Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 17.07.2015 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 17.07.2015
«╤СТОРИЧНИЙ КАЛЕНДАР» В╤КТОРА ЖАДЬКА

╤стор╕я ╕ сучасн╕сть

Можна плакати на цю ╕стор╕ю, можна хот╕ти почати нову, але поперед усього треба признати ╕ зрозум╕ти факти, треба знати, при яких обставинах починати ╕ вести дал╕ цю нову ╕стор╕ю…
Михайло Драгоманов

В╕ктор Олекс╕йович Жадько за останн╕ к╕лька рок╕в надрукував так╕ науков╕ та творч╕ прац╕: «Байковий некрополь», «У пам’ят╕ Ки╓ва», «Кирило Осьмак: запов╕даю Вам Укра╖ну», «Некрополь на Байков╕й гор╕», «Енциклопед╕я «Черкащина», «Книгознавство», «Журнал╕стика та основи редакторсько╖ майстерност╕», «╤ я лину у в╕ки давноминул╕», «Мо╓ село, моя вербова тиша», «Енциклопед╕я некрополезнавства», «Обран╕ педагог╕кою», «Ф╕лософ╕я ╕нновац╕йно╖ д╕яльност╕».
У 2015 роц╕ В. О. Жадько упорядкував нову, сво╓р╕дну за жанром книгу «╤сторичний календар» (Ки╖в, держвидав «Преса Укра╖ни»). Автор-упорядник присвятив свою працю випускникам та вченим, студентам та сп╕вроб╕тникам Нац╕онального педагог╕чного ун╕верситету ╕мен╕ М. П. Драгоманова ╕ в пам’ять тих, хто п╕шов Божою дорогою в далек╕ св╕ти.
Календар ум╕стив коротку та зм╕стовну ╕стор╕ю вишу з 1834 до 2014 року (витоки якого починаються з Ун╕верситету Св. Володимира), доповнюючи матер╕али фото╕люстрац╕ями та документами, ╕сторичними досл╕дженнями останн╕х десятил╕ть ученими ун╕верситету. У виданн╕ розпов╕да╓ться про створення факультет╕в, ╕нститут╕в ╕ кафедр, життя та д╕яльн╕сть викладач╕в, сп╕вроб╕тник╕в, про знаменн╕ дати й под╕╖, як╕ в╕дбувалися в колектив╕ вишу й окремо в Ки╓в╕ та Укра╖н╕ щоденно з 1 с╕чня до 31 грудня протягом ус╕х рок╕в.
З╕брано майже вс╕ в╕домост╕ про Михайла Петровича Драгоманова, його життя й наукову творч╕сть, оточення, працю, листування, м╕сця проживання, а також – про Тараса Шевченка, в╕домих д╕яч╕в педагог╕ки, осв╕ти, культури, спорту… У вступ╕ «В╕д упорядника» висв╕тлено ╕сторичний шлях розвитку ун╕верситету, який сьогодн╕ нарахову╓ 30000 студент╕в, 2000 викладач╕в. Серед них понад 200 доктор╕в та 700 кандидат╕в наук, 12 член╕в-кореспондент╕в та академ╕к╕в, 14 народних ╕ 35 заслужених артист╕в Укра╖ни, 70 заслужених д╕яч╕в науки, культури й осв╕ти.
Не обминув упорядник ╕ тих, хто стояв б╕ля виток╕в започаткування навчального закладу, великих просв╕тител╕в педагог╕ки: М. Максимовича, О. Ковалевського, М. Зерова, М. Пирогова, С. ╢фремова, О. Новицького, О. Ястряба, С. Чавдарова, А. Медушевського, П. Хропка, П. Волинського та кер╕вник╕в вишу — директор╕в, ректор╕в: М. Грищенка, П. Чамати, ╤. Золотоверхого, М. Шк╕ля та ╕нших учених.
При опрацюванн╕ календаря з╕брано ╕сторичн╕ матер╕али про педагог╕в Укра╖ни, ╖хн╕ науков╕ прац╕, про тих, хто виборював ╖╖ незалежн╕сть протягом стол╕ть.
Нац╕ональний педагог╕чний ун╕верситет ╕мен╕ М. П. Драгоманова було засновано на баз╕ Ун╕верситету Св. Володимира в 1834 роц╕ як «особливий виховний заклад» — педагог╕чний ╕нститут. За свою ╕стор╕ю ун╕верситет зазнав значних реорган╕зац╕й у сво╖й структур╕, виробленн╕ навчальних програм. У 1920 роц╕ Ки╖вському педагог╕чному ╕нститутов╕ присво╓но ╕м’я Михайла Петровича Драгоманова, яке заклад мав до 1925 року. У 1936 роц╕ Ки╖вському педагог╕чному ╕нститутов╕ було надано ╕м’я М. Горького.
У 1991 роц╕ Ки╖вському педагог╕чному ╕нститутов╕ повернуто ╕м’я Михайла Петровича Драгоманова, а в 1993 роц╕ Ки╖вський державний педагог╕чний ╕нститут ╕мен╕ М. П. Драгоманова реорган╕зовано в Укра╖нський державний педагог╕чний ун╕верситет ╕мен╕ М. П. Драгоманова.
Всесв╕тньо в╕домий учений, педагог Михайло Петрович Драгоманов пройшов шлях свого становлення, в╕дстоюючи культуру свого народу, згуртував ╕ виховав велику плеяду вчених у р╕зних галузях: Кримський Агатангел, Павлик Михайло, Ляхоцький Антон, К╕стяк╕вський Богдан, Навроцький Володимир, Чикаленко ╢вген, Житецький ╢вген.
Видатн╕ постат╕, занесен╕ до ╕сторичного календаря, в╕д╕грали велику роль у розвитков╕ педагог╕чно╖ науки, на основ╕ яко╖ й створювався ун╕верситет як виш з виховання педагог╕чних кадр╕в у р╕зноман╕тних галузях. Зазначен╕ вище М. Максимович, О. Ковалевський, М. Пирогов та ╕нш╕ сучасники М. П. Драгоманова, у свою чергу, мали великий вплив на розвиток нац╕онально╖ педагог╕чно╖ думки — Крушельницький Антон, Галаган Григор╕й, Скоропадський Павло, Вернадський Володимир, Кониський Олександр, Одарченко Петро, Щербина Костянтин, Гогоцький Сильвестр, Скрипник Микола, Павлик Михайло, Перетц Володимир, Кравчук Михайло, Позяк Михайло, Засенко Олекса, Синявський Олекса, Волинський Петро, Русова Соф╕я, С╕корський ╤ван, Чамата Павло.
Випускники ун╕верситету р╕зних рок╕в стали його викладачами, здобувши звання кандидат╕в, доктор╕в наук, професор╕в, академ╕к╕в: Гольдбер Августа, Мацько Любов, Нижник Володимир, Харчук Олена, Федоренко Св╕тлана, Кан╕щенко Антон╕на, Ремез ╢вген, Гринько Варвара, Щок╕н Георг╕й, Татенко Олександр, Л╕карчук ╤гор, Познанська Мар╕я, Покась В╕тал╕й, Засенко Наталя, Н╕кола╓нко Василь, Коршак ╢вген, Сухомлинська Ольга, Богуш Алла, Левченко Михайло, Б╕ла Клара, Брик Григор╕й, Дударенко Данило, Конфорович Андр╕й, Чорнобривк╕н Володимир, Синьова ╢вген╕я, Ярошенко Валер╕й, Шелух╕н Дмитро.
З-пом╕ж багатьох пр╕звищ, названих у календар╕, на нашу думку, варто б╕льше уваги прид╕лити В. Яременку та В. Жадьку, упоряднику ун╕кального за насичен╕стю матер╕алами, св╕тлинами та дизайном видання.
Яременко Василь Васильович народився в С╕нному В╕тебсько╖ област╕ (Б╕лорусь) — випускник ф╕лолог╕чного факультету (1956-1961), асп╕рант (1961-1964) та викладач Вищо╖ школи, на зас╕данн╕ Вчено╖ ради ╕нституту захистив кандидатську дисертац╕ю «Творч╕сть Бориса Гр╕нченка» (1968), професор. Варто навести спомин В. Яременка про т╕ часи роботи в К╤НО (Ки╖вський ╕нститут народно╖ осв╕ти) з його книги «Л╕тератури дивна теч╕я»:
«В ╕нститут╕ зблизився з професором П╕льгуком ╤ваном ╤вановичем. Битий ╕стор╕╓ю та комун╕стичною системою, в╕н читав обережн╕ лекц╕╖. Постанова ЦК КПУ про «Нариси з ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури» ╕деолог╕чною голоблею пройшлася й по ньому. В╕н запрошував мене п╕сля лекц╕й прогулюватися вулицями Ки╓ва. Я дов╕дувався, де ден╕к╕нськими багнетами було прик╕нчено Василя Чумака, де жили Антонович, Лисенко, Заньковецька, Грушевський, де на Безак╕вськ╕й була книгарня «Киевской старины» ╕ хто в н╕й збирався. А згодом розпов╕дав, що в червоному козацтв╕ В. Примакова очолював 19-р╕чним розв╕дку, трич╕ переходив ден╕к╕нський фронт. На його руках помирав смертельно поранений отаман Зелений. У 50-х роках кадри вчених-ф╕лолог╕в у пед╕нститут╕ були незм╕рно потужн╕шими, н╕ж в ун╕верситет╕: П. К. Волинський, Ю. С. Кобилецький, Ф. С. Гр╕м, М. Я. Жовтобрюх, Б. М. Кулик, професори Медушевський, Войтенко, Карлов, Крук. Таких ╕мен не мав ун╕верситет Шевченка, в╕н уже був «очищений» в╕д професури «з нац╕онал╕стичним душком», яких переводили до закладу, на ранг нижчого за ун╕верситет, — у пед╕нститут ╕мен╕ М. Горького».
Автор-упорядник Жадько В╕ктор Олександрович — учений-ф╕лософ, письменник, кра╓знавець, публ╕цист, некрополезнавець, фотоаматор — народився 16 лютого 1952 року в сел╕ ╤ваньки Маньк╕вського району Черкасько╖ област╕. Заслужений прац╕вник осв╕ти Укра╖ни (2007), В╕дм╕нник столично╖ осв╕ти (2012), доктор ф╕лософських наук (2007), професор (2011), академ╕к Академ╕╖ наук вищо╖ осв╕ти Укра╖ни (2009), зав╕дувач кафедри журнал╕стики ╤нституту укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та л╕тературно╖ творчост╕ ╕мен╕ А. Малишка (з 2005).
Нагороди: лауреат дев’яти л╕тературних всеукра╖нських та м╕жнародних прем╕й, нагороджений золотою медаллю ╕мен╕ М. П. Драгоманова (2010) та золотою медаллю Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни (2008). Член Спец╕ал╕зовано╖ вчено╖ ради з захисту докторських та кандидатських дисертац╕й. Член редколег╕╖ наукових ВАК╕вських видань-в╕сник╕в: «Г╕лея» та «Соц╕альна психолог╕я», ╕сторичних та культуролог╕чних журнал╕в: «Пам’ять стол╕ть» та «Духовн╕ студ╕╖», «Актуальн╕ проблеми ╕стор╕╖, теор╕╖ та практики художньо╖ культури». Член Нац╕ональних сп╕лок Укра╖ни: журнал╕ст╕в (1978), письменник╕в (2000) та кра╓знавц╕в (2010). Автор 20 роман╕в, дов╕дник╕в, пос╕бник╕в та п╕дручник╕в, двохсот наукових праць та публ╕кац╕й у наукових в╕сниках, журналах, газетах як в Укра╖н╕, так ╕ за кордоном.
За високий р╕вень викладацько╖ д╕яльност╕ та публ╕кац╕╖ з проблем осв╕ти й публ╕цистики в Укра╖н╕ визнаний газетою «Осв╕та» та М╕н╕стерством осв╕ти ╕ науки Укра╖ни «Осв╕тянином: 2007-2012 рок╕в».
«╤сторичний календар» Нац╕онального педагог╕чного ун╕верситету ╕мен╕ М. П. Драгоманова може стати в пригод╕ вс╕м бажаючим, як╕ захочуть створити под╕бну книгу про ╕стор╕ю того чи ╕ншого навчального закладу, розпов╕сти про культуру, педагог╕ку та вчених, д╕яч╕в культури ╕ мистецтв краю, област╕, м╕ста.

Л╕д╕я ОРЕЛ,
етнограф, старший науковий сп╕вроб╕тник Нац╕онального музею народно╖ арх╕тектури та побуту НАН Укра╖ни (1962-2008), заслужений прац╕вник культури Укра╖ни

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 17.07.2015 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15595

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков