Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...


ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
Закон проголосовано 283-ма голосами депутат╕в Верховно╖ Ради. Експерти: його треба було приймати...


НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
╤з 2015 року Джайлз Дьюл╕ документу╓ зам╕нування земл╕ в Укра╖н╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 10.07.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 10.07.2015
Г╤РКИЙ ПРИСМАК РОС╤ЙСЬКОГО «ЩАСТЯ»

Хто так╕ «пап╓р╓дн╕к╕», добре зна╓ укра╖нське сп╕втовариство. Це т╕, хто завжди ╕ в усьому винний. А приробила цьому сл╕вцю «ноги» команда Януковича, яка нав╕ть, коли давно вже перевалила за половину ╖хня каденц╕я, стверджувала, що в ус╕х негараздах винна д╕яльн╕сть людей В╕ктора Ющенка, ╕ це доходило до см╕шного. Теор╕я «пап╓р╓дн╕ков» ╕ сьогодн╕ залиша╓ться для Криму б╕льш н╕ж актуальною.
Схоже, що нав╕ть викор╕нивши з п╕вострова останню прикмету, що нагаду╓ про Укра╖ну, пол╕тики та м╕сцев╕ ЗМ╤ не зм╕нять сво╓╖ риторики, бо увесь негатив йтиме, як ╕ сьогодн╕, в╕д укра╖нських чиновник╕в, котр╕, хоч ╕ посаджен╕ нин╕шньою владою, але жили в Криму й за час╕в Укра╖ни ╕ чимось там займалися.
Щойно переглянула телесюжет по ╤-му Кримському телеканалу, присвячений забезпеченню м╕сцями малеч╕ в дитсадочках. Прац╕вник цього ж телеканалу, батько двох д╕тей, розпов╕в, як проривався на прийом до тих, в╕д кого залежала доля його д╕тлах╕в. На прийом потрапив з п’ятого разу, ╕ був шокований ман╕кюром ╕ зверхн╕стю двох дам, як╕ сид╕ли в каб╕нет╕, а ще б╕льше тим, що кожну ╕з них в╕д праведного гн╕ву «вдячних» батьк╕в охороняло по ополченцю. Про це батьков╕ пояснили, що бувають прецеденти, коли здоров’я цих дам, д╕йсно, п╕д загрозою. А якщо, д╕йсно, в ╖хн╕й повед╕нц╕ щось не так, то це, звичайно, спадок Укра╖ни, хоча не пригадаю, щоб прац╕вник╕в дитячо╖ дошк╕льно╖ осв╕ти ран╕ше охороняла м╕л╕ц╕я. Вт╕м, пролунав голос ╕ незаангажовано╖ людини. «Я б припинила говорити про укра╖нський спадок, все залежить в╕д в╕дпов╕дност╕ людини сво╖й посад╕ ╕ особистих якостей». Бо, скаж╕мо, з укра╖нським «лихол╕ттям» аж н╕як не пов’язан╕ т╕ процеси, що в╕дбуваються сьогодн╕ в команд╕ «поб╓д╕т╓л╓й». Лише за весну-л╕то було зв╕льнено м╕н╕стра курорт╕в ╕ туризму Олену Юрченко, м╕н╕стра транспорту Анатол╕я Цуркана, який став ф╕гурантом карно╖ справи, м╕н╕стра майнових ╕ земельних в╕дносин Олександра Гордецького, м╕н╕стра промислово╖ пол╕тики Андр╕я Скринника, затриманого ФСБ, главу кримсько╖ податково╖ служби Миколу Кочанова, який намагався дати хабара прац╕вников╕ ФСБ, та чимало ╕нших високопосадовц╕в. ╤ небезп╕дставно всього за перше п╕вр╕ччя порушено 140 карних справ проти чиновник╕в корупц╕йного спрямування.
Днями зустр╕ла зав╕дувача одного з в╕дд╕лень с╕мферопольсько╖ 7-╖ м╕сько╖ л╕карн╕. На мо╓ традиц╕йне — як справи? — вона схопилася за голову ╕ почала говорити, що тако╖ агресивно╖ некомпетентност╕ не бачила ╕ уявити соб╕ не могла, хоча об╕йма╓ свою посаду ледь не 40 рок╕в. ╤ ця ж╕нка зовс╕м не ворог рос╕йсько╖ держави, вона — давня актив╕стка рос╕йського руху, а п╕д час «кримсько╖ весни» ╖здила п╕дгодовувати тутешн╕х «беркут╕вц╕в». Щоправда, ╕м’я того, хто руйну╓ нин╕шню кримську медицину, назвати вона так ╕ не наважилася, лише показувала пальцем вгору. Його я почула в╕д ╕ншо╖ л╕карки з аналог╕чними звинуваченнями. Йшлося про «м╕н╕стра охорони здоров’я» пана Могилевського. Рядов╕ кримчани, розчарован╕ в «команд╓ поб╓д╕т╓л╓й», просять прислати сюди московських чиновник╕в, усв╕домлюючи, що перемагати того, хто не чинить спротиву, ╕ чорнуху у власних душах та некомпетентн╕сть, реч╕ р╕зн╕.
Особливо стурбован╕ т╕, кому доводиться частенько звертатися у медичн╕ заклади, ╕ це не обов’язково хвор╕. Скаж╕мо, школяр╕ мають до початку навчального року п╕дготувати дов╕дки про стан свого здоров’я. Без цього ╕ в школу не пустять. А на безкоштовний медичний прийом уже сто╖ть черга до к╕нця серпня. Отже, звертаються батьки з д╕тьми за платними послугами. Три найелементарн╕ш╕ анал╕зи для дитини в найдешевшому ╕з платних медичних заклад╕в, що почали множитися у геометричн╕й прогрес╕╖, об╕йдуться у 800 рубл╕в.
Нараз╕ безкоштовна страхова медицина реально дедал╕ част╕ше ╕ глибше зал╕за╓ у кишен╕ споживач╕в ╖╖ послуг. Кожен безкоштовний анал╕з — це три печатки, купа п╕дпис╕в та р╕зна документац╕я. Л╕кар╕ скаржаться, що все менше часу можуть прид╕ляти хворим, в╕н марну╓ться на заповнення р╕зних папер╕в. ╤ хоч вважа╓ться, що терм╕нова медична допомога безкоштовно нада╓ться кожному, життя показу╓, що не все так просто.
Коли «швидка допомога» прибула до мо╓╖ 96-р╕чно╖ матер╕, яка потерпала в╕д г╕пертон╕чного кризу, тиск ╖й вим╕ряли лише п╕сля того, як ми надали паспорт громадянина Рос╕╖ та страховий пол╕с. А як бути тим, хто з р╕зних причин ще не ма╓ цих документ╕в? Кримськ╕й «влад╕» добре в╕домо про траг╕чну долю двох матер╕в, що не встигли обзавестися належними документами ╕ померли п╕д час полог╕в. ╥хн╕ р╕дн╕ так ╕ не одержали права на «материнський кап╕тал», хоча вс╕ вони — кор╕нн╕ кримчани й одержали рос╕йське громадянство. Тож родина мала запланувати все заздалег╕дь, у тому числ╕ смерть матер╕, аби дитина не зазнала дискрим╕нац╕╖. Й оскаржити це р╕шення в╕дпов╕дних орган╕в неможливо, бо людський фактор у рос╕йському законодавств╕ не врахову╓ться.
Це в╕дчувають ус╕ ╕ всюди. Хочете перере╓струватися в колишньому «Укртелеком╕», що став «Кримтелом», вед╕ть власника номера, нав╕ть якщо йому 100 рок╕в, або ж надавайте дов╕дку, зав╕рену нотар╕усом, а варт╕сть послуги — 1200 рубл╕в. Те ж саме ╕ в «Крименерго», а ще потр╕бна купа папер╕в, враховуючи документи на житло, дов╕дку з податково╖ ╕нспекц╕╖, св╕дчення про справн╕сть електрол╕чильника тощо. До «Кримгазу» взагал╕ не п╕дступитися, ╕ з першого штурму перере╓струватися практично неможливо.
Прикметно, що при цьому народ не обурю╓ться, це в╕н робить лише вдома п╕д ковдрою. Легально негативн╕ емоц╕╖ може викликати лише те, вину за що легко перекласти на «пап╓р╓дн╕ков». Народне невдоволення орган╕зовано спрямову╓ться на укра╖номовн╕ дороговкази, синьо-жовт╕ таблички на деяких установах та абсолютно безневинн╕ написи — «Дяку╓мо за чист╕ узб╕ччя!».
Одним з громов╕двод╕в стала назва к╕нотеатру, що в центр╕ С╕мферополя, — ╕мен╕ Шевченка. Йому збираються повернути назву, яку в╕н мав за час╕в Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. ╤ тут сталося зовс╕м неспод╕ване: запротестували й т╕, хто вс╕ ц╕ роки був затятим ворогом укра╖нсько╖ державност╕, — комун╕сти. ╥хня фракц╕я в с╕мферопольськ╕й м╕ськрад╕ в особах Степана К╕ск╕на та В╕ктора Шкляренка розц╕нила це як «наступ нац╕онал╕стичного шов╕н╕зму та намагання розд╕лити кримчан за нац╕ональною ознакою». В заяв╕ депутати запитують: «Невже боротьба з укра╖нським поетом ╓ важлив╕шою за кричущ╕ проблеми ЖКГ, в╕д яких потерпа╓ м╕сто?». ╤ це вже не перша ситуац╕я, коли комун╕сти виступають проти нин╕шнього режиму, виявляючи сол╕дарн╕сть з укра╖нцями, хоча ще недавно були ярими апологетами Рос╕╖. Внасл╕док цього галаслив╕ ЗМ╤ вже готов╕ зарахувати ╖х до табору укра╖нських нац╕онал╕ст╕в, як╕ сьогодн╕ в Криму поза законом.
А переважна б╕льш╕сть кримчан см╕лив╕стю не вир╕зня╓ться. Особливо яскраво це проявилося п╕д час перепису. Б╕льше за ╕нших здивували кримськ╕ татари, для яких завжди було принциповим саме визначення нац╕ональност╕. Зг╕дно з останн╕м переписом, 44 996 ос╕б назвалися просто татарами, 4% яких визначили р╕дною мовою просто татарську. А укра╖нц╕ ╕ того менше — лише 3%.
╤ все ж таки к╕льк╕сть кримчан, як╕ вважають себе укра╖нцями нав╕ть за цих умов, сяга╓ майже 350 тисяч ос╕б. ╤ це друге «призове» м╕сце п╕сля рос╕ян. Дуже шкода, що ╖хн╕ дол╕ поза увагою як чужо╖, так ╕ р╕дно╖ держави. Невже цими людьми ма╓ оп╕куватися лише заборонена в Укра╖н╕ компарт╕я?

Тамара ФЕДОРЕНКО
м. С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 10.07.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15535

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков