...Чини ╕ депутати, заспоко╓н╕ ╕ схвильован╕ промовою Хмельницького, почали було м╕ркувати про протекц╕ю ╕ вибирати ╖╖ м╕ж держав, як╕ прислали сво╖х посланц╕в. Одначе Польську з першого разу одностайно в╕дкинули, про решту розмежувались думками, але на жодн╕й не з╕йшлися. Старш╕ з них разом ╕з Гетьманом погоджувались на пропозиц╕ю Московську, яко до народу ╓динов╕рного ╕ ╓диноплем╕нного; але молод╕ вельми ╖м противились, доводячи через партизанта свойого ╕ оратора Осавула Генерального Богуна, що «в народ╕ Московському владарю╓ найнеключим╕ше рабство ╕ нев╕льництво у найвищ╕й м╕р╕ ╕ що в них, окр╕м Божого та Царського, н╕чого власного нема ╕ бути не може; ╕ людей, на ╖х думку, створено н╕бито для того, щоб в ньому не мати н╕чого, а лише рабствувати. Сам╕ вельможн╕ та бояри Московськ╕ титулуються звичайно рабами Царськими, ╕ в просьбах сво╖х завжди пишуть вони, що б’ють йому чолом; стосовно ж посполитого народу, то вс╕ вони вважаються кр╕паками, начебто не в╕д одного народу походять, а накуплен╕ з бранц╕в та нев╕льник╕в; ╕ т╕╖ кр╕паки, або за ╖х назвою крестьяни обох статей, себто чолов╕ки та ж╕нки з ╖хн╕ми д╕тьми, за недов╕домими у св╕т╕ правами та привласненнями, продаються на торжищах ╕ в житлах од власник╕в ╕ господар╕в сво╖х нар╕вн╕ з худобою, а незр╕дка ╕ на собак вим╕нюються, ╕ продаван╕ при тому мусять бути ще зумисне веселими ╕ виказуватися сво╖м голосом, добротою ╕ знаннями будь-якого ремесла, щоб через те ск╕рше ╖х купили ╕ дорожче заплатили. Словом сказати, з’╓днатися з таким неключимим народом ╓ те саме, що кинутися ╕з вогню в полум’я». «╤стор╕я Рус╕в» http://izbornyk.org.ua/istrus/rusiv3.htm