Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤РП╤НЬ ДВА РОКИ ТОМУ: «НАВКОЛО БУЛИ РУ╥НИ, ТЕМНИЙ ДИМ ТА БАГАТО РОЗСТР╤ЛЯНИХ АВТОМОБ╤Л╤В»
Розпов╕дь кримського татарина, який брав участь у визволенн╕ Ки╖вщини…


РОС╤Я НАМАГА╢ТЬСЯ ПОШИРИТИ СВОЮ ЗЛОЧИННУ СУТЬ НА ╤НШ╤ КРА╥НИ
Рос╕я – це велика тюрма. Нин╕ рос╕яни намагаються загнати в цю тюрму ╕ укра╖нц╕в…


НЕМА╢ СИЛ ТЕРП╤ТИ: НОБЕЛ╤ВСЬК╤ ЛАУРЕАТИ ВЛАШТУВАЛИ МАН╤ФЕСТ ПУТ╤НУ
П╕д зверненням п╕дписалося 39 ос╕б, всесв╕тньо в╕домих св╕тил науки…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ДАН╤ЛОВА:
В╕н переводиться на ╕нший напрямок…


ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 05.06.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 05.06.2015
РОС╤ЙСЬКА ЖУРНАЛ╤СТКА В╤РА К╤ЧАНОВА: ПУТ╤Н — ЦЕ НЕ РОС╤Я

Укра╖на — не Рос╕я!

ЖУРНАЛ╤СТКА З РОС╤╥ В╤РА К╤ЧАНОВА К╤ЛЬКА М╤СЯЦ╤В ТОМУ, НЕ ВИТРИМАВШИ ТИСКУ ТА ПЕРЕСЛ╤ДУВАНЬ ВЛАДИ, ПОКИНУЛА МОСКВУ Й ПЕРЕ╥ХАЛА ДО КИ╢ВА. У РАМКАХ «ТИЖНЯ РЕФОРМ», ЩО ТРИВАВ У ТЕРНОПОЛ╤, В╤РА ЗУСТР╤ЛАСЯ ╤З СЛУХАЧАМИ ШКОЛИ МОЛОДИХ РЕФОРМАТОР╤В. ПРОПОНУ╢МО ДЕЯК╤ НОТАТКИ, ЗАПИСАН╤ П╤Д ЧАС СП╤ЛКУВАННЯ В╤РИ К╤ЧАНОВО╥ ╤З ТЕРНОП╤ЛЬСЬКОЮ ПУБЛ╤КОЮ ТА КОРЕСПОНДЕНТОМ «УКР╤НФОРМУ».

У РОС╤╥ ДУЖЕ МАЛО ПРОСТОРУ ДЛЯ ЖУРНАЛ╤СТИКИ

У с╕чн╕ нин╕шнього року на сво╖й стор╕нц╕ у Facebook В╕ра написала: «З цього м╕сяця я працюю у проект╕ Reed, який базу╓ться в Ки╓в╕. Це — не про «ватник╕в» ╕ «хунту», це — про реформи, ринкову економ╕ку, свободу слова ╕ пр╕оритет людини над державою. Про ун╕версальн╕ ц╕нност╕ щодо конкретних кра╖н, доля яких хвилю╓ нас особливо, — насамперед, йдеться про Укра╖ну та Рос╕ю. Живу в Оболонському район╕, в десяти хвилинах ходу до Дн╕пра. Не буду перераховувати, як╕ зовн╕шн╕ под╕╖ п╕дштовхнули мене до такого кроку, — сам╕ зна╓те, що в╕дбувалось у Рос╕╖ за останн╕й р╕к. Я намагалася балотуватися в Мосм╕ськдуму, але на мене ╕ мо╖х волонтер╕в напали гопники ╕ порвали п╕дписи, а м╕сцева пол╕ц╕я так ╕ не знайшла ╖х (╕ навряд чи шукала). Роздавання газет у район╕ — це крапля в мор╕, коли з╕ вс╕х екран╕в дивиться Кисельов. Одного разу мен╕ зателефонували ╕ сказали: «Через вас я н╕коли б╕льше не п╕ду на вибори, тому що н╕чого не зм╕нилося!». В╕дтод╕ я думаю: а чи варто було давати людям над╕ю, коли стало т╕льки г╕рше?..
Але коли щось не вийшло у мене, це не значить, що не вийде в ╕нших. Якщо ви залиша╓тесь (про те, що ус╕м треба поголовно т╕кати, я, на в╕дм╕ну в╕д ╕нших, заявляти не буду), допомагайте чесним пол╕тикам, котр╕ залишилися.
А я — не пол╕тик, я — журнал╕ст. Просто в Рос╕╖ залишилось дуже мало простору для журнал╕стики. ╤ коли однодумц╕ з Ки╓ва покликали мене займатися мо╓ю улюбленою справою, просв╕тництвом у дус╕ ╕дей свободи, я по╖хала. Це те, зда╓ться, що у мене виходило завжди. Те, чим я в основному, на м╕й погляд, усп╕шно займалася на волонтерських началах — у Л╕бертар╕анськ╕й парт╕╖, в оргком╕тет╕ читань Адама См╕та, разом з╕ Students For Liberty. Я це все вважала б не в╕д’╖здом, а тривалим в╕дрядженням, врешт╕-решт, Ки╖в в╕д Москви всього-на-всього за п╕втори години польоту. Я буду й надал╕ брати участь у житт╕ мо╓╖ парт╕╖ ╕ свого району (якщо т╕льки колеги-депутати не вир╕шать усунути мене за зв’язок з «ки╖вською хунтою»), — писала В╕ра К╕чанова у сво╓му блоз╕.
Така перед╕стор╕я ╖╖ при╖зду до Укра╖ни.
Випускниця МДУ, В╕ра була одн╕╓ю з╕ студенток, яку затримали через участь у громадських акц╕ях прац╕вники Федерально╖ служби охорони. Пот╕м працювала кореспондентом рад╕останц╕╖ «Голос Америки», обиралася депутатом Мережевого парламенту «Новой газеты», мун╕ципальним депутатом П╕вденного Тушино у Москв╕, виступала на м╕тингу опозиц╕╖ 10 березня 2012 року на Новому Арбат╕.
А ще В╕ра — ведуча зустр╕чей л╕дер╕в «Народного альянсу» ╕ член╕в Координац╕йно╖ ради з виборцями. Написала книгу про панк-групу Pussy Riot — «Пусси Райот. Подлинная история». У липн╕ 2013 року на запрошення Нац╕онального фонду демократ╕╖ в╕дв╕дала Вашингтон, де виступила на церемон╕╖ нагородження Democracy Award, а також разом з Андр╕╓м ╤ллар╕оновим провела презентац╕ю «Л╕бертар╕ансько╖ парт╕╖» ╕ дискус╕ю про економ╕чну свободу у фонд╕ Atlas Network.
Там же, у США, В╕ра отримала нагороду Democracy Award в╕д американського Нац╕онального фонду демократ╕╖.

БОЖЕ, ЯКИМИ МИ БУЛИ НА╥ВНИМИ...

Розпов╕даючи про спроби опозиц╕йних сил зм╕нити пол╕тичну ситуац╕ю, л╕берал╕зувати рос╕йське сусп╕льство, В╕ра К╕чанова сказала таке:
«Зна╓те, в нас у сусп╕льств╕ закр╕пився штамп, що у всьому винн╕ л╕берали. Слово «л╕берал» стало синон╕мом лайливого слова. А ми виступа╓мо з ╕деями класичного л╕берал╕зму. Тобто йдеться про м╕н╕мальне втручання держави ╕ в економ╕ку, ╕ в приватне життя людей, максимальну свободу, м╕н╕мум регуляц╕й, м╕н╕мум чиновник╕в, м╕н╕мум податк╕в. Перед нами постало питання: а чим займатися, що вибрати — просв╕тництво чи, так би мовити, «вуличн╕» акц╕╖», — розпов╕ла В╕ра К╕чанова.
За ╖╖ словами, вона та ╖╖ однодумц╕ прекрасно розум╕ли, що ╕де╖, як╕ вони висувають, у Рос╕╖ не дуже добре сприймаються, як ╕ не сприймалися в колишньому Радянському Союз╕. Бо на це потр╕бен певний час, щоб люди зрозум╕ли переваги того устрою, який пропону╓ опозиц╕я, — переваги свободи.
«Ми почали орган╕зовувати «кругл╕ столи» з експертами з тих чи ╕нших конкретних тем, проводили дебати з опонентами, зокрема з комун╕стами. Наймасштабн╕ший наш проект — щор╕чн╕ читання Адама См╕та, який був, як в╕домо, одним ╕з засновник╕в л╕берально╖ теор╕╖. Це — сер╕я великих конференц╕й, яка щоосен╕ проводилася у Москв╕, у Вищ╕й школ╕ економ╕ки. Обговорювали не щось абстрактне, а проблеми окремих рег╕он╕в ╕ пропонували сво╖ шляхи вир╕шення таких проблем. Почали випускати свою парт╕йну газету».
За словами В╕ри, ╖м, на╖вним, на початку нав╕ть здавалося, що влада може п╕ти на деяк╕ поступки: скаж╕мо, провести чесн╕ вибори. ╤ з понад п╕втисяч╕ В╕риних однодумц╕в деяк╕ нав╕ть подали документи на ре╓страц╕ю для участ╕ у м╕сцевих виборах. В╕ра виграла так╕ вибори у район╕ П╕вденне Тушино в Москв╕. Також пройшли в м╕сцев╕ органи влади деяк╕ ╖╖ соратники. Здавалося б, демократ╕я — в д╕╖. Свята простота...

ГНИЛЕ БОЛОТО «БОЛОТНО╥ СПРАВИ»

╤ ось 6 травня 2012 року В╕ра К╕чанова, як ╕ тисяч╕ ╕нших рос╕ян, вийшла на так званий «Марш м╕льйон╕в». Вийшли на Болотну площу, аби висловитися напередодн╕ ╕навгурац╕╖ Володимира Пут╕на за демократичн╕ перетворення в кра╖н╕.
«Не спод╕валися, що п╕д час мирних м╕тинг╕в буде затримано к╕лька сотень ос╕б ╕ к╕лька десятк╕в пот╕м звинуватять у п╕дготовц╕ масових безпорядк╕в на грош╕, н╕бито отриман╕ з-за кордону, — продовжу╓ опозиц╕йна журнал╕стка. — Все це вилилось у так звану «Болотну справу» або справу «6 травня». ╤, що характерно, тод╕ затримали багато випадкових людей, як╕ просто перший раз прийшли на м╕тинг. Так було зроблено для того, щоб кожен зрозум╕в — наступного разу на м╕сц╕ затриманих може бути будь-хто. Та ще й може отримати до шести рок╕в позбавлення вол╕. А пот╕м було прийнято низку закон╕в, як╕ значно обмежили свободу людей».
Чи не найжорстк╕ший закон — про так зван╕ «чорн╕ списки» в ╤нтернет╕, вважа╓ В╕ра К╕чанова. За цим законом, будь-який сайт, блог, групу у соц╕альн╕й мереж╕ можна внести у такий список, ╕ вс╕ провайдери на територ╕╖ Рос╕╖ змушен╕ будуть його блокувати. «╤ з огляду на те, що так╕ формулювання були дуже розпливчаст╕, до такого перел╕ку одразу ж потрапили блоги опозиц╕онер╕в, актив╕ст╕в.
А дал╕ були так зван╕ «вв╕члив╕ люди» в Криму», — з╕тха╓ В╕ра.

ЦЕ — НЕ В╤ЙНА РОС╤╥ З УКРА╥НОЮ, А В╤ЙНА М╤Ж «СОВКОМ» ╤ В╤ЛЬНИМИ ЛЮДЬМИ

«╤сну╓ м╕ф, що, мовляв, Пут╕на п╕дтримують 84% населення. Н╕бито люди так масово п╕дтримують Пут╕на, у тому числ╕ його агресивн╕ д╕╖, ╕ все, що робить уряд», — каже В╕ра К╕чанова.
«Насправд╕, це — ман╕пулятивн╕ дан╕. Бо у будь-як╕й авторитарн╕й держав╕ н╕хто вам не скаже, що насправд╕ думають люди про владу. Тому що люди всього-на-всього бояться, коли до них п╕дходять на вулиц╕ ╕ запитують про так╕ реч╕. Н╕хто не хоче непри╓мностей. Це так само, коли за р╕к до розпаду СРСР соц╕олог╕чн╕ опитування говорили, що 98% населення — за Радянський Союз. ╤ що сталося насправд╕?».
Як св╕дчення того, що люди не згодн╕ з пол╕тикою Пут╕на, В╕ра згаду╓ Марш миру на п╕дтримку Укра╖ни, що в╕дбувся тор╕к у Москв╕. Серед вимог московського маршу були так╕: вивести з територ╕╖ Укра╖ни рос╕йськ╕ в╕йська ╕ припинити пропагандистську, матер╕альну ╕ в╕йськову п╕дтримку сепаратист╕в. Люди вимагали розсл╕дувати факти примусу рос╕йських в╕йськовослужбовц╕в до участ╕ в бойових д╕ях на п╕вденному сход╕ Укра╖ни, припинити брехню та пропагандистську ╕стерику на федеральних телеканалах. А ще учасники маршу вимагали покласти край пересл╕дуванню громадян, як╕ публ╕чно засуджують агрес╕ю в Укра╖н╕ та анекс╕ю Криму, зупинити зростання ц╕н та зубож╕ння населення.
«До 50 тисяч ос╕б там було. ╤ це, незважаючи на те, що таких людей, як Макаревич, Н╓мцов, називали нац╕онал-зрадниками, п’ятою колоною, а сам марш — «маршем зрадник╕в», — каже В╕ра. — ╤ на п╕дходах до початку маршу на актив╕ст╕в нападали р╕зн╕ там «казаки», «представники «народних дружин». Зрештою, за р╕к н╕чого не зм╕нилося — вже п╕д час маршу пам’ят╕ Н╓мцова зупинили мене ╕ мо╖х колег. ╤ затримали за те, що ми мали укра╖нськ╕ стр╕чки.
Тому одна з головних мо╖х тез — «Пут╕н ╕ Рос╕я — це не одне й те саме». Знайте, що у Рос╕╖ ╓ люди, як╕ вас п╕дтримують, п╕дтримують свободу ╕ ╓вропейський шлях розвитку. Просто ╖м не дають висловитись ╕ опускають «зал╕зну зав╕су». ╤ така зав╕са виг╕дна, передус╕м, самому Пут╕ну та його оточенню. Пут╕ну не потр╕бен Донбас, його мета — знищити повстання в╕льних людей, як╕ могли б надихнути рос╕ян на св╕й Майдан. А в╕йна, яка сьогодн╕ трива╓, це — не в╕йна Рос╕╖ з Укра╖ною, а в╕йна м╕ж «совком», Радянським Союзом, тотал╕тарною св╕дом╕стю ╕ в╕льними людьми...».

ЗОМБУВАННЯ ВЕДЕТЬСЯ ВРАЖАЮЧИМИ ТЕМПАМИ

В╕ра К╕чанова каже, що вона, як ╕ багато ╕нших у Рос╕╖ людей, переконана, що «висока напруга в пропаганд╕ п╕дтриму╓ться задля того, щоб люди не сконцентровували свою увагу на тому, що робиться у сам╕й Рос╕╖, як╕ ╓ тут проблеми. Пропаганда да╓ наб╕р «смажених» факт╕в, н╕бито — «факт╕в», як╕ дуже слабо узгоджуються одн╕ з одними. Головне, щоб люди пост╕йно були «накручен╕», щоб п╕дтримувалася масова ╕стер╕я. ╤ ц╕каво, що ось мен╕ десятки раз╕в доводилося сп╕лкуватися з певними категор╕ями людей, ╕ так╕ люди не можуть пояснити, чому вони займають саме таку позиц╕ю, яку ╖м нав’язу╓ пропаганда.
Але, що характерно, люди у м╕стах, великих мегапол╕сах швидше пом╕тили загальну кризу в Рос╕╖, н╕ж у маленьких м╕стечках, тим б╕льше, селах. Люди у м╕стах багатш╕, вони част╕ше ╖здять за кордон, гостро в╕дчули на соб╕ пад╕ння рубля, в╕дчули це все на сво╓му гаманц╕. А до глибинки все це поки що не докотилося. Але коли туди д╕йде, то там будуть протести, соц╕альн╕ протести. Адже так уже було, коли на початку 90-х закривалися заводи, п╕дпри╓мства. Коли людям нема╓ що ╖сти, то вони вже не бояться втратити роботу ╕ протестують», — продовжу╓ рос╕йська журнал╕стка.
Але, за ╖╖ словами, зомбування населення в╕дбува╓ться вражаючими темпами.
«Якщо б приблизно п╕втора року тому зупинити людину у Москв╕, Петербурз╕, зрештою, де╕нде ╕ запитати чи сказати, що через р╕к Рос╕я воюватиме з Укра╖ною, ╕ ти все будеш п╕дтримувати, то така людина покрутила би пальцем б╕ля скрон╕. Це здавалось би безумством… А мен╕ й зараз таким це все зда╓ться. ╤ те, що так зм╕нилися настро╖ у Рос╕╖, — результат пропаганди, яка не да╓ ч╕тко╖ картини, закидуючи людину абсурдними фактами так, що у людини в принцип╕ розмива╓ться поняття правди ╕ брехн╕. Така людина вже просто в╕дмаху╓ться в╕д усього, не намагаючись самост╕йно зробити висновки ╕ скласти окрем╕ факти в ╓дине ц╕ле».
В╕ра К╕чанова каже, що певний прошарок населення у Рос╕╖ розум╕╓, що проти цього треба боротися. Торкаючись проблеми протид╕╖ кремл╕вськ╕й пропаганд╕, журнал╕стка каже, що рос╕янам важливо усв╕домити глибинну, базисну суть тако╖ пол╕тики щодо сво╖х громадян.
«Зрештою, проти цього можна ╕ треба боротися. Ми просто брали конкретн╕ аргументи, факти, докази ╕ протиставляли все це домислам. От що ми зробили. Надрукували к╕лька тисяч лист╕вок про под╕╖ на Донбас╕. Десять факт╕в про в╕йну на Донбас╕. Написали те, що для багатьох очевидне, що там воюють рос╕йськ╕ солдати. Адже були ж секретн╕ похорони псковських десантник╕в. Або ж говорили про те, як╕ закони приймалися у Криму п╕сля того, як його анексувала Рос╕я. Ми про це розпов╕дали. ╤ люди п╕дходили й казали, що ви нам в╕дкрили оч╕. А коли телеканал «Дождь» розпов╕дав про це, то на них п╕д Псковом напали. ╤ тод╕ вже центральне телебачення не могло мовчати, ╕ вони сказали, що деяк╕ солдати, як╕ воюють на Донбас╕, роблять це просто добров╕льно, в час в╕дпустки. Отакий нонсенс...».

У НАС ТАК НЕ ВИЙШЛО, ЯК У ВАС...

Пор╕внюючи громадянську ╕ пол╕тичну св╕дом╕сть укра╖нц╕в та рос╕ян, В╕ра К╕чанова висловлю╓ переконання, що укра╖нц╕ в цьому план╕ стоять набагато вище.
«На жаль, у нас так, як у вас, у Ки╓в╕, не вийшло. Ми поки що так не змогли. Тому п╕сля того, як наш╕ протести придушують, нам залишилася, можливо, на перший погляд, «нудна», щоденна праця. Але знайте, що рос╕йська пропаганда — не наст╕льки всесильна. ╤ переконатися в цьому можна нав╕ть на територ╕╖ Рос╕╖. Люди все част╕ше розум╕ють, що рос╕йська пропаганда не да╓ ч╕тко╖ картини св╕тових под╕й».
В╕ра К╕чанова каже, що «у Рос╕╖ займатися хоча б будь-якою пол╕тичною боротьбою — справа дуже ╕ дуже важка та небезпечна.
Тому, коли я при╖хала в Укра╖ну, то просто була вражена в╕д того, ск╕льки тут ╓ можливостей реал╕зувати себе. Хот╕ла, щоб ви ц╕нували ц╕ можливост╕. Тому що вони мають властив╕сть пропадати, зникати, коли не ц╕нувати ╖х. Але при цьому владу треба контролювати, але не стояти б╕ля Верховно╖ Ради, Кабм╕ну чи п╕д будинками орган╕в м╕сцево╖ влади. Треба створювати горизонтальн╕, л╕н╕йн╕ структури, працювати там, впливаючи на владу. Йдеться про громадськ╕ орган╕зац╕╖, сп╕лки, скаж╕мо, громадськ╕ рухи. ╤ д╕алоги вести на р╕вн╕ ╕дей. Бо слово «реформи» сьогодн╕ звучить зв╕дус╕ль, але не кожен ч╕тко ╕ зрозум╕ло скаже, що конкретно треба робити, куди рухатися. Але найголовн╕ше — н╕кому не в╕ддавати свободу, бо вона здобува╓ться з великими жертвами ╕ дуже важко. Я презентую перше в╕льне покол╕ння на територ╕╖ колишньо╖ тотал╕тарно╖ держави ╕ розум╕ю, що в╕д нас багато у чому залежить, чи повернемось у тотал╕тарне минуле, чи станемо в╕льними людьми».
╤ на завершення, ще один ╕з запис╕в у блоз╕ В╕ри К╕чаново╖, який подаю мовою ориг╕налу, аби передати душевний та емоц╕йний стан рос╕йсько╖ журнал╕стки, яка вир╕шила покинути Рос╕ю.
«Я оставляю в Москве очень много того, что мне дорого, в первую очередь, людей, и, конечно, я не рву связи. Берегите там себя, пожалуйста! В Киеве я надеюсь вспомнить, как это — работать и получать отдачу, объединять людей и наблюдать синергию, говорить со своими ровесниками о реформах и видеть у них заинтересованность. Здесь я надеюсь вылечиться от того, что называют «выученной беспомощностью», чтобы когда-нибудь это пригодилось мне в России. Можете пожелать мне удачи...».
Що ж, удач╕ тоб╕, колего, сили та мужност╕ чесно робити свою справу.

Олег СН╤ТОВСЬКИЙ
Фото: facebook.com/vera.kichanova

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 05.06.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15355

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков