Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2015 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 22.05.2015
«…ТА ЗА ПОВНОГО ЗБРОЙНОГО СПРИЯННЯ КРИМСЬКО╥ ДЕРЖАВИ»

305 рок╕в тому, 16 кв╕тня (5-го за старим стилем) 1710 року, в Тягин╕ (Бендерах), що тод╕ перебував в османських волод╕ннях на правому берез╕ Дн╕стра, з╕бралася без переб╕льшення ун╕кальна козацька рада. Вперше в ╕стор╕╖ Укра╖ни обирався оч╕льник саме пол╕тично╖ ем╕грац╕╖, а не черговий претендент на булаву всередин╕ держави – це, по-перше. А по-друге, часи звича╓вого права та гетьманського самовластя поступилися м╕сцем ╓вропейськ╕й традиц╕╖ верховенства закону. Новий гетьман В╕йська Запорозького Пилип Орлик у день свого обрання п╕дписав догов╕р ╕з вс╕м козацтвом, в якому гарантувалися стародавн╕ права та вольност╕, а також визначалися вза╓мн╕ обов’язки стор╕н. Pacta et Constitutiones legum libertatumque exercitus zaporoviensis – не т╕льки перша укра╖нська конституц╕я, а й один ╕з найважлив╕ших м╕жнародних документ╕в про кримсько-укра╖нську сп╕впрацю.
Як годиться, Конституц╕я починалася ╕з преамбули. Стрижень ╖╖ складали пафосн╕ та популярн╕ в той час, але геть антинауков╕ твердження про походження козак╕в в╕д «козар╕в» (хазар) або «шлюбний союз сина [в╕зант╕йського ╕мператора] з дочкою кагана, тобто князя козацького» – мабуть, в╕ддзеркалення «корсунсько╖ легенди» про Володимира Великого. Щоправда, знайшлося в преамбул╕ м╕сце ╕ реальним под╕ям недавньо╖ ╕стор╕╖ – передовс╕м, революц╕╖ Богдана Хмельницького. Саме в тому м╕сц╕ було наголошено на важливост╕ допомоги кримських татар укра╖нцям у справ╕ здобуття свободи – не випадково ця цитата опинилася в заголовку.
Але одн╕╓ю згадкою справа не обмежилася – окремий розд╕л було присвячено м╕ждержавним кримсько-укра╖нським стосункам. У нин╕шн╕х умовах вважаю абсолютно слушним процитувати його повн╕стю.
«Оск╕льки нам завжди потр╕бна сус╕дська приязнь Кримсько╖ держави, в╕д яко╖ не раз засягало допомоги Запорозьке в╕йсько для сво╓╖ оборони, тож, ск╕льки п╕д сей час буде можливо, ма╓ ясновельможний гетьман ╕з найясн╕шим ханом, його мил╕стю, кримським дбати через посл╕в про в╕дновлення давнього з Кримською державою братерства, в╕йськово╖ колегац╕╖ [сп╕впрац╕] та п╕дтвердження пост╕йно╖ приязн╕, на яку оглядаючись, довколишн╕ держави не наважувалися б бажати уярмлення соб╕ Укра╖ни ╕ ╖╖ будь у чому насильствувати. А п╕сля зак╕нчення в╕йни, коли Господь Бог посприя╓, при бажаному ╕ задов╕льному для нас мир╕, новообраному гетьманов╕ ос╕сти у сво╖й резиденц╕╖, а по тому кр╕пко й невсипуще стерегти того. Ма╓ в╕н бути зобов’язаний посадою свого уряду, аби н╕ в чому приязн╕ й побратимства з Кримською державою не порушували свав╕льн╕ легковажн╕ люди з нашого боку, як╕ звикли розривати й руйнувати не т╕льки сус╕дську згоду та приязнь, але й мирн╕ союзи».
Так коротко ╕ вичерпно Пилип Орлик звершив к╕лька речей. По-перше, в╕ддав належне допомоз╕ з боку Кримського ханства козацтву в справ╕ «оборони», тобто численних в╕йн за незалежн╕сть Укра╖ни, починаючи з 1648 року. По-друге, згадав давню в╕йськову сп╕впрацю м╕ж укра╖нцями та кримськими татарами. Ясна р╕ч, детал╕ до конституц╕╖ не потрапили, але пригадати було що – ╕ сп╕льний б╕й запорожц╕в з кримцями проти турк╕в 1624 року п╕д Карасу-Базаром (нин╕ – Б╕лог╕рськом), ╕ кримсько-укра╖нська в╕йськова угода 3 с╕чня 1625 року, ╕ великий пох╕д козак╕в Михайла Дорошенка в Крим на допомогу хану Мехмеду Гераю ╤╤╤ у 1628 роц╕, в якому гетьман наклав головою, а козаки ще р╕к допомагали хану.
╤стор╕я кримсько-козацьких стосунк╕в в╕д Богдана Хмельницького до ╤вана Мазепи, зрозум╕ло, була довгою та драматичною. Не все було гладко ╕ райдужно, не раз гетьманськ╕ та ханськ╕ в╕йська опинялися на пол╕ бою п╕д р╕зними прапорами, мали м╕сце ╕ наб╕ги кримц╕в на Укра╖ну, ╕ запорозьк╕ походи в Крим. Але, врешт╕-решт, Пилип Орлик зв╕в позитивний баланс цих стосунк╕в ╕ визнав, по-трет╓, що сп╕впраця з Кримом – це шлях до убезпечення Укра╖ни в╕д ╕ноземного втручання.
Ба нав╕ть б╕льше – задля збереження приязних стосунк╕в з ханством гетьман збирався обмежити власних «легковажних» людей, як╕ звикли розривати «мирн╕ союзи». Найв╕рог╕дн╕ше, Пилип Орлик мав на уваз╕ геро╖чного, але безм╕ру анарх╕чного полковника ╤вана С╕рка. У надважливому 1667 роц╕, коли гетьман Петро Дорошенко разом ╕з кримською арм╕╓ю оточив майбутнього польського короля Яна Собеського в П╕дга╓цькому замку, С╕рко вдарив на Крим ╕ спустошив його так, що там залишилися «т╕льки пси й коти». Зрозум╕ло, що кримсько-укра╖нський союз було зруйновано, а спод╕вання на визволення Зах╕дно╖ Укра╖ни в╕д поляк╕в розв╕ялися. Недопущення под╕бного в майбутньому мало стати завданням нового укра╖нського гетьмана.
Зрештою, «Пакти ╕ конституц╕╖» так ╕ стали чинними. Хоча ╖х визнало низове козацтво на чол╕ з кошовим Костем Горд╕╓нком, на Велику Укра╖ну поширити д╕ю цього закону не вдалося. На виконання нового союзу сп╕льне кримсько-укра╖нське в╕йсько вирушило в с╕чн╕ 1711 року на Правобережжя, але вже в березн╕, п╕сля невдало╖ облоги Б╕ло╖ Церкви, мусило в╕дступити назад до Бендер. До 1734 року Запор╕жжя та Кримське ханство разом перебували п╕д сюзерен╕тетом Османсько╖ ╕мпер╕╖, вт╕м, конституц╕я Пилипа Орлика не д╕яла ╕ тод╕.
Мине к╕лька десятил╕ть – ╕ укра╖нц╕ та кримськ╕ татари втратять свою державн╕сть в «об╕ймах» Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, складну правду про неоднозначн╕ стосунки Укра╖ни з Кримом зам╕нить ╕сторичний м╕ф про «в╕ков╕чну боротьбу Л╕су з╕ Степом», ╕ знадобиться ц╕ла революц╕я 1917 року, щоби новопостал╕ Кримська та Укра╖нська держави знову повернулися до ╕де╖ пол╕тичного союзу, закр╕пленого ще в «Пактах ╕ конституц╕ях» Пилипа Орлика.

Серг╕й ГРОМЕНКО,
кримський ╕сторик ╕ публ╕цист
(«Крим.Реал╕╖»)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2015 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15294

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков