Версiя для друку Обговорити в форумi

120 заручників із майже 800, захоплених чеченськими моджахедами минулої середи у приміщенні театрального центру "Норд Ост" в центрі російської столиці, померли на сьогодні  в московських лікарнях. Основною вимогою захопників було негайне припинення війни в Чечні. Російські спецслужби після майже 60-годинного вичікування пішли на штурм захопленого приміщення, під час якого був використаний спеціальний газ, з допомогою якого вдалося нейтралізувати чеченських бойовиків. Кілька десятків їх було одразу знищено.  Отруєння газом призвело до численних жертв серед заручників.  За останніми даними їх в московських лікарнях залишалося ще близько 200,
45 - у важкому стані...
Пізно увечері 28 жовтня літаком Як-42 з Москви до Києва було доставлено перших чотирьох громадян України з числа заручників, які протягом майже 60 годин утримувалися у Театральному центрі у Москві.
Як повідомив журналістам Секретар Ради національної безпеки і оборони України Євген Марчук, на момент відльоту літака з Москви, з лікарень виписано 20 українців. Усі інші, через різні особисті, побутові, інші проблеми, поки що знаходяться у Москві, сказав Секретар РНБОУ. Громадяни України самі вибирають хто, коли й чим буде від'їжджати, наголосив Євген Марчук. При цьому, за його словами, відпрацьовано кілька варіантів повернення людей додому, від авіаційного до залізничного".
Він також повідомив журналістам, що із 32 громадян України, яких вже ідентифіковано, 17 постійно мешкають у Москві". Держава нікого не кине напризволяще, зазначив Євген Марчук, для цього виділені відповідні кошти і є люди, які завжди будуть готові сприяти і допомагати".
Так само кожен із колишніх заручників сам вибирає, де йому знаходитися після прибуття в Україну. Але те, що всі вони щонайменше 2-3, а то й більше тижнів, мають перебувати під наглядом лікарів, найперше психологів - це однозначно, наголосив Євген Марчук. За його словами, отримані психотравми - комплексні, неймовірно складні і по своїй рушійній силі на здоров'я людини дуже важкі". Стрес, тривалістю у 59 годин, штурм, пов'язаний, за словами Секретаря РНБОУ, не лише із застосуванням газу, а й інших моментів, що впливають на доров'я" призвели до того, що не є повністю здоровими навіть ті колишні заручники, які зовні такими виглядають.
дорогою ціною...
Разом із тим, Євген Марчук підтвердив смерть трьох людей зі списку українців. Проте до офіційних висновків він не може сказати напевне, що стало причиною їхньої смерті.
Секретар РНБОУ відзначив, що ще один громадянин України знаходиться у важкому стані. Усі інші, за словами Євгена Марчука, у більш-менш нормальному стані".

Серед загиблих в результаті теракту в Москві є одна кримчанка - 37-річна  жителька Керчі Наталія Юфтяєва. Как повідомили агентству "Медіа Простір" в Керченському міськвиконкомі, тіло Н. Юфтяєвої було впізнане в одному з московських моргів її знайомими. Ще один керчанин, 30-річний Володимир Максименко, якого розшукували рідні,  повідомив у посольство України в Москві, що серед заручників його не було. На сьогодні відомо,  що в Театральному центрі було ще четверо кримчан - це сімферопольці Володимир та Світлана Джумуки, які вже повернулися додому,  та жителі Феодосії - 21-річний Сергій Шавров і 23-річна Марина Терновська.
Як повідомили у Феодосійському міськвиконкомі, феодосійці почувають себе задовільно.

Українським дипломатам вдалося з`ясувати, у яких лікувальних закладах Москви перебувають 20 громадян України, котрі були серед заручників чеченських терористів у театральному центрі "На Дубровці" у Москві. Про це повідомив журналістам начальник прес-служби МЗС України Сергій Бороденков. За його словами, місцезнаходження чотирьох громадян з цього числа ще уточнюється. За оперативними даними МЗС, з лікарень виписано 11 чоловік:
 1) Кліменко Сергій;  2) Яковцева Євгенія; 3) Джумук Світлана;  4) Джумук Володимир;  5) Марченко Наталія;  6) Ярощук Олена; 7) Панамаренко Наталія;  8) Головенко Олена; 9) Невстроєва Каріна; 10) Лаба Ганна;  11. Шкідченко Катерина.
Троє осіб померло: Кочат Євген, Ювтяєва Наталія, Бурбан Григорій. Стан громадянки України Попової Тетяни дуже важкий.

Союз європейських футбольних асоціацій
(УЄФА) переніс матч Ліги чемпіонів у групі "Б" між "Спартаком" (Росія) і "Базелем" (Швейцарія) з 30 жовтня на 6 листопада. Таке рішення, підкреслюється у розповсюдженій заяві, ухвалено як данину пам'яті жертв терористичного акту в Москві. У документі не говориться про будь-які побоювання УЄФА щодо гарантування безпеки зазначеного матчу.
З проханням про перенесення дати і місця проведення гри звернувся 25 жовтня "Базель". Того ж дня УЄФА повідомив, що "у результаті подій, що розгортаються у Москві, УЄФА розглядає можливість перенесення матчу з міркувань безпеки".
Раніше представники правоохоронних органів столиці РФ заявили, що цілком спроможні гарантувати безпеку матчу.                                                  (УКРІНФОРМ).

* * *

Україна не має інформації про походження газу, застосованого в театральному центрі у Москві. Про це сказав, відповідаючи на запитання журналістів, держсекретар МЗС України Юрій Сергеєв. Стосовно штурму він зазначив, що "в оцінці такого роду дій є людський фактор і чисто професійний". Де є загиблі, завжди виникає сумнів правомірності дій, "тому важко відповідати на це запитання", сказав Юрій Сергеєв. За його словами, світова практика засвідчує, що на переговорах з терористами треба домагатися максимального звільнення, але коли ставиться питання звільнення всіх - це ускладнює переговорний процес. Позиція України полягала у звільненні заручників партіями. Наші народні депутати, які поїхали до Москви з метою домогтися звільнення українців, були налаштовані говорити не тільки про наших громадян, підкреслив держсекретар. Але, на жаль, їхній контакт з терористами не відбувся. Юрій Сергеєв підкреслив, що за інформацією тих, хто знаходився у театральному центрі, українців не відокремлювали в окрему групу. Терористи, які були всередені театрального центру, не мали певних повноважень. І тому, на думку Юрія Сергеєва, іноземні громадяни не були відпущені, як спочатку обіцяли терористи.

світ про події в москві
Чеченський теракт: таємниця застосованого газу хмарою нависає над Москвою
Німецька преса коментує наслідки чеченського теракту в Москві і пов`язану з ним проблему боротьби з тероризмом. Газета "БАДІШЕ ЦАЙТУНГ", зокрема, пише:
Теракти 11 вересня ускладнюють європейцям пошук аргументів проти чеченської політики Путіна. І справді, чеченський визвольний рух дедалі більше пов`язує себе з радикально-ісламістськими організаціями на кшталт "Аль-Каїди". Те, що з подібними небезпечними терористичними мережами необхідно боротися і в Росії, не підлягає сумніву. Але повинно при цьому залишатися право запитати, яким чином це відбувається. Адже, якщо під гаслом боротьби з тероризмом арештовують і вбивають цивільних осіб, як сьогодні в Чечні, то дружні країни просто зобов`язані втрутитися в ім`я захисту прав людини.

Подібної ж думки дотримується й газета "СААРБРЮКЕР ЦАЙТУНГ":
Якраз після московської трагедії і не можна підозрювати в екстремізмі всіх людей у російській кавказькій республіці, що виступають проти курсу Кремля. Тут потрібно не притягати до відповідальності цілі клани, а вести мирні переговори. Але Путін, очевидно, нічого не хоче про це знати. Він навіть скасував візит до Данії, оскільки там відбувається чеченський конгрес. Для Путіна ті, хто зібрався в Копенгагені, - терористи, співучасники чи навіть керівники ісламістської мережі "Аль-Каїда". З огляду на ці речі, тут може допомогти, мабуть, лише міжнародний тиск, щоб посадити росіян і чеченців за стіл переговорів. Лише, коли розпочнеться діалог, з`явиться шанс припинити насильство з обох сторін і таким чином зменшити загрозу тероризму.

Газета "БЕРЛІНЕР ЦАЙТУНГ" пише про відносини Росії з США і ЄС:
Ще з початку першої чеченської війни Євросоюз намагається знайти вихід з патової ситуації: піддавати критиці порушення прав людини в Чечні і водночас робити це так, щоб не образити керівництво Росії. З плином часу гострі заяви міністрів закордонних справ країн ЄС змінилися на вислови занепокоєння. За таких обставин російському керівництву зовсім не тяжко ігнорувати європейське ставлення до війни в Чечні. З 11 вересня 2001 року це стало ще легше. Адже з того часу Путін має наймогутнішого союзника в його поглядах на тероризм. Після терактів у Нью-Йорку та Вашингтоні президент США Джордж Буш також дійшов висновку, що боротьбу з тероризмом слід вести не політичними чи поліцейськими, а військовими засобами.

Газета "МАНГЕЙМЕР МОРГЕН" висловлює таку думку:
Як слід розглядати цю склянку, як напівпорожню чи напівповну, коли майже п"ята частина заручників не пережила драматичної визвольної акції? Як слід оцінювати цю акцію, як вдалу чи невдалу? Кремль мусить викласти на стіл усі факти, включаючи інформацію про застосований газ та його дозу. Якщо цього не кажуть навіть медикам, стає неможливим оптимальне лікування багатьох потерпілих. Для чого ці таємниці, що приховує президент Володимир Путін? Москва повинна перейти до відкритості, притаманної демократії. Все інше лише підтверджує думку, що тут існує щось неприємне, що треба приховувати - наприклад, не до кінця продумана акція, яка зменшила успіх усієї справи.

Газета "БІЛЬД" продовжує тему:
Чому Путін не каже правду про застосування газу? Мовчання коштує йому частини перемоги. Неправильне лікування хворих, відсутність інформації для родичів, неясність самого штурму хмарою нависають над Москвою. Так виникають чутки, невдоволення, хибні політичні оцінки - на Заході, де люди хочуть знати все точно і негайно, також. Чи можна кваліфікувати цю таємничість як "типово російську", або ж справді існує якась таємниця, яку слід уберегти від майбутніх терористів? Ясно одне - терористи мали на собі вибухівку, яку можна було підірвати за долі секунди. Тому їх треба було не тільки зробити неспроможними до боротьби, а й здійснити це моментально і непомітно для них самих. Це може вдатися лише з високими дозами наркозу. З точки зору жертв - трагічна перемога. Світ, що перебуває в стані війни з тероризмом, має право знати, як це сталося.

Газета "НЮРНБЕРГЕР НАХРІХТЕН" розмірковує над проблемою тероризму взагалі:
Абсолютно необхідно існування організованої міжнародної боротьби проти цих нових дедалі брутальніших форм терору. Постає лише питання, в якій формі. Володимир Путін робить зараз усе, щоб підпорядкувати організаторів захоплення заручників у Москві міжнародним терористичним мережам. І він використовує це ще недоведене твердження, щоб знову вдарити по Чечні - брутально і сильно. При цьому він скоріше влучає в мирне населення, і рідше - в повстанців. Це небезпечний курс. Правильно, що тепер не тільки німецькі політики нагадують про єдину стратегію ЄС, який протягом багатьох років спокійно і без критики сприймав політику Росії на Кавказі.
Підготувала Марія Копиленко.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #44 за 01.11.2002 > Тема "Резонанс"