Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤РП╤НЬ ДВА РОКИ ТОМУ: «НАВКОЛО БУЛИ РУ╥НИ, ТЕМНИЙ ДИМ ТА БАГАТО РОЗСТР╤ЛЯНИХ АВТОМОБ╤Л╤В»
Розпов╕дь кримського татарина, який брав участь у визволенн╕ Ки╖вщини…


РОС╤Я НАМАГА╢ТЬСЯ ПОШИРИТИ СВОЮ ЗЛОЧИННУ СУТЬ НА ╤НШ╤ КРА╥НИ
Рос╕я – це велика тюрма. Нин╕ рос╕яни намагаються загнати в цю тюрму ╕ укра╖нц╕в…


НЕМА╢ СИЛ ТЕРП╤ТИ: НОБЕЛ╤ВСЬК╤ ЛАУРЕАТИ ВЛАШТУВАЛИ МАН╤ФЕСТ ПУТ╤НУ
П╕д зверненням п╕дписалося 39 ос╕б, всесв╕тньо в╕домих св╕тил науки…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ДАН╤ЛОВА:
В╕н переводиться на ╕нший напрямок…


ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 12.06.2015
Серг╕й КОСТИНСЬКИЙ: ЯК ГОВОРИТИ З КРИМЧАНАМИ?

Кримcький Майдан

Як ставитися до кримчан

Давайте, нарешт╕, вже думати про кримчан без емоц╕й. Досить негативу ╕ дитячих образ. Досить заганяти людей в кут, ╓диний шлях з якого – жорстка здача кривдников╕ й непрощення.
По-перше, не вс╕ кримчани – «ватники» ╕ зрадники. ╤ не вс╕ «ватники» ╕ зрадники – кримчани. Под╕бн╕ персонаж╕ ╓ в кожному рег╕он╕, в кожному населеному пункт╕ Укра╖ни. Просто рос╕яни не скр╕зь змогли побувати, щоб розкрити цей безсторонн╕й факт.
Вся б╕да кримчан лише в тому, що до нас перших припхався «непроханий рос╕янин». Що Крим – ╓диний рег╕он Укра╖ни, який виклика╓ ностальг╕ю у 84% жител╕в п╕вноч╕ ╕ наче п╕дходить для розташування в╕йськово╖ бази.
Укра╖нське сусп╕льство ма╓ справу з╕ сп╕вгромадянами, як╕ виявилися заручниками рос╕йсько╖ окупац╕╖ та тимчасового безсилля нашо╖ старо╖ пол╕тично╖ системи.
Дор╕кати заручнику в тому, що в╕н не хоче бути голодним, битим або мертвим, – погана, нехитра справа. Звинувачувати кримчан у тому, що вони як один не сидять у рос╕йському С╤ЗО, – те саме, що звинувачувати радянських солдат╕в у тому, що т╕ в 40-в╕ здавалися в полон, а не погол╕вно стр╕лялися.
Давайте не будемо забувати, що кримчани ╕ кримц╕ перебувають у центр╕ уваги рос╕йських спецслужб ╕ силових структур. Кожн╕ два-три тижн╕ хтось ╕з них ста╓ об’╓ктом пересл╕дування з боку ФСБ, Центру «Е», Сл╕дчого ком╕тету, «кримсько╖ прокуратури», «кримсько╖ пол╕ц╕╖» або так звано╖ самооборони.
Знайти слова для звинувачень ╕ безсторонн╕х узагальнень досить легко, а от надати п╕дтримку ╕ висловити ╕нтерес до дол╕ наших кримських патр╕от╕в – куди складн╕ше.
По-друге, абсолютно нерозумно говорити про те, що ми втрача╓мо кримчан.
П╕д час Друго╖ св╕тово╖ частина населення СРСР к╕лька рок╕в провела п╕д окупац╕╓ю. На вс╕х окупованих територ╕ях мали м╕сце колаборац╕он╕зм, а б╕льш╕сть адаптувалися до нових реал╕й.
Але до зв╕льнення н╕хто не вважав ц╕ рег╕они втраченими назавжди. Н╕хто не називав ус╕х ╖хн╕х жител╕в, за винятком окремих ос╕б, зрадниками. З часом СРСР ре╕нтегрував ц╕ територ╕╖ в св╕й ╕нформац╕йний, культурний, пол╕тичний, соц╕альний та економ╕чний прост╕р.
Ще один приклад. Окрем╕ рег╕они Зах╕дно╖ Укра╖ни не т╕льки демонстрували приклади самов╕ддано╖ боротьби з б╕льшовиками за свободу ╕ незалежн╕сть вс╕╓╖ кра╖ни, а й дали СРСР ц╕л╕ покол╕ння, як╕ вступали в жовтенята-п╕онери-комсомол-КПРС, служили в червон╕й-радянськ╕й арм╕╖, робили кар’╓ру в органах влади, спецслужбах, просто працювали на радянську державу.
Але н╕хто сьогодн╕ не додума╓ться дор╕кнути сивим патр╕отам тим, що вони жили ╕ працювали при радах. Н╕хто не дозволить соб╕ сказати, що за роки перебування п╕д юрисдикц╕╓ю СРСР ц╕ рег╕они перестали бути центром Укра╖нсько╖ державност╕.
Д╕йсно, з одного боку, населення окупованих територ╕й об’╓ктивно змушене грати за нав’язаними правилами. Тому що прагнення вижити часто переважу╓ готовн╕сть заради принцип╕в втратити свою ╕сторичну перспективу. Однак це не означа╓, що демонстрована лояльн╕сть щира. Посм╕хатися можна ╕ кр╕зь сльози.
Окр╕м ╕ншого, пол╕тичн╕ настро╖ б╕льшост╕ мають динам╕чний характер. Вони зм╕нюються залежно в╕д того, яка держава уклала з ними – мирно або насильно – св╕й тимчасовий догов╕р.
Як т╕льки ситуац╕я хитнеться в б╕к Укра╖ни, нав╕ть найпалк╕ш╕ укра╖нофоби будуть змушен╕ переглядати сво╖ житт╓в╕ стратег╕╖.
Якщо ми хочемо повернути Крим, то ма╓мо стати ╕н╕ц╕аторами такого ставлення до окуповано╖ територ╕╖ та ╖╖ жител╕в, яке буде релевантне ц╕й мет╕. Насамперед, ма╓мо бути готов╕ зробити знижку на ситуац╕ю, в як╕й перебувають наш╕ сп╕вгромадяни.
Якщо ж Крим комусь «не потр╕бен», тод╕ й говорити нема про що. У раз╕ потенц╕йно╖ окупац╕╖ жоден ╕нший рег╕он Укра╖ни теж не може бути впевнений, що ╕ його не запропонують «в╕дс╕кти» сво╖ ж за непотр╕бн╕стю.

Про що говорити кримчанам

Перше. Сьогодн╕ вже варто не просто констатувати факти порушень прав ╕ свобод на п╕востров╕.
Ц╕ факти, звичайно, важлив╕. Але важлив╕, насамперед, для трансляц╕╖ на материкову ╕ заруб╕жну аудитор╕ю. Оск╕льки саме в╕д ╖хньо╖ позиц╕╖ залежить, наск╕льки вистачить пол╕тично╖ вол╕ в Укра╖нсько╖ держави та ╖╖ союзник╕в боротися за зв╕льнення Криму.
Кримчанам же необх╕дно говорити про перспективи ╖хнього рег╕ону в склад╕ Укра╖ни. Про те, яким буде повернення п╕вострова ╕ чим воно для них обернеться.
Потр╕бно твердо позначити, що на населення автоном╕╖ та Севастополя не буде поширюватися колективна в╕дпов╕дальн╕сть за окупац╕ю. Покарання отримають окрем╕ укра╖нськ╕ громадяни, як╕ порушили закон.
Що процес деокупац╕╖ та ре╕нтеграц╕╖ буде зд╕йснюватися в рамках правового поля Укра╖ни, п╕д пильним наглядом правозахисник╕в, структур ООН та ОБС╢.
Говорячи про Крим в Укра╖н╕, ма╓ сенс нагадувати про те, що т╕льки тут можлива реал╕зац╕я прав на мирн╕ з╕брання, свободу слова, думки ╕ сов╕ст╕, недоторканн╕сть приватно╖ власност╕, etc.
Говорячи про Крим в Укра╖н╕, необх╕дно вказувати на проф╕ти рег╕ону в результат╕ децентрал╕зац╕╖ влади, реал╕зац╕╖ всього комплексу запланованих реформ.
Кримчанам потр╕бно щодня чути про усп╕шн╕ кейси Укра╖нсько╖ держави, ╕стор╕╖ усп╕ху представник╕в укра╖нського б╕знесу та громадянського сусп╕льства.

Друге. Не потр╕бно п╕длаштовуватися п╕д поточн╕ «прорадянськ╕» настро╖ на п╕востров╕. Те, що сьогодн╕ ╕сну╓ мода на «дискотеку 80-х», не означа╓, що завтра в╕д не╖ не буде нудити кожного другого.
Давайте згада╓мо пер╕од розвалу Союзу, коли б╕льш╕сть населення ц╕╓╖ кра╖ни, втомившись в╕д фальш╕ оф╕ц╕озу ╕ пог╕ршення умов життя, обрало шлях дерадян╕зац╕╖.
Зам╕сть того, щоб боротися з ворогом на його пол╕, необх╕дно створювати власну ╕деолог╕чну н╕шу. ╢вропейська перспектива у склад╕ Укра╖ни – ╓дино в╕рний напрямок ╕нформац╕йно╖ пол╕тики.
Коли в одного з ╕деолог╕чних ст╕льц╕в, на яких сидить Крим, зламаються н╕жки, виникне гостра потреба в ╕ншому. Просто ми ма╓мо встигнути вчасно п╕дставити св╕й ст╕лець.
До того ж рос╕йська пропаганда звернена не до вс╕х кримчан, а т╕льки до тих, хто вбол╕ва╓ за повернення в «св╕тле минуле». Саме ╖м вона нагаду╓ про минул╕ перемоги, саме для них малю╓ перспективу в╕дтворення СРСР.
Нас же ц╕кавлять, насамперед, т╕, хто не бачить альтернативи ╓вропейському майбутньому. Саме ╖м ми ма╓мо показувати злидн╕ рос╕йського потьомк╕нського села й описувати кримську ╓вроперспективу.

Трет╓. З кримчанами ма╓ сенс говорити на т╕ теми, на як╕ незалежн╕ кримськ╕ ЗМ╤ говорили ╕ до окупац╕╖: про корупц╕ю (окупац╕йно╖) влади, про правове свав╕лля в рег╕он╕, про низький р╕вень квал╕ф╕кац╕╖ колаборант╕в, про ╖хню неефективну соц╕альну й економ╕чну пол╕тику, про невиконан╕ об╕цянки, знищення осв╕ти та медицини, про руйнування ╕нфраструктури, про споживче ставлення до Криму ╕ створюван╕ загрози для навколишнього середовища.
Повернення в Укра╖ну ма╓ розглядатися як ╓дина можлив╕сть викор╕нити злочинн╕сть, корупц╕ю, неефективн╕сть ╕ в╕дсутн╕сть економ╕чних перспектив.
Повернення в Укра╖ну ма╓ розглядатися як ╓диний ╕нструмент збереження ╕дентичност╕ кор╕нних народ╕в п╕вострова.
При цьому ╕нформац╕йна пол╕тика щодо Криму ма╓ спиратися на розум╕ння того, в чому в╕дчувають незадоволення сам╕ кримчани. Без системного вивчення побутових запит╕в з боку жител╕в окупованих територ╕й навряд чи можна розраховувати на ╖хн╕й аж╕отажний ╕нтерес до укра╖нського ╕нформац╕йного контенту.

Серг╕й КОСТИНСЬКИЙ,
кримський пол╕толог, радник м╕н╕стра ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни,
експерт Кримського ╕нституту стратег╕чних досл╕джень (CISS)
(Спец╕ально для «Крим.Реал╕╖»)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15380

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков