Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПОГОДИВ КАНДИДАТУРУ ЗАЛУЖНОГО НА ПОСАДУ ПОСЛА У БРИТАН╤╥
Про це йдеться у пов╕домленн╕ М╕н╕стерства закордонних справ Укра╖ни…


БУДЕ ДЕНЬ, КОЛИ ╤ ШВЕЦ╤Я ЗМОЖЕ ПРИВ╤ТАТИ УКРА╥НУ З╤ ВСТУПОМ В АЛЬЯНС
Звернення Президента Укра╖ни.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 10.07.2015 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 10.07.2015
ЗА РОС╤ЙСЬК╤ СЕР╤АЛИ УКРА╥НА ЩОРОКУ В╤ДДАВАЛА БЛИЗЬКО 300 М╤ЛЬЙОН╤В ДОЛАР╤В

Таке к╕но...

Про необх╕дн╕сть зам╕ни на нашому телебаченн╕ рос╕йського контенту, який на деяких каналах ╕ до сьогодн╕ «зашкалю╓», в Укра╖н╕ йдеться вже тривалий час. Под╕╖, ╕нсп╕рован╕ рос╕йською пропагандою, ╕ в╕дкрита в╕йськова агрес╕я РФ змусили державу кардинально переглянути власну культурну та ╕нформац╕йну пол╕тику. Держк╕но, зокрема, 4 червня заборонив до показу 162 рос╕йськ╕ ф╕льми та сер╕али, що вийшли п╕сля 1 с╕чня 2014 року, а також продукц╕ю, яка пропагу╓ д╕яльн╕сть правоохоронних орган╕в, збройних сил, ╕нших в╕йськових чи силових формувань РФ або окремих ╖хн╕х представник╕в. ╤ до сьогодн╕ ком╕тет доповню╓ цей заборонний список новими назвами.
Тим часом процес зам╕ни рос╕йського контенту укра╖нським просува╓ться пов╕льно, ╕ далеко не вс╕ канали дотримуються в╕дпов╕дного законодавства.
Яких заход╕в вжива╓ Нац╕ональна рада Укра╖ни з питань телебачення ╕ рад╕омовлення, щоб пол╕пшити ситуац╕ю, як╕ повноваження ма╓ — у розмов╕ кореспондента «Укр╕нформу» з ╖╖ головою Юр╕╓м Артеменком.

АБИ У НАС З’ЯВИЛИСЯ ОСКАРОНОСН╤ СТР╤ЧКИ, ТРЕБА ВИПУСКАТИ В ТИСЯЧУ РАЗ╤В Б╤ЛЬШЕ Ф╤ЛЬМ╤В

— Юр╕ю Анатол╕йовичу, чому канали не квапляться з виконанням закону? Можливо, вони не мають достатньо укра╖нського — ╕ просто нерос╕йського — продукту для наповнення с╕тки мовлення? Що в╕дбува╓ться?
— Насправд╕, це питання до канал╕в. Розумн╕ топ-менеджери, а я в╕рю в те, що у нас розумн╕ топ-менеджери, цю ситуац╕ю могли прогнозувати ще на початку 2014 року, ╕ мали д╕яти, вести в╕дпов╕дн╕ перемовини ╕ так дал╕. Хтось в╕в, хтось створював, запускав сво╖ сер╕али на нову тематику. А функц╕я Нац╕онально╖ ради — лише сприяти цьому.
— Ясно, що решта — не у ваших функц╕ях. Але як Нацрад╕ це бачиться згори? Як зам╕щати? Чим зам╕щати?
— По-перше, треба допомагати каналам це робити ╕ змушувати ╖х це робити. За допомогою застережних норм, законопроект╕в. Заборона рос╕йських сер╕ал╕в ще, мабуть, триватиме, будуть вноситися як╕сь нов╕ норми.
По-друге, насправд╕, ми ╕ напряму намага╓мося сприяти з наповненням мовлення. Всюди, де ╖здимо, — члени Нацради, чи пан╕ Герасим’юк окремо по╖хала, чи ми по╖хали разом, в кра╖нах-регуляторах, зустр╕чаючись з представниками канал╕в чи регуляторних орган╕в, — ми просимо допомогти нам сво╓ю продукц╕╓ю.
По-трет╓, чим зам╕щати? Ран╕ше за р╕к з Укра╖ни виводилося до 300 м╕льйон╕в долар╕в — до Рос╕╖ за ╖хн╕ сер╕али. Це — шален╕ грош╕. Зараз ми розум╕╓мо, що ц╕ грош╕ краще спрямувати на щось сво╓. Тобто зараз канали створюють сво╖ productions. У кращому випадку вони знаходять якогось партнера, таким чином м╕н╕м╕зуючи ризики. Скаж╕мо, «1+1» для сер╕алу «Гвард╕я» знайшов польських партнер╕в. ╤нш╕ канали теж роблять свою продукц╕ю. Вони нам пов╕домляють, що за останн╕ п╕вроку втрич╕ зб╕льшили обсяги власного виробництва. Це добре. Тобто ╓ прогрес.
— Чи достатньо нам наших сер╕ал╕в, наших програм для наповнення с╕тки мовлення?
— Звичайно, достатньо. Тут питання в якост╕. Як╕сть стражда╓. Пам’ята╓те, була велика дискус╕я в соцмережах з приводу виходу сер╕алу «Останн╕й москаль»? Про його як╕сть можна сперечатись. Я, наприклад, не задоволений нею, але ставлюся до цього ф╕лософськи. Це — один ╕з перших продукт╕в. В╕н, може, ╕нколи не дуже вдало, не дуже влучно потрапля╓ в тему укра╖нського гумору, але це перший!
Скаж╕мо, ми захоплю╓мося Голл╕вудом. Але ж для того, щоби у нас з’являлися оскароносн╕ стр╕чки, треба зробити в тисячу раз╕в б╕льше ф╕льм╕в. ╤з ц╕╓╖ тисяч╕ десь ш╕стсот будуть просто провальними. Близько двохсот якось сприйматимуться. В╕д сотн╕ будуть у захват╕. А десять чи п’ятнадцять претендуватимуть на «Оскара» й принесуть кошти. Тому я в╕таю появу перших сер╕ал╕в! Нам треба б╕льше працювати, ╕ в нас з’являться наш╕ оскароносн╕ ф╕льми.
— Чи Нацрада в╕дстежу╓ як╕сть телепродукц╕╖?
— Н╕, ми не можемо. Ми в╕дстежу╓мо, чи не порушено закон. Для нас чим б╕льше власних програм, тим краще. Ми можемо давати попередження за в╕дхилення в╕д програмно╖ концепц╕╖, в як╕й виписано, ск╕льки ма╓ бути програм власного виробництва, ск╕льки — ╕ноземного ╕ нац╕онального. Так-от, якщо норма порушу╓ться в б╕к зб╕льшення власного виробництва, чи патр╕отичного, нац╕онального, ми, звичайно, не да╓мо попередження, хоча формально мали б. Але ми т╕льки в╕та╓мо це.
— А до яко╖ в╕дпов╕дальност╕ притягу╓те за порушення? Чи були вже прецеденти, коли ви забирали л╕ценз╕ю?
— Зна╓те, я одразу хочу сказати: те, що розпов╕да╓ один ╕з канал╕в, — що Нацрада у них забира╓ л╕ценз╕ю, — це брехня ╕ маячня. Нацрада не забира╓ л╕ценз╕ю ╕ не може ╖╖ забрати. Ми можемо звернутися до суду, ╕ суд, як правова ╕нстанц╕я, ма╓ вир╕шувати. У нас ╓ багато приклад╕в, коли ми програ╓мо суди. ╤нколи ц╕ р╕шення суду, як на мене, ╓ сумн╕вними. Але це р╕шення суду, ╕ я ╖х виконую.
Скаж╕мо, ми подали свого часу до суду на позбавлення л╕ценз╕╖ телеканалу «Меню-ТВ», який просто перестав мовити, тому що не мав грошей. А вони не хот╕ли в╕ддавати л╕ценз╕ю, спод╕ваючись, що, може, колись у них ц╕ грош╕ знайдуться. ╤ суд нам в╕дмовив, тому що ми не дотрималися процедури, бо спочатку треба заф╕ксувати три порушення, пот╕м винести попередження, а пот╕м накласти штраф. Щоправда, пот╕м було знайдено компром╕с. Власники прийшли й з╕ сво╓╖ ╕н╕ц╕ативи в╕ддали л╕ценз╕ю.
Тобто ми л╕ценз╕й не забира╓мо. На сьогодн╕ у нас ╓ звернення до суду ще на деяк╕ канали, як╕ просто не мовлять, бо зак╕нчилися грош╕. Але л╕ценз╕ю вони теж не хочуть здавати держав╕. ╤ ми перебува╓мо в судових процесах.

ПРЕМ’╢Р ВВАЖА╢, ЩО ШТРАФИ ДО М╤ЛЬЙОНА ГРИВЕНЬ ДЛЯ ДЕЯКИХ КАНАЛ╤В ЗАМАЛ╤

— В╕дтепер, кр╕м попереджень, Нацрада матиме справд╕ реальний механ╕зм впливу на канали. На минулому тижн╕ Кабм╕н затвердив положення про штрафи.
— Так, нарешт╕, Нац╕ональна рада зможе застосовувати штрафи. Кажу «нарешт╕», оск╕льки вже б╕льше десяти рок╕в ми ма╓мо закон про телебачення, ╕ в ньому це передбачено — що Нацрада ма╓ право накладати штрафи, встановлювати ╖хн╕й розм╕р, погоджувати це в Кабм╕н╕.
Та чомусь протягом ус╕х цих десяти рок╕в н╕ Нацрада, н╕ Кабм╕н не вносили положення про штраф. Хоч були як╕сь квол╕ спроби, на р╕вн╕ робочих зас╕дань у Нацрад╕, але вони не виходили назовн╕. А ми внесли це на Кабм╕н. Ми вважа╓мо, що штрафи — це краща норма, н╕ж попередження.
Ми запропонували чист╕, прозор╕ правила. Там три категор╕╖: за др╕бне порушення — 5%, за середн╓ — 10% ╕ за велике — 15% в╕д вартост╕ л╕ценз╕╖. Др╕бне — це коли забули чи не надали сво╓часно документи, порушили як╕сь ╕нш╕ умови л╕ценз╕╖. А велике порушення — це вже таке, як заклики до ксенофоб╕╖, до розпалювання ворожнеч╕. Кабм╕н погодив нам ц╕ розм╕ри на два м╕сяц╕. Але сказав, що треба ц╕ штрафи робити б╕льшими. Це була позиц╕я Прем’╓р-м╕н╕стра Укра╖ни.
— Наск╕льки б╕льшими?
— Сутт╓во. Прем’╓р вважа╓, що, наприклад, для таких телеканал╕в, як «╤нтер» чи «1+1», порушення третьо╖ категор╕╖ — 15% в╕д вартост╕ л╕ценз╕╖, а це десь близько м╕льйона — 800 тисяч гривень, замал╕.
— Хочу одразу уточнити: кожен окремий випадок — це окремий штраф?
— Я ж не думаю, що таких випадк╕в буде багато. Буде один випадок — штраф сплатили. Знову продовжують — пода╓мо до суду щодо анулювання л╕ценз╕╖. Але прем’╓р-м╕н╕стр вважа╓, що це замало. ╤, до реч╕, я, як громадянин ╕ член Нац╕онально╖ ради, згоден з ним. Тому за два м╕сяц╕ ми переробимо це положення, сутт╓во зб╕льшимо штрафи ╕ винесемо на громадське обговорення. А тим часом будемо користуватися цими, як╕ нам затвердив Кабм╕н.
— Як швидко ви вже зможете ввести систему штраф╕в?
— ╢ певна процедура оформлення документ╕в, пот╕м ми ре╓стру╓мо ╖х у М╕н’юст╕. Я думаю, через два тижн╕ у нас все буде на руках, ╕ вони запрацюють. ╤ це правильно. Адже якщо ми розум╕╓мо телебачення як б╕знес, то б╕знес завжди кара╓ться грошима, а не попередженнями, умовляннями ╕ так дал╕.
— Нацрада в╕дсл╕дкову╓ мовлення на телеканалах. Чи вони припинили використовувати заборонений рос╕йський контент?
— Ус╕ канали використовують рос╕йський контент ╕ понин╕. Але це рос╕йський контент, який вироблений до 2014 року. ╤нод╕ крутиться якийсь сер╕ал, якась, умовно кажучи, «Любовь-морковь», то там же ╓ перший сезон, другий. ╢ й порушення, нас намагаються якось обдурити. Ну, наприклад, ми бачимо, що в цьому сер╕ал╕ написано: 2014 р╕к. Ми кажемо: 2014-й заборонений. А вони заперечують: мовляв, в╕н вироблений був у 2013-му, а показаний у 2014-му.
Тобто тут ╓ особливост╕, ╕ закон не дуже ч╕тко прописаний, норма в ньому розпливчаста. Нам потр╕бен якийсь усталений протокол. ╤ ми вже зустр╕чалися щодо цього з кер╕вництвом Держк╕но. Можливо, будуть потр╕бн╕ певн╕ зм╕ни до закону. Але цей процес ╕де. Ми наведемо порядок.
Можу сказати, що на 99% закон про заборонений рос╕йський контент викону╓ться. ╤ людям треба розум╕ти: якщо крутяться рос╕йськ╕ сер╕али, то вони випущен╕ до 2014 року.

ЗАКОН «ПРО ╤НОМОВЛЕННЯ» ТРЕБА ПРИЙМАТИ ЧИМШВИДШЕ

— Юр╕ю Анатол╕йовичу, розкаж╕ть про ситуац╕ю з каналом «БТБ». Це — канал Арбузова чи державний? Нацрада нада╓ Генпрокуратур╕ як╕сь документи. Тим часом в╕домо, що «БТБ» оф╕ц╕йно передали М╕н╕нформпол╕тики.
— Зараз ╕деться про те, чи був канал «БТБ» законно створений. ╤, мабуть, що н╕. Нац╕ональний банк на той час не мав за сво╖м статутом права засновувати як╕сь телерад╕оорган╕зац╕╖. Але для пана Арбузова — закон як дишло. Тобто для сво╖х дозволялося все. ╤ канал належав Нац╕ональному банку, але контролювався Арбузовим, мабуть, для використання в пол╕тичних ц╕лях.
Але це — окрема тема, ╕ з Арбузовим ма╓ розбиратися Генпрокуратура.
Ми ж проводили перев╕рку, намагаючись з’ясувати, коли ╕ як створювався канал, для того, щоб передати матер╕али в прокуратуру, щоб вона вже вживала заход╕в персонально до колишнього кер╕вництва Нацбанку.
Але канал як був державним, так ╕ залиша╓ться державним. ╤ зараз на баз╕ цього каналу М╕н╕стерство ╕нформац╕йно╖ пол╕тики хоче створити канал з ╕номовлення Ukrainian Tomorrow. Ми ╖м, звичайно, будемо допомагати, але це — ╖хня в╕дпов╕дальн╕сть.
— Нацрада п╕дтримала проект Закону «Про систему ╕номовлення Укра╖ни». У вас ╓ деяк╕ зауваження до нього.
— Закон правильний. Ми пропону╓мо створити робочу групу, щоб його доопрацювати — або при Нацрад╕, або при Держкомтелерад╕о, або при М╕н╕нформпол╕тики. Ми висловили сво╖ зауваження. Зараз вони ╕дуть до Держкомтелерад╕о, який ма╓ ╖х опрацювати. Пот╕м Кабм╕н внесе законопроект до Верховно╖ Ради, де в зал╕ 450 розумних людей, у яких ╓ друз╕-журнал╕сти, сво╖ орган╕зац╕╖, газети чи телебачення, вони п╕дкажуть. Але закон правильний. Це — потр╕бний закон, ╕ чим швидше в╕н буде ухвалений, тим краще.

Валентина ПАЩЕНКО
(«Укр╕нформ»)

 

У РОС╤╥ ПАДАЮТЬ КАСОВ╤ ЗБОРИ В╤Д ПРОКАТУ ВЛАСНИХ Ф╤ЛЬМ╤В – РОС╤ЯНИ Б╤ЛЬШЕ ДИВЛЯТЬСЯ ╤НОЗЕМНЕ К╤НО
Касов╕ збори рос╕йських ф╕льм╕в впали за р╕к на 3,3%, при цьому доходи в╕тчизняних к╕нотеатр╕в зросли з с╕чня на 3,7 в╕дсотка, але це в╕дбулося за рахунок ╕ноземно╖ продукц╕╖. За п╕дсумками прокату в плюс вийшли т╕льки чотири рос╕йськ╕ ф╕льми, а в сукупност╕ в╕тчизнян╕ продюсери втратили, за попередн╕ми п╕драхунками експерт╕в, 142,3 млн. долар╕в, пов╕домля╓ рос╕йське видання «Коммерсант».
За даними Movie Research, у першому п╕вр╕чч╕ минулого року частка глядач╕в в╕тчизняних ф╕льм╕в становила 25,1%, цього року — 23,9%, частка збор╕в знизилася з 23,8% до 22,2%.
Всього в с╕чн╕-червн╕ в прокат вийшли 59 рос╕йських картин, на ╖хн╓ виробництво продюсери витратили 187,6 млн. долар╕в, п╕драхували в kinodata.pro. Таким чином, виходячи з того що 50% збор╕в з прокату забирають соб╕ к╕нотеатри, збитки ╕ндустр╕╖ за п╕дсумками к╕нопрокату становили близько 142,3 млн. долар╕в. На думку головного редактора kinodata.pro Серг╕я Лаврова, причина — у в╕дсутност╕ «рос╕йських ф╕льм╕в-под╕й». Причому в╕йськов╕ ф╕льми, що ф╕нансувалися державою, окр╕м «Битви за Севастополь» (╕нша назва — «Незламна», копродукц╕я з Укра╖ною), провалилися в прокат╕.
У доларах окупилися в прокат╕ в минулому п╕вр╕чч╕ всього три ф╕льми: «Три богатир╕: Х╕д конем» (виробництво СТВ, «Мельница») з бюджетом 3,5 млн. долар╕в ╕ зборами 170,1 млн. долар╕в, копродукц╕я з Укра╖ною «8 нових побачень» (Студ╕я «Квартал 95», «Горад». Причому рос╕йське видання взагал╕ не згаду╓ у сво╖й новин╕ укра╖нський продакшн — «ТК») з бюджетом 2,3 млн. долар╕в ╕ зборами 7,46 млн. долар╕в, а також «Дуxless-2» (Art Pictures Studio, «К╕нослово») з╕ зборами 7,9 млн. долар╕в ╕ бюджетом 4 млн. долар╕в. У рублевому екв╕валент╕ прибутковою стала також стр╕чка «Битва за Севастополь» (ф╕льм зн╕мали укра╖нська студ╕я «К╕нороб» ╕ рос╕йська студ╕я «Новые люди» за участ╕ каналу «Укра╖на» та укра╖нсько╖ групи компан╕й Film.ua) з бюджетом 124 млн. руб. ╕ зборами у прокат╕ 435 млн. руб. Таким чином, прибутковими у Рос╕╖ виявилися чотири стр╕чки, дв╕ з яких вироблен╕ у копродукц╕╖ з Укра╖ною.
У липн╕-грудн╕ прибутковою може виявитися всього одна картина — комед╕йна мелодрама «Без кордон╕в», прогнозують в kinodata.pro.
Видання також пов╕домля╓, що за р╕шення ╢вросоюзу продовжити економ╕чн╕ санкц╕╖ в╕дносно Рос╕╖ можуть мимовол╕ заплатити рос╕йськ╕ к╕нотеатри, як╕ демонструють ф╕льми ╕ноземного виробництва. Розглянути можлив╕сть стягування ПДВ з продажу квитк╕в у к╕нотеатрах уряду доручив прем’╓р Дмитро Медвед╓в.
У кв╕тн╕ депутат Держдуми в╕д фракц╕╖ ЛДПР ╢гор Ан╕с╕мов запропонував заборонити прокат ф╕льм╕в, вироблених у кра╖нах, як╕ ввели санкц╕╖ проти Рос╕╖. Як говориться в пояснювальн╕й записц╕ до законопроекту, який пан Ан╕с╕мов вн╕с до нижньо╖ палати, ╕ноземну к╕нопродукц╕ю «не сл╕д вважати антирос╕йською», але «сам факт» отримання прибутку в╕д ╖╖ прокату в Рос╕╖ «не можна вважати правильним». Проект не може бути прийнятий, в тому числ╕ тому, що к╕нотеатрам «н╕чого буде показувати», зазначають у думському ком╕тет╕ з культури.
Нагада╓мо, художн╕й ф╕льм «Незламна» сп╕льного виробництва Укра╖ни та Рос╕╖ за перший в╕кенд прокату переглянули понад 90 тис. глядач╕в, а збори першого в╕кенду т╕льки в Укра╖н╕ склали понад 4,5 млн. грн.
Ки╖вський к╕нотеатр укра╖нського ф╕льму «Л╕ра» за чотири м╕сяц╕ роботи з╕брав чотири з половиною тисяч╕ глядач╕в. У цьому к╕нотеатр╕ довгого прокату 93 стр╕чки можна було обрати для перегляду з-пом╕ж 294 сеанс╕в. ╤з них в╕дбулося 13 прем’╓р та 25 зустр╕чей ╕з к╕норежисерами. Це — перший под╕бний прецедент на етап╕ становлення нового укра╖нського к╕но. В╕дбувся в╕н завдяки робот╕ волонтер╕в.

«Телекритика»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 10.07.2015 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15542

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков