|
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 01.11.2002 > Тема "Резонанс"
#44 за 01.11.2002
ТЕСТ НА ПАТРІОТИЗМ
Юлія ТРОФИМОВА
Нещодавно в "Крымской правде" були опубліковані узагальнені результати соціологічних опитувань щодо ставлення кримської молоді до національної української символіки. Спілкуючись з кримською молоддю, я не побачила спротиву до національної символіки.
Багато хто навіть вважає (за словами одного з моїх співрозмовників, Сашка, студента-медика), що "ставлення до чогось національного, чи то традиції, мова, символіка тощо, залежить від національно-патріотичного виховання зі шкільної лави. Яке і виявиться під час подібних соціологічних опитувань". Як показало згадуване опитування, найбільший відсоток серед молодих респондентів негативно ставиться до тризуба (Малого державного герба України), у порівнянні з даними про ставлення до Гімну та Прапора. А у мене після розмов з молоддю про національну символіку склалося враження, що "собака заритий" всього-на-всього у незнанні значення того чи іншого символу, його історичної основи, та, власне, національній приналежності респондентів. І тому, переглядаючи результати цього статистичного дослідження мимоволі звертаєш увагу на високий відсоток "утримщиків" (Прапор - 21%, Гімн - 42%, Тризуб - 24%) та "негативістів" (відповідно 41%, 33%, 49%). Цікавим фактом є те, що найбільшу повагу українська символіка викликає у кримськотатарської молоді. А ось відповіді українських та російських респондентів чомусь об'єднали, й вийшло, що саме серед них найбільший контингент тих, хто негативно оцінює символи нашої державності. Цікаво було б знати відсоток саме українських респондентів.
Для доведення власної думки наведу приклади з мого опитування кримської, зокрема сімферопольської, молоді з приводу ставлення до української незалежності: як історичного моменту, її державного значення, й чи виявились за період незалежності ознаки української державності в Криму. Очікувала й негативні відповіді та несприйняття запитань. Проте... Щодо самого святкування, то більшість за необхідність такого заходу. З причини, за словами Наталки Т., студентки акторського факультету Російської Академії театрального мистецтва, "розвитку почуття патріотизму, яке знаходиться у зародковому стані у більшості, особливо у молоді". Відчувається незнання державної історії, як основи, у відповіді на запитання про значення Дня незалежності для нашої держави. Узагальнено це звучить так: "Значення, напевне, якесь дуже важливе". Тому немає підстав стверджувати, що за такої відповіді людина негативно ставиться до української незалежності, навіть якщо врахувати, що численна група моїх респондентів не могла точно відповісти на питання, скільки ж років нашій незалежності. А вияв державності асоціюється лише з рекламними проспектами і плакатами українською мовою та збільшенням в навчальних закладах годин з вивчення державної мови. Аналізуючи всі ці відповіді, спостерігаєш подекуди байдуже, проте не негативне ставлення молоді до різного роду ознак присутності держави, громадянами якої вона є.
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 01.11.2002 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=153
|
ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
