"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2015 > Тема "Резонанс"
#26 за 26.06.2015
КРИМ ╤ РОС╤Я. ПРО ЛОЯЛЬН╤СТЬ ╤ ПАСПОРТИ
Павло КАЗАР╤Н
Будь-як╕й людин╕ хочеться в╕дчувати себе «б╕льш╕стю», ╕ пророс╕йськ╕ актив╕сти в Криму – не виняток. Вони люблять розпов╕дати про результати референдуму, а коли цього браку╓, – посилаються на масове отримання рос╕йських паспорт╕в у Криму. Хоча цей аргумент уже точно н╕ про що не говорить. ╤ ось чому.
«Вс╕, хто не був згоден з приходом Рос╕╖, залишили Крим»
Ця теза ╓ популярною в соцмережах – мовляв, ус╕ проукра╖нськи налаштован╕ кримчани в к╕лькост╕ двадцяти тисяч ос╕б ем╕грували. Дуже зручна позиц╕я, – коли вс╕ ╕накомисляч╕ по╖хали, то можна розписуватись за вс╕х, хто лишився, ╕ виступати в╕д ╖хнього ╕мен╕. Проте, насправд╕, цей аргумент не працю╓. Крим переважно залишили т╕, хто опинився у зон╕ ризику: актив╕сти Майдану та люди, що публ╕чно декларували свою позиц╕ю п╕д час в╕домих под╕й. По╖хали т╕, проти кого нов╕ кримськ╕ правоохоронц╕ могли без особливих складнощ╕в порушити крим╕нальн╕ справи за заклики до порушення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Кр╕м того, п╕востр╕в залишили адепти рел╕г╕йних теч╕й, заборонених у Рос╕╖, – вони вир╕шили не грати з державою в рулетку. Однак при цьому т╕ люди, як╕ й ран╕ше вол╕ли не аф╕шувати сво╖х проукра╖нських погляд╕в, на п╕востров╕ лишилися. Вони й сьогодн╕ гуляють кримськими вулицями, ходять на роботу, ╖здять на пляж, читають Фейсбук, вол╕ючи не ставити лайки, – ╕ ви не здогада╓теся про ╖хн╕й св╕тогляд. Внутр╕шня ем╕грац╕я, коли завгодно.
«Вс╕, хто отримав рос╕йськ╕ паспорти, – патр╕оти Рос╕╖»
Зручна позиц╕я: мовляв, коли ви з новою реальн╕стю не згодн╕, то й не треба було документ╕в брати. Так, розум╕ю, це дуже зручно – викреслити з п╕вострова вс╕х незгодних. Вивести у формат «негромадян», позбавити фактичного та морального права на щось впливати. Ну-ну. При цьому ╓ ц╕кава деталь: т╕, хто говорить про те, що вс╕ власники рос╕йських паспорт╕в ╓ лояльними Москв╕, – ще недавно сам╕ носили в кишенях паспорти з тризубом. При цьому вс╕ двадцять три останн╕ роки вони не надто посп╕шали пере╖здити до Рос╕╖. Вся р╕зниця лише в тому, що за Укра╖ни вони могли публ╕чно заявляти про свою позиц╕ю, а ╖хн╕ опоненти п╕сля приходу Рос╕╖ опинилися позбавленими тако╖ можливост╕. Отримання рос╕йського паспорта в Криму – це зовс╕м не заява про лояльн╕сть. Це — лише крок, необх╕дний для того, щоб ╕ дал╕ жити в Криму. В кримчан завжди була дуже сильно розвинута рег╕ональна ╕дентичн╕сть: т╕ люди, як╕ мають можлив╕сть жити, не перетинаючись з рос╕йською державою ╕ не п╕дставляючись п╕д його переб╕рливу Фем╕ду, – залишилися на п╕востров╕. Паспорт з двоголовим орлом ╓ ╕нструментальним. В╕н потр╕бен, щоб влаштуватись на роботу, прийти до л╕карн╕, не втратити майно, м╕н╕м╕зувати ризики. Одразу п╕сля 18 березня Москва надала лише три тижн╕ тим людям, як╕ бажали зам╕сть рос╕йських паспорт╕в отримати вид на проживання. Заяви на в╕дмову в╕д рос╕йського громадянства приймали лише в чотирьох м╕стах – С╕мферопол╕, Севастопол╕, Бахчисара╖ та Б╕лог╕рську. Багато бажаючих просто ф╕зично не встигли подати заяву. Для них просто не залишалося альтернатив, кр╕м як отримати другий паспорт. А тому його наявн╕сть сама по соб╕ ще н╕ про що не говорить.
«Соц╕олог╕я п╕дтверджу╓, що кримчани люблять Рос╕ю»
Останню соц╕олог╕ю, як╕й ╓ сенс дов╕ряти, ми бачили на початку лютого 2014 року. ╥╖ проводив КМ╤С, в╕н зам╕ряв у рег╕онах к╕льк╕сть тих, хто хот╕в би об’╓днання Укра╖ни та Рос╕╖ в одну державу. Тод╕ Крим дав найвищий показник – 41%. Проте я нагадаю, що це було в розпал╕ ки╖вського протистояння – т╕╓╖ мит╕, коли настро╖ радикал╕зувалися майже до максимуму. ╤ водночас це була остання достов╕рна соц╕олог╕я, отримана з п╕вострова. Б╕льше ╖╖ не буде. Сам по соб╕ референдум був ╕стор╕╓ю не про соц╕олог╕ю, а про пропаганду. Було важливо показати, що вс╕ без винятку етн╕чн╕ та соц╕альн╕ групи п╕вострова п╕дтримали Рос╕ю – тому й показник склав п╕вн╕чнокорейськ╕ 97%. Лог╕ка орган╕затор╕в зрозум╕ла: будь-як╕ ╕нш╕ цифри, в тому числ╕, скаж╕мо, ц╕лком пол╕ткоректн╕ 85%, дали б оточуючим право говорити, наприклад, про те, що кримськ╕ татари проголосували проти. А результат мусив бути переважаючим, м╕стячи в соб╕ все ╕ вс╕х. Та ж ╕стор╕я ╕ про решту соцопитувань, як╕ в╕дбулися п╕сля 18 березня 2014-го. В ситуац╕╖, коли влада п╕вострова недвозначно об╕ця╓ покарати «проукра╖нських сепаратист╕в», зайвого разу без потреби н╕хто нариватися й публ╕чно декларувати свою позиц╕ю не стане. Про це вже вичерпно писали. Тому не вводьте себе в оману.
«Нове громадянство Криму ╓ незворотним»
Щоразу, коли пророс╕йськ╕ актив╕сти в Криму кажуть, що п╕востр╕в завжди мр╕яв бути з Рос╕╓ю, ╕ все, що сталося, було запрограмоване ще в 1991 роц╕, – я згадую ╕стор╕ю 1991 року. Тод╕, 24 серпня, на референдум╕ за незалежн╕сть Укра╖ни в╕ддали сво╖ голоси 54% кримчан ╕ 57% мешканц╕в Севастополя. Очевидц╕ тих под╕й, з якими випадало сп╕лкуватись, з╕знавалися, що головним мотивом був ф╕нансовий – на той час була популярною точка зору, що, скинувши «тягар» у вигляд╕ центральноаз╕йських республ╕к, Укра╖на отрима╓ ╕мпульс для розвитку, а Крим у цьому процес╕ буде бенеф╕ц╕аром. Давайте тод╕ будемо посл╕довними. Виходить, що цю ж лог╕ку можна спроектувати й на ситуац╕ю минулор╕чного березневого волевиявлення. ╤ чи означа╓ ця паралель, що розумов╕ настро╖ точно так само можуть зм╕нитись у тому випадку, якщо об╕цяний «золотий дощ» буде трохи не таким, яким його уявляють?
«Приб╕чник╕в Укра╖ни в Криму нема»
Приб╕чники Укра╖ни в Криму в╕дсутн╕ в публ╕чному простор╕ – проте це не означа╓, що ╖х нема. У цьому, до реч╕, проявля╓ться р╕зниця м╕ж укра╖нським ╕ рос╕йським суверен╕тетом над Кримом. Я почав працювати на кримському ТБ в 2004 роц╕ й чудово пам’ятаю, як майданчик для виступ╕в надавався вс╕м. В еф╕р╕ були проукра╖нськ╕ актив╕сти й пророс╕йськ╕, проки╖вськ╕ пол╕тики й промосковськ╕. Той факт, що Серг╕й Аксьонов мав можлив╕сть заре╓струвати парт╕ю «Русское единство», промовист╕ше за будь-як╕ слова говорить про свободу дискус╕й, що точилися на п╕востров╕. У рамках теле- ╕ рад╕омайданчик╕в м╕сце знаходилося для кожного: приб╕чник╕в Меджл╕су та супротивник╕в, поборник╕в «русского мира» та ╖хн╕х опонент╕в. Воно знаходилося нав╕ть для тих, хто в Криму вважався завзятим марг╕налом. Це й вигляда╓ особливо рель╓фно на тл╕ тепер╕шньо╖ мед╕йно╖ кримсько╖ «одностайност╕». Причина яко╖ ста╓ зрозум╕ла, коли послухати публ╕чн╕ заяви нових кримських правоохоронц╕в. ╤ в мене у зв’язку з цим лише одне запитання. Якщо вс╕ без винятку кримчани 18 березня 2014 року прокинулися в гармон╕╖ з самими собою, то зв╕дки в цих-таки чиновниках ╕ силовиках ст╕льки страху та невпевненост╕?
Павло КАЗАР╤Н, оглядач «Крим.Реал╕╖»
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2015 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15458
|