"Кримська Свiтлиця" > #25 за 19.06.2015 > Тема "З перших уст"
#25 за 19.06.2015
ТУРЕЧЧИНА ПЕРЕДАЛА ПУТ╤НУ ДОПОВ╤ДЬ ПРО ПОРУШЕННЯ ПРАВ У КРИМУ, ДЕ ЙДЕТЬСЯ ╤ ПРО ЗМ╤
«Покращення» по-кримськи
Турецька делегац╕я оприлюднила допов╕дь про порушення прав людини в окупованому Рос╕╓ю Криму, де йдеться, зокрема, ╕ про проблеми мед╕а, та передала ╖╖ президенту РФ Володимиру Пут╕ну. Про це пов╕домля╓ рос╕йська служба телерад╕окомпан╕╖ Туреччини «TRT».
Глава неоф╕ц╕йно╖ делегац╕╖, направлено╖ до Криму Туреччиною, професор Зафер Ускюль розпов╕в, що ╖хня команда встановила на п╕востров╕ безл╕ч порушень прав людини, пов’язаних з╕ свободою слова, судовими питаннями, осв╕тою, недоторканн╕стю майна та житла. В╕зит делегац╕╖ тривав чотири дн╕, за як╕ вона провела переговори з представниками Меджл╕су кримськотатарського народу, ЗМ╤, духовними особами, членами неурядових орган╕зац╕й, а також з простими громадянами. Пан Ускюль пов╕домив, що весь час, поки проводилися ц╕ роботи, нова «влада Криму» за ними стежила. «Було зрозум╕ло, що вони не бажали, аби ми зустр╕чалися з опозиц╕йно налаштованими людьми. Вони не залишали нас н╕ на хвилину. Нас весь час супроводжували представники кер╕вництва», — зазначив глава делегац╕╖. Одн╕╓ю з найсерйозн╕ших проблем кримських татар делегац╕я назвала питання житла ╕ громадянства. Зафер Ускюль також констатував утиски кримськотатарсько╖ мови, закриття ╕ конф╕скац╕ю майна Меджл╕су та фонд╕в, як╕ в╕д╕гравали важливу роль для кримських татар, обшуки будинк╕в, медресе ╕ мечетей, нерозсл╕дуван╕ справи зниклих безв╕сти ╕ викрадених татар. Окрему увагу у допов╕д╕ прид╕лено проблемам кримськотатарських ЗМ╤. За словами пана Ускюля, вони пост╕йно перебувають п╕д тиском, а також були змушен╕ звертатися в рос╕йськ╕ орган╕зац╕╖ за л╕ценз╕ями. Зокрема, згаду╓ться ╕ ситуац╕я навколо мед╕а-холдингу «ATR», обмеження ╕ заборона преси: у делегац╕╖ склалося враження, що створюються штучн╕ перешкоди перед публ╕кац╕╓ю опозиц╕йних видань. «Ми встановили серйозн╕ порушення прав у галуз╕ свободи слова», — п╕дсумував професор Ускюль. Перебуваючи на п╕востров╕, делегац╕я зустр╕лася з представниками ╤нституту з прав людини Криму. «Кер╕вники ╕нституту сказали, що республ╕ка проходить через перех╕дний пер╕од, ╕ пооб╕цяли, що вс╕ проблеми з часом будуть вир╕шен╕. Однак, за словами Ускюля, нема╓ певного плану, за яким будуть вир╕шен╕ т╕ чи ╕нш╕ питання. Тому, п╕дкреслив Ускюль, необх╕дно дозволити м╕жнародним орган╕зац╕ям з прав людини ознайомитися з ситуац╕╓ю в Криму. Народ потребу╓ ╕ заслугову╓ усунення причин його стурбованост╕ ╕ ма╓ право на отримання достов╕рно╖ ╕нформац╕╖», — пов╕домля╓ турецьке ЗМ╤. Днями президент Туреччини Реджеп Тай╕п Ердоган, який в╕дв╕дав Баку (Азербайджан) в рамках ╢вропейських ╕гор, пров╕в переговори з президентом РФ Володимиром Пут╕ним. Згодом в╕н заявив, що допов╕дь турецько╖ делегац╕╖ про проблеми кримських татар було передано президенту Рос╕╖. Нагада╓мо, у кв╕тн╕ М╕н╕стерство ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни (М╤П) запустило загальнонац╕ональну соц╕альну кампан╕ю «Крим — це Укра╖на» та заявило, що ФСБ та Сл╕дчий ком╕тет РФ сво╖ми д╕ями в Криму пост╕йно знищують свободу слова, позбавляючи кримських журнал╕ст╕в права на профес╕ю. Нещодавно окупований Рос╕╓ю укра╖нський п╕востр╕в Крим ув╕йшов до десятки найг╕рших за р╕внем свободи преси за даними м╕жнародно╖ правозахисно╖ орган╕зац╕╖ Freedom House. З 1 кв╕тня кримськотатарськ╕ телеканали «ATR» ╕ «Lale», рад╕останц╕╖ «Meydan» ╕ «Л╕дер» змушен╕ були припинити свою д╕яльн╕сть, оск╕льки станом на 31 березня жодне з цих мед╕а не змогло перере╓струватися в окупованому Рос╕╓ю Криму за рос╕йським законодавством. Роскомнагляд дек╕лька раз╕в повертав ╖м документи без розгляду, щоразу знаходячи в них нов╕ «помилки». ╤нформац╕йне агентство «Крымские новости QHA» також отримало в╕дмову в ре╓страц╕╖ та було змушене припинити свою д╕яльн╕сть на територ╕╖ Криму ╕ пере╖хати до Ки╓ва. Кер╕вництво кримськотатарсько╖ газети «Авдет» вир╕шило скоротити тираж видання, аби мати змогу продовжити свою роботу без дозволу Роскомнагляду, який ╖м не вдалося отримати. Минулого л╕та Федеральна служба безпеки (ФСБ) Рос╕╖ неодноразово перев╕ряла цю кримськотатарську газету. 18 вересня 2014 року ФСБ Рос╕╖ звинуватила головреда кримськотатарсько╖ газети «Авдет» у закликах до екстрем╕зму ╕ виселило редакц╕ю. Рос╕йськомовна газета «Голос Крыма» отримала св╕доцтво про ре╓страц╕ю, зм╕нивши назву на «Голос Крыма New». 7 кв╕тня кримськотатарський дитячий журнал «Арманчыкъ» також перере╓стрували за рос╕йськими законами. У червн╕ в анексованому Рос╕╓ю Криму призупинила вих╕д кримськотатарська газета Qirim («Къырым») через в╕дсутн╕сть ф╕нансування в╕д окупац╕йно╖ влади Криму. 18 березня у допов╕д╕ Amnesty International, опубл╕кован╕й з нагоди р╕чниц╕ анекс╕╖ п╕вострова, йшлося про те, що влада Криму використову╓ широкий спектр тактик залякування у боротьб╕ з ╕накомисленням. 20 березня Ком╕тет захисту журнал╕ст╕в пов╕домив, що стривожений пог╕ршенням мед╕йного кл╕мату в анексованому Рос╕╓ю Криму, зокрема, в╕дмовою Роскомнагляду ре╓струвати кримськ╕ новинн╕ ЗМ╤. У кв╕тн╕ нев╕дом╕ орган╕зували DDoS-атаки на кримськ╕ опозиц╕йн╕ ╤нтернет-видання «Новости Севастополя» та «Меридиан Севастополь», унасл╕док чого ресурси певний час були недоступн╕ для ╤нтернет-користувач╕в. «Телекритика»
РЕФАТ ЧУБАРОВ: ЗВ╤Т ТУРЕЦЬКО╥ ДЕЛЕГАЦ╤╥ ПО КРИМУ ДОПОМОЖЕ СУДИТИ РОС╤Ю В ГААЗ╤
Зв╕т турецько╖ мон╕торингово╖ групи, яка наприк╕нц╕ кв╕тня 2015 року перебувала в Криму для оц╕нки стану справ кор╕нного народу, допоможе в майбутн╕х р╕шеннях М╕жнародного суду щодо д╕й Рос╕╖, вважа╓ голова Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров. За його ╕нформац╕╓ю, згаданий зв╕т, який презентували в Анкар╕ 15 червня, став «справжн╕м шоком для московських господар╕в». «Проте нав╕ть такий стриманий ╕, як на мене, дипломатично прилизаний зв╕т став справжн╕м шоком для кримських окупант╕в та ╖хн╕х московських господар╕в... Можна бути впевненим, що зв╕т незалежно╖ турецько╖ делегац╕╖ стане одним ╕з безл╕ч╕ документ╕в, на п╕дстав╕ яких ╕ буде винесено р╕шення майбутнього М╕жнародного суду над Рос╕╓ю...» — написав Чубаров у Facebook. Ран╕ше про порушення прав людини в Криму ╕, зокрема, прав кримських татар не раз заявляли м╕жнародн╕ правозахисн╕ орган╕зац╕╖, однак м╕сцева кримська влада назива╓ ц╕ твердження переб╕льшенням. На початку червня в МЗС Рос╕╖ закликали «не пол╕тизувати кримськотатарське питання». М╕н╕стр юстиц╕╖ Укра╖ни Павло Петренко нещодавно також заявив, що ╢вропейський парламент подав до М╕жнародного крим╕нального суду в Гааз╕ (Н╕дерланди) заяви для ╕н╕ц╕ювання розсл╕дування окупац╕╖ Криму та частини Донецько╖ та Лугансько╖ областей Рос╕йською Федерац╕╓ю. http://ua.krymr.com
РОС╤Я ПЕРЕТВОРИЛА ОКУПОВАНИЙ КРИМ НА ТЕРИТОР╤Ю СВАВ╤ЛЛЯ, ВСЕДОЗВОЛЕНОСТ╤ ТА НЕТЕРПИМОСТ╤
Про це йдеться у переданому УН╤АН коментар╕ прес-служби МЗС Укра╖ни щодо зв╕ту неоф╕ц╕йно╖ турецько╖ делегац╕╖ про стан кримських татар. Як зазначають у МЗС, зустр╕ч╕ член╕в делегац╕╖ з кримськими татарами п╕дтвердили загальновизнаний св╕товим сп╕втовариством факт: у Криму рос╕йська окупац╕йна влада реал╕зову╓ пол╕тику масштабного ╕ системного порушення прав людини, у т.ч. на нац╕ональному ╜рунт╕. У документ╕ ч╕тко заф╕ксовано наявн╕сть в опитуваних ос╕б страху за власн╕ безпеку та життя через загрозу, яка ╕сну╓ з боку так звано╖ «влади Криму». Важливе значення ма╓ також опис обставин, в яких доводилося працювати делегац╕╖, зокрема, в╕дзначено пост╕йне спостереження, тиск, обмеження у комун╕кац╕╖ та пересуванн╕, а також створення окупац╕йною владою п╕вострова ╕нших перепон для зд╕йснення об’╓ктивного мон╕торингу. Ключове м╕сце у зв╕т╕ пос╕да╓ констатац╕я сформованого середовища для фактично примусового отримання рос╕йського громадянства та в╕дмови в╕д укра╖нського громадянства для вс╕х без винятку жител╕в Криму ╕ Севастополя. Наголошено, що тим, хто в╕дмовився отримувати громадянство РФ, загрожу╓ нелюдське поводження, позбавлення елементарних соц╕альних прав, конф╕скац╕я майна та депортац╕я. Водночас т╕ жител╕ Криму, хто не бажа╓ в╕дмовлятися в╕д громадянства Укра╖ни, п╕ддаються пост╕йн╕й дискрим╕нац╕╖ з боку окупац╕йно╖ влади. Також заф╕ксовано низку ╕нших системних порушень основоположних прав людини ╕ свобод, зокрема, обмеження свободи слова й утиск журнал╕ст╕в; створення штучних перепон у доступ╕ до осв╕ти ╕ використання р╕дно╖ мови; обмеження свободи з╕брань та об’╓днань, в╕дсутн╕сть справедливого судового розгляду, ╕снування реальних загроз для ╖хнього життя. Укра╖на з самого початку п╕дтримувала таку ╕н╕ц╕ативу турецько╖ сторони та надала в╕дпов╕дне сприяння в ╖╖ реал╕зац╕╖, зазначають у МЗС. «Ми переконан╕ — ма╓ бути дано р╕шучу в╕дс╕ч ц╕леспрямован╕й л╕н╕╖ Москви з насильницького насадження рос╕йського громадянства на окупован╕й територ╕╖ та знищення нац╕онально╖ самосв╕домост╕ кримських татар, укра╖нц╕в та представник╕в ╕нших нац╕ональностей. Ситуац╕я, що склалася, вимага╓ негайно╖ та ч╕тко╖ реакц╕╖ з боку св╕тово╖ сп╕льноти. Разом з представниками ╕нших держав р╕шуче вимага╓мо в╕д Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ негайного доступу та пост╕йно╖ присутност╕ на п╕востров╕ м╕с╕й м╕жнародних орган╕зац╕й з метою мон╕торингу ситуац╕╖ та зняття загрози безпец╕ та життю м╕сцевих жител╕в», — заявляють у МЗС.
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 19.06.2015 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15429
|