Версiя для друку Обговорити в форумi

Російський віце-прем’єр Криму Дмитро Полонський заявив, що інформація про недотримання прав етнічних українців на території півострова не відповідає дійсності. Про це він сказав у коментарі для «Крим.Реалії».
«Коли йдеться про те, що чиїсь права у Криму утискають, люди лукавлять або просто брешуть. На сьогодні я не бачу в Криму проблем для будь-якої національності, будь-якого народу. І влада Російської Федерації, і Республіки Крим робить усе для того, щоб всі нації мали право користуватися своєю мовою і своїми правами», – сказав Полонський.
Він послався на дані перепису населення, проведеного в Криму 2014 року, згідно з яким на півострові проживають представники 175 національностей. Як стверджує Полонський, «мир і міжнаціональна злагода на півострові забезпечуються тим, що дотримано прав усіх національностей».
На думку віце-прем’єра, доказом того, що права кримських українців не утискаються, є і те, що українська мова, разом із російською та кримськотатарською, визнана державною.
Як повідомлялося, 22 червня в Києві учасники «круглого столу» «Вплив тимчасової окупації: асимілюючий тиск і вимушене переселення» заявили, що російська влада Криму проводить активну асиміляцію етнічних українців на півострові, «знищуючи культурну і політичну інфраструктуру українців у Криму».
Після анексії Криму Росією в березні 2014 року на півострові почали перейменовувати театри, бібліотеки та інші заклади, які мали імена українських діячів, стали закривати українські ЗМІ. У школах скоротили кількість годин навчання українською мовою, за українську символіку засудили кілька активістів.
Про утискання українців і кримських татар на півострові після його анексії Росією не раз заявляли представники правозахисних організацій, у тому числі міжнародних. Нинішня кримська влада називає ці заяви правозахисників перебільшенням.
З 14 до 25 жовтня 2014 року Росія провела в анексованому Криму перепис населення. Пізніше Росстат опублікував дані перепису, де майже 70% населення Криму назвали себе росіянами за національністю, українцями вважають себе близько 16% населення на півострові, а кримськими татарами – понад 10%.

ТИМ ЧАСОМ...

«ПРАВА ЛЮДИНИ В КРИМУ СЬОГОДНІ»

24 червня у приміщенні Європейського парламенту відбувся «круглий стіл» на тему: «Права людини в Криму сьогодні», організований міжнародною неурядовою організацією українців у Бельгії «Promote Ukraine» за сприяння євродепутата від Бельгії Марка Демесмекера.
В обговоренні взяли участь професор, доктор юридичних наук Володимир Василенко, політичний експерт та засновник інформаційно-аналітичного проекту «FreeCrimea» Тарас Березовець, юристи-міжнародники з України, Австрії, Бразилії та США, депутати Європейського парламенту.
Учасники «круглого столу» відзначили катастрофічний стан справ у галузі дотримання прав людини, що спостерігається нині в анексованому Росією Криму та окупованих територіях Східної України. Професор Василенко нагадав про те, що відповідальність за дотримання прав людини на цих територіях несе Росія як держава-окупант. Так, 21 травня цього року ВРУ ухвалила Постанову «Про затвердження Заяви Верховної Ради України «Про відступ України від окремих зобов’язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод», що передбачено зазначеними міжнародно-правовими документами та було доведено до відома їхніх депозитаріїв. «Загальновизнані права людини є неподільними. Їхнє порушення становить серйозний виклик для всієї міжнародної спільноти», — підкреслив В. Василенко, в минулому – суддя Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії.
Учасники заходу наголосили на важливості застосування усього наявного юридичного інструментарію для притягнення РФ та осіб, причетних до ухвалення рішення щодо анексії Криму та порушення прав людини, до міжнародно-правової відповідальності. «Має бути реалізована індивідуальна відповідальність перед судом, таким, який свого часу існував для колишньої Югославії», — зазначив один з присутніх депутатів ЄП.

У Криму на вивчення державних української та кримськотатарської мов у школах передбачено одну-дві години, повідомили «Новости Крыма» з посиланням на першого заступника міністра освіти, науки та молоді в російському «уряді» Криму Наталю Журбу.
«У цьому навчальному плані, який нам надіслало федеральне міністерство освіти, виділено лише одну-дві години, які можна розподілити на вивчення кримськотатарської або української мови», – зазначила вона на засіданні комітету кримського «парламенту» з освіти, науки, молодіжної політики і спорту.
За її словами, введення обов’язкового вивчення в освітніх закладах Криму однієї чи двох державних мов, крім російської, можливе лише за рахунок розподілу годин, відведених на вивчення російської мови. На думку чиновниці, це неприпустимо, тому що зараз учням недостатньо виділених годин російської мови для успішної підготовки до складання Єдиного державного іспиту.
Раніше керівник управління з питань освіти кримськотатарською мовою Меджлісу кримськотатарського народу Еміне Авамілєва заявила, що кримських татар позбавляють можливості вчити рідну мову на півострові.
До цього громадські активісти заявляли, що після того, як Крим опинився під контролем Росії, в школах півострова спостерігається нерівномірний розподіл годин на вивчення державних мов. Тоді як російській мові виділяється 5, а за шестиденної системи навчання – 6 годин на тиждень, кримськотатарська й українська мови викладаються як факультатив або взагалі не вивчаються.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2015 > Тема "З перших уст"