ДИВЛЯЧИСЬ НА МАЙДАН, МИТРОПОЛИТ ВОЛОДИМИР КАЗАВ, ЩО УКРА╥НА ОЧИЩУ╢ТЬСЯ...
Дорога до Храму
5 липня минув р╕к з дня смерт╕ фактичного засновника нов╕тньо╖ Укра╖нсько╖ православно╖ церкви, митрополита Володимира Сабодана, який був отцем пастви, ╖╖ безсумн╕вним моральним авторитетом. Напередодн╕ ц╕╓╖ дати кореспонденту «Укр╕нформу» вдалося поговорити ╕з багатор╕чним секретарем митрополита, який був ╕ залиша╓ться спадко╓мцем церковного курсу спочилого предстоятеля, митрополитом Олександром (Драбинком). Зустр╕ч в╕дбулася в прим╕щенн╕ Спасо-Преображенського собору на Теремках, де служить владика Олександр. У цьому храм╕ вже р╕к служать акаф╕ст за перемогу укра╖нського в╕йська, тут не запитують, чи, бува, во╖н з церковно╖ записки не належить до Ки╖вського патр╕архату. Каб╕нет митрополита невеликий, тут може пом╕ститися з десяток людей. У коридор╕ висить стенд про во╖н╕в цього району, загиблих на Майдан╕ та в АТО, а всередин╕ висить непомпезний портрет Володимира. — Владико, зазвичай близьк╕ люди або наступники видатних д╕яч╕в приходять на могилу для сво╓р╕дного внутр╕шнього зв╕ту перед померлим. Скаж╕ть, сьогодн╕ ╓ про що зв╕тувати нин╕шн╕м кер╕вникам церкви? Бо у мене ст╕йке враження, що авторитет церкви безжально нищать, буд╕вництво храм╕в згорнуто, м╕жцерковний д╕алог заморожено. Чи ситуац╕я повного наступу на здобутки Блаженн╕йшого лише так вигляда╓, чи вона такою ╓? — Треба бути об’╓ктивним. А тому не варто звинувачувати у тому, що сьогодн╕ «згорнуто буд╕вництво храм╕в», нового Предстоятеля УПЦ або ╕нших ╖╖ кер╕вник╕в. Трива╓ в╕йна на Донбас╕. Економ╕сти та пол╕тики обговорюють ╕мов╕рн╕сть проголошення дефолту. Тому причина зупинення храмобуд╕вництва очевидна – це економ╕чна криза, яка викликана неоголошеною в╕йною. Що ж стосу╓ться згортання м╕жцерковного д╕алогу, то тут, д╕йсно, в╕дчува╓ться певна зм╕на пр╕оритет╕в. Блаженн╕йший митрополит Володимир особисто вистраждав ╕дею д╕алогу. Ця ╕дея народилася не одразу. Блаженн╕йший прийшов до не╖, коли переконався, що альтернативи д╕алогу не ╕сну╓. Щодо питання, як ставиться до м╕жцерковного д╕алогу Блаженн╕йший митрополит Онуфр╕й... Р╕шення Священного Синоду УПЦ про в╕дновлення д╕алогу з УАПЦ н╕би св╕дчить про те, що справу з мертво╖ точки зрушено. Але тут також важливий формат д╕алогу. Що ма╓ться на уваз╕ п╕д д╕алогом УПЦ та УАПЦ? Пошук сп╕льного конфес╕йного конкурента чи пошук сп╕льного шляху до церковно╖ ╓дност╕? З точки зору захисту конфес╕йних ╕нтерес╕в наш╕й Церкв╕, можливо, ╕ виг╕дний тактичний блок з УАПЦ проти УПЦ КП. Але ми ма╓мо пам’ятати про те, що в Церкв╕ ╕сну╓ закон, що протилежний его╖стичному законов╕, за яким живе св╕т. «Якщо пшеничне зерно, упавши на землю, не помре, — каже Христос, — то залишиться одне, а якщо помре, то принесе багато плод╕в» (╤н.12,24). До реч╕, ц╕ сам╕ слова стосуються ╕ спадку Блаженн╕йшого митрополита Володимира. Багато хто каже сьогодн╕: доба митрополита Володимира в╕д╕йшла, а його спадок тепер н╕кому не потр╕бний. Проте «смерть» зерна — це образ поетичний. Адже насправд╕ зерно не помира╓. Воно просто переходить у нове життя. Так само ╕ спадок Блаженн╕йшого. Сьогодн╕ кажуть, що цей спадок з ╕сторично╖ точки зору «помер». Але завтра, пройшовши через стад╕ю заперечення, в╕н може стати тим зерном, яке принесе багато плод╕в. — П╕д час правл╕ння президента Януковича Церква пережила два ганебних скандали, результатом яких стали крим╕нальн╕ справи. Перша справа – тиск на спочилого Блаженн╕йшого Володимира та усунення його в╕д престолу та ╕нша справа — ваше незаконне утримання п╕д вартою (Олександра Драбинка п╕вроку утримували п╕д арештом за в╕дмову переконати спочилого предстоятеля в╕дмовитися в╕д престолу). Чи мають справи судову перспективу? — Справа щодо тиску на митрополита Володимира та ╕нша справа щодо мого незаконного утримання були розд╕лен╕. «Моя» справа зараз перебува╓ в Генпрокуратур╕, адвокати обвинувачених ознайомлен╕ ╕з ╖╖ матер╕алами. Адвокат каже, що приблизно за два тижн╕ справу буде передано до Вишгородського суду. Справа щодо тиску на митрополита Володимира зараз призупинена через неможлив╕сть проводити сл╕дч╕ д╕╖ ╕з колишн╕м м╕н╕стром внутр╕шн╕х справ Захарченком. — Чи саботаж л╕кування митрополита Володимира, доведення до могили розсл╕ду╓ться у рамках ц╕╓╖ справи? — Л╕кування Блаженн╕йшого — це ще одна справа. Вона ма╓ для мене багато запитань. На першому етап╕ у нього не змогли вчасно д╕агностувати онколог╕ю, зрештою, повезли його до Франц╕╖, видалили пухлину. Але через п╕вроку в╕дбулася ще одна ╕стор╕я. Саме це стало темою для окремо╖ крим╕нально╖ справи. У мене ╓ певн╕ запитання до л╕кар╕в... У с╕чн╕, коли я ще перебував п╕д примусовою охороною, зранку телефону╓ до мене л╕кар Блаженн╕йшого та каже, що треба терм╕ново зустр╕тися. В╕н мен╕ каже: митрополит у важкому стан╕, треба госп╕тал╕зувати, швидше за все, вводити у штучну кому та чекати, коли помре. Я з╕брав консил╕ум з л╕кар╕в, яким мав п╕дстави дов╕ряти. При╖хали, там був наш в╕домий кард╕ох╕рург Борис Тодуров. При╖хав професор з Москви. Вони дивляться ╕стор╕ю хвороби предстоятеля, сп╕лкуються. Я зрозум╕в, що московський професор прописав йому три препарати, як╕ сл╕д було давати одночасно. Але чомусь л╕ки давали два без одного або один без двох. Н╕бито це спровокувало сепсис. Тодуров перегляда╓, запиту╓, чому ви сказали, що креатини 50, коли тут сто╖ть 90, це ж фактично смерть, каже: митрополиту сл╕д негайно робити очищення й запиту╓, чи кл╕н╕ка, куди ви хочете його перевозити з Феофан╕╖, ма╓ штучну нирку. Виявилося, не ма╓. Тому я не знаю, як в╕дпов╕сти на ц╕ запитання. Спочатку з недбалост╕ не знайшли онколог╕ю, хоча брали анал╕зи чи не щодня. А пот╕м через п╕вроку в╕дбува╓ться чергова недбал╕сть, коли йому пропонують штучну кому. Пот╕м мен╕ казали, що Пшонка дав наказ вивести його з ладу за тиждень. Тобто в лютому Блаженн╕йшого, за ╖хн╕ми розрахунками, не мало вже бути. Але таки знайшли штучну нирку та почали робити д╕ал╕з. Блаженн╕йший лежав у Феофан╕╖. У березн╕ до нього повернулася св╕дом╕сть, ми ще посп╕лкувалися. З с╕чня до дня кончини пройшло п╕вроку, але померти мав за три дн╕ — якби вони зробили те, що хот╕ли. — Ви пам’ята╓те вашу з предстоятелем останню розмову? Що зараз вам найб╕льше згаду╓ться з вашого сп╕лкування? — Я пам’ятаю останн╕ розмови у березн╕. Це коли Андр╕й Деркач взяв благословення на розсл╕дування ц╕╓╖ справи. З к╕нця с╕чня, коли нам пропонували ввести його у штучну кому, минуло трохи б╕льше м╕сяця, я вже позбувся охорони, Майдан перем╕г, Янукович ут╕к. ╤ тод╕ Блаженн╕йший дав благословення на розсл╕дування справи щодо незаконного тиску на нього. Це один момент був. А найяскрав╕ша розмова була, коли почався Майдан. Мене почали шукати, з л╕су витягувати (тод╕ митрополит перебував п╕д вартою в одному з панс╕онат╕в Ки╖всько╖ област╕ – авт.), кажуть мен╕, ╖дь до Блаженн╕йшого, щоб в╕н дав ╕нтерв’ю для телебачення та засудив Майдан. Засуджувати Майдан ми не стали. Коли почався Майдан, я запитав його: що це, по-Вашому, Ваше блаженство? «Зна╓ш, Укра╖на очищу╓ться», — сказав в╕н. Ц╕ слова вр╕залися мен╕ в серце. А попередн╕ м╕сяц╕, коли мене утримували п╕д вартою, хлопц╕, як╕ його доглядали, казали, що в╕н дуже поривався сам по╖хати на Майдан. — А сам Блаженн╕йший усв╕домлював, що, можливо, його ведуть до могили? — Так, звичайно. В╕н же казав: часи минають, а методи т╕ сам╕. А перед тим незадовго ми сп╕льно дивилися ф╕льм про святителя Луку Кримського. — Св╕дома частина пастви прагне ╕ визнання двох ╕нших укра╖нських церков, ╕ об’╓днання укра╖нського православ’я. Чому Синод УПЦ ╕н╕ц╕ю╓ д╕алог лише з УАПЦ? Як ви це прокоменту╓те? — Я не розум╕ю, чому з’явилася ╕дея вести д╕алог лише з УАПЦ, а не з УПЦ КП чи з обома одночасно. Якщо д╕алог розпочинати, то треба говорити з ус╕ма, хто в╕д╕йшов в╕д церковно╖ ╓дност╕. Кр╕м того, в УАПЦ близько тисяч╕ параф╕й (хоча ╓ дан╕, що реальних, «живих», — близько 550), а в Ки╖вському патр╕архат╕ ╖х у десять раз╕в б╕льше. — Хочу запитати про настро╖ вищого духовенства. Хтось з журнал╕ст╕в назвав цифру в двадцять ╓пископ╕в, нац╕лених на в╕дх╕д в╕д Московсько╖ юрисдикц╕╖, а священик╕в, нац╕лених на це, — сотн╕. Ви в╕рите, що такими силами вдасться об’╓днати розд╕лен╕ православн╕ церкви та отримати сво╓ м╕сце в Диптиху (Диптих – оф╕ц╕йний перел╕к православних церков Константинополя)? — Все залежить в╕д формату ново╖ церковно╖ структури. Чи буде вона визнана Константинополем та св╕товим православ’ям. Який буде ╖╖ канон╕чний статус? Що це буде? Пом╕сна церква або автономна частина Константинопольського патр╕архату? Якою буде реакц╕я на створення ц╕╓╖ Церкви св╕тового православ’я? Чи знайде п╕дтримку Московський патр╕архат у ╕нших Пом╕сних церквах? Запитань нараз╕ б╕льше, н╕ж в╕дпов╕дей. Але зрозум╕ло одне: значна частина кл╕рик╕в УПЦ п╕сля появи «канон╕чно╖ альтернативи» УПЦ буде поставлена у ситуац╕ю вибору. Дуже важливо ╕ те, щоб об’╓днавч╕ процеси в╕дбувалися на основ╕ канон╕чного права. У чому в╕дм╕нн╕сть Пом╕сних церков та сучасного православ’я? Канон╕чне православ’я — це, умовно кажучи, вив╕рена впродовж стол╕ть гра у шахи. А у православ’╖ «альтернативному» — ф╕гури ╕нод╕ ходять «альтернативно». Завдання д╕алогу — домовитися про «правила гри». Але ц╕ правила гри мають бути правилами гри у шахи, де к╕нь завжди ходить под╕бно до л╕тери «Г»… ╤ншими словами, дуже важливо, аби укра╖нське церковне питання вир╕шувалося у канон╕чному пол╕, на ╜рунт╕ канон╕чно╖ традиц╕╖. Сьогодн╕ багато уваги звертають на проблему канон╕чного статусу Ки╖вського патр╕архату та УАПЦ, тобто на те, що ╖хня автокефал╕я ма╓ самопроголошений характер. Але тут ╓ й ╕нша важлива сторона — проблема наявност╕ апостольського спадко╓мства у х╕ротон╕ях автокефальних ╕╓рарх╕в. Канон╕чн╕ православн╕ ╓пископи не можуть тут д╕яти самост╕йно, так би мовити, на св╕й страх та ризик. В╕дновлюючи церковну ╓дн╕сть в Укра╖н╕, ми ма╓мо спиратися у цих питаннях на ч╕тку позиц╕ю вселенського православ’я. Якщо соборний розум вселенського православ’я прийде до р╕шення, що х╕ротон╕╖, зд╕йснен╕ в УАПЦ та УПЦ КП, канон╕чно чинн╕, я з╕ смиренням прийму таку позиц╕ю ╕ перегляну сво╖ погляди. Але якщо позиц╕я св╕тового православ’я буде ╕ншою, то переглядати сво╖ позиц╕╖ треба буде нашим братам з автокефального руху... (Повний текст ╕нтерв’ю — http:/www.ukrinform.ua/ukr/news/oleksandr_drabinko_divlyachis_na_maydan_mitropolit_volodimir_kazav_shcho_ukraiina_ochishchue_tsya_2070889)
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
