Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 22.05.2015
«В╤ТЕР ГОРТА╢ ЖИТТЯ МОГО СТОР╤НКУ…»

Мар╕я Васил╕вна Лобай (Брелюс) народилася 19 листопада 1950 р. у с. Цел╕╓в Гусятинського району на Терноп╕лл╕, куди була вивезена с╕м’я Ткачус╕в ╕з села Оп╕льсько, що на Сокальщин╕, п╕д час окупац╕╖. У 1954 р. повернулася з родиною на р╕дн╕ терени. Прожива╓ у с. С╕лець Сокальського району.
Перший в╕рш написала у восьмому клас╕, навчаючись у Забузьк╕й середн╕й школ╕. У 1970-х роках почала друкуватися у газет╕ «Вперед» (нин╕ – «Голос з-над Бугу»). ╥╖ творч╕ доробки також з’являлися ╕ тепер друкуються на шпальтах газет «Новини Прибужжя», «Рух», «Г╕рник», «Сосн╕вка ╕ ми», «Л╕тературний Червоноград», в альманахах «Солок╕я», «Соколиний край», «Трет╕й горизонт», «Л╕хтарик», журнал╕ «М╤СЦЕВИЙ ЧАСопис».
«Одкровення» — перша книга автора – вийшла друком у видавництв╕ «Край» (Льв╕в, 2008), друга – «Молюсь за тебе, краю р╕дний» — у видавництв╕ «Плай» (Льв╕в, 2010). Також видала дитячу зб╕рочку «Св╕т дитинства». На слова поетеси створено п╕сн╕ – ╕ для дорослих, ╕ дитяч╕.
Мар╕я Лобай – член Укра╖нсько╖ асоц╕ац╕╖ письменник╕в, Сокальського районного л╕тоб’╓днання «Колос» ╕ Червоноградського м╕ського л╕тоб’╓днання «Трет╕й горизонт». Ма╓ багатий творчий доробок! ╤ ось вона представля╓ на суд читач╕в нову зб╕рку – «Мелод╕я буття» (Червоноград: Додаток до газети «Л╕тературний Червоноград», 2015 — 150 с.). У н╕й вм╕щено 250 в╕рш╕в.
З-пом╕ж безл╕ч╕ тем, до яких небайдужа л╕тератор, передус╕м вид╕лимо духовну. Зрештою, циклом-розд╕лом духовних в╕рш╕в «Дорога до Бога» автор ╕ в╕дкрива╓ зб╕рку, а за еп╕граф взяла слова:

«До Бога, до Бога, до Бога
Веде нас тернистий той шлях.
Дорога, дорога, дорога
В щоденних палких
 молитвах».

Вражаючими ╓ в╕рш╕ «Над╕юся на Бога», «До В╕чност╕», «Колись»… Окрем╕ строфи звучать, мов молитви. Пише вона ╕ про т╕ свят╕ м╕сця, де побувала, – «Дорога в Глиняни», «Крех╕в». Любов’ю ╕ щир╕стю пройнят╕ в╕рш╕, присвячен╕ рел╕г╕йним святам – «Р╕здво», «Вербна нед╕ля», «Великдень», «Преображення». Знайдемо у зб╕рц╕ ╕ так╕ рядки:

«Старенька церква ожива╓ —
Блистить, мов сонце,
 золота.
Хрестами, куполами ся╓
Любов воскреслого Христа».

Мабуть, тут ╕ образ Укра╖ни, що воскреша╓ться…
Щодо розд╕лу «Мелод╕я буття», який дав назву вс╕й зб╕рц╕, то, насамперед, сл╕д сказати: тут часто зустр╕ча╓мо публ╕цистичн╕ в╕рш╕, але не позбавлен╕ л╕ричност╕, не шаблонн╕, пафосн╕ у кращому розум╕нн╕ цього слова. Над╕я й оптим╕зм н╕коли не полишають Мар╕ю Лобай. Це ще одна поетична риса манери ╖╖ письма. Вона ста╓ особливо приземленою, коли пише про щоденн╕ земн╕ турботи, порушу╓ животрепетн╕ проблеми, нагальн╕ питання, шукаючи в╕дпов╕д╕ на них. Так╕ твори в╕дразу знаходять сп╕врозум╕ння ╕ сп╕впереживання читача.

«Не кра╖на – сущий морок,
Кожен с╕ть свою плете.
Хто тут друг,
 а хто тут ворог?
Де вороже, де святе?».

Автор спов╕ду╓ св╕тло ╕ добро. Хоч ╕ прощати вм╕╓ (як ╕стинна християнка), але безкомпром╕сна у сво╓му ставленн╕ до ворог╕в-антиукра╖нц╕в. Бог ╕ Укра╖на – понад усе!
Для чимало╖ к╕лькост╕ в╕рш╕в Мар╕я Лобай взяла за еп╕графи слова Тараса Шевченка, чимало строф присвятила Великому Кобзарев╕. Воно й не дивно! «Жодна кра╖на св╕ту не створила такого злитого з народом поета, як Шевченко» (Анатол╕й Д╕маров). Можна сказати, що поетеса створила свою л╕тературну Шевченк╕ану. ╤ мова не про юв╕лей Кобзаря (200-л╕ття). Так╕ в╕рш╕ писала пост╕йно.
╥й вда╓ться зобразити яскрав╕, незабутн╕ образи – людини, дня, Укра╖ни.., нав╕ть дерев – «Липа», «Старий клен», «Дуб», «Бер╕зка», той же символ╕чний для нашого народу кущ калини – «Калина».
25 рок╕в свого трудового життя Мар╕я Лобай в╕ддала шахт╕ «Зар╕чна». Вс╕ляке доводилось бачити, проводжати в останню путь побратим╕в-г╕рник╕в… Зна╓ небезпеку шахтарсько╖ прац╕. Це не могло не позначитися на ╖╖ творчост╕. Пише про таке по-ж╕ночому щемливо, ╕нколи не чорнилом, а сл╕зьми:

«Скинула пух тополина.
Хлопц╕ з╕ зм╕ни ╕дуть.
Вдома чекають дружини,
Щастя у мр╕ях прядуть.
Ноч╕ в молитвах згасають,
Дн╕ у турботах летять.
Т╕льки шахтарочки знають,
Як шахтаря зустр╕чать».

Симпат╕ю викликають в╕рш╕, присвячен╕ р╕дному краю, природ╕. Р╕дне слово, Укра╖на, ╕сторичн╕ та пол╕тичн╕ постат╕ минулого (зокрема – Степан Бандера, ╤ван Клим╕в-Легенда), зб╕рн╕ образи («Стр╕лець») – теж на в╕стр╕ пера Мар╕╖ Лобай.
У нов╕й зб╕рц╕, як ╕ в попередн╕х, поетеса не залиша╓ться в╕дстороненою в╕д особистого, власних почутт╕в, емоц╕й, д╕литься з читачем найсокровенн╕шим. Це характерно для розд╕лу «Озонов╕ потоки».
Не оминула вона й теми Майдану, болючих та разючих под╕й в Укра╖н╕ «постмайдан╕вського» пер╕оду. ╤стор╕я, под╕╖ динам╕чно зм╕нюються, але поетеса художн╕м словом прагне занотувати найважлив╕ш╕ мит╕. Однак (честь ╕ хвала!) не вда╓ться до банально╖ констатац╕╖ факт╕в та описовост╕. Зрештою, такого л╕тература не терпить. Все проходить через ╖╖ чуйне серце.
Мар╕я Лобай багато займа╓ться з обдарованими д╕тьми, ╓ л╕тературним куратором поетичного гуртка «Джерельце» при С╕лецьк╕й загальноосв╕тн╕й школ╕. ╥╖ вихованц╕ друкуються у прес╕. Дехто з них уже навча╓ться у вишах, обрав гуман╕тарний проф╕ль. ╤, пов╕рте, такий виб╕р в╕дбувся не без участ╕ поетеси-наставника. А ╖╖ чар╕вн╕, глибокозм╕стовн╕ в╕рш╕ для д╕тей можуть стати темою окремо╖ розмови. Щоправда, у нов╕й зб╕рц╕, здавалося б, в╕рш╕ лише для дорослих. Ут╕м, ╕ найменший читач знайде тут для себе щось ц╕каве, повчальне.
Варто наголосити: долаючи оп╕р матер╕алу (вражень в╕д пережитого, усв╕домленого та осмисленого, боляче сприйнятого…), без чого немислима л╕тературна творч╕сть, Мар╕я Лобай набира╓ все нових «оберт╕в» — кожен ╖╖ новий в╕рш, кожна ╖╖ нова зб╕рка стають все кращими.

Тарас ЛЕХМАН,
Журнал╕ст

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15292

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков