя дитино золота,
Спи, моя тривого
 кароока!
В теплих снах ╕дyть в поля
 жита,
╤ зоря над ними йде
 висока.
Спи, моя г╕ллячко
 голуба,
Тихо в мо╖м серц╕
 ╕ щасливо.
За в╕кном хлюпочеться
 плавба
Тво╖х л╕т ╕ дол╕ гом╕нливо╖.
Спи, моя дитинко,
 на пор╕.
Т╕н╕ сплять ╕ сонна
 яворина...
Та, як небо в нашому
 Дн╕пр╕,
Так в тоб╕ не спить хай
 Укра╖на.
Хай вона не спить в тоб╕
 пов╕к,
Бо вона для тебе
 ╕ для св╕ту...
Люл╕, м╕й маленький
 чолов╕к,
Капле сон ср╕блястий
з верхов╕ту...
* * *
Ласт╕вко б╕ля в╕кна,
Ласт╕вко нашо╖ хати,
Що тоб╕, ластонько, дати:
Меду, борщу чи пшона?
Ластонько, л╕та к╕нець,
Д╕ток тво╖х би до хати,
Я научу ╖х писати:
Небо, Дн╕про, горобець...
Ластонько,
 де не л╕тайсь —
Мало нал╕татись вволю:
Ще народись та удайсь
В небо, В╕тчизну ╕ волю.
Так воно в св╕т╕ ╕ ╓,
Так воно ╓, щоб л╕тати...
Горечко р╕дне мо╓,
Ласт╕вко нашо╖ хати.
* * *
На рябому кон╕
 прилет╕ла весна,
Сн╕гу сорок лопат
 ╖й прикидало плеч╕.
На рябому кон╕,
що везла — не везла,
Але дещо ╕ нам
 привезла для малеч╕.
Привезла щавелю
 для зелених борщ╕в,
В б╕л╕й хмар╕ дощу
привезла на Великдень.
З нею зайчик при╖хав
 на тепл╕й щоц╕,
╤ вигляду╓ зайчик,
поки йому видно.
Горобцям привезла
 по три пуди зерна,
По два пуди зерна
 ╖х сус╕дам — синичкам.
Сн╕гурам по пуду,
 аби кожен з них знав,
Як в сн╕гах зимувать
 ╕ як жить на позичках.
Прилет╕ла весна
 на рябому кон╕,
Сн╕гу сорок лопат
 привезла для годиться.
╤ мен╕ привезла
 все, що треба мен╕,
Але що привезла,
 не скажу, — та╓мниця.
* * *
Мизатий хлопчик,
 як горобчик,
З таким, як сам,
 до р╕чки йде.
╤де над хлопчиками
 дощик,
╤де над ними й б╕льш н╕де.
А ф╕олетово, а синьо
При хат╕ п╕вники цв╕туть!
Цв╕те над п╕вниками
 слива,
╤ абрикоса пахне тут.
* * *
Вв╕ сн╕ наш за╓ць
 знову задр╕мав.
Якби не в сн╕,
 то де б йому др╕мати?
На теплу землю
 вухонько поклав
╤ серце сво╓ заяче п╕д лапи.
Додому н╕ч соб╕
 на небо йшла,
╤ на зорю дивилася
 мурашка...
Др╕майлику тим часом
 зацв╕ла
П╕д вусом, п╕д
сам╕с╕ньким, — ромашка!

ГР╤М

Була гроза, ╕ гр╕м грим╕в,
В╕н так любив грим╕ти,
Що аж тремт╕в,
 що аж гор╕в
На трави ╕ на кв╕ти.
Гр╕м жив у хмар╕, ╕ згори
В╕н бачив, хто що хоче:
Налив грозою гр╕м яри,
Умив озерам оч╕.
А пот╕м хмару опустив
На сад наш на щасливий
╤ натрусив з╕ сливи слив,
Щоб легше було слив╕.
Та тут до грому навздог╕н
Заговорила груша:
«Трусн╕ть ╕ грушку,
 дядьку гр╕м,
Бо важко мен╕ дуже…»
╤ дядько гр╕м сказав соб╕:
«Потрушу я грушу,
Бо небеса вже голуб╕
Я покидати мушу».
* * *
Сама собою р╕чка ця тече,
Маленька р╕чечка,
 вузенька, як долоня.
Ця р╕чечка Дн╕пра
 тихенька синя доня,
Маленька донечка
 без ╕мен╕ ╕ще.
Вона тече в город╕
 в нас п╕д кленом,
╤ наша хата пахне ╖й
 борщем.
Цв╕те над нею небо
 здоровенно
Солодкими хмаринами
 з дощем.
Ця р╕чечка тече
для клена ╕ для мене,
╥╖ й тод╕ я бачу, коли сплю.
Я р╕чечку оцю
в город╕ в нас п╕д кленом
Як тата й маму
╕ як мед, люблю.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 08.05.2015 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15231

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков